View Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка Олександра Васильовича про тимчасове відсторонення судді Приморського районного суду міста Одеси Донцова Дениса Юрійовича від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності,

встановила:

20 листопада 2025 року до Вищої ради правосуддя (вх. № 12360/0/8-25) надійшло клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. та додані матеріали про тимчасове відсторонення судді Приморського районного суду міста Одеси Донцова Д.Ю. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності. До клопотання долучено копії матеріалів, якими обґрунтовано його доводи, розписки судді Донцова Д.Ю. та його адвоката – Винокура В.В., про отримання копії цього клопотання разом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 20 листопада 2025 року доповідачем щодо вказаного клопотання визначено члена Вищої ради правосуддя Квашу О.О.

Клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про тимчасове відсторонення судді Приморського районного суду міста Одеси Донцова Д.Ю. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності подано з дотриманням вимог, визначених статтями 155, 155¹ Кримінального процесуального кодексу України.

Заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В., Приморський районний суд міста Одеси, суддю Приморського районного суду міста Одеси Донцова Д.Ю., адвоката судді – Винокура В.В. повідомлено про дату, час і місце розгляду клопотання. Відповідну інформацію оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

У засідання Вищої ради правосуддя прибув представник Офісу Генерального прокурора – прокурор першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кохно В.О., який підтримав клопотання про тимчасове відсторонення судді Донцова Д.Ю. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності з наведених у ньому підстав. Прокурор просив клопотання задовольнити, тимчасово відсторонити суддю Приморського районного суду міста Одеси Донцова Д.Ю. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності строком на два місяці.

У засідання Вищої ради правосуддя суддя Приморського районного суду міста Одеси Донцов Д.Ю. не прибув, подав заяву (вх. № 4266/0/6-25 від 24 листопада 2025 року), у якій вказав, що з клопотанням згоден і просить розглянути за його відсутності та задовольнити в повному обсязі.

У засідання Вищої ради правосуддя представник судді Донцова Д.Ю. – адвокат Винокур В.В., не прибув, заяв про розгляд клопотання за його відсутності не подавав. Його неявка відповідно до пункту 20.9 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17, не перешкоджає розгляду клопотання.

Вища рада правосуддя, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши доповідача – члена Вищої ради правосуддя Квашу О.О., прокурора Кохна В.О., дійшла висновку, що клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка О.В. про тимчасове відсторонення судді Приморського районного суду міста Одеси Донцова Д.Ю. від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до статті 131 Конституції України до повноважень Вищої ради правосуддя належить, зокрема, ухвалення рішення про тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя.

Згідно із частиною першою статті 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» тимчасове відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності здійснюється Вищою радою правосуддя на строк не більше двох місяців на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора або його заступника, а стосовно судді Вищого антикорупційного суду на підставі вмотивованого клопотання Генерального прокурора (виконувача обов’язків Генерального прокурора). На стадії судового провадження строк відсторонення встановлюється до набрання законної сили вироком суду або закриття кримінального провадження.

Вища рада правосуддя встановила, що Донцов Денис Юрійович, ____ року народження, Указом Президента України від 28 липня 2010 року № 789/2010 призначений на посаду судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, Указом Президента України від 12 березня 2012 року № 194/2012 переведений у межах п’ятирічного строку на роботу на посаді судді Приморського районного суду міста Одеси.

Детективи Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 7 лютого 2025 року.

У межах зазначеного кримінального провадження заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко О.В. 18 листопада 2025 року склав повідомлення про підозру судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України, яке того самого дня вручено ОСОБА4.

З обставин, викладених у клопотанні, а також установлених під час досудового розслідування у кримінальному провадженні, убачається таке.

У провадженні судді Приморського районного суду міста Одеси Шенцевої О.П. перебувала справа № 522/23935/23 за позовом ОСОБА1 до ОСОБА2, ОСОБА3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, – приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Зілковської К.Л., про встановлення факту проживання однією сім’єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, визнання правочинів удаваними, визнання права спільної сумісної власності на майно та його поділ (далі – справа).

Шенцева Ольга Петрівна Указом Президента України від 26 квітня 1996 року № 301/96 призначена суддею Центрального районного суду міста Одеси, Постановою Верховної Ради України від 17 травня 2001 року № 2423-III обрана на посаду судді цього суду безстроково, Указом Президента України від 25 січня 2003 року № 43/2003 переведена на роботу на посаді судді новоутвореного місцевого Приморського районного суду міста Одеси, яку обіймає досі.

Суддя Приморського районного суду міста Одеси Шенцева О.П. є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

ОСОБА5 займається адвокатською діяльністю на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 16 листопада 2016 року № 002913. ОСОБА5 є сестрою ОСОБА4 по матері.

Приблизно на початку березня 2024 року ОСОБА6, який є знайомим ОСОБА2, запропонував їй консультацію юриста щодо справи, на що вона погодилася.

10 березня 2024 року у не встановлений досудовим розслідуванням час у ресторані «Апшерон» за адресою: Фонтанська дорога, 20/3, м. Одеса, відбулася зустріч ОСОБА2, ОСОБА6 та вказаного юриста – судді Приморського районного суду міста Одеси ОСОБА4.

Під час зустрічі ОСОБА2 поінформувала ОСОБА4 про деталі судової справи та про те, що її розгляд здійснює суддя ОСОБА7 одноособово.

У той час у ОСОБА4 виник злочинний умисел, спрямований на підбурення ОСОБА2 до висловлення пропозиції та надання неправомірної вигоди судді ОСОБА7 за ухвалення рішення у справі на користь відповідача. Маючи відповідні знання та розуміючи, що його протиправні дії можуть бути задокументовані працівниками правоохоронних органів, ОСОБА4 вирішив залучити до вчинення злочину свою сестру – адвоката ОСОБА5.

Реалізувавши свій злочинний умисел, ОСОБА4, користуючись своїм авторитетом судді, переконав ОСОБА2 в необхідності залучити ОСОБА5 як адвоката, яка надасть правову допомогу, у зв’язку з нібито неправильно обраною стратегією захисту іншим адвокатом. Крім того, щоб посилити свій вплив на ОСОБА2 та переконати її прислухатись до його порад, ОСОБА4 зателефонував, з його слів, судді ОСОБА7 та обговорив деякі деталі справи. Продовжуючи переконувати ОСОБА2, суддя ОСОБА4 повідомив, що вказаний ним адвокат має можливість позапроцесуального спілкування із суддею ОСОБА7.

Після цього ОСОБА2, переконана, що їй вигідно прислухатись до порад ОСОБА4, надала згоду на залучення адвоката ОСОБА5 до розгляду справи.

Після зазначеної зустрічі за не встановлених досудовим розслідуванням обставин ОСОБА4 вступив у попередню злочинну змову зі ОСОБА5. Вони розподілили ролі під час вчинення злочину, відповідно до яких ОСОБА5 шляхом умовлянь і створення умов для переконання ОСОБА2 у вигідності такої поведінки мала підбурити її до надання неправомірної вигоди судді ОСОБА7 у розмірі 10 000 доларів США, а ОСОБА4, користуючись своїм авторитетом судді, повинен був підтвердити вигідність таких дій для ОСОБА2 та необхідність надання неправомірної вигоди.

Після цього ОСОБА2, діючи за вказівкою ОСОБА4, уклала зі ОСОБА5 договір про надання правової допомоги. Сума гонорару за домовленістю становила 1000 доларів США, за участь у кожному судовому засіданні – 100 доларів США.

Реалізуючи спільний із ОСОБА4 злочинний умисел, ОСОБА5 після засідання у справі, що відбулося 9 квітня 2024 року, зателефонувала ОСОБА2 та повідомила, що суддя дуже сумнівається з приводу наданих доказів і, судячи з її настрою, збирається поділити спірне майно. Такими своїми діями адвокат переконувала ОСОБА2 в неможливості отримати позитивний результат у законний спосіб.

Після чергового засідання, 23 серпня 2024 року, ОСОБА5, продовжуючи свої злочинні дії, під час телефонної розмови повідомила ОСОБА2, що суддю не влаштовують надані документи, її позиція – поділити майно, але за умови надання їй неправомірної вигоди в розмірі 10 000 доларів США (відповідно до курсу Національного банку України на 23 серпня 2024 року – 412 881 гривень) вона ухвалить рішення на користь ОСОБА2. Адвокат також зазначила, що в разі відмови аналогічну пропозицію буде зроблено іншій стороні. Таким чином, ОСОБА5, реалізуючи спільний із ОСОБА4 злочинний умисел, сформувала у ОСОБА2 стійке переконання, що отримання позитивного результату під час розгляду судової справи в законний спосіб неможливе, і для задоволення власних законних потреб їй необхідно надати неправомірну вигоду судді.

ОСОБА5 28 січня 2025 року, продовжуючи свої злочинні дії, реалізуючи спільний із ОСОБА4 злочинний умисел, у телефонній розмові умовляла та переконувала ОСОБА2 в необхідності висловити пропозицію та надати неправомірну вигоду в розмірі 10 000 доларів США судді ОСОБА7 за ухвалення рішення у справі на її користь.

5 лютого 2025 року ОСОБА5, продовжуючи свої злочинні дії, реалізуючи спільний з ОСОБА4 злочинний умисел, у телефонній розмові умовляла та переконувала ОСОБА2 в необхідності висловити пропозицію та надати судді ОСОБА7 неправомірну вигоду, зазначила, що її можна розділити та передати двома частинами.

У результаті умисних дій ОСОБА4 та ОСОБА5 у ОСОБА2 сформувалось стійке переконання в неможливості отримання позитивного результату в законний спосіб та необхідності надати судді ОСОБА7 неправомірну вигоду в розмірі 10 000 доларів США.

ОСОБА2, розуміючи, що відмова призведе до ухвалення рішення на користь позивача, але не маючи наміру вчиняти протиправні дії, попросила свого знайомого ОСОБА8, який є свідком у цивільній справі, звернутися до правоохоронних органів із заявою про вчинення злочину, що він і зробив 7 лютого 2025 року.

14 лютого 2025 року, починаючи з 19 год 50 хв, у приміщенні ресторану «Соло» за адресою: вул. Академічна, 11-А, м. Одеса, відбулася зустріч ОСОБА5 та ОСОБА4 з ОСОБА8 під час якої вони, використовуючи свій авторитет як фахівців у галузі права та можливість позапроцесуально спілкуватися із ОСОБА7, вживаючи заходів конспірації, з метою спонукання ОСОБА8 та, відповідно, ОСОБА2 надати неправомірну вигоду судді ОСОБА7, запевнили в необхідності це зробити, щоб отримати у справі рішення на користь ОСОБА2 При цьому вони зазначили, що кошти можна розділити на дві рівні частини.

17 лютого 2025 року ОСОБА5 зателефонувала ОСОБА2 та продовжила схиляти її до надання судді ОСОБА7 неправомірної вигоди, на що ОСОБА2, не маючи наміру вчиняти протиправні дії, але розуміючи, що законно рішення на її користь не буде ухвалено в разі її відмови, погодилася. Під час розмови вони узгодили надання коштів двома рівними частинами.

ОСОБА8 17 лютого 2025 року за домовленістю зі ОСОБА5 прибув до офісу, яким вона користується, за адресою: вул. Садова, 11, м. Одеса, та на виконання раніше озвучених ОСОБА4 і ОСОБА5 умов з 15 год 55 хв до 15 год 58 хв передав їй грошові кошти в розмірі 5000 доларів США (на 17 лютого 2025 року відповідно до даних Національного банку України – 208 149,5 гривень) для судді ОСОБА7 за ухвалення нею рішення у справі на користь ОСОБА2.

О 15 год 30 хв того самого дня ОСОБА5 підтвердила ОСОБА2 отримання від ОСОБА8 половини неправомірної вигоди для судді ОСОБА7.

16 травня 2025 року близько 14 год відбулася зустріч ОСОБА2 та ОСОБА5 в офісному приміщенні за адресою: вул. Садова, 11, м. Одеса, під час якої ОСОБА5 та ОСОБА4 за допомогою гучного зв’язку під час телефонної розмови, вживаючи заходи конспірації, використовуючи власний авторитет, шляхом переконання продовжили запевняти ОСОБА2 у правильності вчинених нею дій та необхідності їх продовження, а саме наданні судді ОСОБА7 другої частини неправомірної вигоди в розмірі 5000 доларів США, а також озвучили способи їх передачі, зокрема шляхом переказу через обмінний пункт або на криптогаманець.

Тобто ОСОБА4 і ОСОБА5 продовжили узгоджено вчиняти дії, спрямовані на підбурювання ОСОБА2 до надання неправомірної вигоди в загальній сумі 10 000 доларів США судді ОСОБА7 за ухвалення нею рішення у справі на користь ОСОБА2.

ОСОБА5 28 жовтня 2025 року в телефонній розмові з ОСОБА2 зазначила, що наприкінці листопада відбудеться останнє засідання у справі, на яке ОСОБА2 повинна приїхати, щоб до ухвалення суддею рішення надати їй другу половину неправомірної вигоди в розмірі 5000 доларів США.

Зокрема, 5 листопада 2025 року ОСОБА5 шляхом надсилання повідомлення сповістила ОСОБА2, що останнє засідання призначено на 14 листопада 2025 року, а 10 листопада 2025 року під час телефонної розмови знову підтвердила, що ОСОБА2 має приїхати та надати судді ОСОБА7 другу частину неправомірної вигоди.

ОСОБА2 14 листопада 2025 року за домовленістю зі ОСОБА5 прибула до кафе біля офісу на вул. Садовій, 11. ОСОБА5, продовжуючи реалізовувати спільний із ОСОБА4 умисел, повідомила ОСОБА2 деталі рішення, яке готується ухвалити суддя ОСОБА7, запевнивши, що для законності рішення, щоб воно не було скасовано в суді апеляційної інстанції, необхідно поділити вартість автомобіля. ОСОБА5 наполягла на передачі ОСОБА2 судді ОСОБА7 другої половини неправомірної вигоди, після чого вони пройшли до офісу, який розташований за адресою: вул. Садова, 11, м. Одеса, де ОСОБА2 на виконання озвучених ОСОБА4 та ОСОБА5 умов о 12 год 53 хв передала ОСОБА5 грошові кошти в розмірі 5000 доларів США (відповідно до даних Національного банку України на 14 листопада 2025 року – 210 320,5 гривень) для судді ОСОБА7 за ухвалення нею рішення у справі на користь ОСОБА2

Таким чином, ОСОБА4 підозрюється у вчиненні за попередньою змовою групою осіб підбурювання ОСОБА2 та ОСОБА8 до висловлення пропозиції та до надання неправомірної вигоди в сумі 10 000 доларів США судді ОСОБА7 за ухвалення рішення у справі на користь ОСОБА2

До клопотання про тимчасове відсторонення судді Донцова Д.Ю. від здійснення правосуддя заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко О.В. додав копії документів, що, на думку сторони обвинувачення, підтверджують обставини використання Донцовим Д.Ю. влади та свого службового становища для вчинення інкримінованого ОСОБА4 злочину і дають підстави вважати, що перебування Донцова Д.Ю. на посаді судді Приморського районного суду міста Одеси сприяло вчиненню ним кримінальних правопорушень, зокрема: протоколу допиту свідка ОСОБА8 від 10 лютого 2025 року; протоколу огляду мобільного телефона «iPhone 14 Pro» ОСОБА8 від 10 лютого 2025 року; протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій – аудіо-, відеоконтролю особи від 2 квітня 2025 року; протоколу допиту свідка ОСОБА8 від 17 лютого 2025 року; протоколу огляду та вручення грошових коштів від 17 лютого 2025 року; протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій – контролю за вчиненням злочину від 2 квітня 2025 року; протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій – аудіо-, відеоконтролю особи від 2 квітня 2025 року; протоколу допиту свідка ОСОБА8 від 19 березня 2025 року; протоколу допиту свідка ОСОБА2 від 15 травня 2025 року; протоколу огляду мобільного телефона «iPhone 15» ОСОБА2 від 15 травня 2025 року; протоколу за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій – аудіо-, відеоконтролю особи від 2 червня 2025 року; протоколу допиту свідка ОСОБА2 від 17 травня 2025 року; протоколу огляду мобільного телефону «iPhone 15» ОСОБА2 від 17 травня 2025 року; протоколу огляду та вручення грошових коштів від 14 листопада 2025 року; протоколу допиту свідка ОСОБА2 від 16 листопада 2025 року; протоколу обшуку автомобіля «BMW 3281», д. н. з. ____ від 14 листопада 2025 року; протоколу обшуку квартири від 14 листопада 2025 року; протоколу обшуку автомобіля «Toyota Rav-4 Hybrid», д. н. з. ____ від 14 листопада 2025 року; протоколу обшуку паркінгу Торговельного центру «Сади Перемоги» від 14 листопада 2025 року; протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій – візуального спостереження за особою від 17 листопада 2025 року; протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій – аудіо-, відеоконтролю особи від 17 листопада 2025 року.

Мотивуючи необхідність тимчасового відсторонення судді Донцова Д.Ю. від здійснення правосуддя, заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко О.В. відзначив наявність обставин, які дають підстави вважати, що подальше здійснення правосуддя суддею Приморського районного суду міста Одеси Донцовим Д.Ю. може призвести до настання негативних наслідків.

Продовжуючи здійснювати правосуддя, Донцов Д.Ю. може знищити чи підробити речі та документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування.

На сьогодні досудове розслідування у кримінальному провадженні триває, сторона обвинувачення продовжує збирати докази, необхідні для підтвердження обставин, що підлягають доказуванню, зокрема тих, що стосуються створення проєкту рішення, яке не було виявлено під час огляду робочого комп’ютера судді ОСОБА7.

Якщо Донцов Д.Ю. не буде відсторонений від правосуддя, він може використовувати свій вплив на працівників Приморського районного суду міста Одеси, а також, маючи доступ до спеціалізованої автоматизованої системи документообігу суду, особисто або, здійснюючи вплив на працівників апарату чи технічних працівників, спробувати спотворити чи видалити важливі електронні документи, у тому числі ті, які можуть допомогти визначити авторів електронних документів, установити рух документів, надсилання судових рішень до Єдиного реєстру судових рішень тощо.

Крім того, у кримінальному провадженні не встановлено місцезнаходження частини неправомірної вигоди, що може свідчити про схильність осіб, причетних до вчинення злочину, до спотворення речей, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Продовжуючи здійснювати правосуддя, Донцов Д.Ю. також матиме можливість впливати на свідків у кримінальному провадженні, частина з яких є працівниками Приморського районного суду міста Одеси, а саме: суддю цього суду ОСОБА7, її помічника та секретаря тощо. Використання знайомств, зв’язків, соціального статусу та авторитету, набутих, зокрема, під час здійснення професійної діяльності, дають Донцову Д.Ю. змогу впливати на інших свідків у кримінальному провадженні з метою зміни ними наданих раніше показань у кримінальному провадженні, надання показань, які суперечитимуть зібраним у справі доказам, та відмови давати показання на його користь, що негативно впливатиме на їхні намір та можливість давати правдиві показання під час досудового розслідування і судового розгляду, а також на дієвість кримінального провадження загалом.

Продовжуючи здійснювати правосуддя, Донцов Д.Ю. може протиправно перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки зважаючи на значний досвід роботи Донцова Д.Ю. суддею, йому відомі форми та методи роботи правоохоронних органів стосовно способів та порядку збирання доказів у кримінальному провадженні. У разі продовження здійснення правосуддя суддя Донцов Д.Ю. може незаконно впливати на органи досудового розслідування, суд, інших учасників кримінального провадження, ухилятися від виконання покладених на нього обов’язків, штучно створювати докази невинуватості.

Під час оцінки зазначеного ризику заступник Генерального прокурора – керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименко О.В. зауважив про спосіб вчинення кримінального правопорушення – за попередньою змовою групою осіб, про розподіл ролей та передання неправомірної вигоди.

Відповідно до матеріалів досудового розслідування Донцов Д.Ю. вживає заходів конспірації з метою уникнення можливого виявлення кримінального правопорушення правоохоронними органами. За таких обставин вважається, що Донцов Д.Ю. має схильність до перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Як зауважено у клопотанні, наявність кримінального провадження за підозрою судді у вчиненні корупційного кримінального правопорушення з огляду на норми Кодексу суддівської етики не узгоджується зі встановленими ним морально-етичними принципами, згідно з якими суддя повинен бути прикладом неухильного дотримання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Вища рада правосуддя вважає обґрунтованими доводи клопотання про тимчасове відсторонення судді Приморського районного суду міста Одеси Донцова Д.Ю. від здійснення правосуддя в частині наявності ризику, що Донцов Д.Ю., продовжуючи здійснювати правосуддя, може знищити чи підробити речі та документи, які мають суттєве значення для досудового розслідування.

Існують обставини, що дають підстави вважати обґрунтованим ризик незаконного впливу підозрюваного ОСОБА4 на свідків у кримінальному провадженні, частина з яких є працівниками Приморського районного суду міста Одеси.

Зазначений ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження, під час збирання доказів, так і згодом – на стадії судового розгляду, до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків, зважаючи на визначений статтею 23 Кримінального процесуального кодексу України принцип безпосереднього дослідження судом показань учасників кримінального провадження.

Ураховуючи обізнаність судді Донцова Д.Ю. із формами і методами оперативної та слідчої діяльності, процедурою збирання доказів стороною обвинувачення, Вища рада правосуддя вважає обґрунтованим ризик того, що підозрюваний перешкоджатиме кримінальному провадженню в інший спосіб з метою штучного створення доказів своєї невинуватості у вчиненні інкримінованого йому злочину під час здійснення ним правосуддя.

Пунктами 1, 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суддя зобов’язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно із частиною першою статті 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» особа, вступаючи на посаду судді, присягає Українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді. Суддя має усвідомлювати постійну увагу суспільства та демонструвати високі стандарти поведінки з метою зміцнення довіри до судової влади та утвердження авторитету правосуддя. Суддя не може використовувати своє посадове становище в особистих інтересах чи в інтересах третіх осіб (статті 1, 2 Кодексу суддівської етики).

Зазначені положення Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та Кодексу суддівської етики визначають, що авторитет судової влади має вселяти суспільству довіру до здійснення правосуддя.

Наявність кримінального провадження за підозрою судді ОСОБА4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України, суперечить морально-етичним принципам, установленим Кодексом суддівської етики, згідно з якими суддя повинен бути прикладом неухильного дотримання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість і справедливість суду, та з огляду на міжнародні принципи, стандарти поведінки судді і норми національного законодавства може значною мірою зашкодити авторитету судової влади та довірі суспільства до неї.

Відповідно до частини одинадцятої статті 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» суддя відстороняється від здійснення правосуддя з дня ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про його тимчасове відсторонення від здійснення правосуддя на строк, зазначений у рішенні, який не може становити більше двох місяців.

Статтею 219 Кримінального процесуального кодексу України встановлено строки досудового розслідування. Зокрема, досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.

Згідно з матеріалами, доданими до клопотання про відсторонення судді від здійснення правосуддя, судді ОСОБА4 18 листопада 2025 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 27, частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України.

Зважаючи на обґрунтованість наведених у зазначеному клопотанні ризиків, їх співмірність із такими засадами, як незалежність і недоторканність суддів, та наслідками тимчасового відсторонення судді від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності, а також ураховуючи строки досудового розслідування у кримінальному провадженні, Вища рада правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для тимчасового відсторонення судді Приморського районного суду міста Одеси Донцова Д.Ю. від здійснення правосуддя у межах строку досудового розслідування, тобто до 18 січня 2026 року.

Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 155¹ Кримінального процесуального кодексу України, частиною п’ятою статті 49 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтею 63 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 20.1–20.18 Регламенту Вищої ради правосуддя,

вирішила:

клопотання заступника Генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Клименка Олександра Васильовича задовольнити.

Тимчасово, до 18 січня 2026 року, відсторонити суддю Приморського районного суду міста Одеси Донцова Дениса Юрійовича від здійснення правосуддя у зв’язку з притягненням до кримінальної відповідальності.

Голова Вищої ради правосуддя

Члени Вищої ради правосуддя