View Акт ВРП

Вища рада правосуддя розглянула проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами – підприємцями», реєстраційний № 7574-д, внесений 11 жовтня 2022 року на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України Масловим Д.В., Бабієм Р.В., Пузановим О.Г., Божиком В.І., Ватрасом В.А., Калауром І.Р., Вельможним С.А., Шпеновим Д.Ю., Гуньком А.Г., Демченком С.О., Дирдіним М.Є.

Відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроєктів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів, узагальнює пропозиції судів, органів та установ системи правосуддя стосовно законодавства щодо їх статусу та функціонування, судоустрою і статусу суддів.

За результатами розгляду вказаного законопроєкту, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя

вирішила:

1. Затвердити консультативний висновок щодо проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами – підприємцями», реєстраційний № 7574-д, внесеного 11 жовтня 2022 року на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України Масловим Д.В., Бабієм Р.В., Пузановим О.Г., Божиком В.І., Ватрасом В.А., Калауром І.Р., Вельможним С.А., Шпеновим Д.Ю., Гуньком А.Г., Демченком С.О., Дирдіним М.Є.

2. Надіслати консультативний висновок до Верховної Ради України.

Голова Вищої ради правосуддя                            Григорій УСИК

ЗАТВЕРДЖЕНО

Рішення Вищої ради правосуддя

27 квітня 2023 року №448/0/15-23

КОНСУЛЬТАТИВНИЙ ВИСНОВОК

щодо законопроєкту № 7574-д

1. Проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами – підприємцями», реєстраційний № 7574-д (далі також – законопроєкт № 7574-д), внесений 11 жовтня 2022 року на розгляд Верховної Ради України народним депутатом України Масловим Д.В. та іншими народними депутатами України.

Як убачається з пояснювальної записки до законопроєкту № 7475-д, його розроблено з метою запровадження обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі (далі також – ЄСІТС) представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами – підприємцями.

Законопроєктом № 7574-д запропоновано внести такі зміни до Господарського процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та Цивільного процесуального кодексу України:

1) замінити термін «офіційна електронна адреса в ЄСІТС» терміном «електронний кабінет в ЄСІТС», що сприятиме правильному розумінню цього інструменту учасниками судового розгляду;

2) поширити обов’язок щодо реєстрації електронного кабінету в ЄСІТС на всіх юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців;

3) передбачити, що в разі звернення до суду особи, яка зобов’язана зареєструвати електронний кабінет, але не виконала свого обов’язку, її документи залишаються судом без руху або повертаються без розгляду, залежно від виду процесуального документа;

4) встановити для всіх заяв по суті справи, інших процесуальних заяв, клопотань такий обов’язковий реквізит, як зазначення в тексті відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету;

5) забезпечити стороні можливість надсилати документи іншим учасникам справи через ЄСІТС у разі наявності в них електронного кабінету. Прикінцевими положеннями проєкту Закону запропоновано встановити, що адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), яка забезпечує обмін процесуальними документами, протягом тридцяти днів з дати опублікування цього Закону. Передбачити, що фізичні особи – підприємці реєструють електронні кабінети в ЄСІТС протягом чотирьох місяців з дня набрання чинності цим Законом.

2. Вища рада правосуддя відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроєктів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів.

При опрацюванні законопроєкту Вища рада правосуддя врахувала позицію Верховного Суду, Ради суддів України та Державної судової адміністрації України, які підтримали вказану законодавчу ініціативу.

Верховний Суд за результатами аналізу законопроєкту підтримав законодавчі пропозиції, зазначивши, що зміст законопроєкту відповідає його меті, а реалізація відповідних положень загалом сприятиме забезпеченню сучасного електронного документообігу в суді, частковому розв’язанню нагальної проблеми щодо виконання вимог процесуального законодавства в частині витрат на поштову кореспонденцію (оплата послуг поштового зв’язку, конвертів, марок), а також сприятиме оперативному інформуванню учасників справи про розгляд її в судах.

Водночас зазначаємо, що Верховний Суд також висловлював пропозиції до проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання офіційних електронних адрес в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами – підприємцями» (реєстраційний № 7574 від 21 липня 2022 року), зокрема підтримав його положення.

Рада суддів України зазначила, що слушною є думка, що суб’єкти, яких законодавець зобов’язав мати офіційну електронну адресу в ЄСІТС та які до цього часу не виконали такого обов’язку, зможуть ефективно та швидко виконати його лише під загрозою негативних правових наслідків, отже, в цій частині процесуальне законодавство підлягає суттєвому переосмисленню, оскільки виникає ситуація, коли суд (у разі надсилання учасникам справи судового рішення в електронній формі) з метою виконання процесуальних вимог зобов’язаний надіслати судове рішення також у паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що, у свою чергу, спричиняє додаткові фінансові витрати.

З огляду на викладене Рада суддів України підтримала запропонований законопроєкт № 7574-д, зазначивши, що його реалізація дасть змогу забезпечити поступове впровадження електронних комунікацій із судом, а також сприятиме обов’язковій реєстрації та використанню електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представниками правничих професії юридичними особами та фізичними особами – підприємцями. Обов’язок щодо реєстрації в електронному кабінеті окремої категорії учасників судового процесу дасть можливість судам здійснювати повідомлення та виклики відповідних учасників в електронній формі, заощаджуючи кошти (не здійснюються витрати на папір, марки, канцелярію), а також суттєво економитиме час (здійснення виклику в електронній формі, на відміну від здійснення виклику поштою, потребує значно менше часу).

Державна судова адміністрація України в межах повноважень повідомила, що в цілому підтримує законопроєкт № 7574-д, оскільки його прийняття стимулюватиме юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців зареєструватися в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в обов’язковому порядку.

3. Законопроєкт № 7574-д внесений суб’єктами законодавчої ініціативи замість проєктів законів України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання офіційних електронних адрес в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами – підприємцями» від 21 липня 2022 року, реєстраційний № 7574, та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов’язкової реєстрації та використання офіційних електронних адрес в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представниками правничих професій, юридичними особами та щодо особливостей судового провадження в умовах воєнного чи надзвичайного стану» від 4 серпня 2022 року, реєстраційний № 7574-1.

Метою внесеного проєкту Закону України, як зазначається у пояснювальній записці до нього, є запровадження обов’язкової реєстрації та використання електронних кабінетів у Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі представниками правничих професій, юридичними особами та фізичними особами – підприємцями». Для цього пропонується внести відповідні зміни до Кодексу адміністративного судочинства України, Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України (далі також – КАС України, ЦПК України, ГПК України) та інших законів України.

4 листопада 2022 року законопроєкт № 7574-д прийнято Верховною Радою України за основу в першому читанні.

Розглянувши запропоновану Комітетом Верховної Ради України з питань правової політики остаточну редакцію законопроєкту № 7574-д (порівняльна таблиця до законопроєкту № 7574-д до другого читання), Вища рада правосуддя в цілому підтримує вказану законодавчу ініціативу як таку, що спрямована на підвищення ефективності розгляду судових справ у порядку цивільного, господарського та адміністративного судочинства, з огляду на таке.

3.1. Однією з основних проблем, які зумовлюють необхідність подальшого вдосконалення організації функціонування судової влади та здійснення правосуддя, є недостатній рівень впровадження цифрових технологій у здійснення правосуддя.

З метою покращення доступу до правосуддя необхідно забезпечити, зокрема, розвиток електронного судочинства з урахуванням світових стандартів у сфері інформаційних технологій, його інтегрування в національну інфраструктуру електронного врядування шляхом впровадження сучасного електронного діловодства в суді, електронного ведення справ, електронних комунікацій із судом, кабінету судді та кабінету учасника процесу^[1].

Із 2017 року в Україні триває процес впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема електронного судочинства.

17 серпня 2021 року Вища рада правосуддя затвердила Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи^[2] (далі – Положення). Цим Положенням визначено порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв’язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).

27 квітня 2021 року Верховною Радою України ухвалено Закон України № 1416-ІХ, яким внесено зміни до КАС України, ЦПК України, ГПК України та Закону України «Про Вищу раду правосуддя», якими забезпечено функціонування ЄСІТС шляхом її поетапного впровадження.

Із 5 жовтня 2021 року почали працювати три підсистеми ЄСІТС: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистема відеоконференцзв’язку.

Чинним процесуальним законодавством України (частина шоста статті 6 ГПК України, частина шоста статті 18 КАС України, частина шоста статті 14 ЦПК України) встановлено перелік суб’єктів, які реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов’язковому порядку.

До таких суб’єктів законом віднесено адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, арбітражних керуючих, судових експертів, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, юридичних осіб державного та комунального секторів економіки. Проте деякі особи, які за законом зобов’язані зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС, до цього часу не виконали цей обов’язок, оскільки в законі відсутні ефективні засоби впливу на таких осіб.

Законопроєктом пропонуються зміни до статей 14, 43, 49, 117, 128 ЦПК України, статей 6, 42, 46, 111, 120 ГПК України, статей 18, 44, 47, 116, 124 КАС України, згідно з якими суд та учасники судового процесу повинні направляти іншим учасникам справи документи через ЄСІТС за допомогою електронного кабінету.

Крім того, запропоновано у вказаних процесуальних кодексах замінити термін «офіційна електронна адреса в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі» терміном «електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі».

Чинними процесуальними кодексами передбачено, що суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному відповідним кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (частина п’ята статті 14, частина п’ята статті 6 ГПК України, частина п’ята статті 18 КАС України).

Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу на їх офіційні електронні адреси, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням ЄСІТС в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (стаття 14 ЦПК України, статті 6 ГПК України, стаття 18 КАС України).

Відмова від поняття «офіційна електронна адреса» та пов’язаного із ним поняття «електронна адреса» і заміна їх поняттям «електронний кабінет» в умовах воєнного стану та у разі можливих перебоїв з електропостачанням, технічних збоїв у роботі підсистеми «Електронний суд» може ускладнити своєчасне надсилання або отримання судом / учасниками процесу процесуальних документів під час практичної реалізації запропонованих змін до законодавства. Також залишається невирішеним питання щодо відповідності технічного оснащення та програмного забезпечення судів їх повноцінній пристосованості до електронного судочинства.

Проте з огляду на змінені (збільшені) в остаточній редакції законопроєкту № 7574-д строки реалізації передбачених ним заходів, а також відстрочення на три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану для фізичних осіб – підприємців обов’язку реєструвати електронний кабінет в ЄСІТС Вища рада правосуддя підтримує запропоновані зміни до законодавства в цій частині.

3.2. Зміни, запропоновані законопроєктом № 7574-д, вносяться до ЦПК України, ГПК України та КАС України. Проте законопроєкт не передбачає внесення відповідних змін до Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).

Чинною редакцією абзацу сьомого частини першої статті 35 КПК України передбачено, що реєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС та/або її окремих підсистемах (модулях) зобов’язані адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб’єкти господарювання державного та комунального секторів економіки. Інші особи реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС у добровільному порядку.

Зауважуємо, що чинна редакція цієї статті КПК України в частині переліку осіб, які зобов’язані реєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС та/або її окремих підсистемах (модулях), не відповідатиме аналогічним статтям КАС України, ЦПК України та ГПК України в редакції законопроєкту № 7574-д, що в разі його прийняття може призвести до неоднакового правового регулювання подібних правовідносин.

На вирішення зазначеного питання спрямований внесений до Верховної Ради України проєкт Закону України «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення поетапного впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи», реєстраційний № 8219 (далі – законопроєкт № 8219), внесений 23 листопада 2022 року на розгляд Верховної Ради України народним депутатом України Іонушасом С.К. та іншими народними депутатами України, який перебуває на розгляді Комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності.

Метою законопроєкту № 8219 є створення законодавчих умов для забезпечення поетапного впровадження аналогічних змін у кримінальне провадження.

Абзацом сьомим частини першої статті 35 КПК України в редакції законопроєкту № 8219 встановлено, що, крім зазначених осіб, офіційні електронні адреси в ЄСІТС та/або її окремих підсистемах (модулях) в обов’язковому порядку реєструють також фізичні особи – підприємці та юридичні особи, тобто розширюється перелік суб’єктів, для яких встановлюється обов’язок зареєструвати офіційні електронні адреси в ЄСІТС та/або її окремих підсистемах (модулях).

Вища рада правосуддя рішенням від 13 квітня 2023 року № 360/0/15-23 затвердила консультативний висновок щодо законопроєкту № 8219, у якому звернула увагу, що з метою уникнення суперечностей у правовому регулюванні зазначеного питання передбачені законопроєктом № 8219 зміни мають бути узгоджені з положеннями відповідних статей КАС України, ЦПК України та ГПК України (в редакції законопроєкту № 7574-д у разі його прийняття Верховною Радою України)^[3].

3.3. Відповідно до пункту 4 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» законопроєкту № 7574-д у редакції, запропонованій Комітетом Верховної Ради України з питань правової політики, Вища рада правосуддя має привести Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), у відповідність із цим Законом у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом.

Зауважуємо, що відповідно до частини сьомої статті 15-1 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.

Ураховуючи викладене, пропонуємо пункт 4 цього розділу викласти в такій редакції: «Вищій раді правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України у тримісячний строк з дня набрання чинності цим Законом привести Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), у відповідність із цим Законом».

3.4. Положення статті 6 ГПК України, статті 14 ЦПК України та статті 18 КАС України в новій редакції в частині застосування поняття «електронний підпис» мають бути приведені у відповідність до термінології Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Законопроєктом № 7574-д передбачено, що «електронний кабінет» – «це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу» (абзац другий частини п’ятої статті 6 ГПК України, абзац другий частини п’ятої статті 14 ЦПК України, абзац другий частини п’ятої статті 18 КАС України).

Водночас відповідні статті процесуальних кодексів в оновленій редакції законопроєкту № 7574-д щодо порядку подання документів в електронній формі викладаються в такій редакції:

«Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги», якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Особливості використання електронного підпису в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, визначаються Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів)».

З метою забезпечення термінологічної єдності вважаємо за доцільне уніфікувати вжиті в законопроєкті № 7574-д поняття «електронний підпис», «власний електронний підпис, прирівняний до власноручного електронного підпису», «кваліфікований електронний підпис чи інші засоби електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу».

З огляду на викладене Вища рада правосуддя підтримує законопроєкт № 7574-д з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.