Вища рада правосуддя, розглянувши заяву та додані до неї документи про звільнення Золотнікова Олександра Сергійовича з посади судді Верховного Суду у відставку,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 12 травня 2023 року надійшли заява Золотнікова О.С. та додані до неї матеріали про звільнення з посади судді Верховного Суду у відставку.
Золотніков Олександр Сергійович, ____ року народження. Постановою Верховної Ради України від 24 лютого 1994 року № 4011-ХІІ обраний суддею військового суду Одеського гарнізону. Указом Президента України від 27 березня 1998 року № 227/98 призначений у межах п’ятирічного строку суддею військового суду Південного регіону України. Постановою Верховної Ради України від 22 грудня 2005 року № 3282-IV обраний на посаду судді Одеського апеляційного адміністративного суду безстроково. Указом Президента України від 10 листопада 2017 року № 357/2017 призначений на посаду судді Верховного Суду у Касаційний адміністративний суд.
Статтею 131 Конституції України визначено, що в Україні діє Вища рада правосуддя, яка, зокрема, ухвалює рішення про звільнення судді з посади.
На підставі статті 112 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) суддя може бути звільнений з посади виключно з підстав, визначених частиною шостою статті 126 Конституції України. Рішення про звільнення судді з посади ухвалює Вища рада правосуддя у порядку, встановленому Законом України «Про Вищу раду правосуддя».
Відповідно до частини першої статті 116 Закону № 1402-VIII суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно із частиною першою статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Частиною другою статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) встановлено, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Системний аналіз вказаної норми дає підстави для висновку, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд», яким внесено зміни до статті 137 Закону № 1402-VIII, суддям додатково до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, підлягає зарахуванню стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення на посаду судді.
Саме така правова позиція покладена в основу рішення Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року, яке залишене без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2019 року у справі № 9901/805/18.
Зокрема, Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками колегії суддів Касаційного адміністративного суду та зазначила, що частину другу статті 137 Закону № 1402-VIII (у редакції, яка діє з 5 серпня 2018 року) потрібно тлумачити таким чином, що до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) судді у сфері права, який вимагається законом як мінімальний для набуття таким суддею права для призначення на посаду судді на дату такого призначення, оскільки вказана норма закону призвела до покращення правового становища суддів, надавши можливість зараховувати до стажу роботи на посаді судді їхній стаж (досвід) роботи (професійної діяльності) у сфері права тривалістю, яка вимагалася законом для призначення на посаду судді станом на дату призначення їх на посаду.
Відповідно до частини першої статті 7 Закону України від 15 грудня 1992 року № 2862-XII «Про статус суддів», яка була чинною на час обрання Золотнікова О.С. на посаду судді, право на зайняття посади судді районного (міського) міжрайонного (окружного) суду, військового суду гарнізону має громадянин України, який досяг на день обрання 25 років, має вищу юридичну освіту і, як правило, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років.
Наведене свідчить про наявність у Золотнікова О.С. права на зарахування до стажу роботи на посаді судді, що дає право на відставку, двох років роботи за юридичною спеціальністю.
Крім того, Європейський суд з прав людини в рішенні від 26 червня 2014 року у справі «Суханов та Ільченко проти України» зазначив, що за певних обставин «законне сподівання» на отримання «активу» також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 35).
За змістом судової практики Європейського суду з прав людини захист законних сподівань (очікувань) є одним з аспектів правової визначеності. Принцип законного очікування спрямований на те, щоб у випадках, коли особа переконана, що досягне певного результату, якщо буде діяти відповідно до норм правової системи, забезпечити захист цих очікувань.
Конституційний Суд України в Рішенні від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) зазначив, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Отже, законне сподівання на те, що положення певного нормативно-правового акта будуть застосовані до тих чи інших правовідносин, не може перебувати поза зв’язком з дією такого нормативно-правового акта в часі.
Під час роботи Золотнікова О.С. на посаді судді діяли Указ Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів» (далі – Указ № 584/95) (з липня 1995 року по березень 2008 року) та постанова Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» (далі – Постанова № 865) (з березня 2008 року по січень 2011 року).
Відповідно до абзацу другого статті 1 Указу № 584/95, абзацу другого пункту 3-1 Постанови № 865 до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.
Оскільки під час виконання Золотніковим О.С. функцій судді діяли зазначені законодавчі акти, у нього виникло законне очікування щодо застосування до нього положень цих законодавчих актів.
Як вбачається з копій диплома, додатка до нього, послужного списку Золотнікова О.С., з 28 серпня 1985 року по 25 червня 1990 року він навчався (був курсантом) у військовому Краснознаменному інституті, де отримав повну вищу освіту за спеціальністю «Правознавство» і здобув кваліфікацію юриста.
За змістом статті 5 Закону СРСР від 12 жовтня 1967 року № 1950-VІІ «Про загальний військовий обов’язок» (далі – Закон № 1950-VІІ), який діяв на час навчання Золотнікова О.С. у зазначеному навчальному закладі, військова служба складається з дійсної військової служби та служби у запасі Збройних Сил СРСР.
Відповідно до частини другої статті 11 Закону № 1950-VІІ громадяни, прийняті до військово-навчальних закладів, перебувають на дійсній військовій службі та називаються курсантами. На них поширюються обов’язки, встановлені для військовослужбовців строкової служби. Вони та їхні сім’ї користуються правами, пільгами та перевагами, передбаченими чинним законодавством для військовослужбовців строкової служби та їхніх сімей.
Статтею 13 Закону № 1950-VІІ передбачено, що строк дійсної військової служби для солдатів і сержантів Радянської Армії, берегових частин та авіації Військово-Морського Флоту становив 2 роки.
Виходячи з аналізу Закону № 1950-VІІ, Золотніков О.С., будучи курсантом військово-навчального закладу, набув статусу військовослужбовця строкової військової служби.
Оскільки строк навчання Золотнікова О.С. у військовому навчальному закладі становить 4 роки 9 місяців 27 днів, до стажу роботи, що дає йому право на відставку, підлягають зарахуванню частина цього строку – 2 роки як строкова військова служба та інша частина – 1 рік 4 місяці 28 днів як половина строку навчання.
Згідно з пунктом 15.3 Регламенту Вищої ради правосуддя при вирішенні питання про звільнення судді з посади у зв’язку з поданням заяви про відставку стаж роботи на посаді судді обраховується з дати призначення (обрання) судді на посаду по дату ухвалення Радою відповідного рішення або по дату припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років.
За результатами вивчення доданих до заяви документів щодо визначення наявності в судді Золотнікова О.С. відповідного стажу для звільнення у відставку встановлено, що до стажу роботи Золотнікова О.С. на посаді судді, що дає йому право на відставку, підлягають зарахуванню: час роботи на посаді судді з дати обрання його Постановою Верховної Ради України на цю посаду (24 лютого 1994 року) по дату ухвалення Вищою радою правосуддя рішення (6 червня 2023 року) – 29 років 3 місяці 12 днів; строкова військова служба – 2 роки; половина строку навчання за денною формою – 1 рік 4 місяці 28 днів; стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого, визначена законом, надавала право для призначення на посаду судді, – 2 роки.
Отже, станом на 6 червня 2023 року (дата ухвалення Вищою радою правосуддя відповідного рішення) загальний стаж роботи судді Золотнікова О.С., який дає йому право на відставку, становить 34 роки 8 місяців 10 днів.
Додані до заяви документи свідчать, що суддя Золотніков О.С. має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а також абзацу четвертого пункту 34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону в редакції Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Вища рада правосуддя, керуючись пунктом 4 частини шостої статті 126, статтею 131 Конституції України, статтями 3, 30, 34, 55 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»,
вирішила:
звільнити Золотнікова Олександра Сергійовича з посади судді Верховного Суду у зв’язку з поданням заяви про відставку.
Заступник Голови
Вищої ради правосуддя Дмитро ЛУК’ЯНОВ
