Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Ціленка Валерія Анатолійовича з посади судді Господарського суду Полтавської області у відставку,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 11 квітня 2023 року надійшли заява Ціленка В.А. та матеріали про звільнення з посади судді Господарського суду Полтавської області у відставку.
Ціленко Валерій Анатолійович, ____ року народження, з 21 квітня 1980 року по 15 червня 1982 року проходив строкову військову службу, з 1 вересня 1982 року по 25 квітня 1987 року навчався у Харківському юридичному інституті імені Ф.Е. Дзержинського. Рішенням виконавчого комітету Полтавської обласної ради народних депутатів від 16 квітня 1991 року № 102 призначений державним арбітром державного арбітражу Полтавської області. Постановою Верховної Ради України від 19 червня 1992 року № 2486-ХІІ призначений арбітром арбітражного суду Полтавської області. 29 січня 1993 року до трудової книжки Ціленка В.А. внесено запис про перейменування посади арбітра на посаду судді.
Відповідно до статті 116 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається згідно зі статтею 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII встановлено, що судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Законодавство, що діяло на час призначення Ціленка В.А. арбітром арбітражного суду Полтавської області (відповідно до Постанови Верховної Ради України від 19 червня 1992 року № 2486-ХІІ), не регламентувало питань визначення стажу роботи, що дає право на відставку судді, оскільки не визначало права судді на відставку.
У період роботи Ціленка В.А. на посаді судді арбітражного (господарського) суду Полтавської області вступив у дію Закон України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів», частиною першою статті 43 якого визначалося, що кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов’язків за власним бажанням або у зв’язку із закінченням строку повноважень.
Частиною четвертою статті 43 цього Закону, яка набрала чинності 6 квітня 1994 року, встановлювалося, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов’язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
На час прийняття Верховною Радою України Постанови від 19 червня 1992 року № 2486-ХІІ, якою Ціленка В.А. призначено арбітром арбітражного суду Полтавської області, статус арбітра визначався Законом України від 4 червня 1991 року № 1142-XII «Про арбітражний суд» (зі змінами, внесеними Законом України від 15 травня 1992 року № 2350-XII) і не був тотожний статусу судді.
Водночас 10 лютого 1993 року введено в дію Закон України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів», частиною другою статті 1 якого встановлювалося, що судді є посадовими особами державної влади, які в конституційному порядку наділені повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати свої обов’язки на професійній основі в Конституційному Суді України, Верховному Суді України, Верховному Суді Республіки Крим, обласних, Київському і Севастопольському міських, районних (міських), міжрайонних (окружних), військових судах, у Вищому арбітражному суді України, арбітражному суді Республіки Крим, обласних, Київському і Севастопольському міських арбітражних судах.
У зв’язку із введенням у дію Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» до трудової книжки Ціленка В.А. внесено запис про перейменування посади арбітра на посаду судді.
Постановою Верховної Ради України від 6 травня 1993 року № 3192-ХІІ доповнено пункт 6 Постанови Верховної Ради України від 15 грудня 1992 року № 2863-XII «Про порядок введення в дію Закону України «Про статус суддів» частиною другою такого змісту: «Встановити, що при обрахуванні стажу роботи судді арбітражного суду відповідно до пункту 1 статті 43, пунктів 4, 5 статті 44 Закону України «Про статус суддів» враховується час його попередньої роботи на посаді державного арбітра державного арбітражу, арбітра арбітражного суду».
Крім того, на час роботи Ціленка В.А. на посаді судді Господарського суду Полтавської області вступив у дію Указ Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів».
Згідно з абзацом другим статті 1 цього Указу до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Ураховуючи наведене, до стажу роботи Ціленка В.А., який дає йому право на звільнення у відставку, підлягає зарахуванню період проходження строкової військової служби.
Згідно із частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми в її взаємозв’язку з абзацом четвертим пункту 34 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
З огляду на зазначене право на зарахування стажу роботи в галузі права тривалістю два роки мають судді, яких було призначено на посаду судді вперше згідно з вимогами, встановленими Законом України «Про статус суддів» на день їх обрання.
Саме така правова позиція покладена в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Статтею 20 Закону України від 4 червня 1991 року № 1142-XII «Про арбітражний суд» (зі змінами, внесеними Законом України від 15 травня 1992 року № 2350-XII) у редакції, що була чинною на час прийняття Верховною Радою України Постанови від 19 червня 1992 року № 2486-ХІІ (про призначення Ціленка В.А. арбітром арбітражного суду Полтавської області) та діяла до 30 березня 1997 року, встановлювалося, що на посаду арбітра арбітражного суду Республіки Крим, арбітражних судів областей та міста Києва призначається особа, яка досягла на день призначення 25 років, має вищу юридичну освіту і стаж роботи за спеціальністю, як правило, не менше трьох років.
Згідно з приписами частини п’ятої статті 7 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів» Конституцією України, законами України «Про Конституційний Суд», «Про арбітражний суд» та іншими законами України визначалися особливі вимоги, необхідні для зайняття посади судді Конституційного Суду України, арбітражних та військових судів.
Наведене свідчить про наявність у Ціленка В.А. права на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, додатково трьох років роботи за юридичною спеціальністю.
Відповідно до пункту 15.3 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (зі змінами), при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Радою відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
Станом на дату ухвалення рішення загальний стаж роботи судді Ціленка В.А., який дає йому право на відставку, становить 37 років 2 місяці 5 днів.
Таким чином, додані до заяви документи свідчать, що суддя Господарського суду Полтавської області Ціленко В.А. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Ціленка Валерія Анатолійовича з посади судді Господарського суду Полтавської області у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Голова Вищої ради правосуддя Григорій УСИК
