X
Enter the word to search

View Акт ВРП

Ukraine
Supreme Judiciary Council
Третя Дисциплінарна палата
Ухвала
Kyiv
25.11.2020
3246/3дп/15-20
Про залишення без розгляду та повернення скарги Давидюка А.І. стосовно судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Швецової Л.А., членів Іванової Л.Б., Матвійчука В.В., залученої із Першої Дисциплінарна палата члена Вищої ради правосуддя Краснощокової Н.С., розглянувши висновок доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківського П.М. та додані до нього матеріали попередньої перевірки дисциплінарної скарги Давидюка Антона Івановича стосовно судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Лесі Миколаївни,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 2 листопада 2020 року за вхідним № Д-5822/0/7-20 надійшла скарга Давидюка А.І. щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М. за дії, вчинені під час розгляду справ № 362/4327/20, № 362/5138/20.

У скарзі Давидюк А.І. зазначив, що суддею Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М. 20 серпня 2020 року у справі № 362/4327/20 постановлено ухвалу про залишення його позову без руху з непередбачених ЦПК України підстав. Незважаючи на це, 2 вересня 2020 року недоліки, зазначені в ухвалі суду, ним були усунуті. Проте 3 вересня 2020 року його позовну заяву було протиправно повернуто через неусунення в повній мірі її недоліків.

Також скаржник вказав, що 1 жовтня 2020 року він повторно звернувся до суду з аналогічним позовом, справу знову розподілено судді Кравченко Л.М. Проте станом на час звернення з вказаною дисциплінарною скаргою інформації щодо розгляду справи № 362/5138/20 в Єдиному державному реєстрі судових рішень немає.

У зв’язку із наведеним у скарзі висловлено прохання притягнути суддю Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М. до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя вказану скаргу передано для проведення перевірки члену Вищої ради правосуддя Гречківському П.М.

За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги членом Третьої Дисциплінарної палати Гречківським П.М. складено висновок з пропозицією про залишення скарги Давидюка А.І. без розгляду та повернення її скаржнику.

Заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Гречківського П.М. та дослідивши матеріали попередньої перевірки, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про наявність підстав для залишення дисциплінарної скарги Давидюка А.І. стосовно судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М. без розгляду та повернення її скаржнику з огляду на таке.

Згідно зі статтею 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя в порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону.

Дисциплінарне провадження щодо суддів проводиться за правилами та у строки, передбачені главою 4 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що у провадженні судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Л.М. перебувала справа № 362/4327/20 за позовом ОСОБА1 до ОСОБА2, ОСОБА3 про стягнення коштів за договором.

Ухвалою суду від 20 серпня 2020 року позовну заяву ОСОБА1 залишено без руху та надано строк для усунення зазначених недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.

Відповідно до частин першої, другої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала суду від 20 серпня 2020 року мотивована тим, що, звертаючи до суду з позовом про стягнення грошових коштів за виконаним договором, позивачем не надано доказів на підтвердження виконання ним вказаного договору, зокрема не надано акта виконаних робіт з підписом замовника щодо завершення виконання робіт. Щодо суб’єктивного складу осіб у справі слід зазначити, що позивач звертається до суду як фізична особа, разом з тим правовідносини у цій справі виникли між ФОП Давидюк А.І. та відповідачем.

У частині третій статті 185 ЦПК України визначено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвалою суду від 3 вересня 2020 року позовну заяву ОСОБА1 визнано неподаною та повернуто позивачу, оскільки в повній мірі не усунуто недоліків, визначених в ухвалі від 20 серпня 2020 року.

Таким чином, доводи скарги щодо порушення суддею Кравченко Л.М. норм процесуального права при постановленні ухвал від 20 серпня та 3 вересня 2020 року фактично зводяться до власного тлумачення автором правильності застосування судом норм права, а тому можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції у передбаченому процесуальним законом порядку, а дії судді не свідчать про наявність підстав дисциплінарної відповідальності, як стверджує скаржник.

Як убачається з Єдиного державного реєстру судових рішень, ухвалою Київського апеляційного суду від 6 листопада 2020 року відкрито апеляційне провадження в справі за апеляційною скаргою позивача ОСОБА1 на ухвалу Васильківського міськрайонного суду Київської області від 3 вересня 2020 року.

Щодо доводів скарги ОСОБА1 про нерозгляд суддею Кравченко Л.М. справи № 362/5138/20, то відповідно до інформації з вебсайту «Судова влада України» ухвалою суду від 6 жовтня 2020 року у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА1 до ОСОБА2, ОСОБА3 про стягнення коштів за договором – відмовлено.

Вища рада правосуддя згідно зі статтею 131 Конституції України, статтею 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не є органом, який здійснює правосуддя, та не наділена законом повноваженнями встановлювати або оцінювати обставини справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, а також перевіряти законність та обґрунтованість судових рішень. Виключне право перевірки законності та обґрунтованості судових рішень має відповідний суд згідно з процесуальним законодавством. Рішення суддів не можуть підлягати будь-якому перегляду поза межами апеляційних чи касаційних процедур. Дисциплінарна відповідальність суддів не повинна поширюватися на зміст їх рішень.

Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди.

Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Виключно законами України визначаються судоустрій і судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції, в касаційному і наглядовому порядку та прийняття у них судових рішень належать до сфери правосуддя і можуть бути оскаржені лише в судовому порядку відповідно до процесуального законодавства України. Позасудовий порядок оскарження актів і дій суддів, які стосуються здійснення правосуддя, неможливий (рішення Конституційного Суду України від 23 травня 2001 року у справі № 6-рп/2001).

У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено, що є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. Консультативна рада європейських суддів наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Дисциплінарне провадження щодо судді має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень суддів, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону.

Пунктом 6 частини першої статті 44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що дисциплінарна скарга залишається без розгляду та повертається скаржнику, якщо скарга ґрунтується лише на доводах, що можуть бути перевірені виключно судом вищої інстанції в порядку, передбаченому процесуальним законом.

Враховуючи наведені вище обставини, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що дисциплінарну скаргу Давидюка А.І. слід залишити без розгляду та повернути скаржнику.

Керуючись статтями 42–44 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

ухвалила:

дисциплінарну скаргу Давидюка Антона Івановича стосовно судді Васильківського міськрайонного суду Київської області Кравченко Лесі Миколаївни залишити без розгляду та повернути скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

 

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                     Л.А. Швецова

 

Член Третьої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                    Л.Б. Іванова

                                                                            В.В. Матвійчук

 

Член Першої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                   Н.С. Краснощокова