View Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу Івченка П.О. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 16 грудня 2024 року № 3635/1дп/15-24 про притягнення судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області Івченка Павла Олександровича до дисциплінарної відповідальності,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 30 грудня 2024 року засобами поштового зв’язку надійшла скарга Івченка П.О. від 24 грудня 2024 року на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 16 грудня 2024 року № 3635/1дп/15-24 про притягнення судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області Івченка Павла Олександровича до дисциплінарної відповідальності (вх. № 4054/0/6-24).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 30 грудня 2024 року зазначену скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Усику Г.І. для проведення перевірки.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі – Закон № 1798-VIII) право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення. Скаржник має право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження.

Скарга на рішення Дисциплінарної палати має бути подана не пізніше десяти днів з дня його ухвалення. Вища рада правосуддя може поновити строк для оскарження рішення Дисциплінарної палати, якщо визнає, що він був пропущений з поважних причин.

25 грудня 2024 року суддя Івченко П.О. засобами поштового зв’язку надіслав до Вищої ради правосуддя скаргу на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 16 грудня 2024 року № 3635/1дп/15-24 з дотриманням вимог та строків, визначених Законом № 1798-VIII.

Івченко Павло Олександрович Указом Президента України від 22 червня 2020 року № 243/20 призначений на посаду судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області.

Питання щодо розгляду скарги судді Івченка П.О. на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 16 грудня 2024 року № 3635/1дп/15-24 було включено до проєкту порядку денного засідання Вищої ради правосуддя на 6 лютого 2025 року. Учасники дисциплінарного провадження у встановленому Законом України «Про Вищу раду правосуддя» та Регламентом Вищої ради правосуддя порядку були повідомлені про час і місце розгляду вказаного питання та про можливість участі в засіданні Вищої ради правосуддя.

5 лютого 2025 року на електронну пошту Вищої ради правосуддя надійшло клопотання судді Івченка П.О. та клопотання адвоката Вилкова С.В. про відкладення розгляду скарги судді на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя на іншу дату.

У засіданні Вищої ради правосуддя від 6 лютого 2025 року клопотання судді Івченка П.О. про відкладення розгляду скарги задоволено, призначено її розгляд на 25 лютого 2025 року.

Учасники дисциплінарного провадження у встановленому Законом України «Про Вищу раду правосуддя» та Регламентом Вищої ради правосуддя порядку були повідомлені про час і місце розгляду вказаного питання та про можливість участі в засіданні Вищої ради правосуддя на 25 лютого 2025 року.

У засідання Вищої ради правосуддя 25 лютого 2025 року брали участь суддя Івченко П.О. та його адвокат Вилков С.В., які підтримали доводи скарги з наведених у ній підстав, а також додаткові пояснення на скаргу.

Стислий зміст дисциплінарної скарги. Підстави відкриття дисциплінарної справи

23 червня 2023 року (вх. № Б-2188/2/7-23) до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Буртник Х.В. стосовно судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області Івченка П.О.

У скарзі Буртник Х.В. зазначила, що Вища рада правосуддя рішенням від 21 лютого 2023 року № 73/0/15-23 відсторонила суддю Олександрівського районного суду Кіровоградської області Івченка П.О. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, передбаченої частиною другою статті 28, частиною третьою статті 369² Кримінального кодексу України (далі – КК України).

Із вказаного рішення Вищої ради правосуддя їй стало відомо, що суддя Івченко П.О. запропонував своїй знайомій, яка до нього звернулася, вирішити питання стосовно розгляду матеріалів справи № 404/4380/22 про притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) за неправомірну винагороду в розмірі 60 000 гривень, залучивши до цього помічників судді Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА1.

На переконання Буртник Х.В., суддя Івченко П.О. був ініціатором отримання неправомірної вигоди, контактував з усіма учасниками схеми для того, щоб «вирішити питання» щодо водія, керував тим, як потрібно передати неправомірну вигоду, та отримав певну частину такої вигоди.

Під час проведення обшуку у квартирі суддя Івченко П.О. намагався позбутися мічених купюр з метою уникнення відповідальності за вчинення ним кримінального правопорушення.

За вказаних обставин, скаржник вважала, що в діях судді Івченка П.О. наявні ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 8 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VІІІ), а саме: допущення поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, та втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями, а тому просила застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення з посади судді.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 19 серпня 2024 року № 2503/1дп/15-24 відкрила дисциплінарну справу з підстав можливої наявності в діях судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області Івченка П.О. ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 8 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ.

Фактичні обставини, встановлені Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час розгляду дисциплінарної справи

Детективи Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) здійснювали досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 12 серпня 2022 року за ознаками вчинення:

ОСОБА2 – кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною третьою статті 369² КК України (одержання неправомірної вигоди, поєднаної з вимаганням такої вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за попередньою змовою групою осіб);

ОСОБА3, ОСОБА4 – кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 28, частиною третьою статті 369², частиною третьою статті 358 КК України (одержання неправомірної вигоди, поєднане з вимаганням такої вигоди для себе та третьої особи за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, за попередньою змовою групою осіб; складання чи видача працівником юридичної особи незалежно від форми власності, який не є службовою особою, завідомо підроблених офіційних документів, які посвідчують певні факти, що мають юридичне значення або надають певні права чи звільняють від обов’язків, вчинене за попередньою змовою групою осіб).

Рішенням Вищої ради правосуддя від 21 лютого 2023 року № 73/0/15-23 задоволено клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі – САП) Клименка О.В. Тимчасово відсторонено суддю Олександрівського районного суду Кіровоградської області Івченка П.О. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження за обвинуваченням його у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 28, частиною третьою статті 369² КК України.

За даними вебпорталу «Судова влада України» обвинувальний акт у кримінальному провадженні № ____ від 12 серпня 2022 року за обвинуваченням ОСОБА2 перебуває на розгляді у Вищому антикорупційному суді (справа № 991/264/23).

Відповідно до частини першої статті 222 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) НАБУ листом від 18 липня 2024 року (вих. № 512-303/20431) надало Вищій раді правосуддя дозвіл на розголошення відомостей досудового розслідування в частині, необхідній для розгляду дисциплінарного провадження стосовно судді Івченка П.О.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, проаналізувавши в сукупності матеріали дисциплінарного провадження, зокрема копію рішення Вищої ради правосуддя від 21 лютого 2023 року № 73/0/15-23, а також ознайомившись з окремими матеріалами кримінального провадження № ____ від 12 серпня 2022 року, дозвіл на використання яких надало НАБУ, встановила таке.

10 серпня 2022 року ОСОБА5, використовуючи особисті зв’язки із суддею ОСОБА2, за допомогою месенджера WhatsApp звернулася до нього із проханням надати їй консультацію щодо складеного стосовно її знайомого ОСОБА6 протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

Суддя ОСОБА2, маючи злочинний умисел, у телефонній розмові в месенджері WhatsApp 11 серпня 2022 року запевнив ОСОБА5, що він добре знайомий з усіма суддями Кіровського районного суду міста Кіровограда, до якого мав надійти на розгляд протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статі 130 КУпАП стосовно ОСОБА6, та запропонував вирішити питання на користь ОСОБА6, за умови, що той передасть йому неправомірну вигоду в розмірі 60 000 гривень. При цьому запевнив, що лише він зможе допомогти ОСОБА6 уникнути відповідальності за адміністративне правопорушення, і якщо він не отримає вказаних коштів, ОСОБА6 позбавлять права керування транспортним засобом та накладуть штраф.

11 серпня 2022 року ОСОБА5 звернулася до Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області із заявою, у якій повідомила про вказані обставини.

12 серпня 2022 року в Єдиному реєстрі досудових розслідувань зареєстровано кримінальне провадження № ____. ОСОБА5 надала письмову згоду на залучення її до конфіденційної співпраці та проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Під час подальших телефонних розмов у месенджерах WhatsApp та Viber з ОСОБА5 суддя ОСОБА2 неодноразово вказував на необхідність передання йому грошових коштів за допомогу ОСОБА6 в уникненні від накладення адміністративного стягнення та стверджував, що інакше на ОСОБА6 чекає притягнення до адміністративної відповідальності.

Зі звіту про автоматизований розподіл судових справ між суддями Кіровського районного суду міста Кіровограда від 18 серпня 2022 року убачається, що адміністративній справі про притягнення ОСОБА6 до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною першою статті 130 КУпАП, присвоєно № 404/4380/22, та передано її для розгляду судді цього суду Антиповій І.Л. (далі – справа № 404/4380/22).

Згодом суддя ОСОБА2 вступив у попередню змову з раніше знайомою йому ОСОБА4, яка обіймала посаду помічника судді ОСОБА1, проте здійснювала повноваження секретаря судового засідання судді ОСОБА7 ОСОБА4, своєю чергою, вступила в попередню змову з ОСОБА3, яка фактично обіймала посаду помічника судді ОСОБА1, була обізнана з особливостями роботи вказаної судді та готувала для неї проєкти судових рішень.

22 серпня 2022 року близько 13:00 суддя ОСОБА2 за допомогою месенджера WhatsApp повідомив ОСОБА5, що справу № 404/4380/22 буде вирішено позитивно для ОСОБА6, а тому він (ОСОБА6) має протягом найближчих днів надати йому обумовлену раніше неправомірну вигоду.

24 серпня 2022 року о 17:33 суддя ОСОБА2 поцікавився в ОСОБА5, яку частину із 60 000 гривень неправомірної вигоди вона бажає залишити собі як винагороду за посередницькі послуги. ОСОБА5 відмовилась від будь-якої суми грошових коштів за свою допомогу. Після цього суддя ОСОБА2 з метою забезпечення якнайшвидшого передання йому неправомірної вигоди зменшив суму неправомірної вигоди за вплив на ухвалення рішення у справі № 404/4380/22 до 1000 доларів США. При цьому суддя ОСОБА2 зауважив, що ОСОБА6 не має брати участь в судовому засіданні, а лише повинен принести пояснення до суду, які він (суддя ОСОБА2) попередньо підготує.

24 серпня 2022 року о 20:35 ОСОБА4, попередньо поспілкувавшись із ОСОБА2, за допомогою месенджера WhatsApp повідомила ОСОБА3, що сума неправомірної вигоди за ухвалення суддею ОСОБА1 рішення у справі № 404/4380/22 узгоджена, і що ОСОБА3 має забезпечити ухвалення рішення на користь ОСОБА6.

Згідно з домовленостями ОСОБА3 підготувала пояснення від імені ОСОБА6 у справі № 404/4380/22 та надіслала їх на електронну пошту ОСОБА4. Отримавши вказані пояснення, ОСОБА4 переслала їх судді ОСОБА2, який 25 серпня 2022 року о 16:10 переслав ці пояснення зі своєї електронної пошти «ІНФОРМАЦІЯ1» на електронну пошту ОСОБА5 «ІНФОРМАЦІЯ2».

25 серпня 2022 року о 17:14 під час телефонної розмови за допомогою месенджера WhatsApp суддя ОСОБА2 дав ОСОБА5 вказівку, щоб ОСОБА6 26 серпня 2022 року о 09:00 приїхав до Кіровського районного суду міста Кіровограда із зазначеними вище поясненнями, та що близько 10:00 вказаного дня ОСОБА5 має передати судді неправомірну вигоду у визначеному ним додатково місці.

26 серпня 2022 року о 08:49 суддя ОСОБА2, реалізуючи спільний злочинний умисел, у телефонному режимі дав ОСОБА4 вказівку забрати в ОСОБА6 пояснення у справі № 404/4380/22, які від його імені підготувала ОСОБА3.

ОСОБА4, зазначивши на вказаних поясненнях дату «25 серпня 2022 року», запевнила ОСОБА6, що все буде добре, та повідомила, що про готовність судового рішення його поінформують додатково.

26 серпня 2022 року о 10:25 у під’їзді будинку 56, що на вулиці Солдатській міста Кропивницького, суддя ОСОБА2, реалізуючи спільний злочинний умисел за попередньою змовою з ОСОБА4 та ОСОБА3, одержав від ОСОБА5 неправомірну вигоду в розмірі 1000 доларів США. Із цієї суми 600 доларів США, суддя ОСОБА2 цього ж дня о 11:34, знаходячись на вулиці Зінченка біля будинку 9 у місті Кропивницькому, поблизу броварні «Дудляр», передав ОСОБА4, яка 500 доларів США згідно з попередніми домовленостями мала передати ОСОБА3.

26 серпня 2022 року із 08:50 до 14:40 помічники судді Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА1 – ОСОБА3 та ОСОБА4, діючи за попередньою змовою, без відома судді ОСОБА1 виготовили на робочому комп’ютері ОСОБА3 з використанням її службового принтера завідомо підроблене судове рішення у справі № 404/4380/22 про відсутність у діях ОСОБА6 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, копію якого ОСОБА4 о 14:40 того самого дня видала ОСОБА6.

26 серпня 2022 року о 14:50 у квартирі, у якій проживає суддя ОСОБА2, проведено обшук. Суддя ОСОБА2, зрозумівши, що в його квартирі мають проводитися слідчі дії, з метою знищення речових доказів у кримінальному провадженні викинув наявну в нього частину неправомірної вигоди (чотири купюри по 100 доларів США) з вікна своєї квартири на п’ятому поверсі.

Зазначені обставини підтверджуються наявними в дисциплінарній справі доказами:

заявою ОСОБА5 до Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області;

протоколами допитів свідків ОСОБА5, ОСОБА6, ОСОБА1;

протоколами огляду мобільних телефонів: ОСОБА5 (зафіксовано її спілкування з ОСОБА2), ОСОБА2 (виявлено пояснення у справі № 404/4380/22 від імені ОСОБА6), ОСОБА3 (виявлено її спілкування з ОСОБА4 щодо обставин вчинюваного кримінального правопорушення), ОСОБА4 (виявлено її спілкування з ОСОБА3 та ОСОБА2 щодо обставин вчинюваного кримінального правопорушення);

протоколами обшуку: приміщення Кіровського районного суду міста Кіровограда, у якому виявлено частину грошових коштів (неправомірної вигоди), накопичувачі на жорстких магнітних дисках (далі – НЖМД) та принтери, які були використані для підготовки та друку судового рішення, виданого ОСОБА6; квартири за місцем проживання ОСОБА2, у якій виявлено та вилучено його мобільний телефон із перепискою з іншими учасниками кримінального провадження, а також приміщення Олександрівського районного суду Кіровоградської області, у якому виявлено НЖМД зі службового комп’ютера ОСОБА2 з його електронною поштою, у якій наявний файл із поясненнями для ОСОБА6 у справі № 404/4380/22;

протоколом огляду грошових коштів, які були вручені ОСОБА5 детективами НАБУ та віднайдені й вилучені під час проведення обшуків та оглядів;

протоколом огляду, під час якого в ОСОБА6 вилучено відповідну копію судового рішення;

протоколом огляду, під час якого вилучено копії відео з камер спостереження Кіровського районного суду міста Кіровограда;

протоколом огляду місцевості, під час якого біля будинку за місцем проживання ОСОБА2 виявлено частину купюр, які він викинув із вікна своєї квартири;

іншими матеріалами кримінального провадження, зокрема матеріалами за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій.

Зокрема, у протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи від 27 серпня 2022 року, з-поміж іншого, зафіксовано розмову ОСОБА5 та судді ОСОБА2, яка відбувалася 24 серпня 2022 року о 17:33.

«ОСОБА5 – Алло.

ОСОБА2 – Привет. Кажи.

ОСОБА5 – Привет. Короче, встретилась я с Виталиком, поговорила. Он сказал, что все хорошо. Готов. Короче, он мне задает много вопросов, на которые я не знаю, что мне ответить.

ОСОБА2 – В плане?

ОСОБА5 – (нецензурна лайка).. а мы не сможем встретиться? Я могу подъехать в «Шахту»?

ОСОБА2 – Какая «Шахта»? Я в Киеве, Насть.

ОСОБА5 – Ты в Киеве? Я думала ты уже приехал. (нецензурна лайка), короче..

ОСОБА2 – Я вчера поехал.

ОСОБА5 – Ты можешь мне хотя бы в двух словах объяснить, что к чему? Я не знаю, что мне ему ответить. Он мне говорит, что SMS-ка в «Дію» не приходит ему, он не знает когда суд.

ОСОБА2 – На 9, или на 9:30 26 числа, в пятницу. Это первое.

ОСОБА5 – 26..

ОСОБА2 – Второе.. Да. Второе, все там будет хорошо, закроется этот вот, и никто там ему.. вернут посвидчення водия и все, ничего там не будет, ни штрафов, никаких прытягнень. Ничего не будет.

ОСОБА5 – И нигде не будет светиться?

ОСОБА2 – Нет конечно.

ОСОБА5 – А что по сумме?

ОСОБА2 – Ну что ты ему оглошала, откуда мне знать?

ОСОБА5 – Я ему не оглошала! Ты мне сказал тогда, ничего ему не говорить. Я ему сказала, что все будет хорошо.

ОСОБА2 – Ну так, а что.. ну это вот.. по сумме? Ты там себе тоже хочешь что-то же приклеить?

ОСОБА5 – Нет.

ОСОБА2 – Нет?

ОСОБА5 – Нет.

ОСОБА2 – Ну если нет, то тогда говори одну, и все.

ОСОБА5 – Одну?

ОСОБА2 – Да.

ОСОБА5 – Подожди, хорошо, так.. 26-ого, на 9, на 9:30..

ОСОБА2 – Ну ты же мне говорила, что ты там себе там плюс еще хотела.. ну якшо не, то значит одна. Смотри сама. Мне объявили одну. Ну и там плюс, уже потом собъеш с него бутылку хорошего виски.

ОСОБА5 – Угу. Так.. тогда я завтра, это в пятницу утром, завтра вечером могу взять, или в пятницу утром..

ОСОБА2 – Та нет. Завтра, завтра давай.. завтра, чтобы ты мне отмаячилась, что там все этот вот.. ну потому что никто до этого, никто ничего не будет делать. Бо кто це сейчас (нецензурна лайка) сделает, а ты потом скажешь, что он дал (нецензурна лайка) заднюю и все. Так же ж не делается.

ОСОБА5 – Понимаешь, просто он мне сказал, что.. он сказал, как это все будет происходить? Я ему говорю, ну типо будет решение.. Он хоче как, чтобы было.. чтобы он точно знал, чтобы решение ему пришло и он только.. сказал что потом даст денежку.

ОСОБА2 Нет, так никто не делает. Если он так хочет..

ОСОБА5 Бо он переживает и боится, что его сейчас типо кинут.

ОСОБА2 – Ну если он так хочет, то получит он штраф и этот вот.. лишение. Никто так не делает. Ты.. вот ты будешь гарантом ему.

ОСОБА5 – Та я понимаю, но он меня (нецензурна лайка) этими вопросами.

ОСОБА2 – Ему все.. этот вот. скинут. Он напишет пояснение, ему скинут что надо написать. Он напишет это все. Скинет на электроннку суда и все там будет. Ну что там за этот вот.. Не хочет? Значит пускай сам (нецензурна лайка) идет и (нецензурна лайка).

ОСОБА5 – Короче, деньги наперед?

ОСОБА2 – Ну конечно! А как еще так?

ОСОБА5 – Хорошо. Мне брать их потом.. как ну..

ОСОБА2 – И потом я.. я тебе потом скажу все.

ОСОБА5 – Угу.

ОСОБА2 – Когда будут все там этот вот.. ты же понимаешь, что там еще надо чтобы он написал пояснение, чтобы он его отдал в суд..

ОСОБА5 – Угу.

ОСОБА2 – А там, все там (нецензурна лайка) будет. Скажи, что он, ну не переживал. Нормально все там будет. Никто его не собирается кидать, смысла нету.

ОСОБА5 – Короче, пускай пока деньги у меня да лежат?

ОСОБА2 Ну пока да.

ОСОБА5 Угу. Хорошо. А решение когда будет? Неизвестно еще?

ОСОБА2 – Насть, та ты не задавай много вопросов. Я тебе сказал, что все будет хорошо.

ОСОБА5 – Я не знаю, что ему ответить.

ОСОБА2 – Вот так вот ему.. этот вот.. и ответишь. Вот так вот будет. Потом ему.. этот вот.. я скину тебе, ты ему дашь, он перепишет то что там надо написать, и отправит на електроннку суда.

ОСОБА5 – Угу.

ОСОБА2 – И все. И все там в пятницу будет. Решение.

ОСОБА5 – Угу.

ОСОБА2 – Только это надо чтобы он сегодня, завтра там до обеда, так чтобы ты уже забрала это все. Чтобы я сказал людям, что там все есть и они все там сделают и все это будет. Потому что ждут от меня. Да – да, нет – нет. Я же не в курсе. Понимаешь?

ОСОБА5 – Ему надо в суд приходить или нет?

ОСОБА2 – Нет, нет. Он напишет пояснение, вот то, то что там дадут..

ОСОБА5 – Ага.

ОСОБА2 - ..дадут, перепишет и все.

ОСОБА5 – Угу, и все, хорошо.

ОСОБА2 – Да, да.

ОСОБА5 – Тогда я сейчас я его наберу, объясню в двух словах..

ОСОБА2 – Ото в двух..

ОСОБА5 – Угу.

ОСОБА2 Ну да. И напишешь мне плюс или минус.

ОСОБА5 – та.. хорошо. Да-да. Сейчас его успокою тогда.

ОСОБА2 – Давай.

ОСОБА5 – Давай

ОСОБА2 – Давай».

У згаданому протоколі про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді аудіо-, відеоконтролю особи від 27 серпня 2022 року зафіксовано й інші розмови ОСОБА5 та ОСОБА2, які відбувалися 25 та 26 серпня 2022 року та які вказують на те, що суддя ОСОБА2 мав позапроцесуальні відносини із його знайомою ОСОБА5 щодо вирішення питання про уникнення відповідальності ОСОБА6 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у справі № 404/4380/22.

Згідно протоколу про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії у вигляді спостереження за річчю від 27 серпня 2022 року зафіксовано зустріч ОСОБА2 із ОСОБА4, яка відбулася 26 серпня 2022 року, що також підтверджує позапроцесуальні відносини судді ОСОБА2 із ОСОБА4 щодо вирішення справи № 404/4380/22.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень, суддя Кіровського районного суду міста Кіровограда Іванова Н.Ю. ухвалою від 19 вересня 2022 року задовольнила заяву судді ОСОБА1 про самовідвід у справі № 404/4380/22.

Суддя ОСОБА1 мотивувала заяву про самовідвід тим, що її помічнику ОСОБА3, 6 вересня 2022 року оголошено про підозру за частиною другою статті 28, частиною третьою статті 369² КК України у кримінальному провадженні № ____, яке стосується розгляду справи про адміністративне правопорушення № 404/4380/22.

Постановою судді Кіровського районного суду міста Кіровограда Куценка О.В. від 5 жовтня 2022 року визнано ОСОБА6 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, призначено стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 25 січня 2023 року скасовано зазначену постанову суду першої інстанції, провадження у справі на підставі пункту 1 статті 247 КУпАП закрито у зв’язку з відсутністю в діях ОСОБА6 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Стислий зміст оскаржуваного рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, надаючи правову кваліфікацію поведінці судді Івченка П.О. зазначила таке.

Стосовно дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 8 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (втручання у процес здійснення правосуддя іншими суддями)

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не встановила чітких та переконливих доказів, які свідчили б що суддя Івченко П.О, мав вплив на інших суддів.

Зокрема, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя взяла до уваги відсутність у матеріалах кримінального провадження № ____ доказів на підтвердження втручання судді Івченка П.О. у процес здійснення правосуддя суддею ОСОБА1.

Стосовно дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду)

Дисциплінарний орган, проаналізувавши обставини, викладені у скарзі, інформацію, отриману під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, а також обставини, встановлені під час розгляду дисциплінарної справи, встановив, що суддя Івченко П.О. мав позапроцесуальні відносини зі знайомими йому ОСОБА5, а також ОСОБА4 яка обіймала посаду помічника судді Кіровського районного суду міста Кіровограда ОСОБА1, проте здійснювала функції секретаря судового засідання ОСОБА7, з метою сприяння в ухваленні рішення у справі № 404/4380/22 про відсутність в діях ОСОБА6 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та отримання неправомірної вигоди.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя зауважила, що у дисциплінарному провадженні діє принцип автономності, відповідно до якого дисциплінарне провадження розглядається незалежно від розгляду кримінального провадження.

Під час розгляду дисциплінарної справи дисциплінарний орган самостійно надає оцінку допустимості, належності та обґрунтованості наявних у матеріалах дисциплінарної справи доказів, установлює наявність у діях судді складу дисциплінарного проступку і ухвалює рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, або про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.

Зазначений висновок узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 квітня 2019 року (провадження № 11-945сап18), від 19 травня 2021 року у справі № 9901/997/18, відповідно до яких дисциплінарна і кримінальна відповідальність належать до різних видів юридичної відповідальності, а тому їх застосування з огляду на положення статті 4 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частини першої статті 61 Конституції України не є взаємовиключним. Таким чином, кримінальна та дисциплінарна відповідальність є відокремленими правовими інститутами з різними підставами, порядком застосування, колом суб’єктів, характером стягнень, а тому притягнення до дисциплінарної відповідальності та одночасне існування кримінального провадження не суперечать принципам справедливості й пропорційності та не є подвійним притягненням до відповідальності за одне й те саме порушення.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя не досліджувала питання наявності або відсутності вини судді ОСОБА2 у вчиненні кримінального правопорушення, а діяла в межах та у спосіб, що визначені наданими дисциплінарному органу законом повноваженнями.

Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Кодексом суддівської етики (у редакції, чинній на день учинення суддею дисциплінарного проступку) визначено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини його поведінка була бездоганною (статті 1, 3).

Згідно зі статтею 14 Кодексу суддівської етики (у редакції, чинній на день учинення суддею дисциплінарного проступку) суддя повинен уникати позапроцесуальних взаємовідносин з одним із учасників або його представником у справі за відсутності інших учасників процесу. Недотримання вказаних вимог може призвести до втрати довіри до суду іншими учасниками судового процесу.

Дисциплінарна палата зазначила, що рішення в дисциплінарній справі стосовно судді Івченка П.О. хоч і ухвалювалось на підставі фактів, установлених правоохоронними органами та органами прокуратури, однак ґрунтується на самостійній оцінці доказів у їх сукупності, які дають підстави стверджувати, що суддя Івченко П.О., використовуючи особисті зв’язки допустив позапроцесуальне спілкування з іншими особами у вирішенні питання про уникнення відповідальності ОСОБА6 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП у справі № 404/4380/22.

Установлені під час дисциплінарного провадження факти та з’ясовані обставини мають значення виключно для ухвалення дисциплінарним органом рішення в межах його компетенції та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, і не порушують презумпцію невинуватості, оскільки правові наслідки такого рішення обмежуються дисциплінарними відносинами та не впливають на перебіг і результати інших проваджень щодо нього.

Зазначені події набули розголосу в медіа та викликали негативну оцінку громадськості щодо чесності й непідкупності суддів, що, безумовно, порочить звання судді Івченка П.О., має негативний вплив на авторитет не лише Олександрівського районного суду Кіровоградської області, а й на судову владу загалом. Ці події було висвітлено в таких публікаціях: «Вища рада правосуддя відсторонила від роботи суддю з Кіровоградщини, якого підозрюють у корупції» (https://suspilne.media/kropyvnytskiy/392597-visa-rada-pravosudda-vidstor...); «ВАКС зобов’язав доставити свідка у справі голови райсуду Кіровоградщини» (https://www.slovoidilo.ua/2024/09/04/novyna/pravo/vaks-zobovyazav-dostav...); «Просто черговий приклад чому нам конче потрібна повноважна ВРП» https://www.facebook.com/photo.php?fbid=498459479078715&id=1000674400083...) тощо.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 17 січня 2019 року у справі № 11-1010сап18 звернула увагу на те, що за приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» обов’язковим наслідком допущення суддею неетичної поведінки, за яку його можна притягнути до дисциплінарної відповідальності, є те, що така поведінка має підривати авторитет правосуддя.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що обставини встановлені нею у межах дискреційних повноважень безумовно свідчать, що суддя Івченко П.О. допустив поведінку, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, чим допустив істотний дисциплінарний проступок у розумінні частини дев’ятої статті 109 Закон № 1402-VІІІ. Обставини, які досліджувалися в межах дисциплінарного провадження, набули широкого розголосу в медіа та викликали негативну оцінку з боку громадськості щодо чесності й непідкупності суддів, що, безумовно, порочить звання судді Івченка П.О., має негативний вплив на авторитет судової системи загалом.

Ураховуючи наведене, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважала, що дії судді Івченка П.О. містять склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді та підриває авторитет правосуддя, в питаннях дотримання норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Зазначені дії, на думку дисциплінарного органу, мають умисний характер, оскільки суддя Івченко П.О. не міг не усвідомлювати їх неправомірності. Такими діями, він завдав істотної шкоди авторитету правосуддя.

Згідно з пунктом 1 частини дев’ятої статті 109 Закон № 1402-VІІІ істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, факт допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Обираючи вид дисциплінарного стягнення Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя урахувала характер істотного дисциплінарного проступку, який допустив суддя Івченко П.О., зважила на наслідки такого проступку, що призвели до підриву авторитету правосуддя та негативно вплинули на ступінь довіри суспільства до судової гілки влади загалом, та дійшла висновку, що ні особа судді та ступінь його вини, ні відсутність дисциплінарних стягнень чи будь-які інші обставини не можуть вплинути на застосування до судді Івченка П.О. іншого стягнення, ніж подання про звільнення судді з посади, яке є пропорційним учиненому дисциплінарному проступку та відповідає вимогам статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Узагальнені доводи скарги судді Івченка П.О.

Суддя Івченко П.О. мотивував скаргу тим, що оскаржуване рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя є незаконним, невмотивованим, ухвалене з істотним порушенням його права на захист та за неповно з’ясованих обставин.

На обґрунтування порушення права на захист, суддя Івченко П.О зазначив, що 24 вересня 2024 року скористався правом, передбаченим главою 27 Регламенту Вищої ради правосуддя, та направив на офіційну електронну адресу Вищої ради правосуддя клопотання про надання можливості ознайомитися з проєктом висновку члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (доповідача) та матеріалами дисциплінарної справи.

Доступ до вказаних матеріалів дисциплінарної справи та проєкту висновку члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя (доповідача) він отримав лише 27 вересня 2024 року о 13: 53.

Суддя наголосив, що брав участь у першому засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя з розгляду дисциплінарної справи стосовно нього.

Під час вказаного засідання Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя розглянула та задовольнила його клопотання про нездійснення відеотрансляцїї засідання під час надання ним пояснень по суті дисциплінарної скарги. Надалі Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя задовольнила його клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи у зв’язку з недостатністю часу на підготовку до засідання Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, оскільки можливість ознайомитися з проєктом висновку члена Дисциплінарної палати (доповідача) та матеріалами дисциплінарної справи надано судді менш ніж за три доби до засідання, а також з метою залучення правничої допомоги.

Отже перше засідання з розгляду зазначеної дисциплінарної справи 30 вересня 2024 року відбулося за його участі та було відкладено з об’єктивних причин.

Наступне засідання з розгляду дисциплінарної справи було призначено на 11 листопада 2024 року, але в зазначену дату не відбулося у зв’язку з відсутністю доповідача, про що його було повідомлено листом секретаря Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Котелевець A.B. від 7 листопада 2024 року.

Третє засідання з розгляду дисциплінарної справи було призначене на 16 грудня 2024 року.

13 грудня 2024 року він направив клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи, розгляд якої було призначено на 16 грудня 2024 року, у зв’язку з неможливістю особисто взяти участь у цьому засіданні через погіршення стану здоров’я матері, яка має тяжке захворювання, та її госпіталізацію до лікувального закладу. Докази на підтвердження вказаних обставин долучив до клопотання.

Однак, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відмовила у задоволенні зазначеного клопотання та продовжила її розгляд по суті, мотивувавши таке рішення фактом повторної його неявки в засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, що не відповідає дійсності.

На переконання судді Івченка П.О., відхиляючи подане ним клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя грубо порушила його права, зокрема: право користуватися правовою допомогою, право на надання пояснень по суті скарги (у своїх письмових поясненнях та в засіданні від 30 вересня 2024 року він вказував на те, що бажає особисто надати пояснення під час розгляду дисциплінарної справи Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя, у зв’язку із чим Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалила рішення не здійснювати трансляції засідання під час надання ним пояснень по суті скарги).

Ураховуючи допущені Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя процедурні порушення під час розгляду дисциплінарної справи стосовно нього, вважав, що вони є безумовною підставою для скасування рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 16 грудня 2024 року № 3635/1дп/15-24.

Позиція Вищої ради правосуддя щодо оцінки аргументів скарги судді Івченка П.О.

Перевіривши доводи скарги судді Івченка П.О., зміст рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 16 грудня 2024 року 3635/1дп/15-24, матеріали дисциплінарної справи, Вища рада правосуддя дійшла таких висновків.

Згідно з положеннями статті 131 Конституції України в Україні діє Вища рада правосуддя, яка, зокрема, розглядає скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді чи прокурора.

Статтею 1 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» визначено, що Вища рада правосуддя є колегіальним, незалежним конституційним органом державної влади та суддівського врядування, який діє в Україні на постійній основі для забезпечення незалежності судової влади, її функціонування на засадах відповідальності, підзвітності перед суспільством, формування доброчесного та високопрофесійного корпусу суддів, додержання норм Конституції і законів України, а також професійної етики в діяльності суддів і прокурорів.

Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» для розгляду справ щодо дисциплінарної відповідальності суддів Вища рада правосуддя утворює Дисциплінарні палати з числа членів Вищої ради правосуддя.

Згідно з частиною другою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

Порядок розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді встановлено статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», відповідно до частини першої якої право оскаржити таке рішення до Вищої ради правосуддя має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 червня 2021 року у справі № 11-2сап2 зазначила, що відповідно до положень Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя переглядаючи у пленарному складі рішення її дисциплінарних органів про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності, має повну юрисдикцію, тобто здатна повною мірою виправити допущені дисциплінарним органом помилки, якщо такі мали місце.

Суддя Івченко П.О., обґрунтовуючи незаконність оскаржуваного рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, у скарзі вказав, що розгляд Дисциплінарною палатою дисциплінарної справи, відкритої з підстав можливої наявності у його діях ознак дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 8 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, відбувся з порушенням права судді на захист.

Глава 4 розділу ІІ Закону № 1798-VIII визначає порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів. Зокрема, частинами першою, сьомою та восьмою статті 49 цього Закону передбачено, що розгляд дисциплінарної справи відбувається у відкритому засіданні Дисциплінарної палати, в якому беруть участь дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач, суддя, скаржник, їх представники.

У засіданні Дисциплінарної палати заслуховуються дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач, суддя, скаржник, їх представники, свідки та інші особи, які були викликані або запрошені взяти участь у засіданні.

Учасники дисциплінарної справи мають право подавати докази, надавати пояснення, заявляти клопотання про виклик свідків, ставити запитання учасникам дисциплінарної справи, висловлювати заперечення, заявляти інші клопотання або відводи, ознайомлюватись з матеріалами справи. Для ознайомлення можуть надаватися матеріали, які безпосередньо пов’язані зі скаргою, із дотриманням вимог законодавства про захист персональних даних щодо знеособлення персональних даних.

Згідно з пунктом 23⁷ розділу III «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1798-VIII, установлено, що тимчасово, до дня початку роботи служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, повноваження дисциплінарного інспектора здійснює член Дисциплінарної палати (доповідач), визначений автоматизованою системою розподілу справ.

Положення Регламенту Вищої ради правосуддя покликані, зокрема, деталізувати визначений Законом № 1798-VIII порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів.

Згідно з пунктом 13.23 Регламенту Вищої ради правосуддя у разі неможливості з поважних причин взяти участь у засіданні Дисциплінарної палати суддя може заявити клопотання про відкладення розгляду дисциплінарної справи.

Повторна неявка судді на засідання незалежно від причин не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи за його відсутності, крім випадків, якщо суддя не був повідомлений про засідання або повідомлений з порушенням пункту 5.10 Регламенту Вищої ради правосуддя.

Перевіряючи дотримання Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя процедури розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Івченка П.О., слід зазначити таке.

Відповідно до наявних в матеріалах дисциплінарної справи листів Вищої ради правосуддя від 19 вересня 2024 року (вх. № 26975/0/9-24, № 26976/0/9-24) суддю Івченка П.О. та скаржницю Буртник Х.В. своєчасно та належним чином повідомлено про засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, заплановане на 30 вересня 2024 року, шляхом надіслання їм письмових повідомлень засобами електронного зв’язку та розміщення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

23 вересня 2024 року член Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Бокова Ю.В. склала висновок за результатами підготовки дисциплінарної справи, відкритої за дисциплінарною скаргою Буртник Х.В., із пропозицією ухвалити рішення, яким притягнути суддю Олександрівського районного суду Кіровоградської області Івченка П.О. до дисциплінарної відповідальності та застосувати до нього дисциплінарне стягнення у виді подання про звільнення судді з посади. Також було надано можливість судді Івченку П.О. та скаржниці Буртник Х.В. право на ознайомлення з проєктом вищевказаного висновку (листи від 23 вересня 2024 року вих. № 27184/0/9-24, № 27185/0/9-24.)

25 вересня 2024 року (вх. № 2340/3/6-24) на електронну адресу Вищої ради правосуддя надійшло клопотання судді Івченка П.О. з проханням про ознайомлення з проєктом висновку та матеріалами дисциплінарної справи.

Листом Вищої ради правосуддя від 27 вересня 2024 року вих. № 27608/0/9-24 судді Івченку П.О. повідомлено про можливість ознайомитися з матеріалами дисциплінарної справи та проєктом висновку доповідача за інтернет-посиланням.

27 вересня 2024 року (вх. № 2340/4/6-24) на електронну адресу Вищої ради правосуддя надійшло клопотання судді Івченка О.П. про відкладення розгляду дисциплінарної справи, призначеної на 30 вересня 2024 року, у зв’язку з браком часу на ознайомлення з проєктом висновку, необхідністю надання йому правової допомоги, та надання додаткових пояснень.

Cуддя Івченко П.О. брав участь у засіданні Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 30 вересня 2024 року, заявляв клопотання про проведення закритого засідання в частині надання ним пояснень по суті дисциплінарної скарги, а також про відкладення розгляду дисциплінарного провадження у зв’язку з недостатністю часу на підготовку до засідання. Вказані клопотання були задоволені Першою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя.

З матеріалів дисциплінарного провадження убачається, що суддя Івченко П.О. надсилав членам Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя клопотання про повернення матеріалів дисциплінарної справи разом з проєктом висновку члена Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя на доопрацювання (вх. №№ 2340/5/6-24, № 2340/6/6-24, № 2340/7/6-24, № 2340/8/6-24, № 2340/9/6-24 від 4 жовтня 2024 року).

Листами Вищої ради правосуддя від 31 жовтня 2024 року № 30099/0/9-24 та № 30100/0/9-24 повідомлено суддю Івченка П.О. та скаржницю Буртник Х.В. про наступне засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, яке було заплановане на 11 листопада 2024 року.

Розгляд дисциплінарної справи стосовно судді Івченка П.О. 11 листопада 2024 року не відбувся у зв’язку з зайнятістю доповідача в засіданні конкурсної комісії з добору дисциплінарних інспекторів, про що повідомлено суддю Івченка П.О. та скаржницю Буртник Х.В. (листи від 7 листопада 2024 року за вих. №№ 30708/0/9-24, № 30709/0/9-24).

Ухвалою Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 18 листопада 2024 року № 3342/1дп/15-24 продовжено строк розгляду дисциплінарної справи, відкритої за скаргою Буртник Х.В. стосовно судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області Івченка П.О. на тридцять днів. Копію вказаної ухвали Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя надіслано судді Івченку П.О. та скаржниці Буртник Х.В. (лист від 21 листопада 2024 року за вих. № 31718/0/9-24).

Наступне засідання Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя з розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Івченка П.О. було заплановане на 16 грудня 2024 року про що завчасно повідомлені суддя Івченко О.П. та скаржниця Буртник Х.В.

13 грудня 2024 року (вх. № 2340/10/6-24) на електронну адресу Вищої ради правосуддя надійшло клопотання судді Івченка О.П. з проханням відкласти розгляд дисциплінарної справи, призначеної на 16 грудня 2024 року у зв’язку із тяжкою хворобою його матері, перебуванням її в лікарні та бажанням судді особисто бути присутнім під час розгляду питання стосовно нього.

Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя в засіданні 16 грудня 2024 року відмовила у задоволенні вказаного клопотання, а також клопотань судді Івченка П.О. про виклик та допит свідків ОСОБА1, ОСОБА3, ОСОБА4, ОСОБА5, ОСОБА6 та про повернення матеріалів дисциплінарної справи разом з проєктом висновку члену Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Боковій Ю.В. на доопрацювання у зв’язку із їх необґрунтованістю, розглянула дисциплінарну справу по суті та ухвалила рішення про притягнення судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області Івченка П.О. до дисциплінарної відповідальності та застосування до нього дисциплінарного стягнення у виді подання про звільнення судді з посади.

Доводи скарги Івченка П.О. про те, що Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя помилково визнала його неявку у засідання 16 грудня 2024 року повторною, не можуть бути самостійною підставою для скасування Вищою радою правосуддя оскаржуваного рішення та ухвалення у справі нового рішення про закриття дисциплінарного провадження, оскільки Вища рада правосуддя, переглядаючи рішення Дисциплінарної палати, повноважна виправити допущені нею процедурні порушення.

Так, суддя Івченко П.О. та його представник – адвокат Вилков С.В. приймали участь в засіданні Вищої ради правосуддя при розгляді скарги судді на рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 16 грудня 2024 року.

24 лютого 2025 року до Вищої ради правосуддя надійшли пояснення судді Івченка П.О., у яких він додатково послався на невмотивованість оскаржуваного рішення, а також щодо неправомірного використання Першою Дисциплінарною палатою матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій.

Зокрема зазначав, що за змістом положень частин першої, другої статті 255 Кримінального процесуального кодексу України забороняється використання відомостей, речей, документів, отриманих в результаті проведення НСРД для цілей, не пов’язаних з кримінальним провадженням. А тому використання результатів проведених НСРД для цілей дисциплінарного провадження не відповідає критерію легітимної мети.

ЄСПЛ у своїй практиці наголошує, що оцінка доказів є компетенцією національних судів і Суд не підмінятиме власною позицією оцінку фактів, яку їм було надано в межах національного провадження, гарантуючи право на справедливий судовий розгляд. Стаття 6 Конвенції водночас не встановлює жодних правил щодо допустимості доказів або способів їх оцінки, що є предметом регулювання національного законодавства та оцінки національними судами (рішення у справі «Трофимчук проти України» від 28 жовтня 2010 року).

Конвенція не встановлює норми про докази як такі. Отже, Суд не може, в принципі, виключати, що докази, отримані з порушеннями національного законодавства, можуть бути прийняті до розгляду. Національний суд має оцінити представлені йому докази і вагомість будь-яких доказів, які сторона хоче долучити до справи. Однак Суд має пересвідчитися, чи було провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, справедливим, як того вимагає пункт 1 статті 6 (mutatis mutandis рішення у справі «Шенк проти Швейцарії» (Schenk v. Switzerland) від 12 липня 1988 року, серія А № 140, сторінка 29, пункт 46).

Ухвалюючи рішення про притягнення судді Івченка П.О. до дисциплінарної відповідальності, Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя проаналізувала та належним чином оцінила у сукупності окремі матеріали кримінального провадження № ____; протоколи допиту свідків та потерпілих; протоколи зі стенограмами зафіксованих під час проведення НСРД позапроцесуальних розмов судді ОСОБА2 з іншими особами, та дійшла правильного висновку про те, що в діях судді Івченка П.О. наявний склад дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, а саме: допущення суддею поведінки, що порочить звання судді, підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Відповідно до пункту 3 частини шостої статті 126 Конституції України та статті 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підставами для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.

Згідно з пунктом 1 частини дев’ятої статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» істотним дисциплінарним проступком або грубим нехтуванням обов’язками судді, що є несумісним зі статусом судді або виявляє його невідповідність займаній посаді, може бути визнаний, зокрема, факт допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, у тому числі в питаннях дотримання інших етичних норм та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Частиною другою статті 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що під час обрання виду дисциплінарного стягнення стосовно судді враховуються характер дисциплінарного проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, наявність інших дисциплінарних стягнень, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарне стягнення застосовується з урахуванням принципу пропорційності.

Ураховуючи зазначене, Вища рада правосуддя вважає, що Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя правильно кваліфікувала дії судді Івченка П.О. як істотний дисциплінарний проступок. Доводи скарги, не спростовують правильності встановлених дисциплінарним органом обставин та наведених в оскаржуваному рішенні висновків.

Застосоване з урахуванням принципу пропорційності дисциплінарне стягнення у виді звільнення судді з посади є таким, що відповідає вчиненому суддею Івченком П.О. дисциплінарному проступку, оскільки Перша Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя врахувала його умисний характер, ступінь вини судді, негативні наслідки для авторитету судової влади, та інші обставини, що впливають на визначення виду дисциплінарного стягнення.

Відповідно до пункту 5 частини десятої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду скарги на рішення Дисциплінарної палати Вища рада правосуддя має право залишити рішення Дисциплінарної палати без змін.

Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 111 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Вища рада правосуддя

вирішила:

залишити без змін рішення Першої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 16 грудня 2024 року № 3635/1дп/15-24 про притягнення судді Олександрівського районного суду Кіровоградської області Івченка Павла Олександровича до дисциплінарної відповідальності.

Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку, передбаченому статтею 52 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Голова Вищої ради правосуддя

Члени Вищої ради правосуддя