X
Enter the word to search

View Акт ВРП

Ukraine
Supreme Judiciary Council
Друга Дисциплінарна палата
Ухвала
Kyiv
01.02.2021
178/2дп/15-21
Про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Мар’їнського районного суду Донецької області Сенаторова В.А.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Прудивуса О.В., членів Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменка І.А., Блажівської О.Є., Грищука В.К., розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. за результатами попередньої перевірки скарг голови Мар’їнського районного суду Донецької області Ліпчанського Сергія Миколайовича стосовно судді Мар’їнського районного суду Донецької області Сенаторова Володимира Анатолійовича,

 

встановила:

 

21 березня, 1 квітня 2019 року на електронну адресу Вищої ради правосуддя за вхідними №№ 3238/0/8-19, 3238/1/8-19 надійшли скарги голови Мар’їнського районного суду Донецької області Ліпчанського С.М. на неналежну поведінку судді Мар’їнського районного суду Донецької області Сенаторова В.А.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 21 березня 2019 року, протоколу передачі справи раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя від 1 квітня 2019 року вказані скарги передано члену Вищої ради правосуддя Худику М.П. для проведення попередньої перевірки.

Згідно зі статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.

Дисциплінарне провадження щодо суддів проводиться за правилами та у строки, що встановлені главою 4 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Дисциплінарне провадження щодо суддів включає попереднє вивчення та перевірку дисциплінарної скарги, відкриття дисциплінарної справи, розгляд дисциплінарної скарги та ухвалення рішення про притягнення або відмову в притягненні судді до дисциплінарної відповідальності (частина третя статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

Пунктом 4 частини першої статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що член Дисциплінарної палати, визначений для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (доповідач), за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги збирає у разі необхідності інформацію, документи, інші матеріали для перевірки викладених у скарзі обставин та складає вмотивований висновок із пропозицією про відкриття чи відмову у відкритті дисциплінарної справи.

Розглянувши висновок доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Худика М.П. та додані до нього матеріали попередньої перевірки, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила такі обставини.

Сенаторов Володимир Анатолійович Указом Президента України від 29 вересня 2016 року № 425/2016 призначений на посаду судді Мар’їнського районного суду Донецької області строком на п’ять років.

У дисциплінарних скаргах зазначено, що суддя Сенаторов В.А неодноразово перебував на робочому місці з ознаками стану алкогольного сп’яніння. З питань неналежної поведінки судді Сенаторова В.А. неодноразово проводились збори суддів Мар’їнського районного суду Донецької області, на яких з’ясовувались причини такої неналежної поведінки.

Також зазначено, що 1 березня 2019 року суддя Сенаторов В.А. під час  перебування на робочому місці та здійснення правосуддя допустив вживання спиртних напоїв спільно з невідомими особами, проявляв агресію щодо голови Мар’їнського районного суду Донецької області Ліпчанського С.М., у стані алкогольного сп’яніння намагався сісти за кермо власного автомобіля, однак скаржник перешкодив йому зробити це.

Крім того, у скаргах зазначено, що у провадженні Мар’їнського районного суду Донецької області перебувало кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою  статті 258-3 (створення терористичної групи чи терористичної організації) Кримінального кодексу України, яке розглядалось колегією суддів (головуючий суддя Медведський М.Д., судді Сенаторов В.А., Приходько В.А.). Чергове судове засідання з розгляду цього кримінального провадження було призначене на 21 березня 2019 року о 15 год 00 хв, однак вказане кримінальне провадження було знято з розгляду у зв’язку з перебуванням судді Сенаторова В.А. у стані алкогольного сп’яніння. Про факт зняття з розгляду вказаного кримінального провадження та фактичні причини такого відкладення головуючий суддя повідомив скаржника у доповідній записці від 21 березня 2019 року та просив вжити відповідні заходи реагування.

Скаржник звернув увагу, що судовий розгляд вказаного кримінального провадження має неабиякий суспільний резонанс, у судових засіданнях завжди присутня велика кількість громадських активістів, за розглядом провадження спостерігають представники міжнародних організацій, зокрема представники Організації Об’єднаних Націй, засоби масової інформації висвітлюють хід проведення судового розгляду цієї справи. Крім того, громадські активісти публікують відео щодо ходу розгляду вказаної справи у соціальних мережах.

Скаржник переконаний, що наявність 21 березня 2019 року у судді Сенаторова В.А., ознак алкогольного сп’яніння була помічена і громадськими активістами, представник яких подав до суду заяву щодо неналежної поведінки вказаного судді, а відповідне відео було оприлюднене у соціальній мережі Facebook.

Вказані обставини, на думку скаржника, підтверджуються такими доказами: актом від 1 березня 2019 року, яким зафіксовано факт перебування судді Сенаторова В.А. на робочому місці у стані алкогольного сп’яніння; відеозаписами камер спостереження суду; доповідною запискою судді Мар’їнського районного суду Донецької області Медведського М.Д., повідомленням про пропозицію пройти медичний огляд на стан сп’яніння; заявою судді Мар’їнського районного суду Донецької  області Приходько В.А.; заявою ОСОБА2 та розміщеними на її сторінці у соціальній мережі Facebook відеозаписами (копії долучено до скарг).

У письмових поясненнях суддя Сенаторов В.А. зазначив, що 1 березня 2019 року у нього виник конфлікт із головою Мар’їнського районного суду Донецької області Ліпчанським С.М. через його відмову виконувати незаконні вказівки голови суду щодо розгляду цивільної справи № 237/1119/17, одна зі сторін у якій є родичкою голови суду.

На переконання судді Сенаторова В.А., вказані скарги є спробою незаконного впливу на нього під час розгляду вказаної справи, очевидною метою їх подання є спонукання до ухвалення певного рішення у зазначеній справі та помста за невиконння незаконних вказівок.

Із наданих суддею Сенаторовим В.А. пояснень вбачається, що 1 березня 2019 року він не вживав алкогольних напоїв, автомобіль залишив на території суду у зв’язку з тим, що очікував на приїзд родичів, а біля його будинку було недостатньо місця для паркування кількох автомобілів.

Щодо підстав зняття з розгляду кримінального провадження суддя Сенаторов В.А. пояснив таке.

Розгляд кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою   статті 258-3 Кримінального кодексу України, було призначено головуючим суддею Приходько В.А. на 15 год 00 хв 21 березня 2019 року.

При цьому 21 березня 2019 року судді Сенаторов В.А. та Приходько О.В. брали участь у судовому засіданні з розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 15, частиною другою статті 115, частиною першою статті 121 Кримінального кодексу України, яке о 15 год 18 хв завершилось.

Після завершення судового засідання,  приблизно о 15 год 40 хв, у зв’язку із надходженням голові суду скарги від активістів на письмову пропозицію голови суду судді Приходько О.В. та Медведський М.Д. (були ознайомлені під підпис) залишили приміщення суду та разом вирушили до міста Селидового Донецької області для проходження обстеження на наявність ознак алкогольного сп’яніння.

При цьому суддя Сенаторов В.А. зазначив, що йому від голови суду не надходила пропозиція щодо проходження вказаного обстеження, а підпис від його імені у наданій скаржником пропозиції підроблений.

Вказав, що про скаргу активістів та наявність у них сумнівів у його «тверезості» дізнався від секретаря судових засідань вже після завершення робочого часу, у зв’язку із чим о 19 год 15 хв у місті Маріуполі пройшов обстеження на наявність ознак алкогольного сп’яніння (про результати вказаного обстеження суддя Сенаторов В.А. нічого не зазначив та не надав доказів, що підтверджують вказані обставини).  

Суддя також звернув увагу, що 21 березня 2019 року до кінця робочого дня залишався на робочому місці, одноособово розглянув ще одну цивільну справу та оголосив у ній остаточне рішення, при цьому сторони не мали жодних зауважень.

Щодо доповідних записок суддів Медведського М.Д. та Приходько В.А. суддя Сенаторов В.А. зазначив, що вони містять образливі припущення про його перебування у стані алкогольного сп’яніння. Вказав, що має дефекти дикції, погано вимовляє звуки «р» та твердий «л», деякі шиплячі звуки, а млявість мови є наслідком отриманої у лютому 1988 році контузії та осколкового поранення під час участі у бойових діях. Крім того, зазначив, що у побуті він розмовляє російською мовою, щоб висловлюватись українською мовою з додержанням відповідних правил фонетики, наголошування слів, застосування тих чи інших фонем, морфем та слів інколи робить паузи. На підтвердження вказаного суддя надав копії звукозаписів судових засідань, які відбулись 21 березня та 11 квітня 2019 року. Також зазначив, що має червоний відтінок  шкіри обличчя  внаслідок гіпертонічної хвороби.

Щодо запаху алкоголю у приміщенні суду пояснив, що Мар’їнський районний суд Донецької області розглядає, у тому числі, справи щодо адміністративних правопорушень, вчинених фізичними особами у зв’язку із перебування у стані алкогольного сп’яніння, зокрема за статтею 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Крім того, стійкий запах алкоголю, на думку судді, міг виникнути внаслідок перебування у суді великої кількості нетверезих активістів, а також інших учасників судових проваджень і спостерігачів.

Дослідивши дисциплінарні скарги, письмові пояснення судді, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла таких висновків.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояву неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу.

За приписами Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за допущення неетичної поведінки, якщо наслідком такої поведінки є підрив авторитету правосуддя.

Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов’язаний дотримуватися правил суддівської етики, у тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки у будь-якій діяльності з метою укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності суддів.

Згідно із частиною шостою статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя повинен додержуватися присяги.

Обов’язок судді додержуватись присяги виникає з моменту її складення. При цьому слід зауважити, що такий обов’язок не залежить від факту зарахування судді до штату суду.

Зокрема, стаття 57 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначає, що особа, призначена на посаду судді, набуває повноважень судді після складення присяги судді такого змісту:

«Я, (ім’я та прізвище), вступаючи на посаду судді, урочисто присягаю Українському народові об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов’язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя».

Отже, присяга судді вимагає від нього, з-поміж іншого, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Питання етики суддів визначаються Кодексом суддівської етики, що затверджується з’їздом суддів України за пропозицією Ради суддів України (стаття 58 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

Згідно зі статтями 1, 3 розділу I Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль для того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.

Статус судді покладає на особу додатковий тягар відповідальності за поведінку. Від поведінки кожного судді залежить довіра громадян до судової системи загалом. Віра у правосуддя набуває важливого значення і є джерелом сили судової влади й одночасним показником її ефективності. Суспільство чи окрема людина зацікавлені у довірі до суду як до інституту. Довіра до рішень суду також залежить значною мірою від довіри суспільства до чеснот і порядності суддів.

У Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, зазначено, що довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Чесність та непідкупність є необхідними умовами для належного виконання суддею своїх обов’язків. Суддя демонструє поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача. Дотримання етичних норм, демонстрація дотримання етичних норм є невід’ємною частиною діяльності суддів. Суддя дотримується етичних норм, не допускаючи прояву некоректної поведінки при здійсненні будь-якої діяльності, що пов’язана з його посадою.

Підтримання високих стандартів поведінки вимагає від судді уникнення створення враження неналежної поведінки як при виконанні посадових обов’язків, так і в особистому житті. Суддя має усвідомлювати, що він представляє судову владу держави, та не допускати зі свого боку поведінки, що може зашкодити авторитету правосуддя.

Суддя повинен поважати закон, додержуватися його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів.

У Висновку № 3 (2002) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що суспільна довіра та повага до судової влади є гарантіями ефективності системи правосуддя: поведінка суддів у їхній професійній діяльності, зрозуміло, розглядається громадськістю як необхідна складова довіри до судів. Судді повинні гідно поводити себе у приватному житті.

Отже, національні та міжнародні акти встановлюють високі стандарти етичної поведінки судді; статус судді покладає на особу додатковий тягар відповідальності за поведінку не лише при виконанні посадових обов’язків, а й в особистому житті.

Наведені у скаргах обставини щодо неетичної поведінки судді Сенаторова В.А. 1 та 21 березня 2019 року  можуть свідчити про наявність у його поведінці ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

При цьому відповідно до вимог статей 43–44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» на стадії попередньої перевірки неможливо перевірити достовірність відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку у поведінці судді, а надані скаржником та суддею докази можуть бути оцінені лише під час розгляду дисциплінарної справи.

Керуючись статтями 45, 46 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.12, 12.13 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

ухвалила:

 

відкрити дисциплінарну справу стосовно судді Мар’їнського районного суду Донецької області Сенаторова Володимира Анатолійовича.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                                                           О.В. Прудивус

 

Члени Другої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                            І.А. Артеменко

 

                                                                                                    О.Є. Блажівська

                                                                                                      

                                                                                                    В.К. Грищук