Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Саліхова В.В., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бурлакова С.Ю. та Мельник О.П., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Маселка Р.А. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Дубовеця Віталія Ананійовича стосовно судді Сарненського районного суду Рівненської області Ведяніної Тетяни Олександрівни,
встановила:
13 березня 2024 року до Вищої ради правосуддя за вх. № Д-1588/0/7-24 надійшла дисциплінарна скарга Дубовця В.А., в якій він зазначає про допущення суддею Сарненського районного суду Рівненської області Ведяніною Т.О. дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».
ПРОЦЕДУРА
- Указом Президента України від 12 січня 2004 року № 32/2004 Ведяніну Т.О. призначено на посаду судді Рокитнівського районного суду Рівненської області строком на п’ять років.
- Указом Президента України від 26 серпня 2005 року № 1210/2005 суддю Ведяніну Т.О. переведено з Рокитнівського районного суду Рівненської області до Сарненського районного суду Рівненської області в межах п’ятирічного строку.
- Постановою Верховної Ради України від 4 березня 2010 року № 1943-VI суддю Ведяніну Т.О. обрано на посаду суддів безстроково.
- Протоколом автоматизованого розподілу справи між членам Вищої ради правосуддя від 13 березня 2024 року доповідачем визначено члена Вищої ради правосуддя Маселка Р.А.
- 29 березня 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшли пояснення судді Ведяніної Т.О., у яких суддя не визнає факт вчинення дисциплінарного проступку та стверджує, що сторона фактично не погоджується із рішенням суду про оголошення перерв у судових засіданнях.
- 9 квітня 2024 року до Вищої ради правосуддя від Сарненського районного суду Рівненської області надійшла інформація про навантаження судді Ведяніної Т.О. та періоди перебування у відпустці.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНАРНОЇ СКАРГИ
- 29 липня 2021 року Сарненський районний суд Рівненської області постановив ухвалу про відкриття провадження у справі № 572/569/21. 26 квітня 2022 року суддею Ведяніною Т.О. прийнята справу до свого провадження.
- Скаржник стверджує, що починаючи з 26 квітня 2022 року у справі № 572/569/21 відбулося 2 судових засідання, а щодо інших представником позивача подавалися клопотання про відкладення розгляду справи.
На думку скаржника, вказані клопотання суддя Ведяніна Т.О. задовольняла без відкриття судового засідання та без постановлення ухвали з цього приводу, не дивлячись на присутність представника скаржника.
- Скаржник вважає, що такими діями суддя Ведяніна Т.О. позбавила його можливості надати свої заперечення стосовно безпідставного відкладення розгляду справи. На момент звернення розгляд справи № 572/569/21 не розпочався.
- У зв’язку зі зверненням ОСОБА1 із позовом у справі № 572/569/21 суддя Ведяніна Т.О. зупинила провадження у справі № 572/3061/20, що на думку скаржника призводить до затягування розгляду справи, порушення його права користуватися належним майном.
КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЯСНЕНЬ СУДДІ
- Суддя Ведяніна Т.О. у своїх поясненнях повідомила, що нею, як головуючою суддею, судові засідання призначались з урахуванням заявлених сторонами клопотань (в тому числі про надання строку для вирішення спору миром та укладення мирової угоди).
Протягом судового провадження у справі було завершено підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду, про що судом було постановлено відповідну ухвалу від 21 серпня 2023 року.
- Суддя вважає, що судові засідання з ініціативи суду не відбувалися виключно з об’єктивних причин: відсутність електропостачання в Сарненському районному суді Рівненської області та перебування головуючої судді в нарадчій кімнаті.
Протягом 2022 року електропостачання в Сарненському районному суді Рівненської області було відсутнє протягом більшої частини кожного робочого дня, внаслідок пошкодження енергетичної системи України, про що представник відповідача заздалегідь повідомлявся секретарем судового засідання.
Однак, як зазначає суддя Ведяніна Т.О., представник відповідача з’являвся до приміщення Сарненського районного суду Рівненської області за власною ініціативою.
- На даний час в Сарненському районному суді Рівненської області правосуддя здійснює лише двоє суддів. Вказане навантаження значною мірою впливає на строки розгляду справ, а також обумовлює необхідність тривалого перебування в нарадчій кімнаті при постановленні вироків.
- Суддя окремо зауважує, що сторона фактично не погоджується із рішенням суду про оголошення перерв у судовому засіданні, а тому скарга є безпідставною.
ОЦІНКА ФАКТІВ, ВСТАНОВЛЕНИХ ПІД ЧАС ДИСЦИПЛІНАРНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
- У березні 2021 року ОСОБА1 звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення державного реєстратора Сарненського районного управління юстиції Рівненської області Новака Р.В. про державну реєстрацію за ОСОБА2 (скаржник) права власності на магазин непродовольчих товарів, припинивши право власності на це приміщення.
- Як вбачається з відповіді голови Сарненського районного суду Рівненської області від 8 квітня 2024 року справа № 572/569/21 була передана судді Ведяніній Т.О. після повторного автоматизованого розподілу судової справи, який здійснено 26 квітня 2022 року
- 13 жовтня 2022 року по даній справі ухвалою Сарненського районного суду Рівненської області суддею Ведяніною Т.О. відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 16 листопада 2022 року.
16 листопада 2022 року розгляд не відбувся у зв’язку з відсутністю електропостачання в Сарненському районному суді. Підготовче судове засідання відкладено на 23 лютого 2023 року.
- 21 лютого 2023 року на адресу суду надійшло клопотання від представника позивача адвоката Сороки В.Г. про відкладення справи у зв’язку з неможливістю прибути в судове засідання на вказану дату, через зайнятість у справі № 903/476/22, яка розглядається Північно-Західним апеляційним господарським судом.
- 22 лютого 2023 року на адресу суду надійшло клопотання від відповідача ОСОБА2 та представника відповідача адвоката Замковенко Р.М. про відкладення справи, яка призначена на 23 лютого 2023 року на іншу дату, у зв’язку з посиленою загрозою ворожих обстрілів та можливими провокаціями у зв’язку з річницею від повномасштабного вторгнення рф в Україну. Представники просили не проводити розгляд справи без їх участі.
23 лютого 2023 року розгляд цивільної справи не відбувся, у зв’язку з перебуванням головуючої судді у відпустці. Підготовче судове засідання відкладено на 15 травня 2023 року.
- 15 травня 2023 року в судовому засіданні була оголошена перерва до 5 червня 2023 року для вирішення питання про укладення мирової угоди.
Разом з тим, згідно журналу судового засідання від 15 травня 2023 року позивач ОСОБА1 в судовому засіданні повідомив, що немає жодних пропозицій від ОСОБА2 відносно вирішення справи миром.
- 5 червня 2023 року від представника позивача адвоката Сороки В.Г. надійшло клопотання про відкладення справи у зв’язку з перебуванням його у відрядженні у місті Кельменці Чернівецької області.
Судом вирішено відкласти розгляд справи до 21 серпня 2023 року.
- 21 серпня 2023 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 19 жовтня 2023 року.
7 жовтня 2023 року на адресу суду надійшло клопотання адвоката позивача – Сороки В.Г. про відкладення справи через зайнятість адвоката в справі № 918/594/23, яка розглядається господарським судом Рівненської області.
- 19 жовтня 2023 року судове засідання по цивільній справі не відбулося у зв’язку з перебуванням судді Ведяніної Т.О. у нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА3. Справа призначена на 16 січня 2024 року.
16 січня 2024 року від представника позивача адвоката Сороки В.Г. надійшло клопотання про відкладення справи, яка призначена на 16 січня 2024 року у зв’язку з зайнятістю адвоката у справі № 903/1093/23, що розглядається Господарським судом Волинської області та призначена до розгляду по суті на 16 січня 2024 року.
- 16 січня 2024 року судове засідання відкладено на 20 березня 2024 року у зв’язку з перебуванням судді Ведяніної Т.О. в нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні (справа № 572/1412/22).
- 20 березня 2024 року судове засідання відкладено на 12 квітня 2024 року у зв’язку з перебуванням судді Ведяніної Т.О. в нарадчій кімнаті у кримінальному провадженні (справа № 572/4677/23).
- 12 квітня 2024 року відповідач заявив відвід судді Ведяніній Т.О., оскільки вважав суддю упередженою стосовно нього. В обґрунтування заявленого відводу відповідач зазначив, що суд умисно та безпідставно затягує розгляд справи, з приводу чого відповідачем подано скаргу на головуючого суддю до ВРП.
В ухвалі Сарненського районного суду Рівненської області від 12 квітня 2024 року суддя Ведяніна Т.О. зазначає, що повідомлені відповідачам обставини є надуманими, спростовуються матеріалами справи, однак, на даній стадії розгляду справи звернення відповідача із безпідставною скаргою відносно судді дійсно викликало з боку головуючого певну упередженість до відповідача, через що заявлений відвід слід задовольнити з метою дотримання та забезпечення прав сторони.
- На даний час справа № 572/569/21 перебуває на розгляді у судді Сарненського районного суду Рівненської області Довгого І.І.
ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТОМ ЗДІЙСНЕННЯ ДИСЦИПЛІНАРНОГО ПРОВАДЖЕННЯ
- Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з пунктом 7 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є розумні строки розгляду справи судом.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (рішення у справах «Федіна проти України» від 2 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 8 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 2 листопада 2006 року, «Літоселітіс проти Греції» від 5 лютого 2004 року та інші).
Поведінка скаржника (відповідача) та його представника під час розгляду справи № 572/569/21 не містить ознак, які можуть свідчити про затягування процесу.
- Розумність строку повинна оцінюватись через призму наведених вище критеріїв на предмет можливості розгляду справи протягом більш або менш тривалого строку. Отже, навіть значна тривалість розгляду справи може бути визнана розумною з урахуванням певних індивідуальних обставин. Слід приділяти особливу увагу тому, які саме причини зумовили тривалий розгляд справи та пропуск строків, встановлених законодавством.
- Строки розгляду справи не можуть вважатися розумними, якщо їх порушено через зайнятість судді в іншому процесі, призначення судових засідань із великими інтервалами, затягування з передачею справи з одного суду до іншого у встановлених законом випадках, безпідставне задоволення необґрунтованих клопотань учасників процесу, що спричинило відкладення розгляду справи на тривалий час, відкладення справи через її неналежну підготовку до судового розгляду, невжиття заходів щодо недопущення недобросовісної поведінки учасників справи тощо, оскільки наведені причини свідчать про низький рівень організації судочинства та безвідповідальне ставлення до виконання своїх обов’язків.
- Як вбачається відповіді голови Сарненського районного суду Рівненської області від 8 квітня 2024 року розгляд прави неодноразово відкладався саме по причині надходження заяв від представника позивача – Сороки В.Г.
- Скаржник стверджує, що відкладаючи засідання суддя Ведяніна Т.О. не враховувала позицію відповідача, а також той факт, що сам позивач також зобов’язаний з’являтися до суду.
- В письмових поясненнях від 19 жовтня 2023 року представник відповідача – Замковенко Р.М. наголошувала на тому, що представник позивача мав можливість врахувати засідання в інших справах, оскільки вони призначалися після того, як узгоджувалася дата засідання у справі № 572/569/21.
Вказані обставини можуть свідчити про безпідставність окремих випадків відкладення суддею Ведяніною Т.О. розгляду справи № 572/569/21.
- Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов’язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Правове значення в цьому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
- Як вбачається з ухвали Сарненського районного суду Рівненської області від 29 липня 2021 року розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 275 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
- Аналіз положень частини 5 статті 223 ЦПК України дає підстави зробити висновок, що застосування інституту залишення заяви без розгляду у випадку повторної неявки позивача є можливим лише за сукупності певних умов, встановлених законодавством. Зокрема, першочергове значення має належне повідомлення позивача про день, час і місце судового розгляду.
- Як вбачається з дисциплінарної скарги, представник позивача неодноразово просив відкласти розгляд справи і такі прохання приймалися суддею Ведяніною Т.О. попри заперечення відповідача.
В скарзі також стверджується, що суддя Ведяніна Т.О. задовольняла вказані клопотання без відкриття судового засідання, що унеможливило реалізацію прав відповідача на подання своїх заперечень.
- Згідно з підпунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.
- Приймаючи присягу, суддя бере на себе зобов’язання, зокрема, безсторонньо, неупереджено та незалежно здійснювати правосуддя.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути видно, що воно чиниться (рішення у справах «Білуха проти України», пункт 53, «Де Куббер проти Бельгії», пункт 26).
- Згідно із практикою Європейського суду з прав людини при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб’єктивний та об’єктивний аспекти. Зокрема, у рішеннях у справах «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначено, що наявність безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має визначатися за допомогою суб’єктивного та об’єктивного критеріїв.
- Об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків, вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (пункти 1.2, 2.1 Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23).
- Розумні строки розгляду справи судом є однією з засад судочинства, закріплених в частині другій статті 129 Конституції України.
Оцінюючи поведінку суддів щодо порушення процесуальних строків слід враховувати критерії Європейського суду з прав людини щодо дотримання розумних строків (далі – ЄСПЛ). У своїй практиці ЄСПЛ виходить із того, що розумність тривалості судового провадження необхідно оцінювати у світлі обставин конкретної справи, враховуючи критерії, вироблені судом. Такими критеріями є: 1) складність справи, тобто обставини і факти, що ґрунтуються на праві (законі) і тягнуть певні юридичні наслідки; 2) поведінка заявника а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; 3) поведінка державних органів (насамперед суду); 4) перевантаження судової системи; 5) значущість для заявника питання, яке знаходиться на розгляді суду, або особливе становище сторони у процесі (рішення у справах «Федіна проти України» від 02.09.2010; «Смірнова проти України» від 08.11.2005; «Бараона проти Португалії», 1987 рік; «Бухкольц проти Німеччини», 1981 рік; «Бочан проти України», 2007 рік).
- Судді повинні усвідомлювати особисту відповідальність за розгляд справ у встановлені законом строки, за якість розгляду справ, не допускати фактів зволікання, вживати всіх необхідних заходів з метою неухильного дотримання процесуальних строків.
- Вимогу стосовно розумності строку розгляду справи не можна ототожнити з вимогою швидкості розгляду справи, адже поспішний розгляд справи призведе до його поверховості, що не відповідатиме меті запровадження поняття «розумний строк».
- Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи рішення Вищої ради правосуддя (далі – ВРП), ухвалене за наслідками розгляду скарги на рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності (постанова від 25 червня 2020 року у справі № 520/2261/19), зазначила, що лише в межах дисциплінарного провадження ВРП може оцінити обставини, що призвели до розгляду справи поза межами установлених законом строків, зокрема з’ясувати, чи було це наслідком протиправного порушення суддею вимог законодавства або ж недотримання розумного строку розгляду справи було зумовлене чинниками, що об’єктивно унеможливлювали її розгляд чи перешкоджали цьому (наприклад, об’єктивною неможливістю сформувати склад суду, перебування судді або учасника (учасників) справи у стані тимчасової непрацездатності, надмірним навантаженням на суддю, зловживанням учасником справи процесуальними правами тощо), адже в кожній конкретній ситуації суд має віднайти баланс між потребою розглянути справу якомога швидше та вимогою дотримання прав всіх її учасників.
- Сам факт порушення строку розгляду справи не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді, оскільки такою підставою відповідно до пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» є безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.
- Положення пункту 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» вказують, що «визначальним фактором для встановлення дисциплінарним органом наявності в діях судді складу дисциплінарного проступку є саме безпідставність недотримання строків розгляду справи. Самі по собі строки поза зв’язком із конкретною правовою ситуацією, набором фактів, умов та обставин, за яких розгорталися події, не мають жодного значення.
- Скаржник окремо наголошує на тому факті, що розгляд суддею Ведяніною Т.О. клопотань про відкладення розгляду справи здійснювався без відкриття судового засідання та без постановлення ухвали з цього приводу.
Дубовець В.А. зазначає, що його представник був присутній в суді, проте розгляд вказаних клопотань відбувався без відкриття судового засідання, що може свідчити про позапроцесуальну форму розгляду суддею клопотань сторони.
Вказане може підтверджуватися тезою судді Ведяніною Т.О., що представник відповідача з’являвся до приміщення Сарненського районного суду Рівненської області за власною ініціативою, хоча його попередньо повідомляли про відсутність засідання.
- Відповідно до частини 1, 4 статті 211 ЦПК України, статті 11 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» розгляд справи відбувається в судовому засіданні, розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених законом, судове засідання проводиться у спеціально обладнаному приміщенні – залі судових засідань.
Отже, ЦПК України не передбачає окремої процедури для розгляду клопотань учасників про відкладення розгляду справи, а тому суддя повинен розглянути вказані клопотання та заслухати думку інших учасників справи.
Безпідставне відкладення розгляду справи безпосередньо впливає на права сторони, зокрема в частині ініціювання залишення позову без розгляду на тій підставі, що позивач не з’являється до суду та не подав заяву про розгляд справи за його відсутності.
- Розгляд суддею Ведяніною Т.О. клопотань без відкриття провадження може свідчити про вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «а» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
- У межах дисциплінарної справи потрібно ретельно перевірити усі обставин, які передували такій поведінці судді, а також дослідити інші факти.
- Враховуючи висновок доповідача Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя виснувала, що досліджені факти з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають підстави можуть свідчити про наявність в діях судді Ведяніної Т.О. ознак дисциплінарного проступку, передбаченого наступними пунктами частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»:
- підпункт «а» пункту 1 - незаконна відмова в доступі до правосуддя (у тому числі незаконна відмова в розгляді по суті позовної заяви, апеляційної, касаційної скарги тощо) або інше істотне порушення норм процесуального права під час здійснення правосуддя, що унеможливило реалізацію учасниками судового процесу наданих їм процесуальних прав та виконання процесуальних обов’язків або призвело до порушення правил щодо юрисдикції або складу суду;
- пункт 2 - безпідставне затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом, зволікання з виготовленням вмотивованого судового рішення, несвоєчасне надання суддею копії судового рішення для її внесення до Єдиного державного реєстру судових рішень.
З огляду на викладене Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
ухвалила:
відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Сарненського районного суду Рівненської області Ведяніної Тетяни Олександрівни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий на засіданні
Другої Дисциплінарної палати
Вищої ради правосуддя
Члени Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Олексій МЕЛЬНИК
