X
Enter the word to search

View Акт ВРП

Ukraine
Supreme Judiciary Council
Друга Дисциплінарна палата
Рішення
Kyiv
01.07.2020
2015/2дп/15-20
Про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Шевчука В.В.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Прудивуса О.В., членів Артеменка І.А., Блажівської О.Є., заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П., розглянувши матеріали дисциплінарної справи, відкритої за дисциплінарною скаргою (з доповненнями) Болотіна Сергія Миколайовича стосовно судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Шевчука Василя Володимировича,

 

встановила:

 

29 березня та 28 жовтня 2019 року до Вищої ради правосуддя за вхідними №№ 3460/0/8-19, 3460/1/8-19 відповідно надійшли дисциплінарна скарга та доповнення до неї Болотіна С.М., голови Хмельницького апеляційного суду, стосовно судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Шевчука В.В., які були передані члену Вищої ради правосуддя Худику М.П. для проведення попередньої перевірки.

Скаржник повідомляв про виявлені Хмельницьким апеляційним судом у діяльності судді Шевчука В.В. щодо здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення за частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) випадки суттєвої та невиправданої тяганини з розглядом справ понад розумні строки внаслідок неналежного ставлення судді до виконання службових обов’язків, що призвело до закриття провадження у справах у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративних стягнень та фактичного уникнення особами, які притягаються до адміністративної відповідальності, передбаченої законом відповідальності. Зокрема, скаржник вказував про безпідставне порушення суддею Шевчуком В.В. вимог статті 277 КУпАП щодо 15-денного строку вирішення справ про адміністративні правопорушення, статті 285 цього Кодексу щодо негайного проголошення винесених у них постанов та вручення (надсилання) їх копій у триденний строк, а також статей 2, 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» щодо надсилання копій судових рішень для їх внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР, Реєстр) не пізніше наступного дня після їх ухвалення.

Скаржник звертав увагу на допущення суддею Шевчуком В.В. невиправданого повернення справ про адміністративні правопорушення для належного оформлення, несвоєчасного призначення справ до розгляду, безпідставного відкладення судових засідань та процесуальних дій на тривалий термін, непропорційного із завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення використання повноважень судді, зокрема невикористання суддею права на звернення до компетентних органів з метою витребування необхідних відомостей (документів), встановлення місця перебування (проживання) особи, повідомлення осіб про судові засідання за місцем роботи тощо. При цьому скаржник вказував, що така поведінка судді Шевчука В.В. порушує публічні (суспільні) інтереси щодо невідворотності відповідальності згідно із Конституцією України та не має характеру простої суддівської помилки, а містить ознаки недбалості.

У зв’язку із зазначеним скаржник просив притягнути суддю Шевчука В.В. до дисциплінарної відповідальності на підставі підпункту «а» пункту 1, пунктів 2, 4 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 22 квітня 2020 року № 1024/2дп/15-20 стосовно судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Шевчука В.В. відкрито дисциплінарну справу у зв’язку з наявністю в його поведінці ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (безпідставне затягування та/або невжиття суддею заходів щодо розгляду справ протягом строку, встановленого законом; несвоєчасне надання суддею копій судових рішень для їх внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень).

Відповідно до вимог статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» суддя Шевчук В.В. та скаржник про засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 1 липня 2020 року повідомлені своєчасно та належним чином, а саме 23 червня 2020 року шляхом надсилання відповідних повідомлень судді та скаржнику на електронну пошту Славутського міськрайонного суду Хмельницької області і Хмельницького апеляційного суду відповідно та розміщення такої інформації на офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя.

У засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 1 липня 2020 суддя Шевчук В.В. та скаржник не з’явилися. При цьому 26 червня 2020 року керівником апарату Славутського міськрайонного суду Хмельницької області на адресу електронної пошти Вищої ради правосуддя надіслано заяву судді Шевчука В.В. від 25 червня 2020 року, в якій він просить проводити розгляд дисциплінарної справи без його участі у зв’язку із перебуванням у відпустці та врахувати надані ним пояснення. Враховуючи зазначене, положення статей 48, 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» та наявність письмових пояснень судді Шевчука В.В., підстави для відкладення розгляду дисциплінарної справи відсутні.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали дисциплінарної справи, врахувавши надані суддею письмові пояснення, дійшла висновку про наявність підстав для притягнення судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Шевчука В.В. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.

Шевчук Василь Володимирович Указом Президента України від 24 вересня 2016 року № 410/2016 призначений на посаду судді Славутського міськрайонного суду Хмельницької області строком на п’ять років.

Відповідно до підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно із вимогами пункту 2.5 цих Правил водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно із частиною першою статті 130 КУпАП керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп’яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб – накладення штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У пояснювальній записці до проекту Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення» (щодо посилення відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції), яким у подальшому було закріплено чинні санкції статті 130 КУпАП, як один із аргументів посилення відповідальності було зазначено, що міжнародний досвід забезпечення безпеки на дорогах свідчить, що одним з найпростіших способів примусити водіїв дотримуватися вимог Правил дорожнього руху є розроблення системи їх ефективного покарання та посилення відповідальності за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння.

Відповідно до статей 221, 255 КУпАП протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 130 цього Кодексу, мають право складати, зокрема, органи внутрішніх справ (Національної поліції), а розглядати районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди (судді). За приписами частини першої статті 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення; справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною першою статті 130 цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників (частина друга статті 276 КУпАП).

Статтею 277 КУпАП визначено, що справа про адміністративне правопорушення, зокрема за статтею 130 цього Кодексу, розглядається у п’ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.

Частиною першою статті 268 КУпАП визначено права особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та встановлено, зокрема, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; за її відсутності справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне сповіщення особи про місце та час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Згідно зі статтею 277-2 цього Кодексу повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

За змістом пунктів 17, 106, 116 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 5 березня 2009 року № 270, рекомендовані листи з позначкою «Судова повістка» приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення; бланк повідомлення про вручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» повертається за зворотною адресою у першочерговому порядку, а у разі невручення такого листа з поважних причин він разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п’ять календарних днів з дня надходження листа до об’єкта поштового зв’язку місця призначення із зазначенням причини невручення.

Статтею 1 КУпАП закріплено, що завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов’язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 245 завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 284 КУпАП визначено, що по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи. Постанова про закриття справи виноситься при оголошенні усного зауваження, передачі матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу або передачі їх прокурору, органу досудового розслідування, а також при наявності обставин, передбачених статтею 247 цього Кодексу.

За приписами статті 38 КУпАП у справах цієї категорії стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Статтею 247 КУпАП визначено обставини, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення, зокрема провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу (пункт 7).

КУпАП не передбачено продовження строків накладення адміністративних стягнень, у разі їх закінчення провадження у справі підлягає безумовному закриттю (без накладення адміністративного стягнення) попри встановлення судом вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. У цьому випадку правопорушник не несе за свою протиправну поведінку, яка є джерелом серйозної потенційної небезпеки для життя та здоров’я учасників дорожнього руху, установленої законом міри відповідальності, яка застосовується, в тому числі, з метою його виховання та запобігання вчиненню нових правопорушень, отже, не виконуються завдання цього Кодексу, у тому числі через незадовільну роботу державних інституцій, зокрема суду.

Таким чином, питання щодо своєчасного розгляду справ про адміністративні правопорушення за частиною першою статті 130 КУпАП та накладення стягнення на осіб, визнаних винними у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених вказаною нормою, із дотриманням строку, визначеного статтею 38 цього Кодексу, має бути предметом постійної уваги та контролю суддів, в провадженні яких перебувають такі справи. Судді не повинні допускати безпідставних зволікань із розглядом справ цієї категорії та вживати усіх можливих заходів, які забезпечать їх розгляд у строк, визначений законом, або у строк, який з урахуванням обставин справи можна визнати розумним та який не виходить за межі тримісячного строку з дня вчинення адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження за безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.

1. СПРАВА № 682/2377/17

ХІД СПРАВИ

29 серпня 2017 року до провадження судді Шевчука В.В. надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 21 серпня 2017 року за частиною першою статті 130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані сп’яніння) з доданими до нього матеріалами, зокрема висновком закладу охорони здоров’я про результати медичного огляду із визначенням стану сп’яніння особи, що притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями цієї особи щодо надання згоди на проходження огляду на стан сп’яніння.

Розгляд справи вперше був призначений на 27 вересня 2017 року, проте він не відбувся у зв’язку з неявкою до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та відсутністю доказів її належного сповіщення про місце та час розгляду справи; повістка про виклик була повернута до суду об’єктом поштового зв’язку із відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». З такої самої причини не відбувся розгляд справи 9, 26 жовтня та 6 листопада 2017 року.

17 квітня 2018 року суддя Шевчук В.В. виніс постанову, якою визнав особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП, та закрив провадження у справі у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення. У вказаній постанові зазначено, що викликати особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, для розгляду справи по суті не виявилось можливим, оскільки конверти з повістками поверталися з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Того самого дня копія постанови була надіслана для її внесення до ЄДРСР. Як вбачається з відмітки на обкладинці справи, копію цієї постанови особа, стосовно якої її винесено, отримала особисто безпосередньо у суді в день винесення постанови, при цьому повістка про виклик до суду на 17 квітня 2018 року та докази її вручення адресату у матеріалах справи відсутні. Під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду не встановлено, яким чином у 2018 році вказана особа була повідомлена про розгляд суддею Шевчуком В.В. протоколу про адміністративне правопорушення стосовно неї та про можливість отримання копії винесеної суддею постанови.

ДОВОДИ СКАРЖНИКА

Скаржник зазначив, що у цій справі суддя Шевчук В.В. призначив перше судове засідання лише через місяць з дня надходження до суду протоколу про адміністративне правопорушення та не вживав жодних заходів для повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи з листопада 2017 року до квітня 2018 року.

ПОЯСНЕННЯ СУДДІ

Згідно із поясненнями судді Шевчука В.В. ця справа не призначалась ним до розгляду з листопада 2017 року з невідомих йому причин. Як зазначив суддя, з отриманих від помічника судді ОСОБА 1 пояснень йому вдалося встановити, що, оскільки справа є досить тонкою, вона потрапила в одну з об’ємних кримінальних справ та фактично на певний час з цієї причини була втрачена і знайдена в подальшому випадково у квітні 2018 року. У зв’язку із цим внаслідок закінчення строку притягнення особи до адміністративної відповідальності провадження у справі було закрито.

Разом із тим суддя Шевчук В.В. вказав, що для з’ясування обставин втрати судової справи та наявності чи відсутності підстав для притягнення помічника судді до дисциплінарної відповідальності ним після отримання її пояснень було ініційовано дисциплінарне провадження. Як повідомив суддя додатково, за результатами цього провадження наказом Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 20 травня 2019 року помічнику судді ОСОБА 1, яка визнала свою вину, у зв’язку із закінченням строку накладення дисциплінарного стягнення оголошено усне попередження про недопущення подібних проступків у майбутньому.

ВИСНОВКИ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ПАЛАТИ

Протокол про адміністративне правопорушення від 21 серпня 2017 року надійшов до провадження судді Шевчука В.В. 29 серпня 2017 року, отже, граничним строком розгляду справи було 13 вересня 2017 року, а накладення стягнення – 21 листопада 2017 року. Проте вперше розгляд справи був призначений на 27 вересня 2017 року, тобто лише через місяць із дня надходження справи до провадження судді Шевчука В.В. Причин непризначення судових засідань у справі у період з 29 серпня по 27 вересня 2017 року суддя Шевчук В.В. не пояснив, хоча у цей проміжок часу з урахуванням строку повернення повідомлення про вручення судової повістки розгляд справи можна було призначити неодноразово. При цьому під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду відповідно до інформації, наданої головою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Маршал І.М. на запит доповідача, не встановлено, що у цей період суддя Шевчук В.В. не здійснював судочинство у зв’язку з відпустками, тимчасовою непрацездатністю чи відрядженнями. Незважаючи на призначення в подальшому розгляду справи з інтервалами, які з урахуванням строку повернення об’єктом поштового зв’язку повідомлення про вручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка» можна вважати розумними, – 9, 26 жовтня та 6 листопада 2017 року, після останньої дати у межах визначеного статтею 38 КУпАП тримісячного строку справа до розгляду суддею не призначалась, хоча до закінчення строку накладення адміністративного стягнення залишалось два тижні, а отже, можливо було ще призначити справу до розгляду та повідомити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, про місце та час судового засідання. «Втрата» справи на такий тривалий час, тобто фактично зникнення її з поля зору судді, на переконання Дисциплінарної палати, свідчить про неналежне планування суддею Шевчуком В.В. судових засідань із розгляду справ про адміністративні правопорушення та відсутність належного контролю за строками їх розгляду, що сприяло уникненню особою, яка вчинила правопорушення, накладення на неї судом передбаченого законом адміністративного стягнення. Крім того, зазначене свідчить про незабезпечення суддею Шевчуком В.В. контролю за належним збереженням нерозглянутих судових справ, які відповідно до Інструкції з діловодства у місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, апеляційному суді Автономної Республіки Крим та вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, чинної на час розгляду справи, передавались судді під підпис та мали зберігатися у сейфі.

2. СПРАВА № 682/2781/17

ХІД СПРАВИ

28 вересня 2017 року до провадження судді Шевчука В.В. надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 15 вересня 2017 року за частиною першою статті 130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані сп’яніння) з доданими до нього матеріалами, зокрема висновком закладу охорони здоров’я про результати медичного огляду із визначенням стану сп’яніння особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, поясненнями цієї особи щодо керування транспортним засобом у стані сп’яніння із визнанням вини, копією 2-5, 10, 11 сторінок паспорта вказаної особи. Розгляд справи був призначений вперше на 9 жовтня 2017 року, проте він не відбувся у зв’язку із неявкою до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та відсутністю доказів належного її сповіщення про місце та час розгляду справи; повістка про виклик була повернута до суду об’єктом поштового зв’язку із відмітками «за закінченням встановленого строку зберігання», «неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача». З аналогічної причини був відкладений розгляд справи 26 жовтня та 6 листопада 2017 року, при цьому повістки про виклик були повернуті об’єктом поштового зв’язку із відмітками «за закінченням встановленого строку зберігання» та «за зазначеною адресою не проживає» відповідно. 20 грудня 2018 року суддя Шевчук В.В. виніс постанову, якою визнав особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП, та закрив провадження у справі у зв’язку із закінченням на час розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення. Копія цієї постанови була надіслана до ЄДРСР 23 січня 2019 року (із затримкою 33 дні). Докази надсилання повістки про виклик до суду на 20 грудня 2018 року та її вручення адресату у матеріалах справи відсутні.

ДОВОДИ СКАРЖНИКА

Скаржник зазначив, що суддя Шевчук В.В. з листопада 2017 року по грудень 2018 року не вживав жодних заходів щодо розгляду цієї справи, а копію постанови надіслав для її внесення до ЄДРСР лише через 1 місяць 3 дні з дня її винесення.

ПОЯСНЕННЯ СУДДІ

Відповідно до пояснень судді Шевчука В.В. у цій справі особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, викликалась до суду також 24 листопада 2017 року, що підтверджується внутрішнім описом справи, проте ні конверт, ні повідомлення про вручення судової повістки до суду не повернулися, а в подальшому, зі слів помічника судді, ця справа про адміністративне правопорушення була втрачена за невідомих обставин і знайдена лише наприкінці грудня 2018 року (під час звірки залишків нерозглянутих справ) за шафою у кабінеті, де розташовані робочі місця помічника судді та секретаря судового засідання. Враховуючи, що строк притягнення особи до адміністративної відповідальності на той час закінчився, провадження у справі було закрито. Як повідомив суддя, за цим фактом також ним було ініційовано дисциплінарне провадження стосовно помічника судді, про результати якого зазначено вище.

ВИСНОВКИ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ПАЛАТИ

Протокол про адміністративне правопорушення від 15 вересня 2017 року надійшов до провадження судді Шевчука В.В. 28 вересня 2017 року, отже, граничним строком розгляду справи було 13 жовтня 2017 року, а накладення стягнення – 15 грудня 2017 року. Незважаючи на призначення розгляду справи з інтервалами, які можна вважати розумними, – 9, 26 жовтня та 6, 24 листопада 2017 року (проте докази надсилання судової повістки на 24 листопада 2017 року відсутні), після останньої дати у межах визначеного статтею 38 КУпАП тримісячного строку справа до розгляду суддею не призначалась, хоча до закінчення строку накладення адміністративного стягнення залишалось три тижні, а отже, можливо було призначити справу до розгляду та повідомити особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, про місце та час судового засідання. «Втрата» справи на такий тривалий час, тобто фактично зникнення її з поля зору судді, на переконання Дисциплінарної палати, свідчить про неналежне планування суддею Шевчуком В.В. судових засідань із розгляду справ про адміністративні правопорушення та відсутність належного контролю за строками їх розгляду, що сприяло уникненню особою, яка вчинила правопорушення, накладення на неї судом передбаченого законом адміністративного стягнення. Крім того, зазначене свідчить про незабезпечення суддею контролю за належним збереженням нерозглянутих судових справ, які відповідно до вказаної вище Інструкції з діловодства передаються судді під підпис та мають зберігатися у сейфі.

Також під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду встановлено, що адреса, на яку надсилались судові повістки (зазначена на поштовому конверті), не відповідала тій, за якою було зареєстровано місце проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, згідно з даними її паспорта (відсутня літера «а» у номері будинку), хоча й відповідала тій, що була зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення. У разі своєчасного звернення уваги на цю обставину, а також на причини повернення об’єктом поштового зв’язку першої та третьої з надісланих судових повісток та вжиття суддею Шевчуком В.В. заходів щодо надіслання їх на дійсну адресу реєстрації місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, можливо було уникнути неодноразового відкладення розгляду справи та розглянути її у розумний строк.

3. СПРАВА № 682/2150/18

ХІД СПРАВИ

24 липня 2018 року до провадження судді Шевчука В.В. надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 12 липня 2018 року за частиною першою статті 130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані сп’яніння) з доданими до нього матеріалами, зокрема висновком закладу охорони здоров’я про результати медичного огляду із визначенням стану сп’яніння особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рапортом працівника поліції щодо відмови водія від проходження огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу із використанням спеціального технічного засобу.

Розгляд справи вперше був призначений на 23 серпня 2018 року, проте він не відбувся у зв’язку із неявкою до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та відсутністю доказів належного її сповіщення про місце та час розгляду справи; повістка про виклик була повернута до суду об’єктом поштового зв’язку із відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». З такої самої причини був відкладений розгляд справи 6 та 14 вересня 2018 року. 14 вересня 2018 року суддя Шевчук В.В. звернувся до Славутської міської ради із запитом щодо реєстрації місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на який 26 вересня 2018 року отримав відповідь, якою підтверджено адресу реєстрації місця проживання особи, зазначену у протоколі про адміністративне правопорушення. На цю саму адресу надсилались повістки про виклик до суду на 21 вересня, 4, 25 жовтня, 7 листопада 2018 року, проте вони також були повернуті до суду об’єктом поштового зв’язку з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». 7 листопада 2018 року суддя Шевчук В.В. виніс постанову, якою визнав особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП, та закрив провадження у справі у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення. Копія цієї ухвали була надіслана до ЄДРСР 21 листопада 2018 року (із затримкою 13 днів).

ДОВОДИ СКАРЖНИКА

Скаржник вказав, що суддя Шевчук В.В. призначив розгляд цієї справи лише через місяць з дня отримання протоколу про адміністративне правопорушення, також не вживав жодних заходів для виклику особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем її роботи, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення («Славутський хлібозавод»), крім того, несвоєчасно, а саме через 14 днів із дня винесення, надіслав копію цього судового рішення для його внесення до ЄДРСР.

ПОЯСНЕННЯ СУДДІ

Відповідно до пояснень судді Шевчука В.В. ця справа була призначена ним до розгляду вперше на 23 серпня 2018 року у зв’язку зі значним навантаженням, при цьому особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, належним чином відповідно до вимог статті 277-2 КУпАП повідомлялась про розгляд справи, проте розглянути справу було неможливо у зв’язку з неврученням їй повісток про виклик до суду. Також суддя Шевчук В.В. зауважив, що повідомлення про виклик осіб до суду здійснює секретар судового засідання або помічник судді, проте вони не здійснили виклик вказаної особи за місцем її роботи, а він через поточне навантаження та, можливо, незначний досвід роботи цього не проконтролював.

Щодо несвоєчасного надання копії постанови для її внесення до ЄДРСР у цій справі, а також в інших справах про адміністративні правопорушення, зазначених скаржником, суддя Шевчук В.В. пояснив, що цей обов’язок був покладений на помічника судді, якій було роз’яснено необхідність надсилати копії судових рішень до Реєстру не пізніше наступного дня після їх виготовлення. Додатково до пояснень суддя Шевчук В.В. надіслав копію розпорядження судді № 1 від 17 січня 2018 року (за його підписом), відповідно до якого (із посиланням на пункт 10 Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень та пункт 21 Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції) на помічника судді ОСОБА 1 з 17 січня 2018 року покладено обов’язок щодо контролю та надсилання до ЄДРСР електронних копій судових рішень, ухвалених суддею Шевчуком В.В. у судових справах, розглянутих у порядку КУпАП.

Як вказав суддя Шевчук В.В., після виявлення Хмельницьким апеляційним судом фактів несвоєчасного надсилання копій постанов у справах про адміністративні правопорушення до ЄДРСР, його помічник пояснила, що ці порушення були зумовлені її значним навантаженням. Водночас суддя Шевчук В.В. зазначив, що усвідомлює свій обов’язок та відповідальність щодо своєчасного надсилання копій судових рішень для їх розміщення в ЄДРСР, врахував висловлені Хмельницьким апеляційним судом зауваження у своїй подальшій роботі та виправив недоліки.

ВИСНОВКИ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ПАЛАТИ

Протокол про адміністративне правопорушення від 12 липня 2018 року надійшов до провадження судді 24 липня 2018 року, отже, граничним строком розгляду справи було 8 серпня 2018 року, а накладення стягнення – 12 жовтня 2018 року. Проте вперше розгляд справи був призначений на 23 серпня 2018 року, тобто лише через місяць із дня надходження справи до суду. При цьому під час підготовки дисциплінарної скарги до розгляду не встановлено обставин, які об’єктивно унеможливлювали призначення судового засідання раніше зазначеної дати (до 6 серпня 2018 року), враховуючи дату находження протоколу, строк повернення об’єктом поштового зв’язку повідомлення про вручення рекомендованого листа з позначкою «Судова повістка», списки справ, призначених до розгляду суддею Шевчуком В.В., зокрема у період із 30 липня по 3 серпня 2018 року, надані головою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Маршал І.М. на запит доповідача. Незважаючи на призначення в подальшому розгляду справи з інтервалами, які можна вважати розумними, – 6, 14, 21 вересня та 4 жовтня 2018 року, слід зазначити, що з огляду на неодноразове повернення до суду об’єктом поштового зв’язку судових повісток, які надсилались за підтвердженою адресою місця реєстрації особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, із відмітками «за закінченням встановленого строку зберігання» суддя Шевчук В.В. не вжив заходів для надіслання повістки про виклик до суду вказаної особи за місцем її роботи, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення. Якнайшвидше призначення суддею справи до розгляду (в межах визначеного законом 15-денного строку після її отримання) та вчасне використання такого способу сповіщення особи про судове засідання як альтернативного у цій справі могли б забезпечити своєчасний її розгляд та накладення адміністративного стягнення на особу, яка вчинила адміністративне правопорушення. Проте така можливість суддею була втрачена, у тому числі через неналежне планування судових засідань та невикористання дієвих заходів для сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про місце та час розгляду справи, що сприяло уникненню особою, яка вчинила правопорушення, накладення на неї судом передбаченого законом адміністративного стягнення.

4. СПРАВА № 682/1929/18

ХІД СПРАВИ

3 липня 2018 року до провадження судді Шевчука В.В. надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 21 червня 2018 року за частиною першою статті 130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані сп’яніння) з доданими до нього матеріалами, зокрема довідкою медичного закладу про результати медичного огляду із визначенням стану сп’яніння особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Розгляд справи вперше було призначено на 18 липня 2018 року, проте він не відбувся у зв’язку із неявкою до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та відсутністю доказів її належного сповіщення про місце та час розгляду справи; повістка про виклик була повернута до суду об’єктом поштового зв’язку із відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов’язки щодо пересилання поштового відправлення». З аналогічної причини був відкладений розгляд справи 27 липня, 6 та 14 вересня 2018 року. 21 вересня 2018 року суддя Шевчук В.В. виніс постанову, якою визнав особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП, та закрив провадження у справі у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення. Копія цієї постанови була надіслана до ЄДРСР 25 вересня 2018 року (із затримкою три дні). Повідомлення про вручення судової повістки на 21 вересня 2018 року у матеріалах справи відсутнє.

ДОВОДИ СКАРЖНИКА

Скаржник вказав, що впродовж серпня 2018 року суддя Шевчук В.В. жодного разу не призначив справу до розгляду, а також не вживав заходів для належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи і лише 14 вересня 2018 року звернувся до уповноваженого органу із запитом про надання інформації щодо реєстрації місця проживання вказаної особи. Крім того, скаржник зазначив, що копію постанови у вказаній справі було надіслано до ЄДРСР через 4 дні з дня її винесення.

ПОЯСНЕННЯ СУДДІ

Відповідно до пояснень судді Шевчука В.В. особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, належним чином повідомлялася про місце і час судових засідань, проте повістки про виклик не були їй вручені з незалежних від суду причин. З приводу непризначення справи до розгляду у серпні 2018 року суддя пояснив, що це було зумовлено його значним навантаження у літній період та перебуванням на лікуванні у період із 6 по 14 серпня 2018 року, на підтвердження чого додав копію табеля обліку використання робочого часу за серпень 2018 року.

Також суддя зазначив, що у зв’язку з відсутністю у протоколі про адміністративне правопорушення відомостей про видане посвідчення водія, що має значення при накладенні адміністративного стягнення, він 14 вересня 2018 року надіслав запит до органу поліції із цього приводу, на який 21 вересня 2018 року отримав відповідь, що особі, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, посвідчення водія не видавалося. Як зазначив суддя Шевчук В.В., у зв’язку з неотриманням особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, судових повісток та з метою офіційного встановлення зареєстрованого місця проживання вказаної особи 14 вересня 2018 року він також звернувся із відповідним запитом до визначеного уповноваженого органу, проте відповіді на нього не отримав. При цьому суддя зауважив, що надіслання вказаних запитів не вплинуло жодним чином на строк розгляду справи, оскільки повідомлення про виклик до суду здійснювались до того часу неодноразово та належним чином.

ВИСНОВКИ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ПАЛАТИ

Протокол про адміністративне правопорушення від 21 червня 2018 року надійшов до провадження судді Шевчука В.В. 3 липня 2018 року, отже, граничним строком розгляду справи було 18 липня 2018 року, а накладення стягнення – 21 вересня 2018 року. Розгляд справи вперше було призначено на 18 липня 2018 року (граничний строк розгляду справи), при цьому повістка про виклик була повернута до суду об’єктом поштового зв’язку із відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов’язки щодо пересилання поштового відправлення». Незважаючи на це, суддя Шевчук В.В. не вжив невідкладних заходів для офіційного з’ясування зареєстрованого місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У подальшому повістки про виклик в судові засідання на 27 липня, 6 та 14 вересня 2018 року надсилались за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення, і повертались до суду об’єктом поштового зв’язку із такими самими відмітками. Отже, у серпні 2018 року розгляд цієї справи суддею Шевчуком В.В. жодного разу не призначався, хоча згідно з табелем обліку робочого часу він не здійснював правосуддя лише у період із 6 по 14 серпня 2018 року, при цьому інші наведені у дисциплінарній скарзі справи про адміністративні правопорушення, які надійшли до провадження судді Шевчука В.В. на початку липня 2018 року і призначались ним до розгляду, як і ця справа, попередньо на 18 та 27 липня 2018 року, були призначені до розгляду також на 23 серпня 2018 року. Лише 14 вересня 2018 року суддя Шевчук В.В. звернувся із запитом до Старокривинської сільської ради із запитом щодо реєстрації місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (відповіді не отримано), не вказуючи при цьому у запиті ні про терміновість отримання такої інформації з огляду на призначене на 21 вересня 2018 року судове засідання у справі, ні про можливість її надіслання засобами електронного зв’язку для уникнення втрати часу на пересилання кореспонденції засобами звичайного поштового зв’язку. Вчасне звернення до органу реєстрації місця проживання фізичних осіб у сукупності із призначенням справи до розгляду із розумними інтервалами у цій справі могли б забезпечити своєчасний її розгляд та накладення адміністративного стягнення на особу, яка вчинила адміністративне правопорушення, проте така можливість суддею була втрачена, у тому числі через неналежне планування судових засідань та несвоєчасне вжиття заходів для офіційного з’ясування зареєстрованого місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою її сповіщення про місце та час розгляду справи.

5. СПРАВА № 682/1907/18

ХІД СПРАВИ

2 липня 2018 року до провадження судді Шевчука В.В. надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 30 травня 2018 року за частиною першою статті 130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані сп’яніння) з доданими до нього матеріалами, зокрема актом огляду на стан сп’яніння з використанням спеціального технічного засобу на місці зупинки транспортного засобу у присутності двох свідків.

Розгляд справи був призначений вперше на 18 липня 2018 року, проте він не відбувся у зв’язку з неявкою до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та відсутністю доказів її належного сповіщення про місце та час розгляду справи; повістка про виклик була повернута до суду об’єктом поштового зв’язку із відміткою «неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача». З такої самої причини був відкладений розгляд справи 27 липня та 23 серпня 2018 року, повістки про виклик були повернуті до суду із відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» та без жодної відмітки відповідно. 10 вересня 2018 року суддя Шевчук В.В. надіслав запит до Славутської міської ради щодо реєстрації місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у відповідь на який отримав відомості, що місце проживання особи зареєстровано за іншою адресою, ніж та, що зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення. У подальшому повістки про виклик у судове засідання на 4 жовтня та 7 листопада 2018 року були вручені особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, за вказаною адресою. 7 листопада 2018 року суддя Шевчук В.В. виніс постанову, якою визнав особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП, та закрив провадження у справі у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення. Копія цієї постанови була надіслана до ЄДРСР 21 листопада 2018 року (із затримкою 13 днів).

ДОВОДИ СКАРЖНИКА

Скаржник вказав, що станом на 10 вересня 2018 року, коли суддя Шевчук В.В. звернувся із запитом щодо реєстрації місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, строк накладення на цю особу адміністративного стягнення вже закінчився, крім того, у цій справі копія постанови була надіслана до ЄДРСР лише через 14 днів з дня її винесення.

ПОЯСНЕННЯ СУДДІ

Відповідно до пояснень судді Шевчука В.В. після першого повернення повістки про виклик в судове засідання на 18 липня 2018 року він припускав, що адреса одержувача могла бути неправильно прочитана чи неправильно сприйнята листоношею з інших причин, тому наступна повістка про виклик в судове засідання на 27 липня 2018 року була надіслана повторно за адресою, вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення, проте вона повернулась до суду із відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». За таких обставин, на думку судді Шевчука В.В., на той момент не було підстав вважати, що адреса у протоколі зазначена неправильно, тому розгляд справи було відкладено на 23 серпня 2018 року та втретє надіслано судову повістку за тією самою адресою, проте і вона була повернута до суду (без жодної відмітки), що стало підставою для відкладення розгляду справи на 21 вересня 2018 року. Як вказав суддя Шевчук В.В., враховуючи, що судові повістки були повернуті тричі з різних причин, з метою встановлення реєстрації місця проживання правопорушника 10 вересня 2018 року він вирішив звернутись із відповідним запитом до уповноваженого органу, на який 24 вересня 2018 року отримав відповідь, що місце проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зареєстровано за іншою адресою, ніж та, яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення. У подальшому судові повістки направлялись за цією адресою, проте у зв’язку із закінченням строку притягнення особи до адміністративної відповідальності провадження у справі було закрито. Суддя Шевчук В.В. зазначив, що у цій справі він не допустив жодного порушення вимог КУпАП, оскільки правопорушник належним чином викликався до суду за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення.

ВИСНОВКИ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ПАЛАТИ

Протокол про адміністративне правопорушення від 30 травня 2018 року надійшов до провадження судді Шевчука В.В. 2 липня 2018 року, отже, граничним строком розгляду справи було 17 липня 2018 року, а накладення стягнення – 30 серпня 2018 року. Проте вперше розгляд справи був призначений на 18 липня 2018 року, тобто вже після закінчення строку, встановленого законом для розгляду цієї справи. Судова повістка про виклик у перше судове засідання була повернута до суду об’єктом поштового зв’язку із відміткою «неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача», незважаючи на це суддя Шевчук В.В. не вжив невідкладних заходів для офіційного з’ясування зареєстрованого місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Повістки про виклик в наступні судові засідання на 27 липня та 23 серпня 2018 року були повернуті до суду об’єктом поштового зв’язку із відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання» та без жодної відмітки відповідно, проте і після цього суддя Шевчук В.В. зволікав із з’ясуванням зареєстрованого місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Наступне судове засідання у справі було призначено на 21 вересня 2018 року, тобто майже через місяць. Лише 10 вересня 2018 року, тобто після закінчення строку накладення адміністративного стягнення, суддя Шевчук В.В. надіслав запит до відповідного уповноваженого органу про надання інформації щодо реєстрації місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у відповідь на який 24 вересня 2018 року отримав відомості щодо реєстрації місця проживання особи за іншою адресою, ніж та, що значена у протоколі про адміністративне правопорушення (у подальшому повістки про виклик в судове засідання на 4 жовтня та 7 листопада 2018 року були вручені особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, за вказаною адресою). Причин звернення із вказаним запитом лише 10 вересня 2018 року, тобто через 18 днів після судового засідання, призначеного на 23 серпня 2018 року, та через 27 днів після повернення до суду об’єктом поштового зв’язку судової повістки про виклик у це судове засідання (14 серпня 2018 року), суддя Шевчук В.В. не обґрунтував. Несвоєчасне вжиття суддею заходів для офіційного з’ясування зареєстрованого місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою її сповіщення про місце та час розгляду справи, непризначення судових засідань у справі з розумними інтервалами задля своєчасного її розгляду, на переконання Дисциплінарної палати, сприяли тому, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, уникнула накладення на неї судом передбаченого законом адміністративного стягнення.

6. СПРАВА № 682/1750/18

ХІД СПРАВИ

19 червня 2018 року до провадження судді Шевчука В.В. надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 31 травня 2018 року за частиною першою статті 130 КУпАП (відмова від проходження огляду на стан сп’яніння) з доданими до нього матеріалами, зокрема поясненнями двох свідків щодо відмови водія від проходження огляду на стан сп’яніння і на місці зупинки транспортного засобу, і в закладі охорони здоров’я. Розгляд справи, як свідчать відмітки на внутрішній стороні останнього аркушу справи, призначався тричі – 4, 27 липня та 23 серпня 2018 року. Зі списків згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів вбачається, що судові повістки надсилались особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, 21 червня, 5 липня, 2 серпня 2018 року відповідно за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому зворотні повідомлення про вручення поштового відправлення у матеріалах справи відсутні. 11 вересня 2018 року суддя Шевчук В.В. звернувся із запитом до відповідного органу місцевого самоврядування щодо реєстрації місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а 21 вересня 2018 року виніс постанову, якою визнав цю особу винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП, та закрив провадження у справі у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення. Копію цього судового рішення надіслано до ЄДРСР 25 вересня 2018 року (із затримкою три дні).

ДОВОДИ СКАРЖНИКА

Скаржник вказав, що лише після закінчення строку накладення адміністративного стягнення суддя Шевчук В.В. надіслав відповідний запит щодо реєстрації місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а згодом виніс постанову про закриття провадження у справі у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення, копію якої надіслав до ЄДРСР через 4 дні.

ПОЯСНЕННЯ СУДДІ

Відповідно до пояснень судді Шевчука В.В. повістки про виклик в судові засідання на 4, 27 липня та 23 серпня 2018 року надсилалися особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення, що підтверджується списками згрупованих відправлень рекомендованої кореспонденції (додані до пояснень), при цьому причини їх неповернення до суду об’єктом поштового зв’язку йому невідомі. Як зазначив суддя Шевчук В.В., неодноразова відсутність відомостей про повідомлення правопорушника про час та місце розгляду справи дала йому підстави вважати, що місце його проживання, зазначене у протоколі про адміністративне правопорушення, може бути неправильним, тому ним було прийнято рішення про звернення із запитом до уповноваженого органу щодо підтвердження зареєстрованого місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, проте відповідь на цей запит не надійшла. У подальшому у зв’язку із закінченням строку притягнення особи до відповідальності провадження у справі було закрито.

 

ВИСНОВКИ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ПАЛАТИ

Протокол про адміністративне правопорушення від 31 травня 2018 року надійшов до провадження судді Шевчука В.В. 19 червня 2018 року, отже, граничним строком розгляду справи було 4 липня 2018 року, а накладення стягнення – 31 серпня 2018 року. Вперше розгляд справи був призначений суддею на 4 липня 2018 року (граничний строк розгляду справи), при цьому зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення (судової повістки) адресату від об’єкта поштового зв’язку до суду не надійшло. Не надійшло до суду і зворотне повідомлення про вручення судової повістки на 27 липня 2018 року, проте суддя Шевчук В.В. не вжив жодних заходів для з’ясування причин такої ситуації, не звернувся із відповідними запитами ні до об’єкта поштового зв’язку щодо причин неповернення до суду зворотних повідомлень про вручення рекомендованого поштового відправлення, ні до відповідного органу реєстрації місця проживання для офіційного з’ясування реєстрації місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Причин непризначення судових засідань у період із 19 червня 2018 року по 4 липня 2018 року та у період із 4 по 27 липня 2018 року суддя Шевчук В.В. не пояснив, хоча у ці проміжки часу з урахуванням строку повернення повідомлення про вручення судової повістки розгляд справи можна було призначити двічі або тричі. При цьому під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду відповідно до інформації, наданої головою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Маршал І.М на запит доповідача, не встановлено, що у ці періоди суддя Шевчук В.В. не здійснював судочинство у зв’язку з відпустками, тимчасовою непрацездатністю чи відрядженнями. Також встановлено, що інші наведені у дисциплінарній скарзі справи про адміністративні правопорушення, зокрема ті, які надійшли до провадження судді Шевчука В.В. у другій декаді червня 2018 року і призначались ним до розгляду, як і ця справа, попередньо на 4 липня 2018 року, та ті, які надійшли до провадження судді у першій декаді липня 2018 року, були призначені до розгляду також на 18 липня 2018 року. Наступне судове засідання було призначене суддею на 23 серпня 2018 року (тобто лише через місяць), судова повістка про виклик до суду була надіслана особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем її проживання, зазначеним у протоколі про адміністративне правопорушення, зворотне повідомлення про вручення її адресату до суду також не надійшло. 11 вересня 2018 року, тобто після закінчення строку накладення адміністративного стягнення, суддя Шевчук В.В. звернувся із запитом до Великоскнитської сільської ради щодо реєстрації місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (відповідь у матеріалах справи відсутня), а 21 вересня 2018 року виніс постанову про закриття провадження у справі (судова повістка на 21 вересня 2018 року згідно зі списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів за 12 вересня 2018 року була надіслана за адресою, відмінною від попередньої). Причин звернення із вказаним запитом лише 11 вересня 2018 року, тобто через 19 днів після судового засідання, призначеного на 23 серпня 2018 року, суддя Шевчук В.В. не обґрунтував. На переконання Дисциплінарної палати, невжиття суддею Шевчуком В.В. своєчасних заходів для з’ясування причин неповернення об’єктом поштового зв’язку зворотних повідомлень про вручення поштового відправлення та встановлення зареєстрованого місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, зволікання із призначенням судових засідань сприяли уникненню особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, накладення на неї судом передбаченого законом адміністративного стягнення.

7. СПРАВА № 682/1964/18

ХІД СПРАВИ

4 липня 2018 року до провадження судді Шевчука В.В. надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 21 червня 2018 року за частиною першою статті 130 КУпАП (відмова від проходження огляду на стан сп’яніння) з доданими до нього матеріалами, зокрема висновком закладу охорони здоров’я, в якому лікарем зафіксовано факт відмови водія від проходження огляду на стан сп’яніння, рапортом працівника поліції щодо відмови водія від проходження огляду, розпискою свідка щодо відмови водія від проходження огляду. Вперше розгляд справи був призначений на 18 липня 2018 року, проте він не відбувся у зв’язку із неявкою до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та відсутністю доказів її своєчасного сповіщення про місце та час розгляду справи; повістка про виклик була повернута до суду об’єктом поштового зв’язку із відміткою «неправильно зазначена адреса». Згідно із відміткою на обкладинці справи наступний розгляд справи мав відбутися 27 липня 2018 року, проте факт надсилання судової повістки на вказану дату під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду не встановлено. У подальшому розгляд справи був призначений на 23 серпня 2018 року, проте він не відбувся з тієї самої причини, повістка про виклик була повернута до суду об’єктом поштового зв’язку з відміткою «невірно зазначена адреса, вул. Ленінської немає». Наступне судове засідання у справі було призначено на 6 вересня 2018 року, проте також не відбулось, повістка про виклик була повернута до суду об’єктом поштового зв’язку з відміткою «неправильно зазначена (відсутня) адреса, не проживає» Одночасно з наступною повісткою про виклик до суду на 21 вересня 2018 року, яка була сформована 11 вересня 2018 року, суддя Шевчук В.В. надіслав запит до Ганнопільської сільської ради щодо реєстрації місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Ця судова повістка також була повернута до суду об’єктом поштового зв’язку із відміткою «неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача (не проживає)», а у відповідь на запит одержано інформацію, з якої вбачалось, що на території цієї сільської ради особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не проживає. 4 жовтня 2018 року суддя Шевчук В.В. виніс постанову, якою визнав особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП, та закрив провадження у справі у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення. Копія цієї постанови була надіслана до ЄДРСР 16 квітня 2019 року (із затримкою понад 6 місяців). Доказів надсилання судової повістки на 4 жовтня 2018 року матеріали справи не містять.

Крім того, встановлено, що за єдиним унікальним номером справи 682/1964/18 в ЄДРСР містилася також копія постанови від 21 вересня 2018 року, винесеної суддею Шевчуком В.В. на підставі того самого протоколу про адміністративне правопорушення та за однакових фактичних обставин, якою ту саму особу було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП, та застосовано до неї адміністративне стягнення у виді сплати на користь держави штрафу в розмірі 10200,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

ДОВОДИ СКАРЖНИКА

Скаржник зазначає, що у цій справі повістки про виклик до суду тричі були повернуті до суду об’єктом поштового зв’язку з відмітками «неправильно зазначена адреса», при цьому лише 11 вересня 2018 року суддя Шевчук В.В. звернувся із запитом щодо зареєстрованого місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в результаті чого встановив, що ця особа за вказаною адресою не проживає.

ПОЯСНЕННЯ СУДДІ

Відповідно до пояснень судді Шевчука В.В. у цій справі повістки про виклик, надіслані особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, тричі поверталися до суду із відмітками «невірно зазначена адреса», що дало йому підстави вважати, що місце проживання цієї особи у протоколі про адміністративне правопорушення може бути зазначено неправильно, тому ним було прийнято рішення про надіслання запиту до уповноваженого органу щодо реєстрації місця проживання порушника. На момент отримання відповіді, з якої вбачалось, що за вказаною у протоколі адресою особа не проживає, закінчився строк накладення адміністративного стягнення, у зв’язку із чим провадження у справі було закрито. Суддя Шевчук В.В. зауважив, що ймовірно працівник поліції або свідомо вказав у протоколі недостовірні відомості щодо місця проживання правопорушника, або не перевірив надані ним відомості, при цьому суддя визнає, що невчасно дійшов висновку про можливу недостовірність цих відомостей, проте пов’язує це виключно із надмірним навантаженням, яке об’єктивно існувало влітку 2018 року. Разом із тим суддя наголосив, що обов’язок щодо виклику правопорушника на розгляд справи виконувався ним належним чином.

З приводу наявності в ЄДРСР двох судових рішень у цій справі за результатами розгляду одного протоколу про адміністративне правопорушення суддя Шевчук В.В. у додатково наданих поясненнях зазначив, що дізнався про цей факт лише у квітні 2019 року у зв’язку із дисциплінарним провадженням за скаргою Болотіна С.М., після чого направив до ДП «Інформаційні судові системи» повідомлення про те, що рішення від 21 вересня 2018 року у справі № 682/1964/18 не є постановою за результатами розгляду цієї справи та потребує видалення, а також ініціював дисциплінарне провадження стосовно помічника судді ОСОБА 1 за фактами, виявленими за результатами перевірки Хмельницького апеляційного суду, в тому числі й за цим. ОСОБА 1 у своїх поясненнях підтвердила, що 21 вересня 2018 року помилково надіслала до ЄДРСР проект постанови у вказаній справі у зв’язку з великою кількістю справ, які розглядалися того дня. Також суддя Шевчук В.В. повідомив, що 21 січня 2020 року ОСОБА 1 була звільнена з посади помічника судді у зв’язку із систематичним неналежним виконанням своїх посадових обов’язків.

ВИСНОВКИ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ПАЛАТИ

Протокол про адміністративне правопорушення від 21 червня 2018 року надійшов до провадження судді Шевчука В.В. 4 липня 2018 року, отже, граничним строком розгляду справи було 19 липня 2018 року, а накладення стягнення – 21 вересня 2018 року. Незважаючи на те, що перша повістка про виклик до суду була повернута об’єктом поштового зв’язку з відміткою «неправильно зазначена адреса», суддя Шевчук В.В. не вжив невідкладних заходів для офіційного з’ясування зареєстрованого місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, відтак і три наступні судові повістки, надіслані за цією адресою, не були вручені особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Саме лише надсилання особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, повісток про виклик до суду без своєчасного з’ясування причин їх повернення з метою усунення цих причин не можна вважати належним вжиттям заходів для розгляду справи про адміністративне правопорушення у розумний строк. Лише 11 вересня 2018 року суддя Шевчук В.В. звернувся із запитом до Ганнопільської сільської ради щодо реєстрації місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в результаті вже після закінчення строку накладення адміністративного стягнення, а саме 26 вересня 2018 року, встановив, що за зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення адресою ця особа не проживає. У запиті суддя не зазначав ні про терміновість отримання такої інформації з огляду на призначене на 21 вересня 2018 року судове засідання у справі, ні про можливість її надіслання засобами електронного зв’язку для запобігання втрати часу на пересилання кореспонденції звичайним поштовим зв’язком. Несвоєчасне вжиття суддею заходів для офіційного з’ясування зареєстрованого місця проживання особи, на переконання Дисциплінарної палати, сприяло уникненню особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, накладення на неї судом передбаченого законом адміністративного стягнення. Дисциплінарна палата не може погодитись із твердженням судді про належне виконання ним обов’язку щодо повідомлення про розгляд справи особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за обставин регулярного надсилання судових повісток за адресою, якої, за повідомленнями об’єкта поштового зв’язку, не існувало, про що судді стало відомо відразу після повернення першої надісланої на цю адресу повістки.

8. СПРАВА № 682/2029/18

ХІД СПРАВИ

11 липня 2018 року із Рівненського міського суду Рівненської області до провадження судді Шевчука В.В. надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 3 червня 2018 року за частиною першою статті 130 КУпАП (відмова від проходження огляду на стан сп’яніння) із доданими до нього матеріалами, зокрема поясненнями двох свідків щодо відмови водія від проходження огляду на стан сп’яніння, рапортом працівника поліції щодо відмови водія від проходження огляду, СD-диском. Як вбачається з відмітки на обкладинці справи та підтверджується списком згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів за 17 липня 2018 року вперше розгляд справи був призначений на 27 липня 2018 року, проте він не відбувся у зв’язку з неявкою до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та відсутністю доказів своєчасного її сповіщення про місце та час розгляду справи (зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення у матеріалах справи відсутнє). У подальшому розгляд справи був призначений на 23 серпня 2018 року, про що своєчасно (3 серпня 2018 року) було повідомлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, проте за заявою її захисника – адвоката Андрієвського О.А. від 22 серпня 2018 року розгляд справи був відкладений на іншу дату, зокрема 4 вересня 2018 року було сформовано повістку про виклик до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на 14 вересня 2018 року. Вказана судова повістка була повернута до суду об’єктом поштового зв’язку із відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». 14 вересня 2018 року (у день призначеного судового засідання) адвокат Андрієвський О.А. подав до суду заяву про закриття провадження у справі у зв’язку із закінченням 3 вересня 2018 року строку, передбаченого статтею 38 КУпАП. За результатами судового засідання 14 вересня 2018 року суддя Шевчук В.В. виніс постанову, якою визнав особу, яка притягається до адміністративної відповідальності винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП, та закрив провадження у справі у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Копія цієї постанови була надіслана до ЄДРСР 17 вересня 2018 року, тобто наступного робочого дня з дня її винесення.

ДОВОДИ СКАРЖНИКА

Скаржник зазначав, що вперше розгляд цієї справи був призначений через 1 місяць 12 днів з дня надходження справи до суду, коли з дня вчинення правопорушення пройшло вже більше ніж два з половиною місяці, а в подальшому за клопотанням адвоката розгляд справи був відкладений на дату поза межами строку накладення адміністративного стягнення.

ПОЯСНЕННЯ СУДДІ

Відповідно до пояснень судді Шевчука В.В. вперше розгляд справи був призначений на 27 липня 2018 року, про що свідчить внутрішній опис справи на її останньому аркуші та реєстр згрупованих відправлень рекомендованої кореспонденції суду (копію реєстру додано суддею до письмових пояснень). При цьому суддя Шевчук В.В. зазначив, що відсутність зворотного поштового повідомлення не вказує на допущення ним порушення, оскільки працівники суду не мають впливу на працівників відділення поштового зв’язку. З приводу відкладення розгляду справи на 14 вересня 2018 року суддя Шевчук В.В. пояснив, що воно відбулось за клопотанням адвоката особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у зв’язку із поважним причинами його неявки (участь в інших судових засіданнях). Дата судового розгляду визначалась ним із врахуванням наступних вихідних днів (24–26 серпня 2018 року), необхідності вручення повісток про виклик не пізніше ніж за 3 доби до дня розгляду справи в суді, а також із врахуванням значного судового навантаження.

ВИСНОВКИ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ПАЛАТИ

Протокол про адміністративне правопорушення від 3 червня 2018 року надійшов до провадження судді Шевчука В.В. 11 липня 2018 року, отже, граничним строком розгляду справи було 26 липня 2018 року, а накладення стягнення – 3 вересня 2018 року. Проте вперше розгляд справи був призначений лише на 27 липня 2018 року, тобто після закінчення граничного строку розгляду справи (зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення відсутнє), а в подальшому – на 23 серпня 2018 року, тобто майже через чотири тижні. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, була завчасно (3 серпня 2018 року) повідомлена про судове засідання, призначене на 23 серпня 2018 року, проте за клопотанням її захисника у зв’язку з його зайнятістю, а саме участю у цей день в інших судових процесах, суддя Шевчук В.В. прийняв рішення про відкладення розгляду справи та визначив наступну дату розгляду справи – 14 вересня 2018 року, тобто поза межами строку накладення адміністративного стягнення, що й стало підставою для винесення ним 14 вересня 2018 року постанови про закриття провадження у справі у зв’язку із закінченням вказаного строку. Отже, на переконання Дисциплінарної палати, нездійснення суддею контролю за перебігом строку, впродовж якого може бути накладено адміністративне стягнення, безпідставне зволікання із призначенням судових засідань у межах цього строку та із вжиттям заходів щодо негайного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та її захисника про виклик до суду призвели до того, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, уникнула накладення на неї судом дисциплінарного стягнення внаслідок закінчення строку, визначеного статтею 38 КУпАП.

9. СПРАВА № 682/3314/17 (№ 682/397/18)

ХІД СПРАВИ

21 листопада 2017 року до провадження судді Шевчука В.В. надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 12 жовтня 2017 року за частиною першою статті 130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані сп’яніння) з доданими до нього матеріалами, зокрема висновком закладу охорони здоров’я щодо результатів медичного огляду із визначенням стану алкогольного сп’яніння особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, та поясненнями цієї особи щодо керування транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння та за відсутності посвідчення водія і реєстраційного документа на транспортний засіб. Як вбачається з відмітки на обкладинці справи вперше розгляд справи був призначений на 29 листопада 2017 року (докази надсилання та отримання судової повістки у матеріалах справи відсутні). 30 листопада 2017 року суддя Шевчук В.В. виніс постанову про повернення справи для доопрацювання для виконання зазначених у ній вимог, вказавши, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про проведення огляду водія на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків та про відмову порушника від проведення такого огляду. Того самого дня копія цієї постанови була надіслана для її внесення до ЄДРСР. До органу поліції матеріали справи були надіслані 11 січня 2018 року із супровідним листом від 3 січня 2018 року та фактично отримані ним 17 січня 2018 року, тобто після закінчення строку накладення адміністративного стягнення.

Повторно справа надійшла до суду 14 лютого 2018 року, їй було присвоєно інший єдиний унікальний номер – 682/397/18. До матеріалів справи додатково було додано лист керівника органу поліції про незабезпечення його працівників спеціальними технічними засобами, які б давали змогу проводити обстеження на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу, у зв’язку із чим у разі згоди водіїв таке їх обстеження проводиться у медичних закладах. Розгляд справи був призначений на 5 березня 2018 року, про що своєчасно (26 лютого 2018 року) сповіщено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.

5 березня 2018 року суддя Шевчук В.В. виніс постанову, якою визнав особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП, та закрив провадження у справі у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення. Копію цієї постанови надіслано до ЄДРСР наступного дня.

ДОВОДИ СКАРЖНИКА

Скаржник вказав, що матеріали цієї справи були повернуті до органу поліції на доопрацювання більше ніж через місяць з дня винесення постанови, тоді як строк накладення адміністративного стягнення закінчувався.

Крім того, відповідно до наведених узагальнених недоліків в роботі судді Шевчука В.В. скаржник звертав увагу на те, що повернення протоколів про адміністративні правопорушення для доопрацювання та належного оформлення, зокрема у справах №№ 682/3314/17 (682/397/18), 682/1259/18 (682/1718/18), 682/1983/18 (682/2325/18), № 682/2069/18 (№ 682/2921/18) не ґрунтується на відповідних нормах права, а винесені постанови не містять вказівок на допущені при складанні таких протоколів недоліки відповідно до вимог статті 256 КУпАП, які б вказували на необхідність їх доопрацювання, зокрема такі суттєві недоліки, які унеможливлювали б їх розгляд судом із урахуванням вимог статті 280 КУпАП. Скаржник вказував, що суддею Шевчуком В.В. ігнорувалися положення статті 278 КУпАП, яка дає судді право при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення витребовувати необхідні документи та вживати заходів для належного повідомлення про розгляд справи осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, оскільки таким правом він фактично не користувався або користувався вибірково, зловживаючи своїм правом на повернення справ для їх належного оформлення до органів, якими складались протоколи про адміністративне правопорушення, без врахуванням строків накладення адміністративних стягнень. При цьому скаржник наголошував, що таке безпідставне повернення мало вплив на те, що в подальшому за результатами розгляду таких протоколів після повторного їх надходження до суду для розгляду суддею Шевчуком В.В. були винесені постанови про закриття проваджень у справах у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративних стягнень.

Скаржник також зазначав, що підставою повернення протоколів для доопрацювання, зокрема у справах №№ 682/3314/17 (682/397/18), 682/1259/18 (682/1718/18), фактично було недотримання, на думку судді Шевчука В.В., порядку огляду водія на стан сп’яніння, оскільки він відразу направлявся для огляду до закладу охорони здоров’я без проведення такого огляду поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, що, на переконання скаржника, не може бути безумовною підставою для визнання такого огляду незаконним та повернення справ для доопрацювання, і в такому тлумаченні закону суддею скаржник вбачає ознаки надмірного формалізму, що не відповідає принципам розумності та обґрунтованості.       

ПОЯСНЕННЯ СУДДІ

Відповідно до пояснень судді Шевчука В.В. згідно із пунктом 4 розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 7 листопада 2015 року № 1395 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 листопада 2015 року за № 1408/27853 (далі – Інструкція № 1395), огляд особи на стан сп’яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства. Відповідно до пункту 6 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі – Порядок № 1103), водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров’я. Як зазначив суддя Шевчук В.В., керуючись цими нормами та виявивши, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про те, чи пропонувалося правопорушнику пройти огляд на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу, чи відмовлявся він від проходження такого огляду та чи давав згоду на проведення огляду у закладі охорони здоров’я, він прийняв рішення про повернення справи на доопрацювання. Повторно справа надійшла до суду 14 лютого 2018 року та містила пояснення керівника органу поліції про незабезпечення спеціальними технічними засобами для проведення огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу, у зв’язку із чим за згодою правопорушника такий огляд проводиться у закладі охорони здоров’я. Розгляд справи був призначений на 5 березня 2018 року, про що належним чином повідомлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, проте у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення провадження у справі було закрито.

З приводу тривалого повернення матеріалів справи до органу поліції суддя Шевчук В.В. зауважив, що формування матеріалів справи для дооформлення ним не проводиться, а тому йому не було відомо, що їх фактично було надіслано лише 3 січня 2018 року. За цим фактом, а також за фактами «втрати» матеріалів справ №№ 682/2377/17, 682/2781/17 було проведено службову перевірку стосовно помічника судді ОСОБА 1, яка визнала свою вину у несвоєчасній передачі матеріалів справи для надіслання до органу поліції, за результатами вказаної перевірки у зв’язку із закінченням строку накладення дисциплінарного стягнення наказом від 20 травня 2019 року їй було оголошено усне попередження.

У поясненнях щодо наведених скаржником узагальнених недоліків у роботі судді, які можна віднести, у тому числі, до цієї справи, суддя Шевчук В.В. зазначив, зокрема, що норми КУпАП, зокрема стаття 278 цього Кодексу, не визначають, як повинен діяти та яке процесуальне рішення повинен прийняти суддя у разі виявлення недоліків у протоколі про адміністративне правопорушення, та вважає, що прийняття постанови про повернення матеріалів на доопрацювання чи звернення із запитами до уповноважених органів і є належним виконанням вимог статті 278 КУпАП з метою об’єктивного розгляду справи по суті. Як вказав суддя Шевчук В.В., несвоєчасне надходження матеріалів справ після доопрацювання не належить до його компетенції, а тому вважає безпідставним звинувачення його у тому, що провадження у справах закривалися через їх надходження до суду після закінчення строків притягнення осіб до адміністративної відповідальності.

Відповідно до пояснень судді необхідність дотримання порядку проведення огляду водіїв на стан сп’яніння не є формальною вимогою, а інший підхід не відповідає положенням розділу IX Інструкції № 1395 та Порядку № 1103, відповідно до яких, на його переконання, проведення огляду на стан сп’яніння в закладі охорони здоров’я допускається фактично лише у двох випадках: відмова від проведення огляду на місці зупинки або незгода із результатами такого огляду. При цьому суддя Шевчук В.В. зазначає, що непоодинокими є випадки, коли працівники поліції не оснащені спеціальними технічними засобами для проведення огляду на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або водій добровільно бажає пройти огляд на стан сп’яніння в закладі охорони здоров’я, отже, на його думку, відомості про це мають бути обов’язково зазначені або у протоколі про адміністративне правопорушення або в рапорті працівника поліції, щоб підтвердити законність та обґрунтованість проведення огляду на стан сп’яніння саме в закладі охорони здоров’я.

ВИСНОВКИ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ПАЛАТИ

Протокол про адміністративне правопорушення від 12 жовтня 2017 року надійшов до провадження судді Шевчука В.В. 21 листопада 2017 року, отже, граничним строком розгляду справи було 6 грудня 2017 року, а накладення стягнення – 12 січня 2018 року. Вказаний протокол був складений стосовно особи, яка керувала транспортним засобом, за порушення вимог підпункту «а» пункту 2.9 Правил дорожнього руху, який забороняє керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за що частиною першою статті 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність. З огляду на об’єктивну сторону вказаного правопорушення доведенню у справі підлягають одночасно дві обставини: керування особою транспортним засобом і перебування такої особи в стані сп’яніння. Як вбачається з матеріалів справи, до вказаного протоколу були додані, зокрема, висновок закладу охорони здоров’я про результати медичного огляду особи, яка керувала транспортним засобом, із визначенням стану алкогольного сп’яніння (2,06% проміле алкоголю в крові) та пояснення цієї особи, відповідно до яких вона дійсно керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння та за відсутності посвідчення водія і реєстраційного документа на транспортний засіб. Протокол про адміністративне правопорушення був підписаний особою, яка його склала, а також особою, стосовно якої його було складено (без зауважень).

30 листопада 2017 року суддя Шевчук В.В. виніс постанову про повернення справи для доопрацювання (належного оформлення) для виконання зазначених у ній вимог, вказавши із посиланням на пункт 4 розділу IX Інструкції № 1395, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про проведення на місці зупинки транспортного засобу огляду водія на стан сп’яніння з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків та про відмову порушника від проведення такого огляду. Про наявність будь-яких інших недоліків протоколу чи доданих до нього документів у цій постанові суддею зазначено не було.

На момент винесення вказаної постанови сплинуло майже два місяці із тримісячного строку, впродовж якого могло бути накладено адміністративне стягнення на особу, винну у вчиненні адміністративного правопорушення. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, а також додаткової інформації, наданої головою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Маршал І.М., супровідний лист про її направлення для доопрацювання до органу поліції був підписаний суддею Шевчуком В.В. лише 2 січня 2018 року, тобто більше ніж через місяць після винесення ним постанови від 30 листопада 2017 року, коли до закінчення вказаного строку, який спливав 12 січня 2018 року, залишалося дев’ять календарних днів. Вказаний лист був зареєстрований в автоматизованій системі документообігу суду 3 січня 2018 року та фактично надісланий адресату разом із матеріалами справи 11 січня 2018 року та отриманий ним 17 січня 2018 року, тобто після закінчення строку, визначеного статтею 38 КУпАП для накладення адміністративного стягнення.

Повторно ця справа надійшла до суду 14 лютого 2018 року та їй присвоєно інший єдиний унікальний номер – 682/397/18. До матеріалів справи додатково було додано лист керівника органу поліції про незабезпечення його працівників спеціальними технічними засобами, які давали змогу проводити обстеження водіїв на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу, у зв’язку із чим у разі згоди водіїв таке обстеження проводиться лікарем у медичному закладі. 5 березня 2018 року суддя Шевчук В.В. виніс постанову, якою визнав особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП, та закрив провадження у справі у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення.

Отже, з наведеного вбачається, що матеріали справи про адміністративне правопорушення були повернуті судом до органу поліції для доопрацювання напередодні закінчення строку накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, у зв’язку з чим винна особа уникнула накладення на неї судом передбаченого законом стягнення. Підписання суддею Шевчуком В.В. листа про направлення матеріалів справи до органу поліції для доопрацювання відбулось із невиправдано великою затримкою, яка була вирішальною та унеможливлювала подальший розгляд цієї справи судом у строк, що давав змогу накласти на винну особу адміністративне стягнення за вчинене правопорушення.

З приводу правомірності повернення справи на доопрацювання до органу, який склав протокол про адміністративне правопорушення, слід зазначити, що КУпАП не визначає права суду на повернення матеріалів про адміністративні правопорушення на доопрацювання чи належне оформлення шляхом винесення відповідної постанови та не конкретизує підстав для цього. Разом з тим, у постанові Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» було визнано правильною практику тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимог статті 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення. Така сама позиція була висловлена й у постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення».

Водночас 31 березня 2015 року Конституційним Судом України було ухвалено Рішення № 2-рп/2015 у справі № 1-7/2015, яке ґрунтувалося на висновку, що перелік видів постанов, визначений статтею 284 КУпАП, є вичерпним. Інші види постанов не підлягають апеляційному оскарженню, отже, не можуть бути перевірені судом вищої інстанції на предмет їх законності та обґрунтованості. Така ситуація потенційно містить небезпеку зловживання суддями із винесенням (за відсутності непереборних перешкод для розгляду справи судом, що не можуть бути усунуті у спосіб, прямо визначений законом, зокрема із застосуванням положень статей 278, 280, 284 КУпАП) не передбачених статтею 284 КУпАП видів постанов, які не мають законної мети та/або мають характер свавільних рішень, внаслідок чого винні особи можуть уникати притягнення їх до адміністративної відповідальності чи накладення на них адміністративних стягнень відповідно до положень цього Кодексу, в тому числі внаслідок закінчення строку накладення адміністративного стягнення судом. При цьому органи, уповноважені на складення протоколів про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до компетенції суду, не наділені законом процесуальними правами на оскарження судових рішень у справах про адміністративні правопорушення, а отже, не можуть оспорювати їх правомірність.

З огляду на наведене в контексті дисциплінарного провадження щодо суддів з урахуванням обставин конкретної справи може бути визнано обґрунтованим винесення суддею належним чином вмотивованої постанови про повернення для належного оформлення протоколу про адміністративне правопорушення лише у випадку, якщо він складений або не уповноваженою на те посадовою особою, або без додержання вимог статті 256 КУпАП, якою визначено зміст протоколу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до вимог вказаної статті у протоколі про адміністративне правопорушення мають бути зазначені, зокрема: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім’я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз’яснюються її права та обов’язки, передбачені статтею 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі.

Вимоги щодо оформлення протоколів про адміністративні правопорушення органами поліції встановлено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України від 6 листопада 2015 року № 1376 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 1 грудня 2015 року за № 1496/27941 (далі – Інструкція № 1376). Зокрема, розділом ІІ вказаної Інструкції визначено, що протокол про адміністративне правопорушення, форму якого затверджено відповідним додатком, складається на спеціальному бланку, що виготовлений друкарським способом із проставленням серії та номера, в якому не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено. Згідно із приписами пункту 9 розділу ІІ Інструкції № 1376 при складанні протоколу про адміністративне правопорушення в ньому зазначаються, зокрема, у графі «дата, час, місце вчинення і суть учиненого адміністративного правопорушення» – суть адміністративного правопорушення (повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП, за якою складено протокол); у графі «до протоколу додається» – пояснення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, викладені на окремому аркуші, рапорти посадових осіб органів поліції, довідки, акти тощо (у разі складення).

Пунктом 15 розділу ІІ Інструкції № 1376 визначено, що до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються інші матеріали про адміністративне правопорушення (пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновок експерта, речові докази, протокол про вилучення речей і документів, рапорти посадових осіб, а також інші документи та матеріали, що містять інформацію про правопорушення).

Відповідно до пункту 18 розділу ІІ Інструкції № 1376 протокол про адміністративне правопорушення та матеріали про вчинене адміністративне правопорушення відповідно до статті 257 КУпАП надсилаються (надаються) органу (посадовій особі), уповноваженому(ій) розглядати справи про адміністративні правопорушення.

Згідно із розділом ІХ «Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 130 КУпАП» Інструкції № 1395 (у редакції, чинній на час складання спірного протоколу про адміністративне правопорушення) у разі виявлення стану алкогольного сп’яніння в результаті проведення огляду з використанням спеціальних технічних засобів складається протокол про адміністративне правопорушення, до якого долучаються акт огляду на стан сп’яніння та роздруківка із результатом огляду з використанням спеціального технічного засобу (у разі наявності); у разі проведення огляду на стан сп’яніння в закладах охорони здоров’я висновок про його результати долучається до протоколу про адміністративне правопорушення (у разі підтвердження стану сп’яніння); у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров’я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп’яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Як вбачається зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення від 12 жовтня 2017 року, він був складений відповідно до вказаних вище вимог нормативно-правових актів та містив відомості про місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке правопорушення, а також інші відомості відповідно до затвердженої форми бланка. До вказаного протоколу були долучені зазначені у ньому додатки, які були складені на час його оформлення та містили інформацію про адміністративне правопорушення, за вчинення якого його було складено (керування транспортним засобом особою в стані алкогольного сп’яніння), а саме: висновок закладу охорони здоров’я щодо результатів медичного огляду із визначенням стану алкогольного сп’яніння обстежуваної особи, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення (з підписом особи про ознайомлення з результатами огляду); пояснення цієї особи, відповідно до яких вона керувала транспортним засобом у стані алкогольного сп’яніння (після споживання алкогольних напоїв), не маючи посвідчення водія, яке взагалі не видавалось, та реєстраційного документа на транспортний засіб і визнавала свою вину у порушенні Правил дорожнього руху. Вказані додатки також містили необхідні реквізити, притаманні письмовим доказам (зокрема дату складання, підпис, печатку та відомості щодо вчиненого адміністративного правопорушення).

Отже, і протокол про адміністративне правопорушення, і зазначені у ньому додатки були складені належним чином та відповідними (уповноваженими) особами. Ні стаття 256 КУпАП, ні норми вказаних вище інструкцій щодо оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення органами поліції не містять вимог, які б вказували на обов’язковість зазначення у протоколі про адміністративне правопорушення, складеному за керування транспортним засобом у стані сп’яніння (за частиною першою статті 130 КУпАП), що підтверджується оглядом на стан сп’яніння, проведеним лікарем у закладі охорони здоров’я, інших відомостей, ніж ті, що були зазначені у цьому протоколі та підтверджувались долученими до нього додатками.

Додатково до протоколу про адміністративне правопорушення для суду були додані копія постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (за частиною другою статті 126 КУпАП, а саме за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом) та довідки органу поліції від 14 листопада 2017 року щодо відсутності за даними бази «НАІС» АРМОР» відомостей про видане правопорушнику посвідчення водія та про притягнення його протягом року до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП. Вказані документи містили додаткову інформацію, необхідну суду для винесення постанови за результатами розгляду справи та накладення на винну особу адміністративного стягнення.

Відповідно до статті 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує, зокрема, чи належить до його компетенції розгляд даної справи; чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; чи витребувано необхідні додаткові матеріали; чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно з вимогами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З наведеного вбачається, що і під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення, і під час розгляду справи суд наділений правом витребовувати додаткові відомості (матеріали), необхідні для правильного вирішення справи. Такі відомості можуть стосуватися, в тому числі, і процедури проходження особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, огляду на стан сп’яніння, якщо, виходячи із матеріалів та обставин справи про адміністративне правопорушення, з’ясування певних обставин, на переконання судді, має істотне значення для її розгляду і не може бути встановлено судом на підставі інших доказів (доцільність з’ясування таких обставин суддею Дисциплінарна палата не оцінює). Таке рішення судді, на переконання Дисциплінарної палати, не лише відповідало би вимогам статей 278, 280 КУпАП, завданню цього Кодексу, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення та визнаній свого часу правильною практиці повернення протоколів про адміністративне правопорушення для належного оформлення лише з підстав складення їх неуповноваженою особою чи недотримання вимог статті 256 КУпАП, а також не вступало б у суперечність із положеннями статті 284 цього Кодексу, але й давало б судді змогу встановити дієвий контроль за строком розгляду справи та строком накладення адміністративного стягнення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, шляхом визначення у запиті про надання інформації строку надання відповіді (документів) до суду.

Необхідно зауважити, що відповідно до статті 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються не лише протоколом про адміністративне правопорушення, але й, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, іншими документами, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису тощо. Відповідно до статті 252 КУпАП для вирішення справи суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Слід також зазначити, у разі якщо за результатами розгляду справи суддя доходить висновку, що у протоколі, який є лише одним із доказів у справі, відсутні відомості, на підставі яких можна встановити наявність адміністративного правопорушення та винність особи у його вчиненні, а інших доказів немає, відповідно до статей 247, 284 КУпАП він виносить постанову про закриття провадження у справі.

Із винесеної суддею Шевчуком В.В. постанови від 30 листопада 2017 року у цій справі не вбачається, які саме недоліки містив складений протокол про адміністративне правопорушення всупереч вимогам, встановленим до нього статтею 256 КУпАП та Інструкціями №№ 1376, 1395, та які могли бути усунуті саме направленням цього протоколу для належного оформлення, а не, наприклад, шляхом витребування інформації, документів чи відеозаписів подій або ж шляхом з’ясування необхідних обставин під час судового розгляду справи та дослідження доказів. Також вбачається, що суддею Шевчуком В.В. не було роз’яснено органу поліції способу усунення недоліків складеного протоколу про адміністративне правопорушення, які полягали у відсутності у ньому відомостей про проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу та про відмову водія від такого огляду («для виконання вимог постанови суду»), враховуючи наявність законодавчої заборони вносити додаткові записи до протоколу про адміністративне правопорушення після його підписання особою, стосовно якої він складений.

На думку Дисциплінарної палати, доопрацювання цього протоколу шляхом внесення до нього додаткових відомостей було неможливим (неправомірним), що є очевидним та не могло не бути очевидним для судді Шевчука В.В., отже, доцільність винесення такої постанови, не передбаченої законом, наявність легітимної мети такого рішення та його обґрунтованість видаються сумнівними. До прикладу, постановою від 22 листопада 2019 року суддя Шевчук В.В. повернув справу № 682/3465/19 до органу поліції для доопрацювання у зв’язку із незазначенням у протоколі про адміністративне правопорушення конкретного пункту Правил дорожнього руху, порушеного водієм. Водночас після повторного надходження до суду протоколу, «доопрацьованого» шляхом додаткового внесення до нього запису про порушення водієм пункту 2.9 вказаних Правил, суддя Шевчук В.В. виніс постанову від 9 січня 2020 року про закриття провадження у справі у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, вказавши, що згідно з пунктом 7 розділу II Інструкції № 1376 не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також внесення додаткових записів після того, як протокол підписано особою, стосовно якої його складено.

Також слід зазначити, що з винесеної суддею Шевчуком В.В. постанови від 5 березня 2018 року у цій справі (№ 682/3314/17), якій після повторного надходження до суду було присвоєно єдиний унікальний номер 682/397/18, наведені у протоколі про адміністративне правопорушення від 12 жовтня 2017 року та у доданому до нього висновку про результати медичного обстеження відомості, підтверджені письмовими та згодом особистими (в судовому засіданні) поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, були цілком достатніми для визнання цієї особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП. Проте такого висновку суддя Шевчук В.В. дійшов уже після закінчення строку накладення адміністративного стягнення. Вказаний протокол жодним чином не був (і не міг бути) доопрацьований органом, який його склав, а інформація щодо обставин, зазначених у постанові судді від 30 листопада 2017 року, була повідомлена суду органом поліції листом, і не була відображена у постанові суду за результатами розгляду справи як така, що мала істотне значення для її правильного вирішення. Таку інформацію суддя міг отримати відразу після отримання протоколу про адміністративне правопорушення відповідно до положень статей 278, 280 КУпАП у межах строку, встановленого для розгляду справи, та з дотриманням цього строку ухвалити відповідне рішення у справі.

З огляду на наведене Дисциплінарна палата вважає, що повернення справи про адміністративне правопорушення на доопрацювання у цьому випадку не можна визнати законним та обґрунтованим, і наведена поведінка судді Шевчука В.В. свідчить про безпідставне затягування розгляду справи та невжиття ним заходів для її розгляду протягом строку, встановленого законом, що сприяло уникненню особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, накладення на неї судом передбаченого законом адміністративного стягнення внаслідок закінчення строку, визначеного статтею 38 КУпАП, в тому числі через незабезпечення суддею контролю за своєчасним надсиланням матеріалів справи до органу поліції (зокрема за належним виконанням обов’язків помічником судді), на виконання винесеної ним постанови від 30 листопада 2017 року, що було необхідним задля виконання завдань КУпАП та провадження у справах про адміністративні правопорушення та свідчило би про сумлінне виконання суддею покладених на нього обов’язків у зв’язку зі здійсненням правосуддя з дотриманням визначених законом процесуальних строків.

Отже, слід констатувати, що у цьому випадку винна особа не понесла законного покарання за свою протиправну поведінку, а робота державного органу правопорядку була зведена нанівець. Лишається сподіватись, що сам факт визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення без накладення адміністративного стягнення матиме ефект для її перевиховання у дусі дотримання законів і відповідальності перед суспільством та запобіжить вчиненню нових правопорушень у майбутньому.

 

 

10. СПРАВА № 682/1259/18 (№ 682/1718/18)

ХІД СПРАВИ

3 травня 2018 року до провадження судді Шевчука В.В. надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 29 квітня 2018 року за частиною першою статті 130 КУпАП (керування транспортним засобом у стані сп’яніння) із доданими до нього матеріалами, зокрема висновком закладу охорони здоров’я про результати медичного огляду із визначенням стану сп’яніння особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рапортом працівника органу поліції щодо згоди водія на проходження огляду у закладі охорони здоров’я, копією посвідчення водія. 8 травня 2018 року суддя Шевчук В.В. виніс постанову про повернення справи до органу поліції на доопрацювання для виконання вимог постанови судді, вказавши на відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення відомостей, чи пропонувалось особі, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, пройти огляд на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків.

Повторно справа надійшла до суду 18 червня 2018 року, їй присвоєно інший єдиний унікальний номер – 682/1718/18. Розгляд справи, призначений на 4 липня 2018 року, не відбувся у зв’язку з неявкою до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та відсутністю доказів своєчасного її сповіщення про місце та час розгляду справи; повістка про виклик була повернута до суду об’єктом поштового зв’язку з відміткою «неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача». З аналогічної причини був відкладений розгляд справи 18, 27 липня та 23 серпня 2018 року, повістки про виклик, надіслані за вказаною у протоколі про адміністративне правопорушення адресою місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, були повернуті до суду об’єктом поштового зв’язку з відмітками «неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача», «за закінченням встановленого строку зберігання». 23 серпня 2018 року суддя Шевчук В.В. виніс постанову, якою визнав особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП, та закрив провадження у справі у зв’язку із закінченням на час розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення, копія якої була надіслана до ЄДРСР 19 вересня 2018 року (із затримкою 26 днів).

ДОВОДИ СКАРЖНИКА

Скаржник вказував, що у цій справі суддя Шевчук В.В. неодноразово надсилав повістки про виклик до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за адресою місця проживання цієї особи, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення, та не вживав жодних заходів для встановлення місця проживання цієї особи після повернення до суду повісток без відміток про їх вручення адресату, а також, як і у справі № 6682/3314/17 (682/397/18), в узагальнених доводах скарги та доповненнях до неї стверджував про безпідставність винесення постанови про повернення матеріалів справи органу поліції для доопрацювання без дослідження доказів та невжиття заходів щодо її розгляду у встановлений законом строк, що мало наслідком закриття провадження у справі у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

ПОЯСНЕННЯ СУДДІ

Відповідно до пояснень судді Шевчука В.В. у цій справі постанова про повернення справи на доопрацювання дійсно була винесена ним безпідставно, оскільки він не звернув увагу на наявний у матеріалах справи рапорт інспектора поліції, який склав протокол про адміністративне правопорушення, на ім’я начальника органу поліції, з якого вбачалося, що водію було запропоновано пройти огляд на стан сп’яніння на місці зупинки транспортного засобу або в закладі охорони здоров’я, і той погодився на проведення такого огляду в медичному закладі. Разом із тим суддя Шевчук В.В. зазначив, що в подальшому розгляд справи призначався неодноразово і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, викликалась до суду у встановленому законом порядку, проте судові повістки поверталися до суду із відміткою «невірно зазначена адреса», що в подальшому зумовило закриття провадження у справі у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Суддя Шевчук В.В. також визнав, що невчасно дійшов висновку про можливо недостовірні дані щодо місця проживання правопорушника, зазначеного у протоколі про адміністративне правопорушення, проте пов’язує це виключно зі своїм надмірним навантаженням влітку 2018 року, а також вказав, що відповідальність за це лежить, в тому числі, і на працівникові поліції, який чи то свідомо вказав недостовірні відомості щодо місця проживання правопорушника, чи то не перевірив наданих йому самим правопорушником відомостей.

ВИСНОВКИ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ПАЛАТИ

Протокол про адміністративне правопорушення від 29 квітня 2018 року надійшов до провадження судді Шевчука В.В. 3 травня 2018 року, отже, граничним строком розгляду справи було 18 травня 2018 року, а накладення стягнення – 29 липня 2018 року.

З огляду на обставини у цій справі Дисциплінарна палата не погоджується із обґрунтованістю винесення постанови про повернення до органу поліції протоколу про адміністративне правопорушення для належного оформлення з мотивів, наведених щодо розгляду суддею Шевчуком В.В. справи № 682/3314/17 (№ 682/397/18), про яку зазначено вище.

Із необґрунтованістю винесення постанови від 8 травня 2018 року погодився і суддя Шевчук В.В. з огляду на наявність у матеріалах справи рапорту працівника органу поліції щодо згоди водія на проходження огляду у закладі охорони здоров’я. При цьому, враховуючи, що судове засідання у справі з викликом особи, яка притягається до дисциплінарної відповідальності, було призначене лише на 4 липня 2018 року, строк, який був втрачений у зв’язку з поверненням матеріалів справи для доопрацювання та повторним її надісланням до суду склав майже 2 місяці; до закінчення строку накладення адміністративного стягнення залишалося менше 1 місяця. Незважаючи на це, після першого повернення до суду об’єктом поштового зв’язку судової повістки та повідомлення про вручення поштового відправлення із відміткою «неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача» суддя Шевчук В.В. не вжив невідкладних заходів для офіційного з’ясування зареєстрованого місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Повторна судова повістка була надіслана за тією самою адресою та була повернута з тої самої причини, проте і після цього суддя Шевчук В.В. не звернувся до органу реєстрації місця проживання із відповідним запитом з метою офіційного з’ясування зареєстрованого місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, для її належного сповіщення про місце та час розгляду справи.

Фактично відповідно до наданих пояснень суддя Шевчук В.В. погодився, що допустив безпідставне затягування розгляду цієї справи у зв’язку з направленням матеріалів до органу поліції для доопрацювання та не вжив жодних заходів для її розгляду у строк, визначений законом, чи строк, що не перевищував строку накладення адміністративного стягнення, який можна вважати розумним, що в сукупності сприяло тому, що особа, винна у вчиненні адміністративного правопорушення, уникнула накладення на неї судом адміністративного стягнення. Така поведінка судді, на переконання Дисциплінарної палати, є наслідком неналежного (недбалого) ставлення судді до виконання службових обов’язків та не може бути виправдана рівнем його навантаження.

11. СПРАВА № 682/1983/18 (№ 682/2325/18)

ХІД СПРАВИ

6 липня 2018 року до провадження судді Шевчука В.В. надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 30 червня 2018 року за частиною першою статті 130 КУпАП (керування транспортним засобом в стані сп’яніння) із доданими до нього матеріалами, зокрема висновком закладу охорони здоров’я про результати медичного огляду із визначенням стану сп’яніння особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, рапортом працівника поліції, СD-диском. У протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено про встановлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі посвідчення водія серії ВХР № 703010 від 9 грудня 2017 року. Водночас до матеріалів справи було додано копію постанови від 30 червня 2018 року про накладення на цю саму особу (із зазначенням серії, номера та дати видачі посвідчення водія) адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, а саме за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП (непред’явлення для перевірки посвідчення водія категорії «В»).

Розгляд справи був призначений на 18 липня 2018 року, повістку про виклик до суду завчасно, а саме 11 липня 2018 року, вручено особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. 18 липня 2018 року суддя Шевчук В.В. виніс постанову про повернення справи на доопрацювання до органу поліції для виконання зазначених у ній вимог, вказавши, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні відомості про наявність в особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, посвідчення водія, при цьому санкція частини першої статті 130 КУпАП передбачає застосування до водіїв стягнення у вигляді накладення штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами. 20 липня 2018 року копія цієї постанови разом із матеріалами про адміністративне правопорушення була надіслана до органу поліції для доопрацювання.

Повторно справа надійшла до провадження судді Шевчука В.В. 20 серпня 2018 року, їй було присвоєно інший єдиний унікальний номер – 682/2325/18. До матеріалів справи було додано витяг від 2 серпня 2018 року з бази даних МВС України «АРМОР» із зазначенням відомостей про видане особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, посвідчення водія серії ВХР № 703010, дата видачі: 9 грудня 2017 року; дійсне до: 9 грудня 2017 року; статус документа: виданий.

У подальшому розгляд справи був призначений на 6 вересня 2018 року, проте він не відбувся у зв’язку з неявкою до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та відсутністю доказів належного її сповіщення про місце та час розгляду справи; повістка про виклик була повернута до суду об’єктом поштового зв’язку з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання». Наступне судове засідання у справі було призначене на 21 вересня 2018 року.

11 вересня 2018 року суддя Шевчук В.В. звернувся до Славутської міської ради із запитом щодо зареєстрованого місця проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у відповідь на який 24 вересня 2018 року отримав відомості, відповідно до яких зареєстроване місце проживання особи збігалося з адресою місця проживання, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення. 12 вересня 2018 року суддя Шевчук В.В. звернувся із запитом до органу поліції, в якому вказав про відсутність в адміністративному матеріалі відомостей про те, чи видавалося особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, посвідчення водія та просив до 21 вересня 2018 року надати такі відомості та підтвердні документи. У відповідь на вказаний запит 17 вересня 2018 року суддя Шевчук В.В. отримав від органу поліції лист, в якому зазначалось, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, отримувала посвідчення водія, на підтвердження додано витяг із бази даних «НАІС», що містив відомості про посвідчення водія цієї особи, аналогічні тим, що вже містилися в матеріалах справи.

Судові засідання, призначені на 21 вересня та 4 жовтня 2018 року, не відбулись у зв’язку з неявкою до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та відсутністю доказів належного її сповіщення про місце та час розгляду справи; повістки про виклик були повернуті до суду об’єктом поштового зв’язку з відмітками «за закінченням встановленого строку зберігання».

22 листопада 2018 року суддя Шевчук В.В., виніс постанову, якою визнав особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, винною у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 130 КУпАП, та закрив провадження у справі у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи строку накладення адміністративного стягнення. Копія цієї постанови була надіслана до ЄДРСР 26 листопада 2018 року.

ДОВОДИ СКАРЖНИКА

Скаржник зазначив, що суддя Шевчук В.В., наділений відповідно до положень статті 278 КУпАП повноваженнями щодо витребування необхідних додаткових матеріалів, цього не зробив, натомість виніс постанову про повернення справи до органу поліції на доопрацювання. При цьому скаржник зауважив, що в інших справах про адміністративні правопорушення за аналогічних обставин суддя Шевчук В.В. звертався із запитами до компетентних органів про наявність чи відсутність в особи посвідчення водія, відповідь на які надходила в середньому через 7 днів, тоді як ця справа повторно надійшла до суду після доопрацювання лише через місяць. Крім того, скаржник вказав, що копію постанови від 22 листопада 2018 року було надіслано до ЄДРСР через 4 дні з дня її винесення.

ПОЯСНЕННЯ СУДДІ

Відповідно до пояснень судді Шевчука В.В. розгляд цієї справи вперше був призначений на 18 липня 2018 року, про що належним чином повідомлено особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, проте вона до суду не з’явилась. Суддя Шевчук В.В. зазначив, що при досліджені матеріалів справи він встановив відсутність відомостей про видачу правопорушнику посвідчення водія, що, на його думку, мало суттєве значення для розгляду цієї справи про адміністративне правопорушення, оскільки санкція частини першої статті 130 КУпАП передбачає накладення штрафу із позбавленням права керування транспортним засобом. Тому він прийняв рішення про повернення справи на доопрацювання з метою усунення виявленого недоліку. Суддя Шевчук В.В. зауважив, що не може погодитись із доводами скаржника, що в такий спосіб він затягував розгляд справи та не дотримався положень статті 278 КУпАП, оскільки саме на виконання пункту 4 цієї статті ним і було винесено постанову від 18 липня 2018 року. Оскільки норми КУпАП не містять вказівки, яким чином діяти судді у таких випадках та як процесуально оформляти свої дії – шляхом запиту чи шляхом направлення матеріалів на дооформлення, він вважає, що не допустив будь-яких порушень вимог закону в цій частині. Також суддя Шевчук В.В. звернув увагу на необґрунтованість тверджень скаржника, що відповідь на запит суду надходить в середньому за 7 днів, а справа після дооформлення – лише через місяць, та вказав, що в обох випадках орган поліції має можливість усунути такі недоліки за один і той самий строк та вчасно надати відповідь (обмін кореспонденцією між Славутським міськрайонним судом та Славутським відділом поліції здійснюється здебільшого «нарочно», що виключає затримки з обох сторін). Крім того, суддя зазначив, що матеріали цієї справи були повернуті на доопрацювання до органу поліції 20 липня 2018 року і того самого дня були фактично отримані ним, проте повторно надіслані до суду лише 6 серпня та отримані 20 серпня 2018 року, тому своєї вини у цьому суддя не вбачає. Суддя Шевчук В.В. також звернув увагу на те, що визначений ним у постанові недолік не був усунутий органом поліції, і лише 17 вересня 2018 року на його повторний запит було надано відповідь щодо видачі правопорушнику посвідчення водія із наданням відповідних доказів.

ВИСНОВКИ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ПАЛАТИ

Протокол про адміністративне правопорушення від 30 червня 2018 року надійшов до провадження судді Шевчука В.В. 6 липня 2018 року, отже, граничним строком розгляду справи було 21 липня 2018 року, а накладення стягнення – 30 вересня 2018 року. Як вбачається з матеріалів справи, у протоколі про адміністративне правопорушення було зазначено про наявність в особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, посвідчення водія серії ВХР № 703010 від 9 грудня 2017 року, такі самі відомості містилися у доданій до цього протоколу копії постанови від 30 червня 2018 року про накладення на цю саму особу адміністративного стягнення, яку було винесено за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 126 КУпАП (керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред’явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії), а не за частиною другою цієї статті (керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом), що в такому випадку дійсно могло викликати обґрунтований сумнів у судді щодо можливості накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП, адміністративного стягнення у вигляді штрафу з позбавленням права керуванням транспортними засобами.

З огляду на те, що протокол про адміністративне правопорушення від 30 червня 2018 року містив відомості про посвідчення водія, видане особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (про інші його недоліки та відсутність відомостей, визначених статтею 256 КУпАП, суддею не зазначено), повернення матеріалів справи про адміністративне правопорушення на доопрацювання у цьому випадку не можна визнати обґрунтованим.

Дисциплінарна палата не погоджується із обґрунтованістю винесення за обставин у цій справі постанови про повернення до органу поліції протоколу про адміністративне правопорушення для належного оформлення також з мотивів, наведених щодо розгляду суддею Шевчуком В.В. справи № 682/3314/17 (№ 682/397/18), про яку зазначено вище.   

При цьому слід зазначити, що у цій справі у разі існування сумніву щодо достовірності відомостей про видане посвідчення водія особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, а також у витязі від 2 серпня 2018 року з бази даних МВС України «АРМОР», доданому до матеріалів справи додатково після повторного надсилання її до суду, перевірити факт наявності в особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, права на водіння транспортних засобів можливо було шляхом направлення суддею запиту до відповідного органу Головного сервісного центру МВС України, який приймає іспити на право керування транспортними засобами всіх категорій, здійснює видачу та обмін посвідчень водія на право керування транспортними засобами відповідної категорії та вносить інформацію до Єдиного державного реєстру МВС; забезпечує зберігання посвідчення водія на право керування транспортними засобами у разі позбавлення особи такого права; забезпечує повернення посвідчення водія на право керування транспортними засобами після закінчення строку позбавлення спеціального права та успішного складання іспитів, а отже, є належним розпорядником такої інформації.

У такому запиті суддя вправі був зазначити конкретний строк надання відповіді на нього, що дало б змогу встановити контроль за його виконанням з метою недопущення безпідставного затягування розгляду справи та свідчило б про вжиття суддею належних заходів для розгляду справи у встановлений законом строк та накладення на винну особу адміністративного стягнення. До прикладу, під час розгляду справи № 682/1929/18, про яку зазначено вище, призначаючи 14 вересня 2018 року чергове судове засідання у справі на 21 вересня 2018 року, суддя Шевчук В.В. одночасно звернувся із запитом до органу поліції, вказуючи про відсутність у протоколі про адміністративне правопорушення відомостей про отримання особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, посвідчення водія, відповідь на який разом із підтвердними документами просив надати до 21 вересня 2018 року. У цей день до судового засідання орган поліції надав, а суддя Шевчук В.В. отримав відомості про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, посвідчення водія не отримувала.

З огляду на зазначене винесення суддею Шевчуком В.В. в судовому засіданні 18 липня 2018 року постанови про повернення справи до органу поліції на доопрацювання свідчить про допущення суддею безпідставного затягування розгляду справи та невжиття заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, чи розумного строку, що сприяло уникненню особою, яка вчинила правопорушення, накладення на неї судом передбаченого законом адміністративного стягнення.

12. СПРАВА № 682/2069/18 (№ 682/2921/18)

ХІД СПРАВИ

16 липня 2018 року до провадження судді Шевчука В.В. надійшов протокол про адміністративне правопорушення від 9 липня 2018 року за частиною першою статті 130 КУпАП (відмова від проходження огляду на стан сп’яніння) з доданими до нього матеріалами, зокрема висновком закладу охорони здоров’я, в якому лікарем зафіксовано факт відмови водія від проходження огляду на стан сп’яніння. 27 липня 2018 року суддя Шевчук В.В. виніс постанову про повернення справи до органу поліції для виконання вимог КУпАП щодо розгляду справ про адміністративне правопорушення, вказавши, що у протоколі про адміністративне правопорушення відсутні дані про другого свідка, який би засвідчив відмову особи, щодо якої складено протокол, від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння в закладі охорони здоров’я, а також дані про наявність у особи, стосовно якої складено протокол, посвідчення водія, що унеможливить прийняття рішення по суті справи. Копія вказаної постанови була надіслана до органу поліції разом із матеріалами справи із супровідним листом від 1 серпня 2018 року та того самого дня отримана адресатом. Копія постанови від 27 липня 2018 року була надіслана до ЄДРСР 16 вересня 2018 року (із затримкою 50 днів).

Повторно справа надійшла до суду лише 8 жовтня 2018 року, їй присвоєно інший єдиний унікальний номер – 682/2921/18. Розгляд справи призначався на 25 жовтня та 7 листопада 2018 року; повістки про виклик до суду особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, були повернуті до суду об’єктом поштового зв’язку з відмітками «за закінченням терміну зберігання». 7 листопада 2018 року суддя Шевчук В.В. виніс постанову про закриття провадження у справі у зв’язку із відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, мотивувавши таке рішення непідтвердженням факту відмови особи від проходження медичного огляду в закладі охороні здоров’я через відсутність даних про другого свідка. Копію вказаного судового рішення надіслано до ЄДРСР 20 листопада 2018 року (із затримкою 12 днів).

ДОВОДИ СКАРЖНИКА

Скаржник вказував, що копія постанови від 27 липня 2018 року була надіслана до ЄДРСР лише через 1 місяць 20 днів, а постанови від 7 листопада 2018 року – через 13 днів із дня винесення. Крім того, відповідно до наведених узагальнених недоліків в роботі судді Шевчука В.В., окрім зазначених вище, скаржник звертав увагу на неправомірність повернення протоколу про адміністративне правопорушення для доопрацювання у зв’язку з відсутністю даних про двох свідків відмови водія від проходження огляду у медичному закладі.

ПОЯСНЕННЯ СУДДІ

Відповідно до пояснень судді Шевчука В.В. протокол про адміністративне правопорушення у цій справі не відповідав вимогам пункту 8 Порядку № 1103, яким передбачено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров’я поліцейський у присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, в якому зазначаються ознаки сп’яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, у зв’язку із чим справу було надіслано на доопрацювання. Повторно справа надійшла до суду без жодних пояснень щодо виявлених недоліків; особа, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення, двічі до суду не з’явилась через невручення судових повісток, які повернулись до суду із відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», у зв’язку чим було прийнято рішення про закриття провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

ВИСНОВКИ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ ПАЛАТИ

З огляду на об’єктивну сторону правопорушення, за вчинення якого був складений протокол про адміністративне правопорушення у цій справі, та відсутність у протоколі відомостей про другого свідка, який би засвідчив факт відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння в закладі охорони здоров’я, враховуючи у сукупності вимоги Інструкції № 1395, Порядку № 1103, пояснення судді, підстави та час винесення постанови від 27 липня 2018 року, своєчасність її надсилання разом із матеріалами справи до органу поліції, а також підстави закриття провадження у справі, Дисциплінарна палата не вбачає підстав для висновку про допущення суддею Шевчуком В.В. безпідставного затягування чи невжиття заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, а вбачає лише підстави для висновку про несвоєчасне надання суддею копій судових рішень для їх внесення до ЄДРСР, про що стосовно усіх зазначених вище справ із такими самими порушеннями буде зазначено нижче.

Приймаючи рішення про притягнення судді Шевчука В.В. до дисциплінарної відповідальності, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує також таке.

Недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення через недоліки в діяльності судів, незадовільну організацію судового процесу, особливо якщо внаслідок цього винні особи уникають накладення на них адміністративних стягнень за вчинені правопорушення, негативно впливає на ефективність правосуддя та авторитет судової влади. Отже, надзвичайно важливо, щоб на кожному етапі суддями вживались усі можливі та належні заходи аби унеможливити або мінімізувати такі наслідки, як у власній роботі та роботі працівників суду, так і в роботі тих органів, які тим чи іншим чином долучені до цього процесу, адже саме на суддю покладено обов’язок забезпечити своєчасний розгляд і вирішення судових справ відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства. Під час розгляду справ про адміністративні правопорушення суддя завжди має пам’ятати, що законом встановлено надзвичайно стислі строки для їх розгляду, а також незначні строки, впродовж яких на осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, можуть бути накладені адміністративні стягнення, при цьому враховувати, що і органи, які складають та направляють протоколи про адміністративні правопорушення до суду, і об’єкти поштового зв’язку, які вручають судові повістки, і працівники суду можуть допускати зволікання з виконанням покладених на них обов’язків чи недбалість при їх виконанні, а особи, стосовно яких складено протоколи, – ухилятися від явки до суду у різний спосіб тощо. Для цього суддя повинен ставити високі вимоги щодо організації судочинства до себе, своїх помічників та інших відповідальних працівників суду, а також не залишати без уваги порушення, що допускаються працівниками інших органів, від належного виконання обов’язків якими залежить можливість забезпечення належного правосуддя (такі випадки, як встановлено під час цього дисциплінарного провадження, є непоодинокими).

Критеріями оцінки належності поведінки судді у цьому аспекті можуть бути: своєчасність призначення справи до розгляду; величина інтервалів між судовими засіданнями; обґрунтованість їх відкладень чи оголошення у них перерв; обґрунтованість та своєчасність повернення матеріалів для доопрацювання чи витребування додаткових матеріалів; повнота підготовки справи до розгляду; повнота вжитих суддею заходів щодо усунення обставин, які унеможливлюють розгляд справи чи спричиняють його затягування; належність та дієвість контролю з боку судді за виконанням службових обов’язків працівниками суду, у тому числі щодо формування та надіслання судових повісток/кореспонденції, за своєчасністю виконання запитів суду іншими органами тощо.

Як наголошено у постанові пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі – ВССУ) від 17 жовтня 2014 року № 11 «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення», судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків (пункт 7). За висновком ВССУ, розумним, зокрема, вважається строк, що є об’єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту (пункт 3 постанови), при цьому строки розгляду справ не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через призначення судових засідань із великими інтервалами, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків (пункт 7 постанови).

У пункті 11 вказаної постанови ВССУ вказав, що судам слід дотримуватись вимог статей 277, 277-2, 278 КУпАП під час розгляду справ про адміністративні правопорушення та враховувати, що строки накладення адміністративного стягнення, передбачені статтею 38 цього Кодексу, не можуть бути продовжені, у зв’язку із чим підготовку до розгляду справи про адміністративне правопорушення необхідно починати у найкоротші терміни після надходження до провадження судді протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи. ВССУ також звернув увагу судів, що у випадку відкладення розгляду справи про адміністративні правопорушення за клопотанням учасників судового розгляду строк накладення адміністративного стягнення, передбачений статтею 38 КУпАП, обчислюється починаючи з дня вчинення адміністративного правопорушення (при триваючому правопорушенні – з дня його виявлення) і можливості зупинення цього строку не передбачено, крім випадку, визначеного частиною четвертою статті 277 КУпАП (пункт 12).

Також ВССУ наголосив, що суди не повинні ігнорувати факти недотримання встановлених КУпАП вимог, що призвели до порушення строків накладення адміністративного стягнення. Ураховуючи, що КУпАП не передбачено можливості винесення будь-якого процесуального документа за такі дії, судам слід реагувати, надсилаючи листи відповідним організаціям і посадовим особам, які можуть звернути увагу на зазначені факти.

Слід зазначити, що у численних випадках у наведених справах судові повістки повертались до суду об’єктом поштового зв’язку із порушенням визначеного Правилами надання послуг поштового зв’язку п’ятиденного строку, у зв’язку із чим на час проведення судових засідань суддя Шевчук В.В. не завжди володів інформацією та доказами щодо належного повідомлення/неповідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про розгляд справи (також виявлено непоодинокі випадки неповернення судових повісток до суду). Водночас у багатьох випадках судові повістки повертались із відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання», що не передбачено ані Законом України «Про поштовий зв’язок», ані Правилами надання послуг поштового зв’язку. Крім того, така відмітка за своєю суттю не є причиною невручення поштового відправлення (як то відмова адресата від одержання поштового відправлення чи його відсутність за адресою місця проживання, неправильність зазначення або відсутність адреси), а є причиною його повернення, що також не відповідає положенням вказаних Правил, які, зокрема, не передбачають строку зберігання рекомендованих відправлень із позначкою «Судова повістка».

Отже, у таких випадках, на думку Дисциплінарної палати, з метою дотримання строків розгляду судових справ, накладення адміністративних стягнень та прав осіб, які притягаються до адміністративної відповідальності, судді Шевчуку В.В. необхідно було вживати заходів для виправлення допущених недоліків у роботі працівників відповідних об’єктів поштового зв’язку, зокрема шляхом надсилання відповідних листів. Проте, незважаючи на те, що такі порушення відбувались регулярно та впродовж тривалого часу (протягом 2017–2018 років), суддя Шевчук В.В. на них жодним чином не реагував (доказів зворотного під час розгляду дисциплінарної справи не встановлено).

Згідно із приписами частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Відповідно до статті 129 Конституції України розумні строки розгляду справ судом віднесено до основних засад судочинства в Україні. Ця засада втілена, зокрема, у статті 245 КУпАП.

Статтями 7, 8 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI з’їзду суддів України від 22 лютого 2013 року, суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок, здійснювати судочинство в межах та порядку, визначених процесуальним законом.

Зазначені обов’язки судді є професійними стандартами, що формують ту модель поведінки, яку суддя повинен ставити собі за взірець і якої повинен дотримуватися. Зокрема, старанність включає в себе правильне розпорядження суддею своїм робочим часом та планування судових засідань, постійний контроль та аналіз власних дій, зосередження на виконанні посадових обов’язків, зокрема щодо дотримання завдань та засад судочинства, порядку і строків розгляду судових справ, виготовлення судових рішень та їх оприлюднення у встановлені законом строки, забезпечення можливості реалізації прав учасниками процесу тощо.

Проте, на переконання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, під час здійснення правосуддя в наведених судових справах суддя Шевчук В.В. покладених на нього обов’язків судді належним чином не виконав та не вчинив тих дій, які б вказували на те, що він докладав усіх можливих зусиль для їх виконання з урахуванням обставин конкретних справ.

Оцінивши встановлені під час дисциплінарного провадження обставини та дії (бездіяльність) судді Шевчука В.В., наведені вище, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що під час розгляду справ №№ 682/2377/17, 682/2781/17, 682/2150/18, 682/1929/18, 682/1907/18, 682/1750/18, 682/1964/18, 682/2029/18, 682/3314/17 (682/397/18), 682/1259/18 (682/1718/18), 682/1983/18 (682/2325/18) суддею внаслідок недбалого ставлення до виконання службових обов’язків, неефективного, несвоєчасного використання наданих законом повноважень було допущено безпідставне затягування розгляду справ про адміністративні правопорушення та/або не було вжито належних та/або своєчасних заходів, у тому числі контролю, для дотримання визначеного законом строку їх розгляду та вирішення до закінчення строку накладення стягнення на осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності, тобто у межах розумного строку, що вплинуло на те, що особи, які були визнані винними у вчиненні адміністративних правопорушень, уникнули застосування до них судом передбаченої законом міри відповідальності у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративних стягнень.

Така поведінка судді утворює склад дисциплінарних проступків, визначених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме безпідставне затягування та невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом, та є підставою дисциплінарної відповідальності судді.

У наданих під час дисциплінарного провадження поясненнях суддя Шевчук В.В. фактично визнає, що не у всіх випадках своєчасно і в повній мірі вживав заходів для розгляду наведених справ у розумний строк та надсилав електронні копії судових рішень до ЄДРСР, при цьому зауважує, що це відбулось внаслідок значного навантаження, а не свідомо чи внаслідок умислу, вказуючи, що незначний досвід роботи при такому навантаженні вплинув на якість та належну організацію роботи при розгляді справ про адміністративні правопорушення за статтею 130 КУпАП, яким він приділяв не стільки уваги, скільки справам інших категорій.

За результатами розгляду цієї дисциплінарної справи Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила обставин, які б давали підстави для обґрунтованого висновку, що наведена поведінка судді Шевчука В.В. була зумовлена умислом та мала протиправну мету, однак наявність умислу не є обов’язковим елементом складів дисциплінарних проступків, визначених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду витребувано інформацію про штатну та фактичну суддів, які фактично здійснювали правосуддя у Славутському міськрайонному суді Хмельницької області у 2017–2018 роках та встановлено, що відповідно до штатного розпису у суді передбачено 7 посад суддів, проте фактично здійснювали правосуддя лише 4 судді, а в другому півріччі 2018 року у зв’язку зі звільненням судді Мацюка Ю.І. у відставку (рішення Вищої ради правосуддя від 5 червня 2018 року № 1724/0/15-18) – 3 судді, які одночасно були слідчими суддями.

Отримано також відомості про кількість справ та матеріалів, що перебували у провадженні суддів Славутського міськрайонного суду Хмельницької області у 2017–2018 роках, у тому числі судді Шевчука В.В.

Зокрема, встановлено, що у 2017 році у провадженні вказаного судді перебувало 1047 справ (матеріалів) усіх категорій (у тому числі надійшло у звітному періоді – 1015), з яких розглянуто – 984, залишок нерозглянутих справ – 63 (частка розглянутих справ – 93,98 %), з них:

справ та матеріалів кримінального судочинства – 206 (у тому числі надійшло у звітному періоді – 198), з яких розглянуто – 196, залишок нерозглянутих справ – 10 (частка розглянутих справ – 95,15 %);

справ та матеріалів адміністративного судочинства – 36 (у тому числі надійшло у звітному періоді – 35), з яких розглянуто – 33, залишок нерозглянутих справ – 3 (частка розглянутих справ – 91,67 %);

справ та матеріалів цивільного судочинства – 448 (у тому числі надійшло у звітному періоді – 427), з яких розглянуто – 413, залишок нерозглянутих справ – 35 (частка розглянутих справ – 92, 19 %);

справ та матеріалів про адміністративні правопорушення – 357 (у тому числі надійшло у звітному періоді – 355), з яких розглянуто – 342, залишок нерозглянутих справ – 15 (частка розглянутих справ – 95,80 %).

У 2018 році у провадженні судді Шевчука В.В. перебувало 1101 справ (матеріалів) усіх категорій, (у тому числі надійшло у звітному періоді – 1038), з яких розглянуто – 1060, залишок нерозглянутих справ – 41 (частка розглянутих справ – 96,28 %), з них:

справ та матеріалів кримінального судочинства – 295 (у тому числі надійшло у звітному періоді – 285), з яких розглянуто – 288, залишок нерозглянутих справ – 7 (частка розглянутих справ – 97,63 %);

справ та матеріалів адміністративного судочинства – 21 (у тому числі надійшло у звітному періоді – 18), з яких розглянуто – 20, залишок нерозглянутих справ – 1 (частка розглянутих справ – 95,24 %);

справ та матеріалів цивільного судочинства – 469 (у тому числі надійшло у звітному періоді – 434), з яких розглянуто – 445, залишок нерозглянутих справ – 24 (частка розглянутих справ – 94,99 %);

справ про адміністративні правопорушення – 316 (у тому числі надійшло у звітному періоді – 301), з яких розглянуто – 307, залишок нерозглянутих справ – 9 (частка розглянутих справ – 97,15 %).

Рівень навантаження судді Шевчука В.В. істотно не відрізнявся від середнього по суду. Найбільшу питому вагу серед усіх категорій справ та матеріалів, що перебували у провадженні судді Шевчука В.В., становили справи та матеріали цивільного судочинства – майже 43 % у 2017 та 2018 роках, а також справи про адміністративні правопорушення – 34 % у 2017 році та 28,7 % у 2018 році. Залишок справ, що були повторно розподілені між суддями у червні – липні 2018 року у зв’язку з відставкою судді Мацюка Ю.І., становив близько 160 справ.

Такий рівень навантаження, враховуючи встановлені під час дисциплінарного провадження обставини, на переконання Дисциплінарної палати, не є тим основним чинником, який зумовив констатовані у цій дисциплінарній справі порушення та об’єктивно унеможливлював належне виконання суддею Шевчуком В.В. покладених на нього обов’язків, отже, він не може бути взятий до уваги як такий, що виключає дисциплінарну відповідальність судді.

У поясненнях, наданих додатково під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду, суддя Шевчук В.В. також зазначив, що ним враховано зауваження, висловлені при наданні методичної допомоги суддями Хмельницького апеляційного суду, та виправлено недоліки у роботі. Про якість розгляду зазначеної категорії справ, як зазначив суддя, свідчать результати їх розгляду за 2019 рік. Так, у 2019 році до провадження судді надійшло 68 справ (за статтею 130 КУпАП), з яких розглянуто 64. У 49 справах винних осіб притягнуто до адміністративної відповідальності, у 12 справах закрито провадження у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, у 3 справах закрито провадження у зв’язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення.

Вказані обставини підтверджуються звітом, сформованим в автоматизованій системі документообігу суду щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, та інформацією, наданою головою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Маршал І.М. на запит доповідача. За даними ЄДРСР також встановлено, що закриття провадження у 3 справах зазначеної категорії у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення не було пов’язано із поверненням суддею Шевчуком В.В. матеріалів справ для доопрацювання.

Із додатково отриманої інформації (лист суду від 15 червня 2020 року) встановлено, що всього у провадженні судді Шевчука В.В. у 2019 році перебувало 70 справ зазначеної категорії, з яких, як вказано вище, розглянуто 64. Інші 3 справи не були розглянуті у 2019 році, перейшли на наступний рік та розглянуті у 2020 році, ще 3 справи були повернуті суддею до органу поліції для доопрацювання (усього 6 справ).

Із 3 справ, які були повернуті суддею Шевчуком В.В. у 2019 році, 2 справи були повернуті у зв’язку з відсутністю доказів, які підтверджували факт вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною другою статті 130 КУпАП (у подальшому ці справи були розглянуті суддями Зеленською В.І. та Шевчуком В.В. із накладенням адміністративного стягнення); 1 справа (№ 682/3465/19) – у зв’язку із незазначенням у протоколі про адміністративне правопорушення конкретного пункту Правил дорожнього руху, порушеного особою, яка притягається до адміністративної відповідальності (у подальшому розглянута суддею Шевчуком В.В. із закриттям провадження у справі у зв’язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення (про цю справу детальніше зазначено вище)).

Наведені дані, на думку Дисциплінарної палати, об’єктивно вказують на врахування суддею Шевчуком В.В. виявлених у його роботі недоліків, зокрема тих, що стосуються своєчасності розгляду справ про адміністративні правопорушення вказаної категорії (порівняно з даними за 2018 рік).

Крім того, за результатами розгляду дисциплінарної справи Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила, що суддею Шевчуком В.В. допущено порушення вимог статей 2, 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» щодо надсилання до ЄДРСР для оприлюднення копій судових рішень, ухвалених ним у справах №№ 682/2781/17, 682/2150/18, 682/1929/18, 682/1907/18, 682/1750/18, 682/1964/18, 682/1259/18 (682/1718/18), 682/1983/18 (682/2325/18), 682/2069/18 (682/2921/18).

Так, відповідно до статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Згідно з вимогами частини третьої статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд загальної юрисдикції вносить до Єдиного державного реєстру судових рішень всі судові рішення й окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту.

Порядок надсилання до ЄДРСР електронних копій судових рішень у 2017–2018 роках та відповідальні за виконання цього обов’язку особи визначались Порядком ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, що був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 травня 2006 року № 740 та втратив чинність 1 жовтня 2018 року (далі – Порядок 1), та Порядком ведення Єдиного державного реєстру судових рішень, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року № 1200/0/15-18, який набрав чинності з 1 жовтня 2018 року та є чинним (далі – Порядок 2).

Зокрема, пунктом 10 Порядку 1 визначалось, що надсилання до Реєстру електронних копій судових рішень здійснює суддя або відповідальна особа апарату суду, визначена наказом голови суду (копія відповідного наказу із зазначенням прізвища, імені, по батькові та контактного телефону відповідальної особи, її електронної адреси надсилалась адміністраторові Реєстру). З метою надсилання до Реєстру електронних копій судових рішень, що виносилися суддями, які на момент настання необхідності надсилання до Реєстру електронної копії судового рішення втратили можливість їх підписання власним електронним цифровим підписом (звільнення судді з посади, припинення повноважень судді, хвороба, відпустка тощо), суди надсилали адміністраторові Реєстру посилений сертифікат відкритого ключа електронного цифрового підпису відповідальної особи апарату суду у вигляді архівного файла у форматі zip. У цьому випадку адміністратор Реєстру не пізніше ніж протягом робочого дня після надходження копії наказу про визначення відповідальної особи апарату суду вносив посилений сертифікат відкритого ключа електронного цифрового підпису відповідальної особи апарату суду до списку довірених сертифікатів у Реєстрі (пункт 11). Згідно із пунктом 12 Порядку 1 суди надсилали адміністраторові Реєстру копії всіх судових рішень виключно в електронній формі із застосуванням автоматизованої системи документообігу суду з використанням електронного цифрового підпису, що передує видачі копії судового рішення. Відповідно до пункту 13 цього Порядку електронні копії судових рішень мали надсилатись суддею або відповідальною особою апарату суду не пізніше наступного дня після ухвалення судового рішення або виготовлення його повного тексту.

Згідно з пунктом 1 розділу X Порядку 2 обов’язок щодо своєчасного надсилання електронних примірників судового рішення та окремої думки судді для їх внесення до Реєстру шляхом формування та підписання відповідного електронного примірника в автоматизованій системі документообігу суду покладається на суддю (суддю-доповідача), який ухвалив таке рішення. Пунктом 2 розділу ІІІ та розділу Х вказаного Порядку визначено, що у разі надсилання до Реєстру судових рішень та окремих думок суддів, що ухвалювались суддями, які на момент настання необхідності надсилання до Реєстру відповідного електронного примірника втратили можливість його підписання власним електронним цифровим підписом (за наявності у табелі обліку робочого часу відомостей щодо судді, підтверджених первинними документами, про підстави відсутності на роботі із нез’ясованих причин; через виклик повісткою до суду, правоохоронного органу, військового комісаріату; у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю; згідно з наказами про відрядження, про надання відпустки, про притягнення до дисциплінарної відповідальності, про звільнення тощо), такі електронні примірники підписує власним електронним цифровим підписом та надсилає до Реєстру особа, визначена наказом голови суду, в якому зберігається судова справа. У разі відсутності такого наказу електронні примірники підписує власним електронним цифровим підписом та надсилає до Реєстру голова суду, в якому зберігається судова справа, або особа, яка виконує його обов’язки.

Отже, покладення обов’язку з надсилання копій судових рішень до ЄДРСР на іншу, ніж суддя, який ухвалив відповідне рішення, відповідальну особу могло бути здійснено лише за наказом голови суду (з надсиланням копії відповідного наказу адміністратору Реєстру), при цьому копії судових рішень мали бути надіслані до Реєстру за власним електронним цифровим підписом такої відповідальної особи.

Відповідно до довідки голови Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Маршал І.М., наданої на запит доповідача під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду, у суді відсутні накази голови суду про покладення обов’язку щодо надсилання до ЄДРСР копій судових рішень, ухвалених суддею Шевчуком В.В. у 2017–2019 роках, на іншу відповідальну особу та, відповідно, докази надсилання копій таких наказів адміністратору Реєстру. Також відсутні випадки надсилання копій таких судових рішень головою суду чи особою, яка виконує його обов’язки.

З урахуванням зазначеного Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що обов’язок щодо надання копій судових рішень для їх надсилання до ЄДРСР був покладений виключно на суддю Шевчука В.В., проте він його належним чином не виконував, зокрема щодо судових рішень у справах №№ 682/2781/17, 682/2150/18, 682/1929/18, 682/1907/18, 682/1750/18, 682/1964/18, 682/1259/18 (682/1718/18), 682/1983/18 (682/2325/18), 682/2069/18 (682/2921/18). Покладення виконання цього обов’язку розпорядженням судді Шевчука В.В. (від 17 січня 2018 року № 1) на його помічника – ОСОБА 1 без дотримання зазначених вище вимог та умов, на думку Дисциплінарної палати, є неправомірним та свідчить про самоусунення судді від виконання своїх посадових обов’язків. Крім цього, слід зазначити, що Положення про помічника судді суду загальної юрисдикції, на яке посилається суддя Шевчук В.В. у поясненнях, також не визначає обов’язку помічника судді надсилати електронні копії судових рішень до ЄДРСР.

З огляду на те, що суддя Шевчук В.В. від виконання вказаного обов’язку у справах про адміністративні правопорушення самоусунувся і фактично особисто його не виконував, Дисциплінарна палата не може взяти до уваги пояснення судді про те, що несвоєчасне надання копій судових рішення для їх внесення до ЄДРСР було зумовлено його істотним навантаженням.

У поясненнях, наданих додатково під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду, суддя Шевчук В.В. зазначив, що визнає несвоєчасне надіслання до Реєстру окремих судових рішень, водночас просить врахувати, що ним було допущено помилку, яка не спричинила негативних наслідків, оскільки не позбавила будь-кого доступу до правосуддя: такі рішення не оскаржувались, а їхні копії вчасно надсилались до відома у паперовій формі.

З приводу зазначеного Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає доцільним зауважити, що склади дисциплінарних проступків, визначених пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є формальними, а не матеріальними, отже, для відповідної кваліфікацій дій судді настання негативних наслідків не є обов’язковим. Водночас неналежне виконання суддею Шевчуком В.В. обов’язку щодо надання копій судових рішень для їх внесення до ЄДРСР мало наслідком не лише несвоєчасне їх оприлюднення, що порушує принципи гласності і відкритості судового процесу (судових рішень), а й помилкове оприлюднення у Реєстрі копій двох постанов за результатами розгляду одного протоколу про адміністративне правопорушення у справі № 682/1964/18, одна з яких не є рішенням у справі, і ця ситуація тривалий час (до червня 2020 року) залишалась невиправленою, що не сприяло зміцненню авторитету правосуддя.

Таким чином, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя доходить висновку, що поведінка судді Шевчука В.В. містить склад ще одного дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» як підставу дисциплінарної відповідальності судді, а саме несвоєчасне надання суддею копій судових рішень для їх внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема у справах №№ 682/2781/17, 682/2150/18, 682/1929/18, 682/1907/18, 682/1750/18, 682/1964/18, 682/1259/18 (682/1718/18), 682/1983/18 (682/2325/18), 682/2069/18 (682/2921/18), внаслідок недбалого ставлення до виконання службових обов’язків.

Відповідно до частини одинадцятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці чи здійснення відповідного дисциплінарного провадження, отже, строк притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Шевчука В.В. не закінчився.

Види дисциплінарних стягнень, що можуть застосовуватись до судді, передбачені частиною першою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Частиною другою 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та частиною п’ятою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Відповідно до характеристики, наданої головою Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Маршал І.М., суддя Шевчук В.В. за період роботи зарекомендував себе кваліфікованим та компетентним спеціалістом, який вміло застосовує теоретичні знання у практичній діяльності, відзначається високою працездатністю, організованістю, чесністю та порядністю, у зв’язку із чим у колективі суддів та працівників суду заслужено користується авторитетом, повагою та слугує прикладом для наслідування. Суддя Шевчук В.В. постійно підвищує рівень своїх знань та вдосконалює практичні навички у професійній діяльності, систематично проходить підготовку для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України, бере активну участь у діяльності суду, є суддею-спікером, висвітлює офіційну позицію суду та виконує інші повноваження, спрямовані на реалізацію комунікаційної стратегії суду. Відзначено також доброзичливість судді, уважність до людей, вміння делікатно розв’язувати особисті проблеми оточуючих, швидко та вдало знаходити вирішення складних питань у непередбачуваних обставинах. За період роботи на посаді судді Шевчук В.В. до дисциплінарної відповідальності не притягувався.

Визначаючи вид стягнення, що має бути застосоване до судді Шевчука В.В., Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує характер дисциплінарних проступків, позитивну характеристику судді, відсутність дисциплінарних стягнень, незначний досвід роботи, допущення ним дисциплінарних проступків внаслідок недбалості, а також часткове визнання вини та врахування виявлених недоліків у подальшій роботі та вважає пропорційним і достатнім застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.

На підставі викладеного, керуючись статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтями 106, 108, 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

вирішила: 

 

притягнути суддю Славутського міськрайонного суду Хмельницької області Шевчука Василя Володимировича до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді догани – з позбавленням права на отримання доплат до посадового окладу судді протягом одного місяця.

Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

 

 

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                                                        О.В. Прудивус

 

Члени Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                                                       І.А. Артеменко

 

 

                                                                                                                 О.Є. Блажівська