Вища рада правосуддя розглянула проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», реєстраційний № 9483-2, внесений 25 липня 2023 року на розгляд Верховної Ради України народним депутатом України Калауром І.Р. та іншими народними депутатами України.
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» Вища рада правосуддя надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроєктів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів, узагальнює пропозиції судів, органів та установ системи правосуддя стосовно законодавства щодо їх статусу та функціонування, судоустрою і статусу суддів.
За результатами розгляду зазначеного законопроєкту, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя
вирішила:
1. Затвердити консультативний висновок щодо проєкту Закону «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», реєстраційний № 9483-2, внесеного 25 липня 2023 року на розгляд Верховної Ради України народним депутатом України Калауром І.Р. та іншими народними депутатами України.
2. Надіслати консультативний висновок до Верховної Ради України.
Голова Вищої ради правосуддя Григорій УСИК
ЗАТВЕРДЖЕНО
Рішення Вищої ради правосуддя
17 серпня 2023 року № 833/0/15-23
КОНСУЛЬТАТИВНИЙ ВИСНОВОК
щодо законопроєкту № 9483-2
1. Проєкт Закону «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», реєстраційний № 9483-2 (далі – законопроєкт № 9483-2), внесений 25 липня 2023 року на розгляд Верховної Ради України народним депутатом України Калауром І.Р. та іншими народними депутатами України.
Законопроєкт № 9483-2 розроблений для забезпечення зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, а також початку її роботи.
Законопроєктом № 9483-2 запропоновано:
1) внести зміни до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», встановивши, що призначення на посади державних службовців, працівників, які виконують функції з обслуговування секретаріату Вищої ради правосуддя, регулюються нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та Законом України «Про Вищу раду правосуддя». Пропонується також визначити посадові оклади керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника та дисциплінарних інспекторів;
2) внести зміни до Закону України «Про запобігання корупції», встановивши, що посади дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя та його заступника віднесені до посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища;
3) внести зміни до Закону України «Про правовий режим воєнного стану», встановивши, що в період дії воєнного стану призначення особи на посаду керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя здійснюється на підставі конкурсу. Особи, які претендують на зайняття зазначених посад, подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбачену Законом України «Про запобігання корупції», та документ про підтвердження рівня володіння державною мовою відповідно до Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Щодо них також проводиться спеціальна перевірка, передбачена Законом України «Про запобігання корупції»;
4) внести зміни до Закону України «Про державну службу», уточнивши, що особливості оплати праці державних службовців в апаратах (секретаріатах) судів та інших органах системи правосуддя визначаються Законом України «Про судоустрій і статус суддів»;
5) внести зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя»:
виключити зі статті 27 норму про положення про службу дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, виключити статтю 28;
доповнити розділ І «Загальна частина» новою главою 6, у якій змістовно розкрити правовий статус служби дисциплінарних інспекторів, вимоги до дисциплінарних інспекторів, особливості їх призначення на посади;
уточнити кваліфікаційні вимоги до дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя;
визначити, що організаційне забезпечення діяльності служби дисциплінарних інспекторів здійснюється структурним підрозділом секретаріату Вищої ради правосуддя;
узгодити термінологію статті 45 із термінологією статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» цього Закону;
уточнити положення частини третьої статті 46 щодо затвердження відповідного рішення Вищою радою правосуддя;
передбачити для судді та скаржника право на ознайомлення із проєктом висновку та матеріалами дисциплінарної справи в порядку, визначеному регламентом Вищої ради правосуддя;
уточнити, що якщо в матеріалах, підготовлених дисциплінарним інспектором Вищої ради правосуддя – доповідачем, вбачаються істотні недоліки, які унеможливлюють встановлення наявності або відсутності підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, у зв’язку із чим Дисциплінарна палата не може ухвалити відповідне рішення, така Дисциплінарна палата протягом 15 днів із дня отримання таких матеріалів може повернути відповідні матеріали разом зі скаргою дисциплінарному інспектору на доопрацювання. Дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач зобов’язаний здійснити доопрацювання протягом десяти днів із дня повернення йому матеріалів, надавши Дисциплінарній палаті свій оновлений висновок;
установити, що загальна тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати одного року з дня отримання Вищою радою правосуддя відповідної дисциплінарної скарги, або дня прийняття Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою, або дня отримання Вищою радою правосуддя відповідного звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. У разі порушення зазначеного строку дисциплінарне провадження підлягає закриттю за рішенням Дисциплінарної палати.
Проєктом Закону запропоновано встановити, що тимчасово, протягом п’яти років із дня набрання чинності Законом, конкурс на зайняття посади керівника служби дисциплінарних інспекторів та його заступника, дисциплінарного інспектора проводить конкурсна комісія, утворена Вищою радою правосуддя, у складі шести осіб, три з яких призначаються Вищою радою правосуддя за пропозиціями міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх трьох років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері судової реформи та/або запобігання і протидії корупції. Такі міжнародні та іноземні організації погоджують спільну пропозицію. Членами конкурсної комісії можуть бути призначені члени Вищої ради правосуддя. Рішення такої конкурсної комісії є ухваленим, якщо за нього проголосували не менше ніж чотири члени, з яких принаймні двоє запропоновані міжнародними та іноземними організаціями. У разі однакової кількості голосів «за» і «проти» голоси трьох членів конкурсної комісії, з яких принаймні двоє запропоновані міжнародними та іноземними організаціями, є вирішальними.
Пропонується встановити, що до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя загальна тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати трьох років із дня отримання Вищою радою правосуддя відповідної дисциплінарної скарги, або дня прийняття Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою, або дня отримання Вищою радою правосуддя відповідного звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
До дисциплінарних проваджень, розпочатих до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», зазначені положення щодо максимальної тривалості здійснення дисциплінарного провадження не застосовуються.
2. Вища рада правосуддя відповідно до пункту 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроєктів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів.
Усі проєкти законів, що стосуються статусу суддів, здійснення правосуддя, процесуальних законів, та загалом будь-які законопроєкти, що можуть мати вплив на судівництво, наприклад незалежність судової влади, або можуть обмежити гарантії доступу громадян (у тому числі самих суддів) до правосуддя, повинні розглядатися парламентом лише після отримання висновку судової ради. Ця консультативна функція повинна бути визнана усіма державами та підтверджена Радою Європи як рекомендація[1].
3. Вища рада правосуддя, поділяючи позицію щодо необхідності якнайшвидшого відновлення дисциплінарної функції Вищої ради правосуддя (далі також – ВРП), щодо законодавчих ініціатив, запропонованих законопроєктом № 9483-2, зазначає таке.
3.1. Законом України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя» (далі – Закон № 1635-IX) суттєво змінено процедуру здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів.
Передбачено утворення у складі Вищої ради правосуддя служби дисциплінарних інспекторів ВРП (далі також – Служба). До повноважень Служби належать проведення попередньої перевірки дисциплінарних скарг щодо судді, підготовка проєктів ухвал і рішень Дисциплінарних палат ВРП та Вищої ради правосуддя в межах дисциплінарного провадження стосовно судді тощо.
Законом № 1635-IX також встановлено, що конкурс на зайняття посад дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя оголошується після завершення оцінювання відповідності членів Вищої ради правосуддя (крім Голови Верховного Суду) критеріям професійної етики та доброчесності, але не пізніше одного року з дня набрання чинності цим Законом.
Згідно із чинною нормою Закону № 1635-ІХ конкурс на зайняття посад дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя мав бути оголошений не пізніше 5 серпня 2022 року.
Однак з об’єктивних причин, зокрема через тривалу неповноважність Вищої ради правосуддя та повномасштабне вторгнення росії на територію України, конкурс на зайняття посад дисциплінарних інспекторів не було оголошено відповідно до розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1635-IX.
Через вказані обставини накопичилася значна кількість дисциплінарних скарг, які не розглядаються майже два роки. Загальна кількість таких скарг – майже 10 000.
На думку Вищої ради правосуддя, її дисциплінарна функція є одним із ключових повноважень конституційного органу в системі правосуддя, що має виконуватись перманентно.
Однак з урахуванням обставин, що склалися, відновлення дисциплінарної функції Вищої ради правосуддя залежить виключно від законодавчих змін.
2 травня 2023 року на розгляд Верховної Ради України народними депутатами України внесено проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів та забезпечення роботи Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», реєстраційний № 9261 (далі – законопроєкт № 9261).
Законопроєкт № 9261 розроблений для забезпечення відновлення розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів, а також забезпечення функціонування та початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 18 травня 2023 року № 492/0/15-23 затверджено консультативний висновок щодо законопроєкту № 9261, яким підтримано цей законопроєкт з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.
У свою чергу, проєктом Закону № 9483-2 було змінено статус та порядок формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, а також початку її роботи.
4. Новою частиною дев’ятою статті 150 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції законопроєкту № 9483-2 передбачено, що посадовий оклад керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя встановлюється у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року. Посадовий оклад заступника керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя встановлюється у розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року. Посадовий оклад дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя встановлюється у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року. Керівнику служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, його заступнику та дисциплінарним інспекторам Вищої ради правосуддя премії не встановлюються. У разі призначення судді у відставці дисциплінарним інспектором Вищої ради правосуддя за ним зберігаються пенсія або довічне грошове утримання, а також інші гарантії, визначені цим Законом.
Вища рада правосуддя, аналізуючи законопроєкт № 9162, у консультативному висновку зазначала, що вимогами статті 28 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено низку функцій, які покладаються на дисциплінарного інспектора, зокрема проведення попередньої перевірки дисциплінарної скарги, переданої йому за результатами автоматизованого розподілу справ; аналіз матеріалів дисциплінарних справ; збір у разі необхідності інформації, документів, інших матеріалів; підготовка проєктів ухвал і рішень Дисциплінарної палати та Вищої ради правосуддя у межах дисциплінарного провадження стосовно судді; аналіз матеріалів за скаргами на рішення у дисциплінарних справах стосовно суддів і прокурорів, підготовка проєктів висновків та рішень Вищої ради правосуддя; аналіз та узагальнення практики здійснення дисциплінарних проваджень та ухвалення рішення про притягнення або відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.
На думку Вищої ради правосуддя, вимоги до дисциплінарних інспекторів, їх посадові обов’язки мають співвідноситись із державним статусом та матеріальним забезпеченням дисциплінарного інспектора.
Законодавче визначення розміру посадового окладу керівника служби дисциплінарних інспекторів, його заступника, а також дисциплінарних інспекторів спрямовано на встановлення додаткових гарантій їх діяльності, визначення їх статусу та часткове нівелювання корупційних ризиків у їх діяльності.
Водночас слід зауважити, що згідно із частиною восьмою статті 50 Закону України «Про державну службу» (в редакції законопроєкту № 9483-2) особливості оплати праці державних службовців в апаратах (секретаріатах) судів та інших органів системи правосуддя визначаються Законом України «Про судоустрій і статус суддів». Служба є самостійним структурним підрозділом у складі секретаріату Вищої ради правосуддя, конституційного органу в системі правосуддя.
Слід зазначити, що на думку Вищої ради правосуддя законопроєктом доречно установити, що тимчасово, протягом семи років з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя»:
конкурс на зайняття посади керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя проводить конкурсна комісія, утворена Вищою радою правосуддя відповідно до пункту 2312 розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя»;
положення частини першої статті 28 цього Закону в частині визначення кількості кандидатур на зайняття посад державної служби не застосовуються під час проведення конкурсу на зайняття посади керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя його заступника, дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя.
Згідно із частиною п’ятою статті 150 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розмір посадового окладу працівника секретаріату Вищої ради правосуддя, посада якого віднесена до найнижчої за умовами оплати праці посади державної служби, установлюється на рівні відповідного працівника апарату Верховного Суду. Схема посадових окладів із визначенням коефіцієнтів для державних службовців органів та установ системи правосуддя затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням Державної судової адміністрації України.
З огляду на зазначене приписи частини дев’ятої статті 150 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції законопроєкту № 9483-2) потребують узгодження із частиною п’ятою статті 150 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Крім того, керівники державної служби в державному органі мають право встановлювати державним службовцям у межах економії фонду оплати праці додаткові стимулюючі виплати. Такий механізм встановлюється Положенням про застосування стимулюючих виплат державним службовцям, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2017 року № 15 (далі – Положення).
Пунктами 3, 4 Положення встановлено, що до додаткових стимулюючих виплат державним службовцям належать надбавки: за інтенсивність праці; за виконання особливо важливої роботи.
Надбавка за інтенсивність праці та надбавка за виконання особливо важливої роботи (далі – надбавки) встановлюються державним службовцям у відсотках до посадового окладу.
На думку Вищої ради правосуддя, оклад керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, його заступника в розмірі 35 прожиткових мінімумів для працездатних осіб та дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб відповідно без премій та стимулюючих виплат, є належним розміром оплати праці, який забезпечує дотримання їх гарантій, визначених Конституцією України та спеціальним законодавством.
Слід також звернути увагу, що розмір заробітної плати керівника Служби та його заступника не може перевищувати розміру винагороди членів Вищої ради правосуддя, оскільки статус, повноваження та обсяг відповідальності членів Вищої ради правосуддя є значно вищими, що вимагає відповідного фінансового забезпечення таких посадових осіб.
4.1. Щодо внесення змін до статті 56 Закону України «Про запобігання корупції» в редакції законопроєкту № 9483-2, зокрема доповнення переліку посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, посадами дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя та його заступника, слід зазначити, що Вища рада правосуддя підтримує таку законодавчу ініціативу з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, які передбачають зайняття відповідального або особливо відповідального становища, а також посад з підвищеним корупційним ризиком, перелік яких затверджується Національним агентством з питань запобігання корупції, проводиться спеціальна перевірка, у тому числі щодо відомостей, поданих особисто.
Водночас законопроєктом № 9483-2 передбачено, що з метою утворення служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя тимчасово, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», щодо осіб, які претендують на зайняття посади керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя та його заступника, дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя, проводиться спеціальна перевірка, передбачена Законом України «Про запобігання корупції».
Таким чином, щодо осіб, які претендуватимуть на зайняття посад дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя, керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя та його заступника, проводитиметься спеціальна перевірка, що забезпечить підвищення якості відбору кандидатів на зайняття посад, пов’язаних із виконанням функцій держави.
4.2. Щодо внесення змін до частини сьомої статті 27 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема доповнення абзацом, згідно з яким забезпечення діяльності секретаріату Вищої ради правосуддя здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а також коштів, які надходять до державного бюджету в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, варто зазначити таке.
Відповідно до статті 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів.
Централізований порядок фінансування судових органів з Державного бюджету України в обсягах, які мають забезпечувати належні економічні умови для повного і незалежного здійснення правосуддя, фінансування потреб судів (витрати на розгляд судових справ, оплата комунальних послуг, ремонт і охорона судових приміщень, придбання оргтехніки, поштові витрати тощо), має обмежити будь-який вплив на суд і спрямований на гарантування судової діяльності на основі принципів і приписів Конституції України.
Конституційний Суд України зауважував, що положення «держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів» необхідно розуміти так:
фінансування всіх судів в Україні повинно забезпечуватися державою виключно за рахунок коштів Державного бюджету України;
від імені держави забезпечення фінансування судів здійснюють Кабінет Міністрів України шляхом розроблення та подання до Верховної Ради України проєкту закону про Державний бюджет України та Верховна Рада України шляхом затвердження Державного бюджету України виключно законом України, здійснення контролю за його виконанням і прийняття рішення щодо звіту про його виконання;
у Державному бюджеті України мають визначатися окремо для всіх судів України видатки на їх утримання не нижче рівня, що надає можливість незалежного здійснення правосуддя, з подальшим забезпеченням повного своєчасного виділення таких видатків;
органи виконавчої влади беруть участь в організаційному забезпеченні функціонування судів і діяльності суддів у випадках та в порядку, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України (частина перша статті 148 Закону № 1402-VIII).
Аналогічна норма передбачена частиною першою статті 2 Закону України «Про джерела фінансування органів державної влади», дія якого поширюється, зокрема, на всі державні органи та установи, згідно з якою органи державної влади здійснюють свою діяльність виключно за рахунок бюджетного фінансування (крім випадків, визначених цим Законом) в межах, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Передбачена законопроєктом № 9483-2 норма щодо системи фінансового забезпечення, згідно з якою забезпечення діяльності секретаріату Вищої ради правосуддя здійснюється також за рахунок коштів, які надходять до державного бюджету в рамках програм допомоги Європейського Союзу, урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ, не суперечить приписам Конституції України та чинному законодавству.
Ураховуючи наведене, Вища рада правосуддя підтримує таку законодавчу ініціативу.
4.3. Законопроєктом № 9483-2 передбачено новий підхід до формування кваліфікаційних вимог до осіб, які претендуватимуть на зайняття посад дисциплінарних інспекторів.
Зокрема, статтею 292 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» в редакції законопроєкту № 9483-2 передбачено, що на посаду дисциплінарного інспектора може бути призначений громадянин України, не молодший тридцяти років, який має вищу юридичну освіту і стаж професійної діяльності у сфері права щонайменше п’ять років, є компетентним, доброчесним, відповідає встановленим для судді етичним стандартам та одній з таких вимог: 1) має стаж роботи на посаді судді не менше трьох років; 2) має досвід здійснення представництва в суді та/або захисту від кримінального обвинувачення не менше трьох років; 3) має досвід підтримання державного обвинувачення та/або представництва інтересів громадянина або держави в суді не менше трьох років.
Вища рада правосуддя загалом не має застережень щодо зменшення професійного стажу для суддів (суддів у відставці) – кандидатів на посади дисциплінарних інспекторів, ураховуючи специфіку діяльності служби дисциплінарних інспекторів щодо здійснення попередньої перевірки дисциплінарних скарг стосовно суддів, що потребує специфічних знань, досвіду та практичних навичок у сфері судочинства та підтримує таку законодавчу пропозицію.
Слід також зазначити, що конституційні та законодавчі вимоги до особи, яка обіймає посаду судді, є найвищими порівняно із представниками інших правничих професій та передбачають не лише професійну компетентність, а й відповідність критеріям доброчесності, підтверджену рішенням уповноважених органів у системі судоустрою.
Водночас визначення законодавцем однакового стажу для всіх представників юридичних професій свідчить про дотримання балансу та рівних прав усіх правників, які кандидуватимуть на зазначену посаду.
На підтримку Вищої ради правосуддя заслуговує законодавча ініціатива щодо строковості призначення осіб на посади дисциплінарних інспекторів, що передбачено частиною третьою статті 292 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» в редакції законопроєкту № 9483-2.
Відповідно до вказаної законодавчої ініціативи дисциплінарний інспектор призначається на посаду Вищою радою правосуддя строком на п’ять років за результатами відкритого конкурсу, який проводиться в порядку, встановленому законодавством про державну службу, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом та Положенням про службу дисциплінарних інспекторів. Особа не може обіймати посаду дисциплінарного інспектора більше як два строки.
Конституційний принцип рівності не виключає можливості законодавця при регулюванні трудових відносин встановлювати певні відмінності у правовому статусі осіб, які належать до різних за родом і умовами діяльності категорій, у тому числі вводити особливі правила, що стосуються підстав і умов заміщення окремих посад, якщо цього вимагає характер професійної діяльності.
Зокрема, згідно зі статтею 131 Конституції України строк повноважень обраних (призначених) членів Вищої ради правосуддя становить чотири роки.
Судові органи мають компетенцію стосовно всіх питань судового характеру і виняткове право вирішувати, чи належить передана їм справа до їхньої встановленої законом компетенції.
По суті аналогічна законодавча модель, що регулює термін перебування на посаді, застосована до дисциплінарних інспекторів, є виваженим обмеженням та відповідає принципу незалежності судових органів, який дає судовим органам право і вимагає від них забезпечення справедливого ведення судового розгляду і дотримання прав сторін.
Однак викликає застереження положення законопроєкту № 9483-2, яким фактично встановлено, що дисциплінарні інспектори із числа суддів у відставці та інспектори, що мають стаж роботи на посаді судді, не можуть становити більше половини від загальної кількості дисциплінарних інспекторів служби.
Вища рада правосуддя наголошує, що створення нових посад працівників у системі судоустрою, відповідальних за дисципліну суддівського корпусу України всіх інстанцій, є важливим елементом для незалежності судової системи та підтримує змішаний склад відповідних структурних підрозділів Ради, які, в тому числі, наділяються повноваженнями проводити попередню перевірку дисциплінарної скарги та матеріалів, переданих за результатами автоматизованого розподілу справ; аналізувати матеріали дисциплінарних справ; збирати у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали; готувати проєкти ухвал і рішень Дисциплінарної палати та Вищої ради правосуддя у межах дисциплінарного провадження стосовно судді.
Однак Вища рада правосуддя неодноразово наголошувала, що суддя має особливий (спеціальний) правовий статус, який характеризується наявністю певних вимог, обмежень щодо зайняття цієї посади та гарантій його діяльності і, як наслідок, набутий практичний досвід порівняно із представниками інших правничих професій, які кандидуватимуть на зайняття посад дисциплінарних інспекторів, а тому таке обмеження, встановлене у частиною четвертою статті 292 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», в редакції законопроєкту № 9483-2 не видається виваженим.
Пропонуємо доповнити частину шосту статті 292 положенням, яким унормовується обов’язок дотримання правил суддівської етики дисциплінарними інспекторами у своїй діяльності та поза її межами.
Крім того, слушним вбачається передбачити в статті 293 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», що керівник служби дисциплінарних інспекторів здійснює дисциплінарне провадження стосовно заступника керівника служби дисциплінарних інспекторів та дисциплінарних інспекторів.
Слід зазначити, що на думку Вищої ради правосуддя у статті 293 , зокрема, необхідно зробити уточнення, що заступником керівника служби дисциплінарних інспекторів може бути призначена особа, яка відповідає вимогам до дисциплінарного інспектора, має досвід роботи на посадах державної служби не тільки категорії «Б» та «В», а й категорій «А».
4.4. Законопроєктом пропонується правова регламентація утворення Вищою радою правосуддя конкурсної комісії, яка здійснюватиме відбір кандидатів до Служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя. Комісія утворюється у складі шести осіб, три з яких призначаються Вищою радою правосуддя за пропозиціями міжнародних та іноземних організацій, які відповідно до міжнародних або міждержавних угод протягом останніх трьох років надають Україні міжнародну технічну допомогу у сфері судової реформи та/або запобігання і протидії корупції.
Схожий підхід застосовано до формування складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, який було успішно реалізовано всіма відповідальними за вказаний процес державними органами.
Крім того, участь міжнародних та іноземних організацій у формуванні таких органів у системі судоустрою, як Вища рада правосуддя та Вища кваліфікаційна комісія суддів України, вже імплементовано у національне законодавство України.
Поряд з цим, передбачена законопроєктом № 9483-2 пропозиція, що членом конкурсної комісії може бути призначений член Вищої ради правосуддя, викликає застереження щодо можливого існування конфлікту інтересів, оскільки після формування і початку роботи Служби Вища рада правосуддя в межах своїх повноважень затверджуватиме висновки дисциплінарних інспекторів у межах дисциплінарного провадження.
З метою запобігання виникненню конфлікту інтересів, сумнівів у громадян України, суддів, щодо яких, в тому числі, здійснюватиметься дисциплінарне провадження за участю дисциплінарних інспекторів та членів Вищої ради правосуддя у складі Дисциплінарних палат та у її пленарному складі, у безсторонності, незалежності та доброчесності дисциплінарних інспекторів та членів Вищої ради правосуддя Вища рада правосуддя вважає за доцільне не включати її представників до складу конкурсної комісії, обмежившись правом призначення до її складу виключно національних експертів. З огляду на зазначене, для недопущення правового вакууму у процедурі призначення членів конкурсної комісії, пропонуємо застосувати механізм призначення членів конкурсної комісії, аналогічний тому, який вже унормований нормами чинного законодавства, а саме щодо проведення добору кандидатів на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідно до статей 95 та 951 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Такий підхід до прикладу передбачатиме залучення до добору кандидатів Раду суддів України.
4.5. Щодо законодавчої новели, яка визначає порядок обрання керівника Служби, його заступника та дисциплінарних інспекторів, Вища рада правосуддя зазначає таке.
Законопроєктом пропонується визначити, що конкурс на зайняття посади керівника служби дисциплінарних інспекторів проводить Комісія. Конкурс на зайняття посади заступника керівника служби дисциплінарних інспекторів, дисциплінарного інспектора проводить конкурсна комісія у складі голови та членів комісії, утворена Вищою радою правосуддя.
Вища рада правосуддя в цілому не має застережень щодо посилення процедури конкурсного відбору серед кандидатів на посаду керівника служби, його заступника та дисциплінарних інспекторів та вітає безпосередню участь Ради в цьому процесі.
Водночас звертаємо увагу, що пунктом 2312, яким пропонується доповнити розділ ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус», встановлюється, що тимчасово, протягом п’яти років з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», конкурс на зайняття посади керівника служби дисциплінарних інспекторів та його заступника, дисциплінарного інспектора проводить конкурсна комісія, яка утворюється Вищою радою правосуддя з урахуванням особливостей, передбачених цим пунктом, та діє з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 2313 цього розділу.
З огляду на запропоноване Вища рада правосуддя вважає за доцільне строк утворення та дії такої конкурсної комісії з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 2313 цього розділу збільшити до 7 років.
5. Законопроєктом № 9483-2 пропонується, з-поміж іншого, низка змін до процедури дисциплінарного провадження.
Зокрема, частину першу статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» в редакції законопроєкту № 9483-2 пропонується доповнити положенням, що суддя та скаржник мають право ознайомитися з проєктом висновку та матеріалами дисциплінарної справи в порядку, визначеному регламентом Вищої ради правосуддя.
Відповідно до пункту 233.4 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (зі змінами), створені у Раді документи, що передують розгляду та прийняттю рішень (висновки членів Ради, проєкти рішень тощо), не надаються для ознайомлення до дня прийняття відповідного рішення.
Вища рада правосуддя наголошує, що ознайомлення з документами, в тому числі висновками, має відбуватися виключно після прийняття рішення щодо такого висновку в порядку, визначеному законом, тому пропонує виключити термін «проєкт» з абзацу третього частини першої статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» в редакції законопроєкту № 9483-2.
Пропонуємо новий абзац третій частини першої статті 48 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» в редакції законопроєкту № 9483-2 викласти в такій редакції: «Суддя та скаржник мають право ознайомитися з висновком Дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя, складеного за результатами підготовки дисциплінарної скарги до розгляду та матеріалами дисциплінарної справи в порядку, визначеному регламентом Вищої ради правосуддя».
5.1. Законопроєктом передбачені зміни до частини чотирнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», якою унормовуються загальні строки дисциплінарного провадження.
Водночас частиною тринадцятою цієї статті 49 встановлено, що Дисциплінарна палата розглядає дисциплінарну справу протягом дев’яноста днів з дня її відкриття. Цей строк може бути продовжений Дисциплінарною палатою не більше ніж на тридцять днів у виключних випадках, у разі потреби в додатковій перевірці обставин та/або матеріалів дисциплінарної справи.
На підтримку Вищої ради правосуддя заслуговує також пропозиція, передбачена законопроєктом, якою визначено, що загальна тривалість здійснення дисциплінарного провадження не може перевищувати одного року з дня отримання Вищою радою правосуддя відповідної дисциплінарної скарги, або дня прийняття Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя рішення про відкриття відповідної дисциплінарної справи за власною ініціативою, або дня отримання Вищою радою правосуддя відповідного звернення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, без урахування часу зупинення розгляду дисциплінарної справи, тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці. У разі порушення зазначеного строку дисциплінарне провадження підлягає закриттю за рішенням Дисциплінарної палати.
Одночасно, наголошуємо, що такий інструмент має використовуватись за умови дотримання принципу незалежності та безсторонності та з метою оперативного розгляду всього обсягу накопичених дисциплінарних скарг в період неможливості реалізації Вищою радою правосуддя її дисциплінарної функції.
5.2. Запропонованою законопроєктом статтею 292 передбачено, що дисциплінарний інспектор аналізує та узагальнює практику здійснення дисциплінарних проваджень та ухвалені рішення про притягнення або відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності. Пропонуємо зазначити, що аналіз та узагальнення такої практики здійснюються Вищою радою правосуддя, з огляду на те, що здійснення дисциплінарної функції належить до повноважень колегіального органу, а служба дисциплінарних інспекторів забезпечує підготовку матеріалів для здійснення такого узагальнення.
6. Вища рада правосуддя також звертає увагу, що до прийняття Верховною Радою України Закону № 1635-IX роботу членів Вищої ради правосуддя забезпечувала патронатна служба – інспектори Вищої ради правосуддя.
Статтею 28 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» в редакції, чинній до набрання чинності Законом № 1635-IX, визначалися кваліфікаційні вимоги до осіб, які займали посади інспекторів Вищої ради правосуддя, зокрема щодо наявності вищої юридичної освіти та стажу професійної діяльності у сфері права не менше п’яти років.
Інспектори не були державними службовцями, їхній статус та особливості діяльності визначали положенням про інспектора Вищої ради правосуддя, яке затверджувалося Радою.
Незважаючи на те, що процедура дисциплінарного провадження включає попередню перевірку, яку здійснює дисциплінарний інспектор, члени Вищої ради правосуддя, її Дисциплінарних палат, виникає потреба у створенні патронатної служби, яка забезпечуватиме їхню роботу в межах дисциплінарного провадження.
Звертаємо увагу, що повноваження Вищої ради правосуддя та члена Вищої ради правосуддя є доволі великими за обсягом і включають не тільки дисциплінарне провадження щодо суддів, тому вбачається доречним відновлення на законодавчому рівні інституту патронатної служби членів Вищої ради правосуддя з метою сприяння виконанню членами Ради їхніх конституційних повноважень за аналогією з помічниками судді.
Наголошуємо, що посада інспектора члена Вищої ради правосуддя була ліквідована Законом № 1635-ІХ без будь-якої альтернативної посади для забезпечення роботи членів Вищої ради правосуддя. Поновлення патронатної служби членів конституційного органу є необхідною умовою для реалізації їх повноважень (щонайменше дві особи, які забезпечували б таку роботу члена Вищої ради правосуддя та роботу такого члена Вищої ради правосуддя у Дисциплінарній палаті) потребує відповідних законодавчих змін, якими необхідно визначити їх статус та посадові оклади як працівників патронатної служби.
Крім того, зазначаємо, що це питання має бути вирішено до формування бюджетного запиту на 2024 рік. Наразі запровадження патронатної служби членів Вищої ради правосуддя не потребує додаткових асигнувань.
7. Дисциплінарна відповідальність суддів як одна зі складових підзвітності судді покликана сприяти належному виконанню суддями своїх професійних обов’язків. Кожна особа в демократичній державі має право відреагувати на суддівське свавілля і порушення суддями стандартів доброчесності та професійної етики.
Тому національне законодавство має передбачати безперервну, ефективну, прозору та справедливу систему притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, спрямовану на підтримання впевненості суспільства у компетентності судді та в тому, що він / вона організовує своє професійне, публічне та приватне життя з дотриманням правил суддівської етики.
Вища рада правосуддя наголошує, що створення нових інститутів у системі судоустрою, відповідальних за дисциплінарну процедуру суддівського корпусу України, має бути незалежним та не порушувати передбачених Конституцією України гарантій незалежності та недоторканності суддів.
З огляду на зазначене Вища рада правосуддя підтримує законопроєкт № 9483-2 з урахуванням висловлених зауважень та пропозицій.
[1]Висновок № 10 (2007) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо судової ради на службі суспільства, пункт 87.
