Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу Скотаренка Руслана Анатолійовича стосовно дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Черепа Вячеслава Юрійовича,
встановила:
до Вищої ради правосуддя 30 червня 2026 року надійшла скарга Скотаренка Р.А. (вх. № С-2410/8/7-26) на дії дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя (далі – дисциплінарний інспектор) Черепа В.Ю.
У скарзі Скотаренко Р.А. зазначив, що 11 грудня 2024 року у Вищій раді правосуддя зареєстровано його дисциплінарну скаргу (вх. № С-3309/19/7-24) стосовно суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Білак М.В., Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.
Під час попередньої перевірки вказаної дисциплінарної скарги дисциплінарний інспектор Череп В.Ю. склав висновок про відмову у відкритті дисциплінарної справи, оскільки її суть зводиться лише до незгоди із судовим рішенням (пункт 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Однак, на думку скаржника, вказаний висновок дисциплінарного інспектора Черепа В.Ю. є хибним і таким, що не ґрунтується на фактичних обставинах справи, оскільки не надано оцінки всім доводам дисциплінарної скарги.
Скотаренко Р.А. також зауважив, що дисциплінарний інспектор Череп В.Ю. поверхнево з’ясував викладені в дисциплінарній скарзі обставини, спотворивши їхній зміст, та, маючи матеріальний інтерес, діяв в інтересах суддів з метою уникнення ними дисциплінарної відповідальності.
Розглянувши висновок дисциплінарного інспектора Черепа В.Ю., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалою від 21 травня 2025 року № 1088/3дп/15-25 відмовила у відкритті дисциплінарної справи за дисциплінарною скаргою Скотаренка Р.А. стосовно суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду Білак М.В., Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.
У зв’язку з наведеним Скотаренко Р.А. просить притягнути дисциплінарного інспектора Черепа В.Ю. до дисциплінарної відповідальності, скасувати ухвалу Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21 травня 2025 року № 1088/3дп/15-25, відкрити дисциплінарну справу за його дисциплінарною скаргою стосовно суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду Білак М.В., Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 30 червня 2026 року зазначену скаргу передано члену Вищої ради правосуддя Морозу М.В.
Під час розгляду вказаної скарги стосовно дисциплінарного інспектора Черепа В.Ю. Вища рада правосуддя встановила таке.
Вища рада правосуддя рішенням від 28 листопада 2024 року № 3486/0/15-24 призначила Черепа В.Ю. на посаду дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя строком на п’ять років.
Посада дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя, яку обіймає Череп В.Ю., належить до посад державної служби категорії «В».
Відповідно до частини другої статті 292 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» правовий статус дисциплінарних інспекторів визначається Законом України «Про державну службу» з урахуванням особливостей, визначених цим Законом. Особливості діяльності дисциплінарних інспекторів визначаються цим Законом та Положенням про службу дисциплінарних інспекторів.
Частиною другою статті 1 Закону України «Про державну службу» встановлено, що державний службовець − це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.
Особа, яка вступає на посаду державної служби вперше, набуває статусу державного службовця з дня публічного складення нею Присяги державного службовця, а особа, яка призначається на посаду державної служби повторно, − з дня призначення на посаду (частина третя статті 21 Закону України «Про державну службу»).
Згідно із частиною п’ятою статті 292 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор: 1) проводить попередню перевірку дисциплінарної скарги та матеріалів, переданих йому за результатами автоматизованого розподілу справ; 2) аналізує матеріали дисциплінарних справ та матеріали за скаргами на рішення у дисциплінарних справах стосовно судді; 3) збирає інформацію, документи, інші матеріали в порядку, передбаченому статтею 31 цього Закону; 4) готує проєкти ухвал і рішень дисциплінарної палати та Вищої ради правосуддя у межах дисциплінарного провадження стосовно судді, готує проєкти висновків та рішень Вищої ради правосуддя за скаргами на рішення у дисциплінарних справах стосовно суддів; 5) аналізує практику здійснення дисциплінарних проваджень та ухвалені рішення про притягнення або відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності.
Частиною шостою статті 292 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» передбачено, що дисциплінарні інспектори у своїй діяльності та поза її межами повинні: 1) дотримуватися Присяги державного службовця, правил етичної поведінки державних службовців та правил суддівської етики; 2) не розголошувати та не використовувати у цілях інших, ніж для виконання своїх обов’язків, інформацію з обмеженим доступом та інформацію, яка стала їм відома у зв’язку із здійсненням своєї діяльності; 3) виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, встановлених законодавством про державну службу та у сфері запобігання корупції.
Вища рада правосуддя наголошує, що відповідно до частини першої статті 65 Закону України «Про державну службу» підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов’язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.
Керуючись приписами частини першої статті 65 Закону України «Про державну службу», поведінці (дії чи бездіяльності) особи, що охоплюється складом дисциплінарного проступку, мають бути притаманні такі обов’язкові ознаки: 1) факт її вчинення державним службовцем; 2) протиправність; 3) винність; 4) дисциплінарна караність. Протиправність як ознака дисциплінарного проступку означає, що така поведінка державного службовця: 1) є порушенням вимог Закону України «Про державну службу» чи інших нормативно-правових актів (зокрема про невиконання або неналежне виконання дисциплінарним інспектором Вищої ради правосуддя своїх службових, у тому числі посадових, обов’язків, визначених Законом України «Про Вищу раду правосуддя», Положенням про службу дисциплінарних інспекторів); 2) може бути кваліфікована за одним із пунктів частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу» як дисциплінарний проступок.
Частиною другою статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» встановлено, що дисциплінарне провадження розпочинається після отримання Вищою радою правосуддя скарги щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарної скарги), поданої відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів», або за ініціативою Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя чи за зверненням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у випадках, визначених законом.
Дисциплінарне провадження включає, зокрема, попередню перевірку дисциплінарної скарги, вивчення матеріалів для встановлення ознак вчинення суддею дисциплінарного проступку, ухвалення рішення про залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги, відмову у відкритті дисциплінарної справи або відкриття дисциплінарної справи (пункт 1 частини третьої статті 42 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Згідно із частиною першою статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя, визначений автоматизованою системою розподілу справ для попередньої перевірки відповідної дисциплінарної скарги (дисциплінарний інспектор Вищої ради правосуддя – доповідач):
1) вивчає дисциплінарну скаргу і перевіряє її відповідність вимогам закону;
2) за наявності підстав, визначених пунктами 1, 4 і 5 частини першої статті 44 цього Закону, – залишає без розгляду та повертає дисциплінарну скаргу скаржнику;
3) за наявності підстав, визначених пунктами 2, 3 і 6 частини першої статті 44 цього Закону, – передає скаргу на розгляд Дисциплінарної палати для ухвалення рішення щодо залишення без розгляду та повернення її скаржнику або відкриття дисциплінарної справи;
4) за відсутності підстав для залишення без розгляду та повернення дисциплінарної скарги – протягом тридцяти днів з дня отримання такої скарги готує матеріали з пропозицією про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи. Цей строк може бути продовжений дисциплінарним інспектором, але у разі обґрунтованої потреби додаткової перевірки дисциплінарної скарги не більш як на п’ятнадцять днів.
11 грудня 2024 року до Вищої ради правосуддя надійшла дисциплінарна скарга Скотаренко Р.А. (вх. № С-3309/19/7-24) стосовно неправомірних, на його думку, дій суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Білак М.В., Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М. під час розгляду справи № 520/3393/23.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між дисциплінарними інспекторами від 31 грудня 2024 року зазначену дисциплінарну скаргу було передано для здійснення попередньої перевірки дисциплінарному інспектору Черепу В.Ю.
Дисциплінарний інспектор Череп В.Ю. на виконання вимог статті 43 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» здійснив попередню перевірку дисциплінарної скарги Скотаренка Р.А. (вх. № С-3309/19/7-24) стосовно суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду Білак М.В., Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М.
30 квітня 2025 року дисциплінарний інспектор Череп В.Ю. передав на розгляд Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя висновок за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги Скотаренка Р.А. (вх. № С-3309/19/7-24) для ухвалення рішення щодо відмови у відкритті дисциплінарної справи, оскільки суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням (пункт 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Зі змісту висновку вбачається, що дисциплінарний інспектор Череп В.Ю. здійснив попередню перевірку доводів дисциплінарної скарги Скотаренка Р.А., які стосуються його незгоди з мотивами та висновками, викладеними колегією суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Білак М.В., Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М. в ухвалі від 29 липня 2024 року у справі № 520/3393/23, надав їм оцінку в межах наданих повноважень.
21 травня 2025 року Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя погодилася із пропозицією дисциплінарного інспектора та постановила ухвалу № 1088/3дп/15-25 про відмову у відкритті дисциплінарних справ, зокрема, за скаргою Скотаренка Р.А. № С-3309/19/7-24 від 11 грудня 2024 року стосовно суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду Білак М.В., Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М., оскільки суть скарги зводиться лише до незгоди із судовим рішенням (пункт 4 частини першої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).
Таким чином, обставини, наведені в дисциплінарній скарзі Скотаренка Р.А., були предметом попередньої перевірки, яку здійснив дисциплінарний інспектор Череп В.Ю., та безпосередньо стосуються обставин, які дослідила Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя під час розгляду висновку дисциплінарного інспектора – доповідача Черепа В.Ю., а викладені у скарзі доводи фактично зводяться до незгоди з висновком, складеним дисциплінарним інспектором Черепом В.Ю. за результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги.
Стосовно вимог Скотаренка Р.А. щодо скасування ухвали Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 21 травня 2025 року № 1088/3дп/15-25 та відкриття дисциплінарної справи за дисциплінарною скаргою Скотаренка Р.А. стосовно суддів Касаційного адміністративного суду Верховного Суду Білак М.В., Мацедонської В.Е., Мельник-Томенко Ж.М. Вища рада правосуддя зазначає, що відповідно до частини другої статті 45 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» рішення про відмову у відкритті дисциплінарної справи оскарженню не підлягає.
Водночас за наявності відомостей про ознаки дисциплінарного проступку суддів скаржник не позбавлений права повторно звернутися до Вищої ради правосуддя з дисциплінарною скаргою щодо дисциплінарного проступку суддів.
Ураховуючи встановлені обставини, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що в поведінці дисциплінарного інспектора Черепа В.Ю. відсутні ознаки дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 15 частини другої статті 65 Закону України «Про державну службу».
Отже, підстави для порушення дисциплінарного провадження стосовно дисциплінарного інспектора Черепа В.Ю. відсутні.
Пунктом 3 Порядку здійснення дисциплінарного провадження стосовно дисциплінарних інспекторів, заступника керівника служби дисциплінарних інспекторів Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 10 липня 2025 року № 1450/0/15-25, установлено, що рішення про порушення дисциплінарного провадження або про відмову в порушенні дисциплінарного провадження стосовно дисциплінарного інспектора, заступника керівника служби дисциплінарних інспекторів ухвалює Вища рада правосуддя відповідно до Регламенту Вищої ради правосуддя.
Пунктом 26.4 Регламенту Вищої ради правосуддя, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 24 січня 2017 року № 52/0/15-17 (зі змінами), визначено, що питання про відмову в порушенні дисциплінарного провадження розглядається Вищою радою правосуддя на засіданні у пленарному складі в порядку, визначеному пунктом 10.4 цього Регламенту.
З огляду на викладене Вища рада правосуддя, керуючись статтею 131 Конституції України, статтями 3, 34 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», Законом України «Про державну службу», пунктом 26.4 Регламенту Вищої ради правосуддя,
вирішила:
відмовити в порушенні дисциплінарного провадження стосовно дисциплінарного інспектора Вищої ради правосуддя Черепа Вячеслава Юрійовича за скаргою Скотаренка Руслана Анатолійовича.
В. о. Голови
Вищої ради правосуддя
