Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Кваші О.О., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокової Ю.В., Мороза М.В. та залученого із Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя члена Вищої ради правосуддя Ковбій О.В., розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Котелевець А.В. за результатами попередньої перевірки дисциплінарних скарг Буртник Христини Василівни та Національного агентства з питань запобігання корупції щодо дисциплінарного проступку судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Князєва Всеволода Сергійовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя надійшли скарги: 16 лютого 2024 року (вх. № Б-12/11/7-24) – Буртник Христини Василівни, 18 березня 2024 року (вх. № 172/0/13-24) – Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК), щодо дисциплінарного проступку судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Князєва Всеволода Сергійовича.
Суть дисциплінарних скарг
Скаржники зазначають, що постановою Печерського районного суду міста Києва від 26 грудня 2023 року у справі № 757/50993/23-п суддю Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 1725 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), до ОСОБА1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 гривень, з конфіскацією подарунка в розмірі 906 600 гривень.
Скаржники звертають увагу, що Печерський районний суд міста Києва констатував отримання суддею ОСОБА1 подарунка на загальну суму 906 600 гривень з порушенням вимог Закону України «Про запобігання корупції».
Ураховуючи викладене, Буртник Х.В. на підставі пунктів 3, 15 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу; визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом) просить притягнути суддю Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Князєва В.С. до дисциплінарної відповідальності.
НАЗК на підставі пункту 15 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом) просить притягнути суддю Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Князєва В.С. до дисциплінарної відповідальності.
Статус, повноваження, засади організації та порядок діяльності Вищої ради правосуддя визначаються Конституцією України, законами України «Про Вищу раду правосуддя» та «Про судоустрій і статус суддів».
Статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.
Згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону; за наявності підстав, визначених пунктами 2, 3 і 6 частини першої статті 44 цього Закону, – передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи.
Наразі служба дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя не сформована та не розпочала свою роботу.
Пунктом 237 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» установлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 16 лютого 2024 року та протоколу передачі справи раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя від 18 березня 2024 року зазначені дисциплінарні скарги передані члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Котелевець А.В. для проведення попередньої перевірки.
Розглянувши висновок доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Котелевець А.В. та додані до нього матеріали попередньої перевірки, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Князєва В.С. з огляду на таке.
Установлені під час попередньої перевірки дисциплінарних скарг обставини та фактичні відомості
Князєв Всеволод Сергійович, ____ року народження. Указом Президента України від 18 жовтня 2013 року № 571/2013 призначений на посаду судді Миколаївського окружного адміністративного суду строком на п’ять років. Указом Президента України від 10 листопада 2017 року № 357/2017 призначений на посаду судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
22 жовтня 2021 року Пленум Верховного Суду таємним голосуванням обрав Князєва В.С. Головою Верховного Суду (постанова Пленуму Верховного Суду від 22 жовтня 2021 року № 10).
Постановою Пленуму Верховного Суду від 16 травня 2023 року № 16 достроково припинено повноваження Голови Верховного Суду Князєва В.С. у зв’язку з висловленням йому недовіри.
Відповідно до постанови Печерського районного суду міста Києва від 26 грудня 2023 року ОСОБА1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 1725 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі сто п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 гривень, з конфіскацією подарунка в розмірі 906 600 гривень.
Установлено, що згідно з підпунктом «ґ» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі – Закон) ОСОБА1 є суб’єктом, на якого поширюється дія Закону, зокрема обмеження, визначені статтею 23 Закону.
Відповідно до частини другої статті 23 Закону особи, зазначені у підпунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою статті 23 Закону, якщо вартість таких подарунків не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує чотирьох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки.
Згідно із частиною першою статті 1 Закону подарунок – грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають, одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.
У деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданих за 2017 – 2022 роки, ОСОБА1 зазначив місце проживання за адресою: АДРЕСА1. Вказана квартира перебувала у нього на праві оренди із датою набуття такого права 19 листопада 2017 року.
За договором найму (оренди) нерухомого майна, укладеним 19 листопада 2017 року, наймодавець ОСОБА2 передала наймачеві ОСОБА1 квартиру за адресою: АДРЕСА1, із місячною платою за оренду 1000 гривень, а наймач ОСОБА1 прийняв вказану квартиру.
Відповідно до листа директора Науково-дослідного інституту судових експертиз Рувіна О. від 7 вересня 2023 року № 39-02/21116-23 на запит НАЗК, за результатами аналізу статистичних даних, а також за відомостями з доступних джерел інформації мінімальна ринкова вартість оренди квартири площею 133 кв. м, за адресою: АДРЕСА1, могла становити:
станом на 19 листопада 2021 року – 51 500 гривень на місяць (тобто 387 гривень за 1 кв. м);
станом на 19 листопада 2022 року – 51 100 гривень на місяць (тобто 384 гривні за 1 кв. м);
станом на 15 травня 2023 року – 57 400 гривень на місяць (тобто 431 гривню за 1 кв. м).
Прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць становив: з 1 січня 2021 року – 2270 гривень (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік»); з 1 січня 2022 року – 2481 гривню стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік»); з 1 січня 2023 року – 2684 гривні (стаття 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік»).
Отже, розрахунок мінімальної ринкової вартості оренди вказаної квартири є таким:
1) із 19 листопада 2021 року до 19 листопада 2022 року:
мінімальна ринкова вартість оренди на місяць 51 500 гривень × 12 місяців = 618 000 гривень (мінімальний річний платіж за оренду квартири);
фактична вартість оренди становила 1000 гривень × 12 місяців = 12 000 гривень.
Тобто станом на 19 листопада 2022 року ОСОБА1 отримав від ОСОБА2 подарунок (зберіг власні кошти), що полягав у несплаті мінімальної ринкової вартості оренди квартири, на суму 606 000 гривень (різниця між мінімальною ринковою вартістю та фактичною вартістю);
2) із 19 листопада 2022 року до 15 травня 2023 року:
мінімальна ринкова вартість оренди на місяць 51 100 гривень × 6 місяців = 306 600 гривень (мінімальний річний платіж за оренду квартири);
фактична вартість оренди становила 1000 гривень × 6 місяців = 6 000 гривень.
Тобто станом на 15 травня 2023 року ОСОБА1 отримав від ОСОБА2 подарунок (зберіг власні кошти), що полягав у несплаті мінімальної ринкової вартості оренди квартири, на суму 300 600 гривень (різниця між мінімальною ринковою вартістю та фактичною вартістю).
Після проведення обшуків, які 15 та 16 травня 2023 року провели детективи Національного антикорупційного бюро України за місцем проживання ОСОБА1 за адресою: АДРЕСА1, до ОСОБА1 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, тобто після 15 травня 2023 року ОСОБА1 у вказаній квартирі не проживає.
Водночас, ОСОБА1 та ОСОБА2 не є близькими особами в розумінні абзацу 4 частини першої статті 1 Закону.
Таким чином, ОСОБА1, усвідомлюючи свій статус як особи, уповноваженої на виконання функцій держави, та наявність обмежень щодо одержання подарунків, що визначені статтею 23 Закону, добровільно уклав договір найму (оренди) вказаної квартири площею 133 кв. м за вартістю оренди 1000 гривень на місяць, яка, як убачається, є нижчою ніж мінімальна ринкова вартість оренди такої квартири в Печерському районі міста Києва.
ОСОБА1 під час обговорення із ОСОБА2 вартості оренди житла та погодження пропозиції оренди в розмірі 1000 гривень, незважаючи на приватний майновий інтерес, був зобов’язаний згідно зі статтею 24 Закону невідкладно вжити таких заходів: відмовитися від пропозиції; залучити свідків, якщо це можливо; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.
Натомість ОСОБА1 прийняв пропозицію оренди житла за 1000 гривень на місяць та постійно користувався отриманим подарунком (пропозицією), зокрема із 19 листопада 2021 року до 15 травня 2023 року.
Отже, ОСОБА1, нехтуючи частиною першою статті 24 Закону та порушуючи положення абзацу 1 частини другої статті 23 Закону, щомісяця приймав подарунки від ОСОБА2, що задовольняли його приватний інтерес (плата за оренду квартири на вигідних для нього умовах за ціною, що є нижчою від мінімальної ринкової), недоплативши (зберіг власні кошти) 906 600 гривень, а отже, отримав по суті дозвіл від ОСОБА2 на їх збереження, чим порушив обмеження, передбачене частиною другою статті 23 Закону, тобто вчинив правопорушення, встановлене частиною першою статті 1725 КУпАП (порушення встановлених законом обмежень щодо одержання подарунків).
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, адвокат Романов О.О. в інтересах ОСОБА1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Печерського районного суду міста Києва від 26 грудня 2023 року та закрити провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 березня 2024 року у справі № 757/50993/23-п апеляційну скаргу адвоката Романова О.О., подану в інтересах ОСОБА1, залишено без задоволення, а постанову Печерського районного суду міста Києва від 26 грудня 2023 року – без змін.
Київський апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА1, орендуючи квартиру за ціною, нижчою від мінімальної ринкової, недоплативши, зберіг власні кошти в розмірі 906 600 гривень, тобто отримав від ОСОБА2 подарунок, визначення поняття якого закріплено у частині першій статті 1 Закону.
Водночас зі змісту постанови Печерського районного суду міста Києва вбачається, що суд відповідно до положень статті 252 КУпАП всебічно, повно й об’єктивно дослідив наявні у справі докази та дав їм належну оцінку, зокрема наданому захисниками ОСОБА1 договору найму (оренди) нерухомого майна від 19 листопада 2017 року та додаткам до нього, згідно з якими вартість оренди квартири становила 1100 доларів США.
На думку Київського апеляційного суду, відсутність будь-яких заперечень ОСОБА1 щодо встановленої вартості орендованої ним у ОСОБА2 квартири під час проведення перевірки органами НАЗК та незазначення на цій стадії про наявність іншого договору оренди свідчить про те, що встановлені в протоколі НАЗК обставини та вартість оренди вказаної вище квартири – 1000 гривень – ОСОБА1 визначив на підставі наявних об’єктивних даних і доказів, які зібрані контролюючим органом під час здійснення перевірки та були наявні на день виявлення адміністративного правопорушення.
Оскільки правопорушення, яке інкримінується ОСОБА1, є триваючим та вчинялося від 19 листопада 2021 року до 15 травня 2023 року, то датою закінчення його вчинення є день проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА1, а саме 15 травня 2023 року. Тобто на момент судового розгляду не сплинув дворічний строк з дня вчинення адміністративного правопорушення, що виключає застосування наслідків спливу строку накладення адміністративного стягнення, який передбачений статтею 38 КУпАП.
Ураховуючи наявні в матеріалах справи докази, які повністю узгоджуються між собою та є такими, що не викликають сумнів у їх достовірності та допустимості, суд апеляційної інстанції встановив, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 1725 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про недоведеність винуватості ОСОБА1 та відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статтею 1725 КУпАП, суд першої інстанції вважає безпідставними.
Будь-якого неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права під час розгляду справи в суді першої інстанції не встановлено.
Висновки та пропозиція члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Котелевець А.В.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Складаючи присягу судді, особа, призначена на посаду судді, присягає Українському народу, зокрема, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя (частина перша статті 57 «Про судоустрій і статус суддів»).
У Кодексі суддівської етики, затвердженому XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, закріплено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має уникати позапроцесуальних взаємовідносин з одним із учасників процесу або його представником у справі за відсутності інших учасників процесу, а також будь-якого незаконного впливу на його діяльність, пов’язану зі здійсненням правосуддя, та не має права використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах інших осіб та не повинен дозволяти цього іншим. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.
Постановою Печерського районного суду міста Києва від 26 грудня 2023 року у справі № 757/50993/23-п суддю Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду ОСОБА1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною першою статті 1725 КУпАП, до ОСОБА1 застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 2550 гривень, з конфіскацією подарунка в розмірі 906 600 гривень.
Постановою Київського апеляційного суду від 11 березня 2024 року у справі № 757/50993/23-п апеляційну скаргу адвоката Романова О.О., подану в інтересах ОСОБА1, залишено без задоволення, постанову Печерського районного суду міста Києва від 26 грудня 2023 року – без змін.
Постанова Київського апеляційного суду від 11 березня 2024 року у справі № 757/50993/23-п набрала законної сили 11 березня 2024 року і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Отже, ОСОБА1 визнано винним у вчиненні правопорушення, пов’язаного з корупцією.
Під дисциплінарним проступком судді слід розуміти винне протиправне порушення службових обов’язків, що виражається в обмеженні або порушенні законних прав та інтересів осіб, які беруть участь у судочинстві, або перешкоджанні доступу до правосуддя, порушенні суддівських обмежень, і так само загальновизнаних моральних вимог.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
Відповідно до пункту 15 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у випадку визнання судді винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом.
Ураховуючи зазначене, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що викладені в дисциплінарних скаргах обставини можуть свідчити про наявність у діях судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Князєва В.С. ознак дисциплінарних проступків, визначених пунктами 3, 15 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; визнання судді винним у вчиненні правопорушення, пов’язаного з корупцією, у випадках, установлених законом).
Керуючись статтею 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 13.21 Регламенту Вищої ради правосуддя, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Князєва Всеволода Сергійовича.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Члени Першої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Микола МОРОЗ
Член Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
