View Акт ВРП

Вища рада правосуддя, розглянувши скаргу прокурора Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Погрібного Олега Ігоровича на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 1 квітня 2026 року № 180дп-26 про накладення на нього дисциплінарного стягнення,

встановила:

до Вищої ради правосуддя 4 травня 2026 року (вх. № 8/0/11-26) надійшла скарга прокурора Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Погрібного О.І. на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів (далі – КДКП) від 1 квітня 2026 року № 180дп-26 про накладення на нього дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя від 4 травня 2026 року скаргу прокурора Погрібного О.І. передано члену Вищої ради правосуддя Сав’юку М.І. для здійснення попередньої перевірки.

Під час опрацювання зазначених матеріалів установлено таке.

Згідно із частиною першою статті 53 Закону України від 21 грудня 2016 року № 1798-VIII «Про Вищу раду правосуддя» (далі – Закон № 1798-VIII) прокурор, щодо якого прийнято рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності, може оскаржити таке рішення до Вищої ради правосуддя не пізніше тридцяти днів з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.

Прокурор Погрібний О.І. оскаржив рішення КДКП від 1 квітня 2026 року № 180дп-26 із дотриманням порядку та строків, визначених Законом № 1798-VIII.

Прокурор Погрібний О.І. 12 червня та 1 липня 2026 року звернувся до Вищої ради правосуддя із клопотаннями про зупинення розгляду скарги на рішення КДКП від 1 квітня 2026 року № 180дп-26 про накладення на нього дисциплінарного стягнення на підставі пункту 1 частини чотирнадцятої статті 49 Закону № 1798-VIII.

Вища рада правосуддя 18 червня та 14 липня 2026 року відмовила в задоволенні зазначених клопотань.

Вища рада правосуддя 18 червня та 2 липня 2026 року відклала розгляд скарги прокурора Погрібного О.І. на рішення КДКП від 1 квітня 2026 року № 180дп-26 за клопотаннями Погрібного О.І.

Прокурора Погрібного О.І., КДКП належним чином повідомлено про час і місце засідання Вищої ради правосуддя, призначеного на 16 липня 2026 року. Зазначену інформацію також оприлюднено на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

У засіданні Вищої ради правосуддя 16 липня 2026 року взяли участь представники КДКП, Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора, Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону та представник прокурора Погрібного О.І. – адвокат Камінська І.В.

Стислі відомості щодо діяльності Погрібного О.І. на посадах в органах прокуратури

Погрібний Олег Ігорович працює в органах прокуратури з липня 2024 року, з 15 квітня 2025 року обіймає посаду прокурора Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.

Присягу прокурора склав 3 липня 2024 року.

З положеннями Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року, ознайомився 3 липня 2024 року.

На день розгляду КДКП дисциплінарного провадження прокурор Погрібний О.І. не мав дисциплінарних стягнень, за місцем роботи характеризувався посередньо.

Стислий зміст дисциплінарних скарг щодо прокурора Погрібного О.І. Підстави відкриття дисциплінарного провадження

Скарга керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Синельникова М.В.

До КДКП 2 жовтня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Синельникова М.В. про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Погрібним О.І.

Відповідно до зазначеної скарги Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону провела службове розслідування за фактом вчинення прокурором Погрібним О.І. дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень, у тому числі корупційних, або правопорушень, пов’язаних з корупцією, а також у зв’язку з наявністю даних про подання Погрібним О.І. 19 березня 2025 року в Декларації доброчесності прокурора недостовірних (у тому числі неповних) тверджень про невчинення ним із 1 січня 2024 року до 19 березня 2025 року дій, які порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

За результатами службового розслідування підтверджено, що прокурор Погрібний О.І. у своїй службовій діяльності проявив недоброчесність, порушив обмеження щодо особистих зв’язків та взаємовідносин, що можуть скомпрометувати звання прокурора, а також допустив прояви, які можуть створювати враження корупційних. Зокрема, прокурор Погрібний О.І. вступив у позаслужбові стосунки з одним із фігурантів у кримінальному провадженні № ____ та під час особистого спілкування в месенджері «Signal» із 1 березня 2025 року обговорював та планував своє сприяння незаконному зняттю з військового обліку військовозобов’язаних осіб мобілізаційного віку, а також вплив на службових осіб територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (далі – ТЦК та СП) з метою отримання неправомірної вигоди за внесення ними недостовірних даних до Єдиного електронного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Оберіг» (далі – реєстр «Оберіг»).

Скаржник зазначив, що прокурор Погрібний О.І. порушив пункти 2, 10 частини першої статті 3, частини третю, четверту статті 19 Закону України від 14 жовтня 2024 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі – Закон № 1697-VII), статті 7, 10, 11, 16, 19, 21, 31 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, у його діях наявні ознаки дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 5 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII (вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури).

Скарга керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Курача О.П.

До КДКП 21 жовтня 2025 року надійшла дисциплінарна скарга керівника Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора Курача О.П. про вчинення дисциплінарного проступку прокурором Погрібним О.І.

Відповідно до зазначеної скарги під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ за результатами огляду мобільного телефона одного із фігурантів кримінального провадження установлено листування з абонентом прокурором ОСОБА3, яке містить відомості про позаслужбові стосунки цього прокурора, пов’язані зі здійсненням впливу на діяльність інших службових осіб органів державної влади. Зазначене листування стосувалося планування ОСОБА3 і фігурантом вказаного кримінального провадження отримання вигоди за вплив на службових осіб державної влади з метою втручання в реєстр «Оберіг» та зміни облікових даних військовозобов’язаних осіб мобілізаційного віку, зокрема щодо перебування в розшуку, а також зміни місця обліку. Установлений період спілкування починається 1 березня 2025 року та закінчується 8 квітня 2025 року. Прокурор Погрібний О.І. не повідомив керівництво Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону про зазначене спілкування.

За вказаним фактом Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону провела службове розслідування, за результатами якого підтвердила факт позаслужбових протиправних стосунків прокурора Погрібного О.І. та встановила наявність у його діях ознак грубого порушення вимог статті 19 Закону № 1697-VII та статей 4, 11, 16, 19, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів.

Згідно із частиною п’ятою статті 19 Закону № 1697-VII прокурор зобов’язаний щорічно проходити таємну перевірку доброчесності, яка полягає в щорічному поданні прокурором з 1 січня до 31 березня (включно) Декларації доброчесності прокурора.

Прокурор Погрібний О.І. 19 березня 2025 року подав Декларацію доброчесності прокурора за період із 1 січня 2024 року до 19 березня 2025 року, тобто за період, протягом якого він вчинив вказані вище протиправні дії.

З огляду на наведене Погрібний О.І. у пунктах 1, 5, 6 розділу ІІ Декларації доброчесності прокурора не повинен був підтверджувати, що не вчиняв дій, які порочать звання прокурора та можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також не використовував статусу займаної посади та пов’язані із цим можливості у своїх приватних інтересах чи в інтересах третіх осіб, а у графі «Додаткові відомості» мав навести додаткові відомості щодо протиправних службових стосунків.

Незважаючи на вказане, Погрібний О.І. підтвердив зазначені твердження, тобто вніс до Декларації доброчесності прокурора недостовірні відомості, у зв’язку із чим за результатами перевірки доброчесності відповідно до пункту 15 розділу ІІ Порядку проведення таємної перевірки доброчесності прокурорів, затвердженого наказом Генерального прокурора від 29 грудня 2022 року № 293 (далі – Порядок № 293), управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора 13 жовтня 2025 року склало довідку № 17/1-13рп-25 про те, що прокурор Погрібний О.І. не пройшов таємної перевірки доброчесності та його доброчесність не підтверджено.

Скаржник зазначив, що прокурор Погрібний О.І., усупереч вимогам статті 19 Закону № 1697-VII, статей 11, 16, 19, 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, статті 22 Закону України «Про запобігання корупції», порушив правила прокурорської етики щодо недопущення поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури, вступив у позаслужбові стосунки з використанням службових повноважень (службового становища) з метою можливого одержання неправомірної вигоди, що є дисциплінарними проступками, передбаченими пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII (вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики).

Фактичні обставини, встановлені під час розгляду дисциплінарного провадження

У провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції України у Львівській області перебувало кримінальне провадження № ____ від 9 січня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 332, частиною третьою статті 369 Кримінального кодексу України (далі – КК України).

Досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ закінчено направленням обвинувального акта до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області. Процесуальний прокурор у цьому кримінальному провадженні надав КДКП дозвіл на розголошення та використання відомостей кримінального провадження під час дисциплінарного провадження.

Під час здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ старший слідчий в особливо важливих справах відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції у Львівській області 9 квітня 2025 року на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду міста Львова від 31 березня 2025 року провів обшук в автомобілі марки «Volkswagen Passat» (д. н. з. ____), яким користується ОСОБА1. Під час обшуку вилучено, зокрема, мобільний телефон марки «іРhone 8», IMEI: 353219106100992. Обшук проведено за участю ОСОБА1, про що свідчать його підписи у протоколі обшуку від 9 квітня 2025 року та додатку до нього.

Згідно із протоколом попереднього огляду речей і предметів від 15 травня 2025 року оперуповноважений управління міграційної поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ провів огляд мобільного телефона марки «іРhone 8», IMEI: 353219106100992, абонентський номер +38095____, який було вилучено у громадянина ОСОБА2.

За результатами огляду встановлено листування з абонентом, який попередньо ідентифікований як прокурор Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА3. Зазначене листування містить відомості про позаслужбові стосунки прокурора ОСОБА3, пов’язані зі здійсненням впливу на діяльність інших службових осіб органів державної влади.

За вказаними обставинами третій слідчий відділ (з дислокацією у місті Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, розпочав та проводить досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ від 30 травня 2025 року за частиною другою статті 369² КК України за фактом можливої протиправної діяльності прокурора Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА3 та невстановлених осіб, пов’язаної із впливом на окремих службових осіб ТЦК та СП шляхом внесення недостовірних відомостей до реєстру «Оберіг».

Процесуальний прокурор у цьому кримінальному провадженні надав дозвіл КДКП на розголошення та використання відомостей кримінального провадження під час дисциплінарного провадження.

Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Східного регіону отримала лист Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора від 5 червня 2025 року № 17/1-16009-25, у якому викладено інформацію, що може свідчити про прояви корупції у діях прокурора Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Погрібного О.І., а саме здійснення впливу на діяльність інших службових осіб органів державної влади з метою одержання неправомірної вигоди, а також недостовірність тверджень, поданих прокурором – стажистом Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Погрібним О.І. у Декларації доброчесності прокурора від 19 березня 2025 року.

Зважаючи на наведене, відповідно до наказу керівника Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону від 18 червня 2025 року № 25 проведено службове розслідування за фактом вчинення прокурором Погрібним О.І. дій, що містять ознаки кримінальних правопорушень, у тому числі корупційних, або правопорушень, пов’язаних з корупцією, та наявністю даних про подання Погрібним О.І. 19 березня 2025 року в Декларації доброчесності прокурора недостовірних (у тому числі неповних) тверджень про невчинення ним із 1 січня 2024 року до 19 березня 2025 року дій, які порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Під час проведення службового розслідування встановлено наявність у матеріалах кримінального провадження № ____ протоколу огляду телефона марки «іРhone 8», IMEI: 353219106100992, абонентський номер +38095____, у якому виявлено листування в месенджері «Signal» з абонентом «ОСОБА3», абонентський номер +38066____ (зазначений номер належить ОСОБА3). У матеріалах дисциплінарного провадження вказане листування відображено у фототаблиці, яку додано до протоколу огляду речей і предметів.

За результатами огляду листування виявлено діалог ОСОБА3 та ОСОБА1 щодо планування ними отримання неправомірної вигоди за вплив на службових осіб державної влади з метою втручання в реєстр «Оберіг» шляхом зміни облікових даних військовозобов’язаних осіб, зокрема щодо перебування в розшуку, а також зміни місця обліку.

Зокрема, у вказаному листуванні виявлено пересилання ОСОБА1 та ОСОБА3 паспортних даних та інформації про військовозобов’язаних чоловіків мобілізаційного віку, у тому числі витягів з електронного кабінету призовників, військовозобов’язаних та резервістів «Резерв+» (далі – «Резерв+»), а саме: ОСОБА4, ОСОБА5, ОСОБА6, ОСОБА7, ОСОБА8.

Водночас із повідомлень ОСОБА3 та ОСОБА1 убачається, що розмови про зміну облікових даних осіб мобілізаційного віку та про суму неправомірної вигоди мали системний і послідовний характер. Спілкування тривало з 1 березня 2025 року до 8 квітня 2025 року.

Під час огляду телефона, вилученого 9 квітня 2025 року в автомобілі марки «Volkswagen Passat» (д. н. з. ____), яким користувався ОСОБА1, виявлено листування:

– за 1 березня 2025 року – ОСОБА3 звернувся до ОСОБА1 із проханням анулювати повістки невстановленій особі, яка перебуває на обліку в Салтівському районному ТЦК та СП міста Харкова. ОСОБА1 повідомив ОСОБА3, що за такі дії потрібно надати від 4 до 5 тисяч доларів США та що реалізувати зазначене можливо через ТЦК та СП, що розташовані у місті Львові.

Згодом ОСОБА1 надіслав ОСОБА3 повідомлення з додатковою інформацією, зазначив, що за анулювання повістки, зняття з розшуку та зміну місця обліку загалом потрібно надати від 6 до 7 тисяч доларів США (фото № № 1–11);

– за 4 березня 2025 року – ОСОБА1 переслав ОСОБА3 фотокопії паспорта та індивідуальний податковий номер (далі – ІПН) ОСОБА5, який проживає в місті Львові, повідомив у завуальованій формі, що 5 березня 2025 року вони отримають кошти, але не вказав конкретної суми (фото № 12);

– за 6 березня 2025 року – ОСОБА1 повідомив ОСОБА3 про отримання коштів (не уточнив, від кого), частину яких планує надіслати ОСОБА3. Своєю чергою ОСОБА3 надав особисті дані невстановленої особи, яка забере вказану неправомірну вигоду (фото № 16, № 17). 7 березня 2025 року ОСОБА1 надіслав ОСОБА3 реквізити грошового переказу на суму 6 тисяч доларів США (фото № 18);

– за 14 березня 2025 року – ОСОБА1 надіслав ОСОБА3 паспортні дані та ІПН ОСОБА4, який проживає в місті Харкові, та дані із застосунку «Резерв+». ОСОБА1 повідомив, що 15 березня 2025 року перерахує кошти (фото № 23, № 24);

– за 18 березня 2025 року – ОСОБА3 та ОСОБА1 спілкуються із приводу зняття з розшуку ОСОБА7, який проживає в місті Вишгороді Київської області. ОСОБА3 надіслав ОСОБА1 витяг із застосунку «Резерв+» (фото № 35, № 36), а 19 березня 2025 року ОСОБА1 повідомив ОСОБА3, що за зняття з розшуку ОСОБА7 потрібно надати близько 8-9 тисяч доларів США (фото № 39);

– за 24 березня 2025 року – ОСОБА1 надіслав ОСОБА3 реквізити грошового переказу на суму 985 доларів США (фото № 41);

– за 25 березня 2025 року – ОСОБА1 надіслав ОСОБА3 паспортні дані та ІПН ОСОБА8, який проживає в місті Львові, – ще одного військовозобов’язаного, який хоче, щоб його знятли з обліку (фото № 43, № 44);

– за 8 квітня 2025 року – ОСОБА1 надіслав ОСОБА3 повторно паспортні дані, ІПН та інформацію з «Резерв+» щодо ОСОБА4, ОСОБА5, та ОСОБА8, а ОСОБА3 просив надати дані щодо отримання цими особами вищої освіти. ОСОБА1 надіслав ОСОБА3 запитувані документи (фото №№ 55–59).

Матеріали кримінального провадження містять рапорт оперуповноваженого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві (з дислокацією у місті Дніпрі), про виконання доручення слідчого третього відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві від 9 липня 2025 року № 15-02-3/207/25.

Згідно з рапортом під час оперативного супроводу цього кримінального провадження встановлено анкетні дані та місцезнаходження осіб, яких, імовірно, незаконно зняли з обліку військовозобов’язаних, а саме: ОСОБА4 (проживає у місті Харкові), ОСОБА5 (проживає у місті Львові), ОСОБА6 (проживає у місті Мукачеві Закарпатської області), ОСОБА7 (проживає у місті Вишгороді Київської області), ОСОБА8 (проживає у місті Львові). Ці особи дійсно існують, проживають у різних містах, не пов’язані між собою родинними, товариськими або службовими стосунками.

Матеріали кримінального провадження № ____ містять запит до Львівського обласного ТЦК та СП від 14 серпня 2025 року та відповідь на нього від 18 серпня 2025 року № 1159/9/11042 щодо надання інформації про облік і статус зазначених військовозобов’язаних осіб відповідно до відомостей, які є в реєстрі «Оберіг», зокрема щодо відстрочки, розшуку, зняття з обліку, а також усіх змін, які було внесено до реєстру «Оберіг», із зазначенням часу, дати, підстав.

Львівський обласний ТЦК та СП надав таку інформацію з реєстру «Оберіг» щодо військовозобов’язаних:

1) ОСОБА9, який перебуває на обліку в Черкаському РТЦК та СП, має відстрочку;

2) ОСОБА4, який перебуває на обліку у Третьому відділі Львівського РТЦК та СП (місто Пустомити), звірку даних здійснювали під час особистої явки 14 березня 2025 року;

3) ОСОБА5, який перебуває на обліку в Сихівському РТЦК та СП міста Львова, звірку даних здійснювали під час особистої явки 14 березня 2025 року;

4) ОСОБА6, який перебуває на обліку в Сіверськодонецькому РТЦК та СП;

5) ОСОБА7, який перебуває на обліку в Першому відділі Фастівського РТЦК та СП;

6) ОСОБА8, який перебуває на обліку в Сихівському РТЦК та СП міста Львова, звірку даних здійснювали під час особистої явки 14 березня 2025 року.

Львівський обласний ТЦК та СП листом від 18 серпня 2025 року № 1159/9/11042 скерував електронний архівний файл із назвою «Додаток», який містить три файли у форматі Excel.

Файл із назвою «ОСОБА4» у форматі Excel містить інформацію у вигляді таблиці з даними з реєстру «Оберіг». Відповідно до рядка «107» вказаної таблиці 2 грудня 2024 року Шепетівський РТЦК та СП Хмельницької області оголосив розшук ОСОБА4. Рядки 53–55 містять інформацію про зняття 14 березня 2025 року ОСОБА4 з обліку в Шепетівському РТЦК та СП та постановку того ж дня на облік у Третьому відділі Львівського РТЦК та СП (місто Пустомити). У рядках 46–52 вказаної таблиці міститься інформація щодо скасування 14 березня 2025 року порушення ОСОБА4 військового обліку, скасування виконали невстановлені представники Третього відділу Львівського РТЦК та СП (місто Пустомити).

Файл із назвою «ОСОБА5» у форматі Excel містить інформацію у вигляді таблиці з даними реєстру «Оберіг». Відповідно до рядка 19 вказаної таблиці 17 березня 2025 року Сихівський РТЦК та СП Львівської області оголосив розшук ОСОБА5. У рядках 10–15 вказаної таблиці міститься інформація щодо скасування 5 квітня 2025 року порушення ОСОБА5 військового обліку.

Файл із назвою «ОСОБА8» у форматі Excel містить інформацію у вигляді таблиці з даними реєстру «Оберіг». Відповідно до рядка 72 вказаної таблиці 20 січня 2025 року Сихівський РТЦК та СП Львівської області оголосив розшук ОСОБА8. У рядках 19–25 вказаної таблиці міститься інформація щодо відміни 21 березня 2025 року розшуку ОСОБА8 під час його мобілізації.

Наведена інформація підтверджує факт, що зняття указаних осіб із розшуку в зазначений період може бути пов’язане з діями ОСОБА3 та ОСОБА1, оскільки зняття цих військовозобов’язаних осіб із розшуку збігається з датами листування в месенджері «Signal», під час якого ОСОБА1 та ОСОБА3 обговорювали порядок реалізації своїх домовленостей і надсилали документи зазначених військовозобов’язаних осіб.

Допитаний у межах кримінального провадження № ____ ОСОБА4 дав показання про те, що ніколи не спілкувався із ОСОБА3 та ОСОБА1, не знайомий із ними та не має з ними жодних контактів. ОСОБА4 підтвердив, що в березні став на облік у Третьому відділі Львівського РТЦК та СП (місто Пустомити). Повідомив, що дійсно був у розшуку ТЦК та йому неодноразово телефонували працівники поліції, які повідомляли про його розшук. Надалі 13 або 14 березня 2025 року він прибув до Третього відділу Львівського ТЦК та СП, де стосовно нього склали адміністративний протокол. ОСОБА4 сплатив штраф, його поставили на облік.

ОСОБА4 також повідомив, що якось йому зателефонував чоловік на ім’я ОСОБА10, на прохання якого ОСОБА4 передав копії свого паспорта, ІПН та довідку із «Резерв+».

Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку організації роботи з питань внутрішньої безпеки в органах прокуратури України, затвердженого наказом Генеральної прокуратури України від 13 квітня 2017 року № 111 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 16 травня 2017 року за № 623/30491, який був чинним на час вчинення дій Погрібним О.І., до дій, які порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належать:

– протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб;

– вчинення дій, що містять ознаки корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, інших кримінальних правопорушень.

Згідно із частиною п’ятою статті 19 Закону 1697-VII прокурор зобов’язаний щорічно проходити таємну перевірку доброчесності.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ Порядку № 293 проходження таємної перевірки доброчесності полягає у щорічному поданні прокурором Декларації доброчесності прокурора.

Пунктом 3 розділу ІІ Порядку № 293 передбачено, що кожен прокурор щороку з 1 січня до 31 березня (включно) зобов’язаний особисто шляхом заповнення на офіційному вебсайті Офісу Генерального прокурора подати Декларацію доброчесності прокурора за формою і правилами, визначеними додатком 1 до Порядку, надати правдиві відповіді у формі «Підтверджую» або «Не підтверджую» на запитання, що стосуються або можуть стосуватися його доброчесності, а у випадках, визначених Порядком № 293, Декларацією доброчесності прокурора і правилами її заповнення, навести додаткові відомості.

Відповідно до вимог пункту 5 Правил заповнення та подання форми Декларації доброчесності прокурора, установлених у додатку 1 до Порядку № 293 (далі – Правила), якщо у прокурора виникли сумніви щодо правильності відповіді на одне чи кілька запитань, але прокурор обрав відповідь «Підтверджую», він у такому випадку зобов’язаний у довільній формі навести додаткові пояснення.

Погрібний О.І. подав 19 березня 2025 року Декларацію доброчесності прокурора за період із 1 січня 2024 року до 19 березня 2025 року (тобто за період, коли він вчинив вказані вище протиправні дії) та підтвердив усі твердження, зазначені в розділі ІІ. Водночас відомості, які Погрібний О.І. відобразив у пунктах 1, 5, 6 розділу ІІ Декларації доброчесності прокурора, обґрунтовано не підтверджують наявні дані, встановлені під час дисциплінарного провадження. Зокрема, Погрібний О.І. зазначив таке:

– пункт 1 «Мною не вчинялися дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумній у моїй об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури»;

– пункт 5 «Мною не використовувався статус займаної посади та пов’язані з цим можливості у своїх приватних інтересах чи інтересах третіх осіб»;

– пункт 6 «Мені не надходили пропозиції щодо неправомірної вигоди або не передбаченого чинним законодавством подарунка, про які я не повідомляв у встановленому порядку».

З урахуванням установлених обставин Погрібний О.І. у пунктах 1, 5, 6 розділу ІІ Декларації доброчесності прокурора не повинен був підтверджувати, що він не вчиняв дій, які порочать звання прокурора й можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також не використовував статусу займаної ним посади та пов’язаних із цим можливостей у своїх інтересах чи в інтересах третіх осіб, а у графі «Додаткові відомості» мав навести додаткові відомості із приводу протиправних службових стосунків.

Проте Погрібний О.І. підтвердив ці твердження, тобто вніс до Декларації доброчесності прокурора недостовірні відомості. За результатами перевірки доброчесності відповідно до пункту 15 розділу ІІ Порядку № 293 уповноважена особа управління внутрішньої безпеки Генеральної інспекції Офісу Генерального прокурора 13 жовтня 2025 року склала довідку № 17/1-13рп-25 про те, що прокурор Погрібний О.І. не пройшов таємної перевірки доброчесності та його доброчесність не підтверджено.

Пояснення прокурора Погрібного О.І., надані під час дисциплінарного провадження

Погрібний О.І. у поясненнях від 27 жовтня 2025 року зазначив, що не погоджується з доводами та обставинами, викладеними в дисциплінарних скаргах, та вважає, що в його діях відсутній склад дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII.

Погрібний О.І. не заперечував факту спілкування з ОСОБА1, однак заперечував, що він вступив у протиправні позаслужбові стосунки.

На переконання Погрібного О.І., етичні норми поведінки прокурорів безпосередньо стосуються професійної діяльності прокурорів.

Погрібний О.І. зазначив, що спілкування з ОСОБА1 не стосувалося питань реалізації Погрібним О.І. його повноважень як прокурора, а надіслані ОСОБА1 повідомлення не містили пропозицій та/чи обіцянок, адресованих Погрібному О.І. як службовій особі прокуратури, яка може використати свої службові повноваження, статус і пов’язані з ними можливості під час організації та/або процесуального керівництва досудовим розслідуванням, вирішення інших питань кримінального провадження, нагляду за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку, участі в судовому провадженні та підтримання публічного обвинувачення.

Жодних дій, які вказували б на використання Погрібним О.І. службових повноважень або службового статусу прокурора, він не вчинив.

Погрібний О.І. підтвердив, що ОСОБА1 декілька разів пересилав йому в месенджерах документи невідомих осіб та запитував, чи можуть їх із такими документами мобілізувати, а також просив перевірити інформацію щодо цих осіб у реєстрі «Оберіг», проте жодного разу цих прохань він не виконав. Впливу на службових осіб органів державної влади з метою втручання в реєстр «Оберіг» та безпідставної зміни облікових даних військовозобов’язаних осіб (зокрема щодо перебування в розшуку та зміни місця обліку) не здійснював. До зняття з військового обліку ОСОБА4, ОСОБА7, ОСОБА5, ОСОБА8, ОСОБА6 жодного стосунку не мав і цей факт від його дій не залежав.

Погрібний О.І. зазначив, що у виявленій переписці прямий причиново-наслідковий зв’язок між обговоренням військової тематики та зняттям із розшуку невідомих йому осіб відсутній, а запитувана ОСОБА1 інформація не є службовою та не охоплюється переліком відомостей, що становлять службову інформацію та можуть міститися в документах органів прокуратури України. Тож розмовами з ОСОБА1 у виявленій переписці він не завдав шкоди інформаційній безпеці прокуратури.

Зазначена переписка не відображає корупційних планів, оскільки обговорення фінансових питань не стосується пропозиції отримання неправомірної вигоди та мети її одержання на користь приватних інтересів Погрібного О.І. або приватних інтересів третіх осіб. У переписці йдеться про позичені ОСОБА1 гроші у товариша Погрібного О.І. – ОСОБА11. Точна сума позичених грошей Погрібному О.І. не відома.

Погрібний О.І. вважає, що у скарзі відсутні конкретні відомості, які вказують на наявність у нього умислу на вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури. Скарга також не містить конкретних відомостей про негативні наслідки, до яких могла призвести виявлена переписка між ним і ОСОБА1, про яку він не повідомив свого керівника, оскільки не ставився до цієї переписки як до протиправної дії та не пов’язував її зі своїми службовими повноваженнями як прокурора.

Погрібний О.І. не погоджується з твердженням скаржника, що його заява в Декларації доброчесності прокурора про невчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також невчинення ним одноразового грубого порушення правил прокурорської етики є недостовірною.

У додаткових поясненнях від 23 лютого 2026 року Погрібний О.І. зазначив, що за результатами ознайомлення з матеріалами він установив, що в матеріалах дисциплінарного провадження відсутня друга сторінка його пояснень від 12 серпня 2025 року, наданих під час проведення службового розслідування.

Інформація про власника номера телефона +38095____, наведена в матеріалах службового розслідування, не відповідає інформації, зазначеній у матеріалах кримінального провадження № ____, оскільки згідно із цими матеріалами під час затримання у підозрюваного ОСОБА2 вилучено мобільний телефон. Проте в матеріалах службового розслідування стосовно Погрібного О.І. інформацію про належність телефона «іРphone 8», IMEI: 3532191061009 номер телефона +38095____, громадянину ОСОБА2 свідомо викривлено. Погрібний О.І. вважає, що член комісії із проведення службового розслідування Заскалкін А.С. свідомо змінив інформацію про належність номера телефону +38095____ не ОСОБА2, а ОСОБА1.

За таких обставин Погрібний О.І. вважає, що вилучений у ОСОБА2 телефон марки «іРhone 8», номер +38095____, IMEI: 3532191061009, взагалі не може бути доказом вчинення ним дисциплінарного проступку.

Погрібний О.І. повідомив, що спілкувався з ОСОБА1 телефоном номер +38095____, та просив врахувати цю деталь, яку раніше не помітив через неуважність.

Стислий зміст оскаржуваного рішення КДКП

КДКП рішенням від 1 квітня 2026 року № 180дп-26 притягнула до дисциплінарної відповідальності прокурора Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Погрібного О.І. та наклала на нього дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.

КДКП встановила, що послідовність подій – листування Погрібного О.І. та ОСОБА1 щодо можливих протиправних планів і фактичне зняття військовозобов’язаних із розшуку в ті самі дати, у сукупності свідчить про наявність обґрунтованих підстав вважати про наявність позаслужбових протиправних стосунків прокурора Погрібного О.І. та ОСОБА1.

КДКП критично оцінила твердження ОСОБА1 та Погрібного О.І. про отримання грошей у борг від ОСОБА11, їх повернення за посередництва Погрібного О.І. в березні та квітні 2025 року. Зокрема, і Погрібний О.І., і ОСОБА1 стверджують, що ОСОБА1 повертав ОСОБА11 грошові кошти двічі, проте є розбіжності в сумах, які нібито повертав ОСОБА1 У поясненнях ОСОБА1 повідомив, що віддавав гроші двічі по 3500 доларів США. Водночас із листування Погрібного О.І. та ОСОБА1 вбачається, що в листуванні були зазначені суми грошових операцій – 6000 доларів США та 985 доларів США. Зазначені суми підтверджував і Погрібний О.І. у поясненнях від 12 серпня 2025 року.

Стосовно внесення Погрібним О.І. недостовірних тверджень до Декларації доброчесності прокурора КДКП зазначила, що зміст перевірки доброчесності прокурора полягає в тому, щоб встановити, чи здатний прокурор повідомити в Декларації доброчесності прокурора про себе достовірні відомості, навіть якщо вони висвітлюють його поведінку як негативну.

Погрібний О.І. 19 березня 2025 року подав Декларацію доброчесності прокурора з 1 січня 2024 року до 19 березня 2025 року, тобто за період, коли він вступив у позаслужбові стосунки з ОСОБА1 та під час особистого спілкування в месенджері «Signal» обговорював і планував вчинення незаконних дій щодо зняття військовозобов’язаних осіб із розшуку, а також здійснення впливу на службових осіб ТЦК та СП з метою отримання неправомірної вигоди за внесення ними недостовірних даних до реєстру «Оберіг».

З огляду на наведене Погрібний О.І. у пунктах 1, 5, 6 розділу ІІ Декларації доброчесності прокурора не повинен був підтверджувати, що не вчиняв дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, а також що він не використовував статусу займаної посади та пов’язані із цим можливості у своїх приватних інтересах чи в інтересах третіх осіб, а у графі «Додаткові відомості» мав навести інформацію щодо протиправних службових стосунків.

Незважаючи на це, Погрібний О.І. підтвердив ці твердження, тобто вніс до Декларації доброчесності прокурора недостовірні відомості.

Отже, діючи всупереч вимогам пунктів 2, 10 частини першої статті 3, частин третьої, четвертої статті 19 Закону № 1697-VII, статей 11, 16, 19, 21, 31 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, Погрібний О.І. порушив правила прокурорської етики щодо недопущення поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури, у період із 1 березня до 8 квітня 2025 року вступив у позаслужбові стосунки з використанням службових повноважень (службового становища) з метою можливого одержання неправомірної вигоди, а подавши 19 березня 2025 року Декларацію доброчесності прокурора із зазначенням у ній завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень, порушив вимоги пунктів 3, 4 частини четвертої, частини п’ятої статті 19 Закону № 1697-VII, пунктів 2–4 розділу ІІ Порядку № 293, тобто вчинив дисциплінарні проступки, відповідальність за які передбачена пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, а саме вчинив дії, що порочать звання прокурора та можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематично (два і більше разів протягом одного року) порушив правила прокурорської етики.

КДКП зазначила, що такий проступок є несумісним із подальшим перебуванням Погрібного О.І. на посаді в органах прокуратури.

Підстав для накладення більш м’якого стягнення КДКП не вбачала, оскільки застосування до прокурора Погрібного О.І. дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури є пропорційним вчиненим ним дисциплінарним проступкам.

Узагальнені доводи скарги прокурора Погрібного О.І. на рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів

Не погоджуючись із рішенням КДКП, прокурор Погрібний О.І. подав до Вищої ради правосуддя скаргу, у якій просив рішення КДКП від 1 квітня 2026 року № 180дп-26 змінити та застосувати до нього інший вид дисциплінарного стягнення.

Погрібний О.І. зазначив, що рішення КДКП від 1 квітня 2026 року № 180дп-26 є необґрунтованим і невмотивованим, не містить належних мотивів відхилення доводів, які він надав ним під час дисциплінарного провадження у письмових поясненнях та під час розгляду справи, водночас аналіз ухваленого рішення дає підстави для висновку, що саме пояснення, надані Погрібним О.І. під час службового розслідування, вплинули на ухвалене рішення.

Погрібний О.І. також стверджував, що із 3 липня 2024 року до 15 квітня 2025 року він перебував у статусі прокурора-стажиста на посаді прокурора Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону та здійснював повноваження виключно в межах завдань, визначених планом стажування та за погодженням із керівництвом прокуратури.

Погрібний О.І. акцентував, що матеріали дисциплінарної справи не містять будь-яких доказів того, що з 1 березня 2025 року до 8 квітня 2025 року він мав повноваження чи службовий статус, який давав би йому змогу здійснювати вплив на службових осіб ТЦК та СП, зокрема доказів, що ОСОБА1 був службовою особою ТЦК та СП, на яку впливав Погрібний О.І.

Отже, на переконання Погрібного О.І., між ним і ОСОБА1 не могло бути позаслужбових протиправних стосунків.

Погрібний О.І. також вважав необґрунтованими висновки КДКП про те, що зняття зазначених у листуванні осіб із розшуку в період із 14 березня 2025 року до 5 квітня 2025 року може бути пов’язане з його діями та діями ОСОБА1 або перебуває у прямому причиново-наслідковому зв’язку, оскільки такі висновки КДКП зробила не за сукупністю доказів, а виключно на підставі збігу дат відповідних подій і листування в месенджері «Signal», що є припущенням.

Погрібний О.І. стверджував, що матеріали справи містять докази, які свідчать про належне виконання ним службових обов’язків. Зокрема, голова Комісії зі стажування М. Синельников у рішенні від 19 березня 2025 року № 2 рекомендував прийняти рішення про успішне проходження спеціальної підготовки прокурором-стажистом Погрібним О.І. У рішенні, зокрема, зазначено, що Погрібний О.І. зарекомендував себе як відповідальний та ініціативний працівник, який сумлінно виконує службові обов’язки, неухильно дотримується вимог закону та постійно працює над підвищенням професійного рівня. Зазначені обставини безпосередньо стосуються періоду, який охоплює дисциплінарне провадження, однак КДКП залишила їх поза увагою.

КДКП, на думку Погрібного О.І., не розмежовувала його поведінки у приватній сфері та під час виконання службових обов’язків, а також не навела жодного обґрунтування, як встановлені обставини свідчать про порушення саме вимог статей 11, 16 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів.

Щодо обставин отримання та повернення грошових коштів Погрібний О.І. зазначив, що КДКП не встановила джерела походження коштів, умов передачі, а також не довела зв’язку між їх отриманням і можливим впливом на службових осіб чи використанням службового становища.

На переконання Погрібного О.І., у рішенні КДКП відсутня належна мотивація в частині висновку про внесення ним недостовірних відомостей до Декларації доброчесності прокурора. Зокрема, у рішенні не наведено аргументів, які обґрунтовували б, чому сприйняття Погрібним О.І. листування з ОСОБА1 як приватного не може бути визнано добросовісним декларуванням.

Погрібний О.І. визнав, що зміст окремих повідомлень у листуванні з ОСОБА1 не відповідає стандартам поведінки, встановленим у статті 31 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів. Зазначене могло бути наслідком того, що в очах ОСОБА1 він не був взірцем законослухняності, добропорядності, додержання загальновизнаних норм моралі та поведінки.

Таке порушення, на думку Погрібного О.І., може містити склад дисциплінарного проступку.

Водночас Погрібний О.І. зазначив, що в той час він проходив спеціальну підготовку на посаді прокурора-стажиста та ще не мав належного досвіду роботи в органах прокуратури, у нього ще не утвердились високі стандарти етичної поведінки прокурора в контексті спілкування з товаришами, очевидно легковажно поставився до дотримання стандартів поведінки та можливих наслідків.

Погрібний О.І. акцентував, що КДКП під час обрання стягнення була упередженою у врахуванні характеристики, яку було надано йому вже після звернення зі скаргою до дисциплінарного органу, та не врахувала, що він лише проходив спеціальну підготовку на той момент і не мав достатнього досвіду роботи в органах прокуратури. У матеріалах справи була й інша характеристика, яка характеризувала його саме в той період, який дисциплінарний орган оцінював.

Висновки Вищої ради правосуддя за результатами розгляду скарги

Процедуру здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурора врегульовано Законом № 1697-VII.

Порядок розгляду Вищою радою правосуддя скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора визначено статтею 53 Закону № 1798-VIII.

За змістом цієї норми скарга на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора розглядається Вищою радою правосуддя у пленарному складі в порядку, визначеному статтею 49 Закону № 1798-VIII для розгляду дисциплінарної справи щодо судді.

Відповідно до частини п’ятої статті 53 Закону № 1798-VIII за результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора Вища рада правосуддя має право: 1) скасувати повністю рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора та закрити дисциплінарне провадження; 2) скасувати частково рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора та ухвалити нове рішення; 3) скасувати повністю або частково рішення відповідного органу про відмову в притягненні до дисциплінарної відповідальності прокурора та ухвалити нове рішення; 4) змінити рішення відповідного органу, застосувавши інший вид дисциплінарного стягнення; 5) залишити рішення відповідного органу без змін.

Процесуальні прокурори у кримінальних провадженнях № ____, № ____ надали дозвіл Вищій раді правосуддя на розголошення та використання відомостей кримінальних проваджень під час дисциплінарного провадження.

Вивчивши доводи скарги, зміст оскаржуваного рішення КДКП, дослідивши надані КДКП матеріали дисциплінарного провадження № 07/3/2-1055дс-395дп-25 стосовно прокурора Погрібного О.І., Вища рада правосуддя зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктами 2, 10 частини першої статті 3 Закону № 1697-VII діяльність прокуратури ґрунтується на засадах законності, справедливості, неупередженості та об’єктивності; неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Пунктами 3, 4 частини четвертої статті 19 Закону № 1697-VII передбачено, що прокурор зобов’язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.

Основні принципи, моральні норми та правила прокурорської етики, якими повинні керуватися прокурори при виконанні своїх службових обов’язків та поза службою, визначає Кодекс професійної етики та поведінки прокурорів.

Рада прокурорів України рішенням від 23 листопада 2022 року № 36 затвердила Коментар Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів.

Відповідно до статті 11 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів прокурор повинен постійно дбати про свою компетентність, професійну честь і гідність. Своєю доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю та сумлінним виконанням службових обов’язків сприяти підвищенню авторитету прокуратури та зміцненню довіри громадян до неї. У разі поширення неправдивих відомостей, які принижують його честь, гідність і ділову репутацію, за необхідності вживає заходів до спростування такої інформації, у тому числі в судовому порядку.

У коментарі до статті 11 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів зазначено, що формування довіри до прокуратури – одне з основних завдань професійної етики прокурора. Реалізація такого завдання можлива лише за умови спільної та постійної роботи прокурорів над авторитетом інституту прокуратури у суспільстві, що досягається їх кропіткою та відповідальною працею, доброчесністю, принциповістю, компетентністю, неупередженістю прокурорів та сумлінним виконанням ними службових обов’язків. З цього випливає повсякчасний обов’язок прокурора підтримувати честь і гідність своєї професії, завжди поводитись професійно, дотримуючись законів та правил прокурорської етики, завжди бути чесним і старанним, вільним від будь-яких надмірних впливів, добре обізнаним щодо відповідних правових та соціальних подій, а також поінформованим і стежити за змінами у законодавстві, що стосуються його діяльності.

Водночас сформований рівень авторитету та довіри до органів прокуратури може бути підірваний унаслідок протиправної поведінки прокурорів, порушення етичних правил поведінки або неналежного виконання службових обов’язків.

Статтею 16 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів визначено, що при виконанні службових обов’язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність.

У коментарі до статті 16 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів вказано, що етичні норми поширюються на службову сферу, на приватне життя прокурора, включають у себе як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального й загального законодавства і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, сприяти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії.

Згідно зі статтею 19 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів прокурор має суворо дотримуватись обмежень, передбачених антикорупційним законодавством, не допускати будь-яких проявів, які можуть створити враження корупційних, зокрема вступати у позаслужбові стосунки з метою використання службових повноважень або службового становища.

У коментарі до статті 19 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів зазначено, що протиправні позаслужбові стосунки – це використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб. Подібна поведінка підриває як авторитет самих прокурорів, органів прокуратури, так і держави в цілому, оскільки прокурори при здійсненні своїх повноважень представляють державу.

Відповідно до підпункту «е» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові та службові особи органів прокуратури є суб’єктами, на яких поширюється дія цього Закону.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про запобігання корупції» приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях.

Статтею 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів передбачено, що прокурор діє на підставі закону, неупереджено, незважаючи на приватні інтереси, особисте ставлення до будь-яких осіб, на свої ідеологічні, релігійні або інші особисті погляди чи переконання.

Прокурору слід уникати особистих зв’язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об’єктивність виконання професійних обов’язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс. Поза службою поводитися коректно і пристойно.

У коментарі до статті 21 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів вказано, що етичні норми поширюються і на службову сферу, і на приватне життя прокурора, включають у себе як правила професійної діяльності в усіх аспектах, так і вимоги спеціального й загального законодавства і моральні засади суспільного життя. Зазначені норми формують стандарт поведінки, яка має бути взірцем законності, справедливості, дисципліни, людяності, порядності, ввічливості, сприяти довірі й повазі суспільства до органів прокуратури і представників цієї професії.

Відповідно до статті 31 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів у відносинах з громадянами поза службою працівник прокуратури має бути взірцем законослухняності, добропорядності, додержання загальновизнаних норм моралі та поведінки.

У коментарі до статті 31 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів зазначено, що у відносинах з громадянами поза службою працівник прокуратури має бути взірцем:

– законослухняності, що полягає у суворому пильнуванні і додержанні законів, поважно ставитися до існуючого правопорядку та законів, неухильно виконувати їх приписи, а також свої громадянські обов’язки;

– добропорядності, тобто відзначатися порядністю, нездатністю на погані, нечесні або аморальні вчинки;

– додержання загальновизнаних норм моралі та поведінки, що виражається у виконанні визнаних суспільством норм і принципів поведінки людей у ставленні один до одного та до суспільства.

У розділі IV «Поведінка в приватному житті» Європейських керівних принципів з етики та поведінки для прокурорів «Будапештські керівні принципи», прийнятих на конференції Генеральних прокурорів Європи в Будапешті 31 травня 2005 року, зокрема, зазначено: прокурори не повинні компрометувати своїми вчинками в приватному житті реально існуючі або ті, що побутують у громадській думці, такі достоїнства співробітників прокуратури, як чесність, справедливість і неупередженість; прокурори повинні вести себе таким чином, щоб підтримувати і зберігати впевненість суспільства в їх професії; прокурори не повинні приймати будь-які подарунки, призи, привілеї, стимули або відчувати на собі гостинність у третіх осіб, або виконувати будь-які завдання, які можуть скомпрометувати їх чесність, справедливість чи безсторонність.

Пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII передбачено, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичного (два і більше разів протягом одного року) або одноразового грубого порушення правил прокурорської етики.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 16 квітня 2026 року у справі № 990/5/25, під діями та бездіяльністю, які порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, законодавець розуміє не будь-яке порушення прокурором службових обов’язків чи службової дисципліни, а саме такі діяння, які за своїм морально-етичним змістом та наслідками є такими, що підривають авторитет прокуратури та викликають обґрунтовані сумніви у відповідності прокурора як представника влади займаній посаді. Особливою рисою таких діянь є те, що вони породжують саме певне негативне ставлення у суспільстві до прокурора та сприймаються як такі, що свідчать про відсутність у такої особи достатніх моральних якостей для зайняття посади прокурора.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у рішенні від 18 лютого 2019 року у справі № 9901/721/18 зазначив, що до дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, належать, зокрема, протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних із цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

Зокрема, протиправні позаслужбові стосунки – використання прокурором своїх службових повноважень або службового статусу та пов’язаних з цим можливостей на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб, допущення прокурором проявів, які можуть створити враження корупційних, кваліфікуються як дисциплінарні проступки прокурора, передбачені у пунктах 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII, оскільки такі дії дійсно порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури та грубо порушують правила прокурорської етики, які є основоположними нормами поведінки прокурора.

Щодо тверджень прокурора Погрібного О.І. про відсутність у нього службових повноважень, оскільки він обіймав посаду прокурора-стажиста, та про відсутність протиправних позаслужбових стосунків між ним і ОСОБА1 Вища рада правосуддя зазначає таке.

Установлений період спілкування в месенджері «Signal» прокурора Погрібного О.І. та ОСОБА1 починається 1 березня 2025 року та закінчується 8 квітня 2025 року.

Згідно із частиною першою статті 36 Закону № 1697-VII особа, призначена на посаду прокурора, набуває повноважень прокурора після складення Присяги прокурора.

Погрібний О.І. склав Присягу прокурора 3 липня 2024 року.

Відповідно до наказу Генерального прокурора від 17 березня 2023 року № 75 «Про окремі питання забезпечення функціонування спеціалізованих прокуратур у сфері оборони (на правах окружних)» Луганська спеціалізована прокуратура у сфері оборони створена на правах окружної.

Частиною другою статті 15 Закону № 1697-VII передбачено, що прокурор – стажист окружної прокуратури здійснює повноваження прокурора з урахуванням особливостей, визначених статтею 33³ цього Закону.

Вища рада правосуддя встановила, що матеріали дисциплінарного провадження стосовно прокурора Погрібного О.І. містять фототаблицю, у якій відображено листування Погрібного О.І. та ОСОБА1.

Зі змісту зазначеного листування вбачається, що прокурор Погрібний О.І. чітко розумів контекст розмови із ОСОБА1, а також мету пересилання документів військовозобов’язаних осіб. Їхнє спілкування стосувалось отримання неправомірної вигоди за вчинення дій щодо впливу на службових осіб органів державної влади з метою внесення недостовірних даних до реєстру «Оберіг». Водночас Погрібний О.І. не тільки жодного разу не відмовив ОСОБА1 на його пропозицію вчинити вказані вище незаконні дії, а й сам особисто корегував його дії щодо отримання необхідних документів від військовозобов’язаних осіб, а також надсилав документи військовозобов’язаних осіб ОСОБА1. Прокурор Погрібний О.І. не надав пояснень, як він отримав документи військовозобов’язаних осіб.

Отже, Вища рада правосуддя погоджується з висновками КДКП, що прокурор Погрібний О.І. у період із 1 березня до 8 квітня 2025 року вступив у позаслужбові стосунки з використанням службових повноважень (службового становища) з метою можливого одержання неправомірної вигоди.

Вища рада правосуддя встановила, що доводи прокурора Погрібного О.І. про відсутність причиново-наслідкового зв’язку між його листуванням із ОСОБА1 та зняттям військовозобов’язаних осіб із розшуку спростовуються відомостями, наявними в матеріалах дисциплінарного провадження стосовно прокурора Погрібного О.І.

Львівський обласний ТЦК та СП надав інформацію з реєстру «Оберіг» щодо зняття військовозобов’язаних осіб із розшуку в період з 14 березня до 5 квітня 2025 року (із зазначенням дат і часу внесення таких змін).

Листування між Погрібним О.І. і ОСОБА1, що тривало з 1 березня 2025 року до 8 квітня 2025 року, містить копії документів військовозобов’язаних осіб, яких було знято з розшуку із 14 березня до 5 квітня 2025 року. Зі змісту повідомлень Погрібного О.І. та ОСОБА1 вбачається обговорення порядку реалізації домовленостей щодо зняття військовозобов’язаних осіб із розшуку, зміни їхніх облікових даних у реєстрі «Оберіг» та отримання неправомірної вигоди за такі дії.

Отже, Вища рада правосуддя погоджується з висновками КДКП, що така послідовність подій – листування щодо можливих протиправних планів та фактичне зняття військовозобов’язаних осіб із розшуку в ті самі дати, у сукупності свідчать про наявність обґрунтованих підстав вважати про позаслужбові протиправні стосунки прокурора Погрібного О.І. та ОСОБА1.

Щодо доводів прокурора Погрібного О.І. про те, що КДКП не розмежувала його поведінки у приватній сфері та під час здійснення службових повноважень, Вища рада правосуддя зазначає, що прокурори повинні керуватися основними принципами, моральними нормами та правилами прокурорської етики як під час виконання своїх службових обов’язків, так і поза службою.

Вища рада правосуддя встановила, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____ закінчено направленням обвинувального акта до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Отже, відповідно до статті 290 Кримінального процесуального кодексу України інформація щодо дій прокурора Погрібного О.І. відкрита сторонам у кримінальному провадженні № ____ та може підірвати авторитет органів прокуратури.

З огляду на наведене КДКП повно та всебічно розглянула дисциплінарні скарги щодо прокурора Погрібного О.І., надала належну оцінку наявним матеріалам у їх сукупності, а також доводам учасників дисциплінарного провадження та дійшла обґрунтованого висновку про наявність у діях прокурора Погрібного О.І. складу дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII (вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики).

КДКП, обираючи вид дисциплінарного стягнення стосовно прокурора Погрібного О.І., врахувала очевидність і грубість допущеного порушення, характер і наслідки проступку, особу прокурора, ступінь його вини, відсутність усвідомлення своєї вини та належної реакції з боку прокурора, характеристику прокурора.

Ураховуючи викладене, Вища рада правосуддя підтримує висновки КДКП про несумісність проступків Погрібного О.І. з подальшим перебуванням на посаді в органах прокуратури, застосування до прокурора Погрібного О.І. дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури є пропорційним вчиненому ним дисциплінарному проступку.

Відповідно до пункту 5 частини п’ятої статті 53 Закону № 1798-VIII за результатами розгляду скарги на рішення відповідного органу про притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора Вища рада правосуддя має право залишити рішення відповідного органу без змін.

Вища рада правосуддя за результатами розгляду скарги дійшла висновку, що КДКП правильно встановила в діях прокурора Погрібного О.І. наявність порушень вимог пунктів 2, 10 частини першої статті 3, частин третьої, четвертої статті 19 Закону № 1697-VII, статей 11, 16, 19, 21, 31 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, тобто прокурор Погрібний О.І. вчинив дисциплінарні проступки, передбачені пунктами 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII (вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) порушення правил прокурорської етики).

Ураховуючи зазначене, рішення КДКП підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтею 131 Конституції України, статтею 53 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», статтею 43 Закону України «Про прокуратуру», Вища рада правосуддя

вирішила:

залишити без змін рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів від 1 квітня 2026 року № 180дп-26 про накладення дисциплінарного стягнення на прокурора Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону Погрібного Олега Ігоровича.

Рішення Вищої ради правосуддя може бути оскаржене в порядку, передбаченому статтею 54 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

В. о. Голови Вищої ради правосуддя

Члени Вищої ради правосуддя