Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Котелевець А.В., членів Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Кваші О.О., Мороза М.В., залученого члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Плахтій І.Б., заслухавши доповідача – члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргою Національного антикорупційного бюро України стосовно судді Вищого адміністративного суду України Масло Інни Валентинівни,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 6 лютого 2024 року (вх. № 77/0/13-24) надійшла дисциплінарна скарга Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) щодо дисциплінарного проступку судді Вищого адміністративного суду України Масло І.В., який полягає у тому, що суддя Масло І.В. з 25 квітня 2023 року не з’являється на своєму робочому місці без поважних причин, виїхала за кордон та з того часу на територію України не поверталася, а також вчиняє дії, які підривають авторитет правосуддя.
5 серпня 2021 року набрав чинності Закон України від 14 липня 2021 року № 1635-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо порядку обрання (призначення) на посади членів Вищої ради правосуддя та діяльності дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким внесено зміни до Закону України «Про Вищу раду правосуддя», зокрема в частині здійснення дисциплінарних проваджень щодо суддів.
19 жовтня 2023 року набрав чинності Закон України від 6 вересня 2023 року № 3378-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо зміни статусу та порядку формування служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя», яким введено в дію Закон України від 9 серпня 2023 року № 3304-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо негайного відновлення розгляду справ стосовно дисциплінарної відповідальності суддів». Зазначеними законами України відновлено дисциплінарну функцію Вищої ради правосуддя.
Відповідно до пункту 23-7 розділу ІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Вищу раду правосуддя» тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.
19 жовтня 2023 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення № 997/0/15-23 «Про розподіл скарг щодо дисциплінарного проступку судді та скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора».
Згідно із протоколом автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 6 лютого 2024 року зазначену дисциплінарну скаргу розподілено члену Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З. для попередньої перевірки.
Зміст дисциплінарної скарги
У дисциплінарній скарзі зазначено, що НАБУ здійснювало досудове розслідування у кримінальному провадженні у формі дізнання № 42___79 від 29 червня 2021 року за підозрою судді Вищого адміністративного суду України ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366-2 Кримінального кодексу України (далі – КК України).
Відповідно до Постанови детектива НАБУ від 3 січня 2023 року, яка погоджена з прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, досудове розслідування у кримінальному провадженні зупинено на підставі пункту 2 частини 1 статті 280 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) у зв’язку з оголошенням підозрюваної в розшук.
Скаржник зауважив, що під час досудового розслідування в зазначеному кримінальному провадженні встановлено, що суддя Вищого адміністративного суду України Масло І.В., не перебуваючи у відпустці, знаходиться за межами України та не з’являється на робочому місці без поважних причин. Це підтверджується наявними в НАБУ відомостями, згідно з якими Масло І.В. 30 березня 2022 року виїхала за кордон та з того часу на територію України не поверталася.
Вищий адміністративний суд України повідомив, що Масло І.В. з 30 березня до 30 вересня 2022 року перебувала у відпустці; із 3 до 22 жовтня 2022 року їй надано додаткову оплачувану відпустку тривалістю 20 календарних днів; із 24 жовтня 2022 року до 24 квітня 2023 року судді надано відпустку без збереження заробітної плати.
20 квітня 2023 року Масло І.В. зверталася до Голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України із заявою про надання відпустки без збереження заробітної плати із 25 квітня до 24 жовтня 2023 року, у задоволенні якої було відмовлено.
Останній день відпустки судді Масло І.В. був 24 квітня 2023 року. Із 25 квітня 2023 року, станом на день звернення до Вищої ради правосуддя, відповідно до наявних відомостей суддя Масло І.В. не з’являється на робочому місці без поважних причин.
Скаржник також зазначив, що під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні детектив НАБУ здійснював виклик судді ОСОБА_1 для її допиту як свідка на 10 і 11 серпня, 1 і 2 вересня, 3, 4, 11, 12 жовтня 2022 року. Крім того, детектив здійснював виклик судді ОСОБА_1 для її допиту як підозрюваної на 3, 6, 9–11 січня 2023 року.
Зазначені виклики здійснювалися шляхом вручення повісток під розписку чоловіку ОСОБА_1 – ОСОБА_2, адміністрації за місцем роботи, житлово-експлуатаційній організації за місцем проживання, надсилання на месенджер Telegram.
На виклики суддя ОСОБА_1 не з’являлася.
Натомість адвокат Жуковська Т.Р., яка здійснює захист прав та інтересів судді ОСОБА_1, надіслала на адресу НАБУ дві заяви – від 29 серпня і 6 жовтня 2022 року, у яких зазначено, що ОСОБА_1 перебуває за межами України через необхідність евакуації малолітнього сина та матері літнього віку у зв’язку з воєнними діями, унаслідок чого не має можливості з’явитися до детектива НАБУ.
Крім цього, суддя ОСОБА_1, яка була поінформована про здійснення досудового розслідування (що підтверджується отриманими від адвоката Жуковської Т.Р. заявами) та відповідні виклики, не відреагувала на них, на спроби виклику телефонним зв’язком не відповідала, у суді, за місцем роботи, суддя не з’являється, інформація щодо неї відсутня.
НАБУ вважає, що наведені відомості, факти, які підтверджуються долученими до дисциплінарної скарги документами, можуть свідчити про можливу невідповідність судді Масло І.В. критеріям професійної етики та доброчесності, а отже, просить притягнути суддю до дисциплінарної відповідальності, передбаченої статтею 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Підстави відкриття дисциплінарної справи
Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17 червня 2024 року № 1844/1дп/15-24 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Вищого адміністративного суду України Масло І.В., оскільки в діях судді встановлені ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме недотримання суддею норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, допущення поведінки, що підриває авторитет правосуддя.
Установлені обставини можуть також свідчити про наявність у діях судді Масло І.В. ознак істотного дисциплінарного проступку, визначеного пунктами 1, 4 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Судді Масло І.В. було запропоновано надати пояснення щодо доводів дисциплінарної скарги та відомостей, викладених в ухвалі про відкриття дисциплінарної справи, проте суддя таким правом не скористалась.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя своєчасно і належним чином повідомила суддю Масло І.В., адвоката Масло І.В. – Журавську Т.М., скаржника – НАБУ – про дату і час розгляду дисциплінарної справи шляхом надіслання письмових запрошень для участі в засіданні дисциплінарного органу на адреси, які містяться в матеріалах дисциплінарної справи, та оприлюднення відповідних запрошень на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
2 серпня 2024 року на адресу Вищої ради правосуддя надійшов лист від адвоката Журавської Т.М. про те, що вона не є представником судді Масло І.В., договір про надання правничої допомоги та представництво інтересів у Вищій раді правосуддя не укладався, будь-який зв’язок із Масло І.В. у неї відсутній.
12 серпня 2024 року в засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддя Вищого адміністративного суду України Масло І.В. не прибула, про причини неявки не повідомила.
Скаржник – представник НАБУ Пилипенко С.М. – взяв участь у засіданні в режимі відеоконференції.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вжила всіх можливих заходів із метою забезпечення процесуальних гарантій та права судді Масло І.В. ефективно формувати позицію свого захисту. Зокрема, копію ухвали про відкриття дисциплінарної справи надіслано на електронну адресу судді, яка зазначена в заяві від 18 січня 2024 року про звільнення її з посади судді Вищого адміністративного суду України у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України, та оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
У зв’язку з неявкою судді Масло І.В. на засідання, яке відбулось 12 серпня 2024 року, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вирішила відкласти розгляд цієї дисциплінарної справи на 9 вересня 2024 року.
На запит члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бондаренко Т.З. НАБУ в листі від 6 вересня 2024 року № 10-303/26163 повідомило, що захист прав та інтересів судді Масло І.В. у кримінальному провадженні № 42__79 від 29 червня 2021 року здійснює адвокат Сініціна Марина Станіславівна (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 957, видане на підставі рішення Донецької обласної Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури 15 січня 1997 року).
Водночас даних про наявність у адвоката Сініціної М.С. повноважень на представництво інтересів судді Масло І.В. у Вищій раді правосуддя не встановлено, Масло І.В. про таке представництво не повідомляла.
Про засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 9 вересня 2024 року суддю Масло І.В., скаржника – НАБУ – повідомлено шляхом надіслання письмових запрошень для участі в засіданні дисциплінарного органу на адреси, які містяться в матеріалах дисциплінарної справи, та оприлюднення відповідних запрошень на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
Повідомлення про засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 9 вересня 2024 року надіслано також на електронну пошту Голові ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Романкову І.П.
9 вересня 2024 року у засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя суддя Вищого адміністративного суду України Масло І.В. не прибула, про причини неявки не повідомила.
9 вересня 2024 року скаржник – представник НАБУ Пилипенко С.М. – взяв участь у засіданні в режимі відеоконференції.
Згідно із частиною четвертою статті 47 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» у разі повторної відсутності судді розгляд дисциплінарної справи здійснюється Дисциплінарною палатою без його участі, крім випадків, якщо суддя не був повідомлений або повідомлений з порушенням частини п’ятої статті 48 цього Закону.
Відповідно до пункту 13.23 Регламенту Вищої ради правосуддя повторна неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи за його відсутності, крім випадків, якщо суддя не був повідомлений або повідомлений з порушенням пункту 5.10 Регламенту.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважує, що розгляд дисциплінарної справи призначався до розгляду двічі. При цьому Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вжила всіх можливих заходів із метою забезпечення процесуальних гарантій та права судді Масло І.В. ефективно формувати позицію свого захисту. Зокрема, про дату і час засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя судді Масло І.В. було повідомлено на електронну пошту, яка зазначена в заяві від 18 січня 2024 року про звільнення її з посади судді Вищого адміністративного суду України у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України, на електронну пошту Голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Романківа І.П., у якому працює суддя, а також вказану інформацію оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.
З огляду на викладене Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про можливість розгляду вказаної дисциплінарної справи за відсутності судді Масло І.В.
Обставини та фактичні дані, установлені Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час підготовки до розгляду дисциплінарної справи
Масло Інна Валентинівна, громадянка України. Указом Президента України від 14 жовтня 2002 року № 926/2002 призначена на посаду судді Київського районного суду міста Донецька строком на п’ять років. Указом Президента України від 15 серпня 2007 року № 713/2007 призначена на посаду судді Донецького окружного адміністративного суду в межах п’ятирічного строку. Постановою Верховної Ради України від 25 червня 2009 року № 1575-VI обрана на посаду судді вказаного суду безстроково. Постановою Верховної Ради України від 9 лютого 2012 року № 4376-VІ обрана на посаду судді Вищого адміністративного суду України.
Відповідно до Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» з дня початку роботи Верховного Суду у складі, визначеному цим Законом, Вищий адміністративний суд України припиняє свою діяльність та ліквідується.
У встановленому законом порядку 15 грудня 2017 року Вищий адміністративний суд України припинив свою процесуальну діяльність та розпочав процедуру ліквідації.
Із доданих до дисциплінарної скарги матеріалів убачається, що у провадженні НАБУ перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42__79 від 29 червня 2021 року за підозрою судді Вищого адміністративного суду України ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366-2 КК України.
Відповідно до листа детектива НАБУ до Голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2023 року постановою детектива НАБУ від 3 січня 2023 року досудове розслідування у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 зупинено на підставі пункту 2 частини першої статті 280 КПК України у зв’язку з оголошенням підозрюваної в розшук.
27 грудня 2023 року набрав чинності Закон України від 21 листопада 2023 року № 3481-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя найвищим судом у системі судоустрою України».
Цим Законом, зокрема, розділ XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено пунктом 141, відповідно до якого суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Вищого господарського суду України, Вищого адміністративного суду України може бути переведений до апеляційного суду чи місцевого суду, що відповідає спеціалізації такого судді, у порядку, передбаченому статтями 53 та 82 цього Закону, без проведення конкурсу, з урахуванням особливостей, передбачених цим пунктом.
Переведення такого судді здійснюється Вищою радою правосуддя на підставі його особистої заяви протягом 30 днів з дня її надходження, незалежно від наявності у відповідному суді вакантної посади судді.
Заява про переведення подається суддями, зазначеними в абзаці першому цього пункту, до Вищої ради правосуддя протягом 30 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 щодо забезпечення безперервності здійснення правосуддя найвищим судом у системі судоустрою України».
Згідно з абзацом четвертим пункту 141 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі неподання заяви про переведення протягом зазначеного строку Вища рада правосуддя пропонує такому судді переведення до апеляційного суду, що відповідає спеціалізації такого судді, визначеного Вищою радою правосуддя самостійно, в якому є вакантна посада судді.
24 січня 2024 року до Вищої ради правосуддя електронною поштою надійшла заява судді Масло І.В. (від 18 січня 2024 року) про звільнення її з посади судді Вищого адміністративного суду України у відставку відповідно до пункту 4 частини шостої статті 126 Конституції України.
Ухвалою Вищої ради правосуддя від 20 лютого 2024 року № 491/0/15-24 зупинено розгляд заяви судді Масло І.В. про звільнення з посади судді Вищого адміністративного суду України до розгляду цього дисциплінарного провадження (вх. № 77/0/13-24).
Нормативне регулювання
Відповідно до частини шостої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя повинен додержуватися присяги.
Частиною сьомою статті 56 цього Закону визначено, що суддя зобов’язаний:
1) справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства;
2) дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів;
3) подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді;
4) виявляти повагу до учасників процесу;
5) не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання;
6) виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції;
7) подавати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
8) систематично розвивати професійні навички (уміння), підтримувати свою кваліфікацію на належному рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, де він обіймає посаду;
9) звертатися з повідомленням про втручання в його діяльність як судді щодо здійснення правосуддя до Вищої ради правосуддя та до Генерального прокурора упродовж п’яти днів після того, як йому стало відомо про таке втручання;
10) підтверджувати законність джерела походження майна у зв’язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання або в порядку дисциплінарного провадження щодо судді, якщо обставини, що можуть мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, викликають сумнів у законності джерела походження майна або доброчесності поведінки судді.
Відповідно до пункту 8 частини сьомої статті 56 вказаного Закону суддя зобов’язаний систематично розвивати професійні навички (уміння), підтримувати свою кваліфікацію на належному рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, де він обіймає посаду.
Частиною восьмою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суддя проходить підготовку у Національній школі суддів України не менше ніж раз на три роки.
У постанові від 30 вересня 2021 року (провадження № 11-98сап21) Велика Палата Верховного Суду вказала, що в разі, коли суддя не здійснює правосуддя не з власної вини, основним його професійним обов’язком залишається вимога щодо систематичного розвитку професійних навичок (умінь), підтримання кваліфікації на належному рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, де він обіймає посаду. Виконання зазначеного обов’язку не може залежати від перебування чи не перебування судді у приміщенні суду.
У Кодексі суддівської етики, затвердженому XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, закріплено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною.
Отже, особливості посади професійного судді полягають в уособленні державної влади шляхом здійснення правосуддя на засадах верховенства права, законності та справедливості, а статус судді передбачає найвищий рівень правової свідомості та професійної відповідальності перед суспільством.
Бангалорськими принципами поведінки суддів визначено, що суддя дотримується етичних норм. Не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язано з його посадою. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
У пункті 29 Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) до уваги Комітету міністрів Ради Європи щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, зазначено, що судді повинні гідно поводити себе у своєму приватному житті.
Щодо правил поведінки судді КРЄС вважає, що кожний окремий суддя повинен робити все можливе для підтримання судової незалежності на інституційному та особистому рівнях; судді повинні поводитися гідно при виконанні посадових обов’язків та в особистому житті (пункт 50 цього Висновку).
Отже, дисциплінарним проступком судді зазвичай визнається винне протиправне порушення чи невиконання суддею службових обов’язків, а також порушення спеціальних вимог та обмежень, встановлених для судді, чи загальновизнаних моральних / етичних вимог.
З огляду на наведене постійна увага з боку суспільства до дій представників судової гілки влади, прагнення громадян мати в державі справедливе правосуддя для забезпечення належного захисту своїх прав покладають на суддю обов’язок бути не лише представником влади, який неухильно дотримується Конституції України, законів України та міжнародних договорів України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а й обов’язок бути людиною з високими стандартами поведінки.
Високі стандарти поведінки полягають у тому, що суддя як на роботі, так і поза її межами, у повсякденному житті, має демонструвати таку поведінку, щоб оточуючі люди бачили в ньому еталон порядності і справедливості – високоморальну, чесну, стриману, врівноважену людину. При цьому суддя має не лише подавати особистий приклад, а і пропагувати етичну поведінку серед оточуючих, вимагати етичної поведінки від інших.
Підтримання високих стандартів поведінки вимагає від суддів уникнення створення враження неналежної поведінки – як професійної, так і особистої. Суддя має усвідомлювати, що він представляє судову гілку влади, та не допускати зі свого боку поведінки, що може зашкодити авторитету правосуддя.
Суддя повинен поважати закон, дотримуватися його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.
Бездоганна поведінка суддів означає уникнення порушень норм етики та недопущення створення враження їх порушення не лише під час виконання професійних обов’язків, а й в особистому житті.
Недотримання суддею моральних засад суспільства призводить до зниження його авторитету, робить таку поведінку незрозумілою для суспільства, внаслідок чого можуть виникати сумніви щодо незалежності та справедливості суду.
Фактичні обставини дисциплінарної справи та висновки Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя
Із матеріалів дисциплінарної скарги вбачається, що НАБУ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні у формі дізнання № 42___79 від 29 червня 2021 року за підозрою судді Вищого адміністративного суду України ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 366-2 КК України.
Під час досудового розслідування детективи НАБУ неодноразово здійснювали виклик судді ОСОБА_1 до НАБУ для допиту як свідка (згодом – як підозрюваної) шляхом вручення повісток під розписку чоловіку ОСОБА_1 – ОСОБА_2, адміністрації за місцем роботи судді, житлово-експлуатаційній організації за місцем її проживання, надсилання на месенджер Telegram.
Детектив НАБУ здійснював виклики судді ОСОБА_1 для її допиту як свідка на 10 і 11 серпня, 1 і 2 вересня, 3, 4, 11, 12 жовтня 2022 року. Детектив НАБУ здійснював також виклик судді ОСОБА_1 для її допиту як підозрюваної на 3, 6, 9–11 січня 2023 року.
Відповідно до листів Голови ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Романківа І.П. від 3 січня 2023 року суддя ОСОБА_1 повідомлена про надходження їй повісток про виклик до НАБУ на 1 і 2 вересня 2022 року засобами зв’язку, наданими особисто ОСОБА_1, за допомогою яких здійснювалася комунікація між суддею та Головою ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Романківим І.П., а саме через додаток WhatsApp за відповідним номером мобільного телефону та на відповідну адресу електронної пошти, надіслано фотокопії зазначених повісток про виклик.
Крім того, із долучених до дисциплінарної скарги роздруківок скриншотів убачається, що детектив НАБУ 1 вересня 2022 року намагався викликати суддю ОСОБА_1 за допомогою телефонного зв’язку за наявним у його розпорядженні номером телефону шляхом надсилання фото повісток у месенджері Telegram. При цьому відповідно до роздруківок статус адресата – «у мережі».
Із протоколу вручення судді ОСОБА_1 повісток про виклик від 3 січня 2023 року вбачається, що детектив НАБУ вжив заходів, передбачених КПК України, щодо вручення повісток про виклик судді ОСОБА_1, а саме:
– здійснив виїзд за відомою адресою проживання ОСОБА_1 на території садового товариства з метою вручення повісток про виклик на 3, 6, 9, 10 та 11 січня 2023 року;
– примірники повісток про виклик ОСОБА_1 на 6, 9, 10 та 11 січня 2023 року вручені голові ОСББ «ЖК Перовський», Голові ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Романківу І.П. та надіслані на адреси її проживання в садовому товаристві та в місті Києві (за місцем її реєстрації).
Здійснено також спроби виклику судді ОСОБА_1 телефонним зв’язком на відомий номер телефону та на номер телефону її чоловіка з метою встановлення її місцезнаходження, виклику для вручення документів (зокрема повісток про виклик на 3, 6, 9, 10 та 11 січня 2023 року).
Із долучених до дисциплінарної скарги копій наказів Вищого адміністративного суду України вбачається, що суддя Масло І.В. із 16 травня 2022 року до 24 квітня 2023 року перебувала у відпустках різної тривалості.
Листом Вищого адміністративного суду України від 3 січня 2024 року № 4/1-14/24 детектива НАБУ повідомлено, що заяву судді Масло І.В. про надання їй повторної відпустки без збереження заробітної плати з 25 квітня до 24 жовтня 2023 року не задоволено. Станом на день надання відповіді суддя Масло І.В. не відвідувала робочого місця, причини неявки на робоче місце суддя Масло І.В. не повідомила.
Водночас зазначено, що останній день відпустки судді Масло І.В. без збереження заробітної плати був 24 квітня 2023 року. Із 25 квітня 2023 року робочий час судді Масло І.В. обліковується як «неявка на робоче місце з невідомих причин». Заробітна плата судді Масло І.В. з 25 квітня 2023 року не нараховується. Останній робочий день судді Масло І.В. у Вищому адміністративному суді України був 29 березня 2022 року.
Відповідно до доданих до дисциплінарної скарги заяв адвоката Жуковської Т.Р., яка представляла інтереси судді Масло І.В., від 29 серпня і 6 жовтня 2022 року Масло І.В. перебуває за кордоном через необхідність евакуації малолітнього сина та матері літнього віку у зв’язку з воєнними діями на території України, тому з’явитися на виклики детектива не має можливості.
Із листа-відповіді Державної прикордонної служби України від 1 лютого 2024 року на запит детектива НАБУ вбачається, що Масло І.В. перетнула пункт пропуску Порубне як пішохід 30 березня 2022 року о 07:10:07, у напрямку «виїзд». Інші відомості відсутні.
Постановою детектива НАБУ від 3 січня 2023 року досудове розслідування у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_1 зупинено на підставі пункту 2 частини першої статті 280 КПК України у зв’язку з оголошенням підозрюваної в розшук.
Відповідно до пунктів 2, 8 частини сьомої статті 56 Закону Україна «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний, серед іншого, дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів; систематично розвивати професійні навички (уміння), підтримувати свою кваліфікацію на належному рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, де він обіймає посаду, тощо.
Ураховуючи те, що суддя не здійснює правосуддя не з власної вини, зокрема внаслідок ліквідації суду, основним її професійним обов’язком залишається вимога щодо систематичного розвитку професійних навичок (умінь), підтримання кваліфікації на належному рівні, необхідному для виконання повноважень судді у відповідному суді, де вона обіймає посаду.
Істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, передбаченим частиною дев’ятою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є не прогул без поважних причин сам по собі як підстава для звільнення, передбачена, наприклад, пунктом 4 статті 40 Кодексу законів про працю України, а його наслідки, які зводяться до невиконання суддею своїх обов’язків, передбачених законодавством.
Зважаючи на специфіку своїх обов’язків, суддя здійснює власну діяльність в умовах ненормованого робочого дня і самостійно має розподіляти свою роботу протягом дня з метою належного виконання покладених на суддю законом обов’язків.
Положеннями частини восьмої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено обов’язок судді проходити підготовку в Національній школі суддів України не менше ніж раз на три роки.
Належна професійна підготовка кандидатів на посаду судді та суддів є неодмінною умовою здійснення компетентного судочинства. Така підготовка є також гарантією незалежності та безсторонності суддів, важливою умовою поважного ставлення суспільства до судової влади.
Отже, постійне вдосконалення своїх професійних знань та навичок входить до обов’язків судді нарівні зі здійсненням правосуддя.
За положеннями статті 89 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний проходити підготовку для підтримання кваліфікації в Національній школі суддів України не рідше одного разу на три роки. Тривалість такої підготовки не може бути меншою за 40 академічних годин.
Національна школа суддів України проводить підготовку суддів для підтримання кваліфікації з метою вдосконалення їхніх знань, умінь і навичок залежно від досвіду роботи суддів, рівня і спеціалізації суду, у якому вони працюють, а також з урахуванням їхніх індивідуальних потреб.
Національна школа суддів України організовує тренінги, що є обов’язковими в межах підготовки, а також тренінги, які суддя має право обрати залежно від своїх потреб.
Листом від 12 липня 2024 року № 08-05/1545 Національна школа суддів України повідомила, що суддя Вищого адміністративного суду України Масло І.В. проходила підготовку суддів апеляційних адміністративних судів із 7 грудня 2020 року до 11 грудня 2020 року та отримала сертифікат від 11 грудня 2020 року НШ № ____ (40 академічних годин).
Водночас під час підготовки дисциплінарної справи до розгляду не здобуто інформацію щодо проходження суддею Масло І.В. курсу підвищення кваліфікації в Національній школі суддів України з 2023 року, тобто після закінчення трирічного строку, а саме з 11 грудня 2023 року, або будь-якого іншого навчання, хоча зазначене є прямим обов’язком судді, який повинен виконуватись незважаючи на те, чи здійснює суддя правосуддя, чи в судді відсутні повноваження на його здійснення, адже саме постійне підвищення кваліфікації судді свідчить про професіоналізм, прагнення стати кращим та про постійний розвиток своїх знань і вмінь.
Державна прикордонна служба України листом від 16 липня 2024 року № 19-48807/18/24-Вих повідомила, що Масло І.В. перетнула кордон у пункті пропуску Порубне 30 березня 2022 року і до 16 липня 2024 року в Україну не поверталася, що підтверджує відсутність Масло І.В. на території України.
Голова ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Романків І.П. повідомив, що з 25 квітня 2023 року в табелі обліку робочого часу судді Масло І.В. зазначено як «неявка на робоче місце з невідомих причин». При цьому Голові ліквідаційної комісії ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Романківу І.П. не відомі місце перебування та причини неявки судді у Вищий адміністративний суд України.
Аналогічні обставини підтверджуються листом Голови ліквідаційної Вищого адміністративного суду України Романківа І.П. від 5 вересня 2024 року № 77/1-14/24, у якому зазначено, що суддя Масло І.В. не повідомляє суд про своє місцеперебування, а тому з 25 квітня 2023 року їй припинені нарахування та виплата суддівської винагороди.
Наведене свідчить про те, що суддя Вищого адміністративного суду України Масло І.В. втратила комунікацію із судом у якому обіймає посаду, перебуває поза межами України тривалий час, ігнорує виклики до НАБУ, у зв’язку із чим її оголошено в розшук.
Крім того, суддя Масло І.В. не підтримує зв’язку з Головою ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Романківим І.П., тому він не володіє інформацією щодо підвищення кваліфікації суддею Масло І.В. Будь-яких відомостей за місцем роботи суддя не надавала.
Вказані обставини свідчать, що суддя Масло І.В. належно не виконує покладеного на неї законом обов’язку, передбаченого пунктами 2, 8 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Така поведінка та дії судді Масло І.В. створюють у стороннього спостерігача уявлення щодо її байдужості до виконання своїх обов’язків, незацікавленості в займаній посаді та збереженні статусу судді, оскільки вона не повідомляє про місце свого перебування, не комунікує з детективами НАБУ, ігнорує повістки, не виходить на зв’язок з Головою ліквідаційної комісії Вищого адміністративного суду України Романківим І.П. та не реагує на його повідомлення, що свідчить про зневажливе ставлення судді до її обов’язків та недотримання «високих стандартів поведінки».
Вказана поведінка судді Масло І.В., крім того, свідчить про недотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, допущення поведінки, що підриває авторитет правосуддя.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.
Ураховуючи зазначене, суддя Масло І.В. грубо нехтує обов’язками судді, систематично не розвиває професійних навичок, не підтримує своєї кваліфікації на належному рівні, необхідному для виконання повноважень у суді, у якому вона обіймає посаду, не виходить на зв’язок та не повідомляє про місце свого перебування, наслідком чого є невиконання суддею обов’язків, передбачених законодавством.
Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що в сукупності дії судді Масло І.В. підлягають кваліфікації за пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Згідно з пунктом 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, факт допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.
Отже, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що вказані дії судді Масло І.В. необхідно кваліфікувати як вчинення істотного дисциплінарного проступку, що є несумісним зі статусом судді.
Відповідно до частини шістнадцятої статті 49 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» підстава для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності вважається встановленою Дисциплінарною палатою (Вищою радою правосуддя) за результатами розгляду дисциплінарної справи, якщо докази, надані та отримані в межах дисциплінарного провадження, є чіткими та переконливими для підтвердження існування такої підстави.
Чіткими та переконливими є докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що є підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Ураховуючи встановлені під час підготовки до розгляду дисциплінарної справи обставини, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що за результатами розгляду дисциплінарної справи отримано чіткі та переконливі докази, які з точки зору звичайної розсудливої людини у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність у діях судді Вищого адміністративного суду України Масло І.В. дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Однак доводи про наявність у діях судді Масло І.В. ознак істотного дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 4 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», є передчасними, оскільки на день розгляду дисциплінарної справи суддя Масло І.В. не визнана винною у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією.
Відповідно до частини другої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини п’ятої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь її вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.
Згідно з відомостями з офіційного вебсайту Вищої ради правосуддя суддя Вищого адміністративного суду України Масло І.В. до дисциплінарної відповідальності не притягувалася.
Отже, вирішуючи питання про притягнення судді Масло І.В. до дисциплінарної відповідальності, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя враховує дані, що характеризують суддю, стаж її роботи на посаді судді, характер дисциплінарного проступку та обставини його вчинення, умисність вчинення суддею дисциплінарного проступку, та вважає, що суддя Масло І.В. не виконує обов’язків судді передбачених законом, зокрема, положень статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», тому допущення суддею відповідних дій підриває авторитет судової влади в суспільстві та негативно впливає на сприйняття цієї гілки влади, оскільки створює видимість безкарності, зверхнього ставлення до законних вимог представників правоохоронних органів, отже, особа, яка допустила таку поведінку, не може здійснювати правосуддя іменем України.
З огляду на зазначене Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що пропорційним та необхідним є застосування до судді Вищого адміністративного суду України Масло І.В. дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108, 109, 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя
вирішила:
притягнути суддю Вищого адміністративного суду України Масло Інну Валентинівну до дисциплінарної відповідальності та застосувати до неї дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.
Рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».
Головуючий на засіданні
Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Члени Першої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
Микола МОРОЗ
Член Третьої Дисциплінарної
палати Вищої ради правосуддя
