X
Enter the word to search

View Акт ВРП

Ukraine
Вища рада правосуддя
Рішення
Kyiv
17.11.2020
3145/0/15-20
Про фахове обговорення законопроєктів з питань реформування судової системи

Вища рада правосуддя згідно з пунктом 15 частини першої статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» надає обов’язкові до розгляду консультативні висновки щодо законопроєктів з питань утворення, реорганізації чи ліквідації судів, судоустрою і статусу суддів, узагальнює пропозиції судів, органів та установ системи правосуддя стосовно законодавства щодо їх статусу та функціонування, судоустрою і статусу суддів.

Відповідно до Великої хартії суддів (Основних принципів) судді беруть участь в ухваленні всіх рішень, що впливають на функціонування судової системи (організація діяльності судів, процесуальні питання, інші законодавчі питання). Цю думку поділяє Консультативна рада європейських судів (КРЄС)  і в своєму Висновку № 3, зазначаючи про потребу в тому, щоб із суддями можна було проводити консультації і щоб вони мали можливість брати активну участь у підготовці законодавства щодо свого статусу і, загалом, функціонування судової системи[1].

 

1. 16 жовтня 2019 року Верховна Рада України прийняла Закон України  № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (далі – Закон № 193-ІX).

Пунктами 2, 3 розділу ІІ вказаного Закону визначено, що з дня набрання чинності цим Законом повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України  припиняються.

Крім того, пунктом 8 розділу ІІ цього Закону встановлено, що процедури, які були розпочаті Вищою кваліфікаційною комісією суддів України відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності цим Законом, продовжуються згідно з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, утвореної відповідно до цього Закону.

Законодавець, припиняючи повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, не передбачив перехідного періоду, що спричинило призупинення кадрових процесів у системі судоустрою.

У подальшому, 11 березня 2020 року, Конституційний Суд України Рішенням № 4-р/2020 визнав окремі положення Закону № 193-ІХ неконституційними. Зокрема, частину першу статті 94 (щодо порядку призначення членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України) визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).  Відповідно до цього рішення Верховній Раді України рекомендовано невідкладно привести положення Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» зі змінами, внесеними Законом № 193-IX, та Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» зі змінами, внесеними Законом № 193-IX, у відповідність до цього Рішення.

Необхідно зазначити, що у пункті 25 Висновку Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційська комісія) № 969/2019 щодо змін до законодавчих актів, які регулюють статус Верховного Суду та органів суддівського врядування, наголошено, що розпуск Вищої кваліфікаційної комісії суддів України призводить до повної зупинки процедури призначення на посади в судах першої та другої інстанцій, у яких необхідно терміново заповнити понад 2000 вакансій, оскільки деякі із цих судів взагалі не працюють через відсутність суддів.

Нестача суддів, що здійснюють правосуддя, та дефіцит кадрів у судах є основними проблемами судової гілки влади та держави в цілому, які потребують пріоритетного вирішення.

 

2. З метою приведення положень законодавства України у відповідність до рішень Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року № 2-р/2020 та від 11 березня 2020 року № 4-р/2020, а також удосконалення процедури формування та діяльності органів суддівського врядування на розгляд Верховної Ради України суб’єктами законодавчої ініціативи внесено проєкт Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування» від 22 червня 2020 року, реєстраційний № 3711 (внесений на розгляд у порядку законодавчої ініціативи Президентом України) та альтернативні законопроекти, реєстраційні №№ 3711-1, 3711-2. Міністерством юстиції України підготовлено проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку призначення членів Вищої ради правосуддя та підвищення інституційної спроможності Вищої ради правосуддя», який надіслано до Вищої ради правосуддя листом від 1 вересня 2019 року № 6993/11.3.1/18-20.

Запропоновані законопроєктами зміни, на думку розробників, дадуть змогу Вищій раді правосуддя сформувати Вищу кваліфікаційну комісію суддів України та, як наслідок, запустити процес добору, кваліфікаційного оцінювання суддів і вирішувати інші питання суддівської кар’єри.

30 червня 2020 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення № 2012/0/15-20 про надання консультативного висновку щодо законопроєкту № 3711, яким в цілому підтримала цей законопроект, зазначивши про необхідність доопрацювання його окремих положень.

14 липня 2020 року Вища рада правосуддя ухвалила рішення № 2127/0/15-20, № 2128/0/15-20 про надання консультативних висновків щодо проєктів законів України № 3711-1, № 3711-2, якими не підтримала їх прийняття.

Вища рада правосуддя 8 вересня 2020 року ухвалила рішення № 2584/0/15-2 про надання консультативного висновку щодо законопроєктів, згідно з яким, зокрема, визнала проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку призначення членів Вищої ради правосуддя та підвищення інституційної спроможності Вищої ради правосуддя» таким, що суперечить нормам Конституції України.

Комітет Верховної Ради України з питань правової політики 4 листопада 2020 року за наслідками розгляду законопроєктів №№ 3711, 3711-1, 3711-2 вирішив:

 рекомендувати Верховній Раді України проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування (реєстр. № 3711 від 22 червня 2020 року), поданий Президентом України як невідкладний, за результатами розгляду в першому читанні прийняти за основу;

звернутись до Голови Верховної Ради України з пропозицією оголосити на пленарному засіданні під час розгляду даного законопроєкту, відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України, про необхідність внесення пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроєкту, інших структурних частин законопроєкту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні та відповідають предмету правового регулювання законопроєкту;

запропонувати суб’єктам права законодавчої ініціативи внести пропозиції та поправки до законопроєкту № 3711 з урахуванням позиції Венеційської комісії, висловленої у Висновку № 999/2020 від 9 жовтня 2020 року.

Наразі законопроєкт № 3711 направлено Верховною Радою України на повторне перше читання.

Європейська комісія «За демократію через право» (Венеційська комісія) надала в цілому схвальний висновок щодо законопроєкту № 3711. Венеційська комісія схвалила його спрямованість на відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та перезапуск процедури добору суддів[2].

Отже, формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та початок виконання нею повноважень у повному обсязі розпочнуться після ухвалення відповідних законодавчих змін.

Реформування у сфері правосуддя має бути послідовним та виваженим, відповідати нормам Конституції України, міжнародним стандартам та принципам Ради Європи, а всім законодавчим змінам має передувати ґрунтовна та всеохоплююча дискусія в широких професійних колах.

Метою такого обговорення є напрацювання спільної позиції щодо визначення оптимального шляху до якнайшвидшого подолання проблеми кадрового дефіциту в українських судах та ефективного забезпечення права громадян на доступ до правосуддя. 

Європейський суд з прав людини наголошує, що представникам інших гілок влади слід утримуватися від будь-яких дій чи заяв, які можуть бути сприйняті як інструмент тиску на діяльність судових органів чи викликати сумніви щодо їхньої здатності виконувати свої обов’язки ефективно[3].

Враховуючи викладене, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя

 

вирішила:

 

1. Невідкладно розпочати публічне фахове обговорення законопроєктів № 3711, № 3711-1, № 3711-2 та законопроєкту, підготовленого Міністерством юстиції України, щодо внесення змін до норм, які стосуються питань судоустрою і статусу суддів, у світлі висновку Європейської комісії «За демократію через право» (Венеційська комісія) від 9 жовтня 2020 року щодо проєкту закону «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування» (проєкт Закону № 3711).

2. Залучити до обговорення міжнародних та національних експертів, представників органів суддівського врядування та самоврядування, суддівського корпусу (кандидатів на посаду судді, діючих суддів, суддів у відставці), представників законодавчої та виконавчої гілок влади, адвокатури, асоціацій суддів та адвокатів, провідних професійних громадських організацій та наукової спільноти.

 

 

Голова Вищої ради правосуддя                                               А.А. Овсієнко

 

 

    

 

 

[1] Висновок КРЄС № 3, § 34.

[2] Спільний висновок Венеційської комісії і Генерального директорату з прав людини і верховенства права Ради Європи (ГД-І) щодо проєкту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування» (проєкт закону № 3711) № 999/2020 (CDL-AD (2020) 022).

[3] Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Олександр Волков проти України» (заява № 21722/11), пункт 47.