View Акт ВРП

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Худика М.П., членів Блажівської О.Є., Грищука В.К., Прудивуса О.В., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за скаргами Маселка Романа Анатолійовича стосовно судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак Ольги В’ячеславівни,

встановила:

 

Ступак Ольга В’ячеславівна Постановою Верховної Ради України від 19 березня 2011 року № 3399-VI обрана на посаду судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, Указом Президента України від 10 листопада 2017 року № 357/2017 призначена на посаду судді Верховного Суду у Касаційний цивільний суд.

До Вищої ради правосуддя 8 лютого 2018 року за вх. № М-475/8/7-18 надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. на дії судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак О.В. щодо непідтвердження нею законності джерела походження майна.

Скаржник зазначив, що ринкова вартість будинку площею 380 кв. м та земельної ділянки площею 0,1309 га під ним у селі ІНФРМАЦІЯ1 (далі – будинок у селі ІНФОРМАЦІЯ1), яким користується та в якому проживає суддя Ступак О.В., становить від 5 млн гривень. Вказаний будинок належить свекрусі судді – ОСОБА1.

Під час співбесіди у Вищій кваліфікаційній комісії суддів України (далі – ВККСУ, Комісія) в межах конкурсу до Верховного Суду суддя Ступак О.В. чітко зазначила, що розмір доходів свекрухи їй не відомий, підтвердження джерел походження такого коштовного майна вона не має. Натомість у досьє судді міститься інформація про повну відсутність доходів у власника будинку та землі, починаючи з 2012 року.

З огляду на наведене скаржник вважає, що свекруха судді Ступак О.В. не мала достатніх доходів для придбання такого коштовного майна, а тому наявні сумніви щодо законності джерела походження вказаного будинку та землі під ним.

Враховуючи викладене, скаржник просив притягнути суддю Ступак О.В. до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 12 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме непідтвердження суддею законності джерела походження майна.

Протоколом передачі справи раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя від 8 лютого 2018 року вказану скаргу передано для проведення попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Гусаку М.Б.

15 травня 2018 року до Вищої ради правосуддя за вх. № М-475/26/7-18 надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. на дії судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак О.В. щодо повідомлення нею недостовірної інформації про перебування у її користуванні та членів її сім’ї житлового будинку, що належить її свекрусі Ступак К.О.

Скаржник зазначив, що у 2015–2017 роках суддя Ступак О.В. користувалася житлом, яке не вказала у поданій нею декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме житловим будинком площею 381,7 кв. м, який є власністю її свекрухи.

Отже, автор скарги вважає, що вказана суддя порушила антикорупційне законодавство, що мало б вплинути на рішення ВККСУ щодо її кандидатури на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Стверджує, що надання суддею недостовірної інформації під час проходження конкурсного відбору дало їй змогу перемогти у конкурсі та стати суддею Верховного Суду.

На думку Маселка Р.А., такі дії судді Ступак О.В. суперечать Кодексу суддівської етики, порушують Бангалорські принципи поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалені Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23 (далі – Бангалорські принципи), а тому просив притягнути суддю Ступак О.В. до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктами 3, 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення відомостей, визначених законодавством.

Протоколом передачі справи раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя від 15 травня 2018 року вказану скаргу передано для проведення попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Гусаку М.Б.

21 листопада 2018 року до Вищої ради правосуддя за вх. № М-475/47/7-18 надійшла дисциплінарна скарга Маселка Р.А. на дії судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак О.В. щодо повідомлення Комісії під час проведення співбесіди у межах конкурсу до Верховного Суду завідомо недостовірної інформації щодо майна, належного їй на праві власності / користування.

Скаржник зазначив, що суддя Ступак О.В. надала недостовірну інформацію стосовно придбання у власність автомобіля марки «BMW X5», 2016 року випуску; щодо права користування житловим будинком площею 381,7 кв. м, який є власністю її свекрухи ОСОБА1; щодо джерела походження коштів свекрухи для набуття у власність вказаного будинку у селі ІНФОРМАЦІЯ1; щодо службової квартири, яка в подальшому була виведена із числа службових.

На переконання скаржника, у разі надання суддею достовірної інформації під час співбесіди вона не змогла б набрати необхідну кількість балів для перемоги у конкурсі на зайняття посади судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду. Автор скарги вважає, що перемога у конкурсі шляхом надання неправдивих пояснень під час співбесіди значно підриває довіру до самих конкурсних процедур, Верховного Суду, ВККСУ та суду загалом.

З огляду на викладене Маселко Р.А. просив притягнути суддю Ступак О.В. до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Протоколом передачі справи раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя від 21 листопада 2018 року вказану скаргу передано для проведення попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Гусаку М.Б.

Протоколами передачі справ раніше визначеному члену Вищої ради правосуддя від 27 травня 2019 року вказані скарги, об’єднані в одне провадження, передані для проведення попередньої перевірки члену Вищої ради правосуддя Артеменку І.А. у зв’язку із закінченням повноважень члена Вищої ради правосуддя Гусака М.Б.

Ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 13 квітня 2020 року № 977/2дп/15-20 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак О.В. (за дії, вчинені під час перебування на посаді судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ) за дисциплінарними скаргами Маселка Р.А.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя своєчасно і належним чином повідомляла суддю Ступак О.В. та скаржника Маселка Р.А. про дату і час засідання з використанням усіх можливих засобів, а саме шляхом надсилання письмових запрошень для участі у засіданні дисциплінарного органу та оприлюднення відповідних запрошень на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

Засідання Дисциплінарної палати призначалися на 31 серпня, 5 жовтня 2020 року, 1 і 22 лютого, 1 березня 2021 року.

Крім того, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вжила всіх можливих заходів із метою забезпечення дотримання процесуальних гарантій судді Ступак О.В. та права ефективно будувати свій захист. Зокрема, копія ухвали про відкриття дисциплінарної справи надсилалася на адресу суду, де працює суддя Ступак О.В., та оприлюднена на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

У засідання Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 1 березня 2021 року прибули скаржник Маселко Р.А. та представник судді Ступак О.В. – адвокат Голуб В.Є. Суддя Ступак О.В. у засідання Дисциплінарної палати не прибула, надіслала заяву про неможливість узяти особисту участь у засіданні дисциплінарного органу з огляду на те, що вона входить до складу колегії суддів, яка щопонеділка здійснює розгляд цивільних справ. Також суддя зазначила, що нею надані письмові пояснення в межах дисциплінарної справи, тому вона просить не відкладати розгляд дисциплінарної справи стосовно неї та провести її за участю її представника, який уповноважений надати відповіді на усі запитання в межах дисциплінарного провадження.

Обговоривши вказану заяву, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя ухвалила здійснювати розгляд дисциплінарної справи стосовно судді Ступак О.В. за її відсутності.

Заслухавши доповідача – члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменка І.А., врахувавши письмові пояснення судді Ступак О.В. та надані в засіданні усні пояснення представника судді – адвоката Голуба В.Є., скаржника Маселка Р.А., дослідивши суддівське досьє, вивчивши матеріали дисциплінарної справи, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.

Скарга Маселка Р.А. № М-475/8/7-18

Автор скарги зазначив, що за результатами аналізу інформації з відкритих джерел, висновку Громадської ради доброчесності (далі – висновок ГРД), співбесіди судді в межах конкурсу до Верховного Суду та огляду майна судді Ступак О.В. за його місцезнаходженням встановлено, що суддя проживає і користується будинком площею 380 кв. м та земельною ділянкою площею 0,1309 га під ним у селі ІНФОРМАЦІЯ1.

Скаржник вважає, що оскільки суддя безоплатно користується таким майном, на неї поширюється обов’язок підтвердити джерела походження цього майна. Автор скарги також зазначив, що вказаний будинок належить свекрусі судді ОСОБА1. При цьому під час співбесіди в межах конкурсу до Верховного Суду суддя Ступак О.В. зазначила, що розмір доходів свекрухи їй не відомий, підтвердження джерел походження такого коштовного майна у неї немає.

Натомість, як стверджує скаржник, у досьє судді міститься інформація про повну відсутність доходів у власника будинку і землі, починаючи з 2012 року, окрім пенсії.

Маселко Р.А. зауважує, що згідно з даними сайтів нерухомості ринкова вартість таких будинків становить від 5 млн гривень. Отже, є всі підстави вважати, що свекруха судді не мала достатніх доходів для придбання такого коштовного майна, тому існують сумніви в законності джерела його походження.

Скаржник також зазначив, що про наявність таких сумнівів свідчить висновок ГРД від 11 травня 2017 року про невідповідність судді критеріям доброчесності та додаткова інформація від 28 червня 2017 року, зокрема у зв’язку з наявністю у користуванні судді цього будинку. Суддя не змогла пояснити джерела походження коштовного майна, яке перебуває в її користуванні, за наявності сумнівів у законності джерел його походження. Отже, на думку скаржника, суддя порушила вимоги пункту 10 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та статті 18 Кодексу суддівської етики (у редакціях, чинних на момент подання скарги).

Враховуючи викладене, скаржник просив притягнути суддю Ступак О.В. до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 12 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Скарга Маселка Р.А. № М-475/26/7-18

Маселко Р.А. у скарзі зазначив, що в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік, поданій, суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак О.В., вказано, що з 1 грудня 2017 року судді та членам її сім’ї на праві користування належить житловий будинок площею 381,7 кв. м, який є власністю її свекрухи ОСОБА1.

Під час співбесіди у ВККСУ 17 липня 2017 року, яка проводилася в межах конкурсу на посаду судді Верховного Суду, суддя Ступак О.В. наголосила, що з листопада 2016 року разом із сім’єю проживає у житловому будинку, який є власністю її свекрухи ОСОБА1.

Такі самі пояснення відображені і в рішенні Комісії від 17 липня 2017 року № 196/17 про визнання Ступак О.В. такою, що за критеріями професійної етики та доброчесності підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду (далі – рішення Комісії).

Отже, як зауважив Маселко Р.А., Ступак О.В. (на той час суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (далі – ВССУ)) під час участі у конкурсі на посаду судді Верховного Суду неодноразово подавала до органів, які брали участь у проведенні конкурсу, недостовірну інформацію щодо перебування вказаного будинку в її користуванні та користуванні членів її сім’ї. Крім того, на думку скаржника, це свідчить, що у 2015–2017 роках суддя Ступак О.В. користувалася житлом, яке не вказала у декларації, тобто порушила антикорупційне законодавство, що мало б вплинути на рішення ВККСУ щодо її кандидатури на посаду судді Верховного Суду. Разом із тим автор скарги зазначив, що така поведінка судді суперечить Кодексу суддівської етики.

Як вважає скаржник, наведене дає підстави стверджувати, що публічне повідомлення недостовірної інформації щодо свого майна та/або дій, які вчинялися задля отримання у власність цього майна, є недопустимим, оскільки порушує вимоги пунктів 3.1, 3.2 Бангалорських принципів і статей 1, 3, 18 Кодексу суддівської етики, дискредитує та підриває авторитет судової системи і правосуддя в очах суспільства.

Враховуючи наведене, скаржник просив притягнути суддю Ступак О.В. до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктами 3, 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

 

Скарга Маселка Р.А. № М-475/47/7-18

Маселко Р.А. у скарзі вказав, що, як йому стало відомо, суддя Ступак О.В. під час співбесіди у межах конкурсу до Верховного Суду повідомила завідомо недостовірну інформацію, завдяки чому стала переможцем конкурсу.

Зокрема, у письмових поясненнях та під час співбесіди у ВККСУ суддя Ступак О.В. на запитання членів Комісії зазначила, що автомобіль марки «BMW X5», 2016 року випуску, набутий у власність за рахунок коштів, отриманих від продажу автомобіля марки «Toyota Land Cruiser 150» (1012500 грн), та сімейних заощаджень.

Однак, як вказав скаржник, зазначене твердження судді спростовується обставинами, встановленими в ухвалі Солом’янського районного суду міста Києва від 14 серпня 2018 року, згідно з якою автомобіль марки «Toyota Land Cruiser» був проданий більше ніж через місяць після повної оплати чоловіком судді вартості автомобіля марки «BMW X5».

Таким чином, за твердженням скаржника, детективами Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) у межах досудового розслідування кримінального провадження за фактом вчинення суддею Ступак О.В. кримінального правопорушення встановлено відсутність коштів, достатніх для набуття у власність автомобіля марки «BMW X5», та неправдивість наданої суддею Ступак О.В. інформації, що вказаний автомобіль придбано за рахунок коштів, виручених від продажу іншого автомобіля.

Також скаржник зазначив, що у поданій декларації за 2017 рік суддя Ступак О.В. вказала, що з 1 грудня 2017 року їй та членам її сім’ї на праві користування належить житловий будинок площею 381,7 кв. м, який є власністю її свекрухи ОСОБА1.

Однак, як вказав автор скарги, під час співбесіди у ВККСУ суддя Ступак О.В. наголосила, що проживає у вказаному будинку з листопада 2016 року, а саме після смерті свекра та старшого брата чоловіка, що підтверджується рішенням ВККСУ від 17 липня 2017 року № 196/17 про визнання Ступак О.В. такою, що за критеріями професійної етики та доброчесності підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду.

Отже, скаржник стверджує, що суддя Ступак О.В. неодноразово подавала до органів, які брали участь у проведенні конкурсу, недостовірну інформацію щодо перебування вказаного будинку в її користуванні та членів її сім’ї.

Крім того, Маселко Р.А. у скарзі зазначив, що на питання членів Комісії про джерело походження коштів свекрухи для набуття у власність житлового будинку у селі ІНФОРМАЦІЯ1 суддя Ступак О.В. відповіла, що вказаний будинок придбаний за доходи свекрухи, які вона отримала, оскільки все своє життя працювала, а також здійснювала підприємницьку діяльність.

Як вважає скаржник, наведене не відповідає дійсності, оскільки з ухвали Солом’янського районного суду міста Києва від 14 серпня 2018 року йому стало відомо, що ОСОБА1 дійсно заплатила 1,8 млн грн продавцю цього будинку, однак ці кошти вона отримала з рахунку ОСОБА2, тобто чоловіка судді. Окрім цього, ОСОБА2 перерахував ще майже 750 тис. грн зятю продавця.

Таким чином, зазначив скаржник, у вказаній ухвалі встановлено, що житловий будинок коштував значно більше його задекларованої вартості, при цьому понад 2,5 млн грн було сплачено за будинок саме за рахунок доходів сім’ї Ступак. Отже, на думку скаржника, твердження судді, що ці кошти зароблені її свекрухою, не відповідають дійсності.

При цьому скаржник вважає, що суддя Ступак О.В. почала користуватися будинком ще у 2015 році, оскільки, як вказано в зазначеній ухвалі Солом’янського районного суду міста Києва, даними телефонних трафіків підтверджується перебування абонентського номера судді у зоні дії базових станцій, які обслуговують адресу місцезнаходження будинку, а саме вночі 30 та 31 грудня 2015 року, цілу добу 1 січня 2016 року, весь 2016 рік, 31 грудня 2016 року і 1 січня 2017 року.

Крім того, скаржник зазначив, що суддя Ступак О.В. отримала службову квартиру, яка в подальшому була виведена із числа службових. При цьому під час співбесіди у ВККСУ в межах конкурсу до Верховного Суду суддя стверджувала, що заяву про виведення квартири із числа службових не подавала, таке виведення відбулося без її відома та без її звернення, квартира була позбавлена статусу службової у загальному для всіх суддів порядку.

Вказане, як зауважив автор скарги, підтверджується зазначеним рішенням Комісії.

За твердженням скаржника, суддя Ступак О.В. неодноразово зазначала, що не подавала заяву про виключення квартири із числа службових, проте ці відомості спростовуються листом Дніпровської районної у місті Києві державної адміністрації від 27 вересня 2017 року № 8417/24/1/103, відповідно до якого до матеріалів клопотання ВССУ про виключення житлового приміщення із числа службових була долучена заява Ступак О.В. від 30 травня 2013 року, складена на ім’я голови ВССУ та голови житлово-побутової комісії ВССУ, із проханням щодо виключення займаного житлового приміщення із числа службових.

Таким чином, Маселко Р.А. стверджує, що пояснення судді Ступак О.В. не відповідають дійсності.

На думку скаржника, повідомлення суддею недостовірних відомостей під час співбесіди у ВККСУ, які стали підставою для відхилення негативного висновку ГРД, є очевидним свідченням недотримання суддею вимог статей 1, 3 Кодексу суддівської етики, а тому наявні передбачені пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» підстави для притягнення судді Ступак О.В. до дисциплінарної відповідальності.

Із поданих Маселком Р.А. скарг вбачається, що надана суддею Ступак О.В. недостовірна інформація стосується типу права на будинок площею 381,7 кв. м і земельну ділянку під ним, що розташовані у селі Стоянці Києво-Святошинського району Київської області, періоду користування цим майном та джерел походження коштів на його придбання, набуття у власність автомобіля марки «BMW X5», а також відомостей щодо виключення службової квартири із числа службових.

На підтвердження наведених у скаргах доводів Маселко Р.А. долучив до матеріалів дисциплінарної справи висновок ГРД, затверджений 11 травня 2017 року, про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Ступак О.В. критеріям доброчесності та професійної етики. Підставою для підготовки вказаного висновку стосовно судді Ступак О.В. стали відомості про неповну інформацію, відображену у деклараціях, невідповідність витрат і майна членів сім’ї та близьких осіб кандидата на посаду судді Верховного Суду, а також невідповідність способу їх життя задекларованим доходам.

Також Маселко Р.А. долучив до скарг копію ухвали Солом’янського районного суду міста Києва від 14 серпня 2018 року (справа № 760/21011/18) про тимчасовий доступ до речей і документів, постановлену на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 вересня 2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 Кримінального кодексу України.

На підтвердження факту надання суддею Ступак О.В. недостовірних відомостей щодо виключення відповідної квартири із числа службових без її відома скаржник долучив до матеріалів дисциплінарної скарги копію заяви судді Ступак О.В. від 30 травня 2013 року про виключення із числа службових жилих приміщень ВССУ та закріплення за нею та членами її сім’ї трикімнатної квартири у будинку на бульварі Перова у місті Києві.

Крім того, до однієї зі скарг Маселко Р.А. долучив копію пояснень судді Ступак О.В. до ВККСУ та рішення Комісії від 17 липня 2017 року № 196/вс-17 про визнання Ступак О.В. такою, що за критеріями професійної етики та доброчесності підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду.

У подальшому Маселко Р.А. на додаток до скарг на підтвердження своїх доводів долучив копію рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2020 року у справі за позовом Громадської організації «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан» до Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК, Національне агентство), третя особа – Ступак О.В., про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії (№ 640/13788/19), яким визнано протиправним та скасовано рішення НАЗК № 1053 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА3, суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ».

У письмових поясненнях, наданих на запит члена Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Артеменка І.А., щодо обставин, викладених у скаргах Маселка Р.А. (вх. № 6123/0/6-19 від 25 листопада 2019 року), суддя Ступак О.В. зазначила, що скарги члена Громадської ради доброчесності Маселка Р.А. є безпідставними, оскільки не містять відомостей про вчинення нею дисциплінарного проступку, а тому підлягають залишенню без розгляду.

Суддя вказала, що обставини, викладені та на власний розсуд інтерпретовані скаржником у скаргах від 5 лютого, 10 травня та 16 листопада 2018 року, були предметом дослідження ВККСУ та Вищої ради правосуддя під час проведення конкурсу до Верховного Суду.

Проте після завершення конкурсу скаржник, крім того, що поширює стосовно неї одні й ті самі відомості у соціальних мережах та на каналі «24», продовжує подавати скарги до різних інстанцій, у тому числі і до Вищої ради правосуддя. Підтвердженням цього є те, що найбільша кількість скарг стосовно неї, що надійшли до Вищої ради правосуддя, подані саме Маселком Р.А., що розцінюється нею як переслідування її як судді.

Стосовно обставин, викладених у скаргах Маселка Р.А., суддя вказала, що пояснення щодо обставин, пов’язаних із майновими питаннями, надавала під час конкурсу, а отже, ці обставини вже були предметом дослідження та оцінки Вищої ради правосуддя. За результатами конкурсу її призначено суддею Верховного Суду.

За твердженням судді, ці обставини перевірялися НАЗК та НАБУ як за скаргами Маселка Р.А., так і за скаргами Громадського об’єднання «Всеукраїнське об’єднання «Автомайдан», одним із засновників якого він є.

За результатами повної перевірки поданих нею декларацій за 2015, 2016 роки НАЗК не встановило порушень, які могли б бути підставою для притягнення її як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності.

Суддя також вказала, що стосовно обставин, які начебто встановлені НАБУ, члени її родини надали пояснення. Після надання пояснень до цього органу у НАБУ відсутні претензії до неї.

Вважає, що метою подання Маселком Р.А. скарг є переслідування її як судді.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що скарги не містять відомостей про вчинення нею дисциплінарного проступку, а викладені у них обставини були предметом перевірки як Вищої ради правосуддя під час конкурсу до Верховного Суду, так і інших компетентних органів, суддя Ступак О.В. просить залишити вказані скарги без розгляду та повернути їх скаржнику.

1 жовтня 2020 року надійшли додаткові пояснення судді Ступак О.В. (вх. № 2308/2/6-20), в яких суддя просила врахувати надані нею попередні пояснення та додатково зазначила таке.

Посилаючись на пункт 8 статті 11 Закону України «Про запобігання корупції», суддя вказала, що контроль та перевірка декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя осіб, уповноважених на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, належить до виключної компетенції НАЗК як центрального органу виконавчої влади зі спеціальним статусом.

За результатами повної перевірки поданих нею електронних декларацій за 2015, 2016 роки НАЗК не встановило порушень, які могли б бути підставою для притягнення її як до адміністративної, так і до кримінальної відповідальності (рішення НАЗК №№ 1052, 1053).

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2020 року скасовано постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2020 року, провадження в адміністративній справі закрито. Отже, рішення НАЗК від 12 квітня 2019 року № 1053 про результати здійснення повної перевірки декларації Ступак О.В. за 2016 рік є чинним.

Суддя звернула увагу, що повні перевірки її декларацій за 2015 та 2016 роки проводилися НАЗК за зверненнями у 2017 році ГО ВО «Автомайдан», членом якого є скаржник. Аналогічні звернення були направлені і до НАБУ, внаслідок чого до ЄРДР 20 вересня 2017 року внесено відомості за № ____.

Суддя Ступак О.В. наголосила, що усі обставини, викладені у скаргах Маселка Р.А., були предметом оцінки компетентних органів (НАЗК та НАБУ), за результатами розгляду яких НАЗК прийняло рішення 12 квітня 2019 року, а НАБУ, допитавши її як свідка у вересні 2018 року, більше жодних дій не вчиняло.

Суддя зазначила, що, виходячи зі змісту поданих Маселком Р.А. скарг, усі вони спрямовані на перегляд результатів конкурсу до Верховного Суду, проведеного у 2017 році. При цьому обставини, викладені у скаргах, у значній частині повторюють обставини, наведені у висновку ГРД щодо неї, який був предметом дослідження під час конкурсу до Верховного Суду як ВККСУ, так і Вищої ради правосуддя. За результатами конкурсу її призначено на посаду судді Верховного Суду.

Також вказала, що під час проведення повних перевірок декларацій, ініційованих ГО ВО «Автомайдан», вона як суб’єкт декларування надала пояснення на звернення НАЗК щодо обставин, викладених у зверненнях громадської організації, та інших питань, які стосувалися усіх відображених у деклараціях об’єктів, з посиланням на норми ЦК України, СК України щодо підстав виникнення тих чи інших цивільних прав, які підлягають декларуванню, з підтвердними документами з усіх питань.

Крім того, зазначила суддя, на співбесідах під час конкурсу до Верховного Суду, на яких був присутній заявник, вона пояснювала, що її сім’я складається з неї, її чоловіка та їхніх дітей, вона ніколи не була членом сім’ї її свекра та свекрухи. Тому посилання Маселка Р.А. у скарзі від 5 лютого 2018 року на непідтвердження нею джерел походження майна членів її сім’ї, якими є її чоловік та діти, є голослівними. Отже, вважає суддя, відсутні підстави стверджувати про допущення нею порушення, визначеного пунктом 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Щодо тверджень скарги від 10 травня 2018 року про нібито повідомлення нею недостовірної інформації про перебування у користуванні її та членів її сім’ї житлового будинку, який належить її свекрусі, суддя вказала, що під час конкурсу до Верховного Суду, а також компетентному органу під час проведення повної перевірки її декларацій вона пояснювала, що відповідно до пункту 11 Роз’яснень щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю (затверджених рішенням НАЗК від 11 серпня 2016 року № 3) при поданні щорічної декларації, якщо об’єкти станом на 31 грудня попереднього року не перебувають у володінні, користуванні або власності суб’єкта декларування або членів його сім’ї, то вони не повинні відображатися в декларації.

Тому, оскільки станом на 31 грудня 2015 року будь-якими правами її, її чоловіка та її дітей власники будинку не наділяли, відповідно будь-які права у членів її сім’ї були відсутні. Перебування у гостях будь-якої особи під час святкування Нового року не породжує права гостей на користування майном власників будинку та, відповідно, обов’язку декларувати таке майно.

Суддя вказала, що право її сина на вказаний будинок, яке виникло у зв’язку з реєстрацією за адресою будинку, у декларації відображено.

Станом на 31 грудня 2016 року будь-яких прав у неї, її чоловіка, її дочок на вказаний будинок також не було, оскільки після смерті свекра відкрилася спадщина на частину будинку, розпорядитися якою могли б тільки спадкоємці за спільною згодою після прийняття та оформлення спадщини, строк прийняття якої відповідно до статті 1268 ЦК України становить 6 місяців.

Суддя наголосила, що на співбесідах під час конкурсу до Верховного Суду вона не зазначала і не визнавала існування будь-якого права у неї, у тому числі і права користування на будинок, оскільки такого права в неї не було, а також пояснювала причини її перебування у вказаному будинку.

Після вирішення спадкоємцями свекра питання щодо спадщини, волевиявлення власника будинку, оформленого письмовою угодою, відповідно, у неї та членів її сім’ї виникло право користування на вказаний будинок, з 2017 року таке право відображено у деклараціях.

Разом із тим, зазначила суддя, НАЗК у своїх рішеннях вказало, що для цілей декларування інформацію про тип права на майно, яке згідно із положеннями СК України належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності, необхідно відображати на підставі правовстановлюючих документів. Інших неточностей декларування у розділі 3 декларації «Об’єкти нерухомості» НАЗК не встановлено.

Щодо інших зауважень НАЗК за результатами перевірок, а саме неправильного зазначення типу права на рухоме майно (транспортні засоби) та типу права на доходи, суддя вказала, що пояснення є аналогічними наведеним вище та обґрунтовуються застосуванням нею положень СК України, який НАЗК не застосовує при перевірці правильності відображення інформації для цілей декларування.

Щодо придбаного у 2016 році її чоловіком автомобіля суддя вказала, що під час проведення повної перевірки її декларації за 2016 рік нею на запит НАЗК у вересні 2018 року надано пояснення з підтвердними документами щодо цих обставин. Отже, обставини придбання автомобіля були предметом перевірки компетентного органу і будь-яких порушень не встановлено.

Щодо посилань у скарзі від 18 листопада 2018 року на ухвалу слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва від 14 серпня 2018 року суддя звернула увагу, що подібним ухвалам слідчого судді Вища рада правосуддя надала оцінку у рішенні від 25 березня 2019 року № 917/2дп/15-19.

При цьому вказала, що відповідно до статті 198 КПК України висновки слідчого судді, висловлені в ухвалі, не мають преюдиціального значення не тільки в рамках кримінального процесу, а й будь-якого іншого провадження. З огляду на викладене, вважає суддя, окремі документи з матеріалів кримінального провадження за відсутності вироку, що у встановленому законом порядку набрав законної сили, не можуть вважатися належним і допустимим доказом у дисциплінарній процедурі Вищої ради правосуддя.

Оскільки НАЗК за результатами повних перевірок не встановлено обставин, які б свідчили про зазначення нею у деклараціях завідомо неправдивих відомостей або умисне незазначення нею відомостей, визначених законодавством, відповідно, вважає суддя Ступак О.В., відсутні підстави стверджувати, що нею як суддею вчинені дії, які мають ознаки дисциплінарного проступку, відповідальність за який передбачено пунктом 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Суддя Ступак О.В. наполягає, що нею не вчинялися дії, які порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя, або дії, які б суперечили нормам суддівської етики та стандартів поведінки судді, а тому відсутні підстави для притягнення її до дисциплінарної відповідальності з підстав, передбачених пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Вважає, що посилання у скаргах на нібито вчинення нею дій, які підпадають під ознаки дисциплінарного проступку, нічим не підтверджені та є голослівними.

Водночас суддя Ступак О.В. просить Вищу раду правосуддя як незалежний конституційний орган державної влади та суддівського врядування, який покликаний забезпечувати незалежність судової влади, у межах своїх повноважень захистити її незалежність як судді від переслідувань заявника.

До пояснень суддя Ступак О.В. долучила копію рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2020 року (справа № 640/13788/19), яким скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2020 року (щодо визнання протиправним та скасування рішення НАЗК від 12 квітня 2019 року № 1053 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік, поданої ОСОБА3, суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ»).

Представник судді Ступак О.В. – адвокат Голуб В.Є. у засіданні Дисциплінарної палати надав пояснення, аналогічні поясненням судді.

Крім того, повідомив, що кримінальне провадження № ____ закрито згідно з пунктом 4 частини першої статті 284 КПК України на підставі рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020. При цьому адвокат наголосив, що за цим кримінальним провадженням не вчинено жодної процесуальної дії щодо повідомлення будь-якій особі про підозру.

Також адвокат підтвердив пояснення судді Ступак О.В., що будинок та земельна ділянка у селі ІНФОРМАЦІЯ1 не відображалися суддею у деклараціях за 2015, 2016 роки, оскільки право власності на це нерухоме майно належить свекрусі судді, яка не є членом родини судді Ступак О.В. Свекор та свекруха судді на двох мають майже сто років трудового стажу, а тому мали можливість заробити кошти для придбання нерухомого майна. Вказав, що суддя, отримавши право користування на це майно, почала декларувати його з 2017 року.

Щодо придбання автомобіля марки «BMW X5» сім’єю судді Ступак О.В. адвокат вважає, що, як вбачається з декларації, сім’я судді мала достатньо коштів для його придбання. При цьому НАЗК перевіряло спосіб життя судді у повному обсязі.

Враховуючи викладене, у зв’язку з відсутністю суб’єктивної та об’єктивної складових дисциплінарних проступків, просив відмовити у притягненні судді Ступак О.В. до дисциплінарної відповідальності.

Скаржник Маселко Р.А. у засіданні Дисциплінарної палати зазначив, що суддя Ступак О.В., надаючи пояснення, які не відповідають дійсності, не виконала свій обов’язок щодо підтвердження законності джерела походження майна у зв’язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання.

Також скаржник вказав, що матеріалами досудового розслідування за кримінальним провадженням № ____ встановлено, що за день-два до вчинення договорів купівлі-продажу будинку та земельної ділянки у селі Стоянці кошти на рахунок свекрухи судді були перераховані її сином, тобто чоловіком судді. Крім того, чоловік судді додатково перерахував кошти на рахунок сина продавця, що, на думку скаржника, було доплатою за будинок.

Отже, як вважає скаржник, кошти для придбання вказаного нерухомого майна не є результатом сторічної праці свекрів, а належать чоловіку судді – ОСОБА2.

Щодо пояснень судді Ступак О.В. про періодичне користування вказаним будинком скаржник зазначив, що шляхом пеленгування телефонних з’єднань НАБУ встановило місце постійне проживання судді Ступак О.В. у 2015, 2016 роках – у будинку в селі ІНФОРМАЦІЯ1, натомість свекруха судді – ОСОБА1 у цей період постійно проживала в Житомирській області.

З урахуванням наведеного скаржник вважає, що суддя Ступак О.В. зобов’язана була декларувати право користування вказаним будинком, починаючи з 2015 року.

Також скаржник вказав, що НАБУ перевірялися усі доходи сім’ї судді. Водночас під час допиту покупця автомобіля марки «Toyota Land Cruiser 150» як свідка з’ясовано, що цей автомобіль був проданий після того, як сім’єю судді Ступак О.В. було придбано автомобіль марки «BMW X5».

На переконання скаржника, наведене вказує, що кошти від продажу автомобіля марки «Toyota Land Cruiser 150» не були джерелом для придбання автомобіля марки «BMW X5». Офіційно задекларованих коштів, на думку скаржника, також не вистачало.

Враховуючи викладене, скаржник наголосив, що у скарзі стоїть питання про невиконання суддею Ступак О.В. обов’язку, передбаченого пунктом 10 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», підтверджувати законність джерела походження майна у зв’язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання. Скаржник стверджував, що суддя Ступак О.В. під час проходження кваліфікаційного оцінювання надавала неправдиві відомості щодо вказаного рухомого і нерухомого майна.

Стосовно доводів скаржника щодо надання суддею недостовірної інформації на підтвердження походження коштів на придбання будинку та земельної ділянки у селі ІНФОРМАЦІЯ1 під час дисциплінарного провадження Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено таке (скарга Маселка Р.А. від 5 лютого 2018 року).

Скаржник зазначив, що суддя Ступак О.В. безкоштовно користується будинком площею 380 кв. м та земельною ділянкою 0,1309 га під ним, розташованим у селі ІНФОРМАЦІЯ1, отже, на неї поширюється обов’язок підтвердити джерела походження цього майна.

Вважає, що дисциплінарний проступок судді полягає у тому, що суддя Ступак О.В. під час співбесіди (яка проходила в межах кваліфікаційного оцінювання) чітко зазначила, що розмір доходів свекрухи (як власника вказаного будинку та земельної ділянки) їй не відомий, однак у досьє судді міститься інформація про повну відсутність доходів у власника будинку, починаючи з 2012 року, окрім пенсії.

Наведене, на думку скаржника, свідчить про непідтвердження суддею Ступак О.В. джерела походження вказаного майна, яке перебуває у її користуванні, та, як наслідок, порушення суддею пункту 10 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 18 Кодексу суддівської етики, у зв’язку із чим суддю Ступак О.В. слід притягнути до дисциплінарної відповідальності з підстави, передбаченої пунктом 12 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Під час дисциплінарного провадження Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що 24 листопада 2016 року Ступак О.В. звернулася до ВККСУ із заявою, в якій просила провести стосовно неї кваліфікаційне оцінювання для участі у конкурсі на посаду судді Касаційного цивільного суду за спеціальною процедурою призначення та за результатами конкурсу рекомендувати її для призначення на вакантну посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Відповідно до рішення ВККСУ від 11 січня 2017 року, наявного у наданому до Вищої ради правосуддя досьє судді, Комісія вирішила призначити кваліфікаційне оцінювання 653 кандидатів на зайняття 120 вакантних посад суддів касаційних судів у складі Верховного Суду, стосовно яких проводиться спеціальна перевірка, за групами згідно з додатками 1–4 за списком, в якому, зокрема, зазначена Ступак О.В.

11 травня 2017 року до ВККСУ надійшов висновок ГРД про невідповідність кандидата на посаду судді Верховного Суду Ступак О.В. критеріям доброчесності та професійної етики.

З-поміж іншого, ГРД у висновку зазначила, що суддею не надано пояснень щодо джерела походження коштів для придбання свекрухою судді житлового будинку та земельної ділянки під ним у селі ІНФОРМАЦІЯ1. Також вказано, що відповідно до даних сайтів нерухомості вартість такого майна становить 5–6 млн гривень. При цьому досьє судді не містить відомостей на підтвердження спроможності свекрухи судді, яка є вже літньою жінкою і з 2010 року не здійснює підприємницьку діяльність (до 2010 року здійснювала торговельну діяльність на ринку з лотків), придбавати таке коштовне майно.

17 травня 2017 року суддя Ступак О.В. надала до Комісії письмові пояснення з додатковими матеріалами, в яких зазначила, що інформація, викладена ГРД у висновку від 11 травня 2017 року про доходи її сім’ї та її батьків, не відповідає дійсності, оскільки вказані доходи задекларовані у значно більших сумах, ніж це вказано у висновку ГРД.

Щодо статків свекра та свекрухи суддя Ступак О.В. пояснила, що на її прохання чоловік надав їй копії документів його батьків, з яких вбачається, що її свекор мав безперервний трудовий стаж понад 52 роки (згідно з відомостями у трудовій книжці), а після виходу на пенсію з посади директора підприємства продовжував працювати на створеному ним ще у 2000 році приватно-орендному сільськогосподарському підприємстві, де він був єдиним засновником, власником та, відповідно, керівником. Діяльність підприємства припинена у 2012 році. Батько чоловіка помер ____ року. Також зазначила, що її свекруха має безперервний трудовий стаж 46 років, після виходу на пенсію займалась підприємницькою діяльністю.

Наведене, на думку судді, свідчить про те, що батьки її чоловіка працювали усе життя та змогли набути статки для купівлі житлового будинку та земельної ділянки, при цьому вартість цього майна у 2015 році сумарно становила 1862157 грн, а не 5–6 млн грн, як зазначено у висновку ГРД.

Крім того, суддя Ступак О.В. звернула увагу, що вона та її чоловік Ступак Ю.В. пройшли перевірки Державної фіскальної служби України, передбачені Законом України «Про очищення влади», щодо достовірності відомостей, зазначених у деклараціях, за результатами яких встановлено, що ними у деклараціях вказано достовірні відомості.

Як вбачається з досьє судді, до вказаних пояснень суддя Ступак О.В. долучила та надала Комісії додатки на 81 аркуші, зокрема копії договорів купівлі-продажу будинку та земельної ділянки, розташованих у селі ІНФОРМАЦІЯ1, від 1 липня 2015 року, копії трудових книжок свекра та свекрухи, копію статуту приватного підприємства, засновником якого був свекор.

Також встановлено, що 19 травня 2017 року на співбесіді у ВККСУ суддя Ступак О.В. пояснила, що на час подання заяви до ВККСУ про проведення стосовно неї кваліфікаційного оцінювання (24 листопада 2016 року) вона з родиною проживала у будинку в селі ІНФОРМАЦІЯ1 (аудіозапис за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=dGhr7vNWIkw&feature=youtu.be&t=5311).

Суддя Ступак О.В. вказала, що проживання її та її родини у будинку свекрухи зумовлено тим, що у жовтні 2016 року помер її свекор, а невдовзі помер брат її чоловіка, тому, зважаючи на вік свекрухи, її сім’я доглядає за нею. Водночас суддя зазначила, що, враховуючи наявність шести спадкоємців на цей будинок після смерті свекра та чоловікового брата, вона, без врегулювання з ними питання користування будинком, вважала, що не має ані морального, ані юридичного права декларувати це як належне їй право користування. Пояснила, що як юрист вона вважає, що право користування повинно бути документально врегульовано.

Крім того, зазначила, що будинок належить свекрам на праві спільної сумісної власності, ніяких угод, якими вона могла б підтвердити своє право користування цим будинком, вони зі свекрами не вкладали, при цьому підтвердила безоплатне користування цим будинком.

Також суддя пояснила, що до введення електронного декларування не було передбачено декларування готівки. При цьому, коли вводилося електронне декларування, минуло десять місяців з моменту закінчення звітного періоду, тому дані до електронної декларації вона вносила зі слів чоловіка, оскільки він займається фінансами в сім’ї і розуміється на цьому.

Разом із тим суддя зазначила, що джерело походження коштів – це сімейні накопичення. Пояснила, що її чоловік працював на високих керівних посадах у системі Національного банку України, на митниці, завжди отримував хорошу заробітну плату. Зокрема, в Національному банку України він займав посаду ІНФОРМАЦІЯ2.

Крім того, суддя Ступак О.В. вказала, що її свекри мають 52 і 46 років трудового стажу, а тому вона вважає, що вони мали можливість придбавати нерухоме майно. Також суддя зауважила, що її свекруха не зобов’язана звітувати перед нею щодо наявності у неї доходів.

Під час співбесіди у ВККСУ 17 липня 2017 року суддя Ступак О.В. зазначила, що вона максимально повно відобразила інформацію стосовно неї та членів її сім’ї, крім того, вважає, що нічим не підтверджене право користування декларуванню не підлягає.

Також вказала, що для з’ясування джерела походження доходів свекра та свекрухи для придбання будинку та земельної ділянки у селі ІНФОРМАЦІЯ1 надала до Комісії усі документи, які збереглися у родині її чоловіка. При цьому суддя звернула увагу, що свекор та свекруха мають на двох майже 100 років безперервного трудового стажу, а тому вона вважає, що вони мали можливість придбавати нерухоме майно.

Стосовно висновку ГРД щодо незазначення нею в декларації інших співвласників спірних будинку та земельної ділянки суддя Ступак О.В. зазначила про своє здивування, що члени ГРД, які є юристами, не взяли до уваги, що свекруха є єдиним власником за документами, однак фактичним співвласником цього майна є друге подружжя.

Встановлено, що згідно з рішенням ВККСУ від 17 липня 2017 року № 196/вс-17 Ступак О.В. визнано такою, що за критеріями професійної етики та доброчесності підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду. Проведення кваліфікаційного оцінювання вказаного кандидата завершено.

У вказаному рішенні зазначено, що стосовно статків батьків її чоловіка кандидат пояснила, що свекор мав безперервний трудовий стаж понад 52 роки, після виходу на пенсію продовжував працювати на створеному ним у 2000 році приватно-орендованому сільськогосподарському підприємстві «Україна», де він був єдиним засновником, власником та керівником (діяльність припинена у 2012 році), на підтвердження чого кандидат надала відповідні документи.

Комісія у пленарному складі, заслухавши доповідача, уповноваженого представника Громадської ради доброчесності та кандидата, дослідивши висновок, пояснення та документи, подані кандидатом, більшістю голосів (11 – за, 2 – проти) дійшла висновку, що наявні у Комісії докази спростовують висновок Громадської ради доброчесності про невідповідність кандидата Ступак О.В. критеріям доброчесності та професійної етики.

Із зазначеного рішення ВККСУ вбачається, що Комісія взяла до уваги пояснення Ступак О.В. та надані нею відповідні документи, що свідчить, що Комісія досліджувала вказане питання.

Рішенням ВККСУ від 28 липня 2017 року № 564/вс-17 вирішено внести рекомендацію Вищій раді правосуддя щодо призначення Ступак О.В. на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 9 листопада 2017 року № 3643/0/15-17 вирішено внести Президентові України подання про призначення Ступак О.В. на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Ухвалюючи вказане рішення, Вища рада правосуддя дійшла висновку, що порушень визначеного законом порядку надання Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рекомендації для призначення Ступак О.В. не виявлено та не встановлено обґрунтованого сумніву щодо відповідності кандидата критерію доброчесності чи професійної етики або інших обставин, які можуть негативно вплинути на суспільну довіру до судової влади у зв’язку з призначенням її на посаду судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

З наданих на запит члена Вищої ради правосуддя Гусака М.Б. рішень НАЗК вбачається таке.

Рішенням НАЗК від 12 квітня 2019 року № 1052 встановлено: «1. Суб’єкт декларування (Ступак О.В.) при складанні та поданні декларації за 2015 рік зазначив недостовірні відомості про: тип права на земельну ділянку, яка належить йому на праві власності; тип права на транспортні засоби; тип права та джерела отриманих ним та членом сім’ї (чоловіком) доходів, чим не дотримався вимог пунктів 2, 3, 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції». Ознак правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) та статтею 366-1 Кримінального кодексу України (далі – КК України), не виявлено. 2. Точність оцінки задекларованих активів відповідає даним, отриманим з наявних джерел. 3. Наявність конфлікту інтересів не встановлено. 4. Правові підстави для встановлення ознак незаконного збагачення відсутні». Доручено уповноваженій особі повідомити суб’єкта декларування Ступак О.В. про прийняте рішення та вжити заходів для створення в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – Реєстр декларацій), можливості подання нею декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2015 рік з достовірними відомостями.

Рішенням НАЗК від 12 квітня 2019 року № 1053 встановлено: «1. Суб’єкт декларування (Ступак О.В.) при складанні та поданні декларації за 2016 рік зазначив недостовірні відомості про: тип права на земельну ділянку, яка належить йому на праві власності; тип права на транспортні засоби; тип права на отримані ним та членом сім’ї (чоловіком) доходи, чим не дотримався вимог пунктів 2, 3, 7 частини першої статті 46 Закону України «Про запобігання корупції». Ознак правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 172-6 КУпАП та статтею 366-1 КК України, не виявлено. 2. Точність оцінки задекларованих активів відповідає даним, отриманим з наявних джерел. 3. Наявність конфлікту інтересів не встановлено. 4. Правові підстави для встановлення ознак незаконного збагачення відсутні». Доручено уповноваженій особі повідомити суб’єкта декларування Ступак О.В. про прийняте рішення та вжити заходів для створення в Реєстрі декларацій можливості подання нею декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік з достовірними відомостями.

Ухвалюючи вказані рішення, НАЗК зазначило, що у цілях декларування інформацію про тип права на майно, яке згідно із положеннями Сімейного кодексу України належить дружині та чоловіку на праві спільної сумісної власності, необхідно відображати на підставі правовстановлюючих документів.

Тобто із вказаних рішень НАЗК вбачається, що встановлені під час перевірки декларацій судді Ступак О.В. порушення стосувалися типу права на належне їй майно. При цьому ознак правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 172-6 КУпАП та статтею 366-1 КК України, не виявлено.

Разом із тим під час дисциплінарного провадження встановлено, що у справі за позовом ГО ВО «Автомайдан» до НАЗК, третя особа – ОСОБА3, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії (№ 640/13788/19) рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2020 року визнано протиправним та скасовано рішення НАЗК № 1053 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА3, суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ».

Скасовуючи зазначене рішення НАЗК, Окружний адміністративний суд міста Києва виходив із того, що в оскаржуваному рішенні Національним агентством не було відображено та проаналізовано факти недекларування суддею ОСОБА3, які були встановлені під час досудового розслідування кримінального провадження № ____, а саме щодо права користування житловим будинком, який є власністю свекрухи судді, права користування квартирою, коштів чоловіка судді, які розміщені на банківських рахунках.

Тобто НАЗК всупереч положенням Закону України «Про запобігання корупції» та Порядку проведення контролю та повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (затвердженого рішенням НАЗК від 10 лютого 2017 року № 56) належним чином не врахувало та не надало оцінку матеріалам кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 вересня 2017 року за № ____, щодо можливого вчинення суддею кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 КК України. Наведене призвело до того, що при наявності фактів, які свідчать про недостовірність внесених суддею ОСОБА3 відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, в оскаржуваному рішенні зроблено висновок про відсутність таких фактів.

З урахуванням викладеного, а також поданої відповідачем заяви про визнання позову суд дійшов висновку про наявність підстав про задоволення позову.

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 7 вересня 2020 року рішення суду Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 березня 2020 року скасовано; провадження у справі за позовом ГО ВО «Автомайдан» до НАЗК, третя особа – ОСОБА3, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов’язання вчинити дії закрито на підставі пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України).

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд наголосив, що правом здійснення контролю та повної перевірки декларації наділено саме НАЗК. При цьому суд звернув увагу, що заява про визнання позову взагалі не містить обґрунтування такого визнання, тоді як матеріали справи містять відзив відповідача на позовну заяву, в якому наведені заперечення на позов.

Узявши до уваги принцип належного урядування, який передбачає, що допущені державними органами помилки не можуть виправлятися за рахунок інших осіб та мати для них негативні наслідки, суд не прийняв визнання позову відповідача, оскільки в такому випадку порушуються права третьої особи у справі.

Крім того, апеляційний суд вказав, що у зазначеній справі позивач оскаржує рішення НАЗК № 1053 «Про результати здійснення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої ОСОБА3», яке не стосується його інтересів та не порушує його прав, а має безпосередній вплив лише на особу, щодо якої це рішення було прийнято, тобто є актом індивідуальної дії.

Оскаржуваний акт для позивача не є рішенням суб’єкта владних повноважень у розумінні статті 19 КАС України, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов’язків для позивача, тому він не може бути предметом спору. Відсутність спору, у свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.

У зв’язку з наведеним апеляційний суд дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, а провадження у цій справі – закриттю.

Таким чином, рішення НАЗК від 12 квітня 2019 року № 1053 є чинним.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що Вища рада правосуддя відповідно до статті 3 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» не наділена повноваженнями проводити повні перевірки декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, на предмет достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів тощо.

Також Дисциплінарна палата зазначає, що застосуванню підлягають положення Закону України «Про запобігання корупції» у відповідних редакціях, чинних до прийняття 27 жовтня 2020 року Конституційним Судом України рішення № 13-р/2020.

Згідно із частиною першою статті 4 Закону України «Про запобігання корупції» центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, є Національне агентство з питань запобігання корупції.

Відповідно до підпункту «ґ» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування і на яких поширюється дія цього Закону, є, зокрема, судді.

Статтею 11 вказаного Закону визначено повноваження НАЗК, з-поміж яких відповідно до пункту 8 частини першої цієї статті є здійснення в порядку, визначеному цим Законом, контролю та перевірки декларацій суб’єктів декларування, зберігання та оприлюднення таких декларацій, проведення моніторингу способу життя суб’єктів декларування.

Відповідно до положень статті 48 Закону України «Про запобігання корупції» Національне агентство проводить щодо декларацій, поданих суб’єктами декларування, такі види контролю: 1) щодо своєчасності подання; 2) щодо правильності та повноти заповнення; 3) логічний та арифметичний контроль. Національне агентство проводить повну перевірку декларацій відповідно до цього Закону. Порядок проведення передбачених цією статтею видів контролю, а також повної перевірки декларації визначається Національним агентством (частини перша, друга, третя статті 48 Закону).

Згідно із частиною першою статті 50 Закону повна перевірка декларації полягає у з’ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення і може здійснюватися у період здійснення суб’єктом декларування діяльності, пов’язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.

Тобто правом здійснення контролю та повної перевірки декларацій відповідно до Закону наділено саме НАЗК.

Рішенням Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020, зокрема, пункт 8 частини першої статті 11, статті 48, 50 Закону України «Про запобігання корупції» визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).

Щодо посилання автора скарги на підтвердження своїх доводів на ухвалу слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва від 14 серпня 2018 року, якою, на його думку, встановлено відповідні факти, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що вказані доводи підлягають відхиленню з огляду на таке.

Встановлено, що ухвала Солом’янського районного суду міста Києва від 14 серпня 2018 року була постановлена за результатами розгляду клопотання детектива НАБУ про тимчасовий доступ до речей і документів, на підставі матеріалів досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № ____ від 20 вересня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 366-1 КК України.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Кримінального процесуального кодексу України досудове розслідування – стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.

Статтею 131 КПК України визначено види заходів забезпечення кримінального провадження та встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

З огляду на те, що кримінальне провадження № ____ закрито згідно з пунктом 4 частини першої статті 284 КПК України на підставі Рішення Конституційного Суду України від 27 жовтня 2020 року № 13-р/2020, а також що вказаним Рішенням статтю 366-1 КК України визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає безпідставними доводи скаржника Маселка Р.А. щодо преюдиціального значення висновків, які містяться в ухвалі слідчого судді Солом’янського районного суду міста Києва від 14 серпня 2018 року.

Крім того, слід звернути увагу, що у вказаній ухвалі зазначені не встановлені судом факти, а інформація, викладена у клопотанні детектива НАБУ.

Також Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час дослідження досьє судді Ступак О.В. встановлено таке.

Із декларацій щодо майнового стану, родинних зв’язків, доброчесності, наявних у досьє судді, вбачається, що у поданих деклараціях родинних зв’язків судді за 2011–2015, 2012–2016, 2013–2017, 2014–2018 роки суддя Ступак О.В. як особу, з якою має родинні зв’язки, вказала лише свого чоловіка ОСОБА2, у декларації родинних зв’язків за 2015–2019 роки суддя Ступак О.В., крім чоловіка ОСОБА2, також вказала сестру та двоюрідного брата.

З наведеного вбачається, що суддя Ступак О.В. не зазначала свекрів як осіб, з якими вона має родинні зв’язки, отже, не вважала своїм безумовним обов’язком декларувати наявність у неї будь-якого права стосовно вказаних будинку та земельної ділянки у селі Стоянці.

Із договорів купівлі-продажу будинку та земельної ділянки у селі ІНФОРМАЦІЯ1 від 1 липня 2015 року вбачається, що вказані об’єкти нерухомості були придбані ОСОБА1 (свекрухою судді) за 1453 858,08 грн та 408 299,09 грн відповідно, що збігається з вартістю вказаних будинку та земельної ділянки, визначеною у звітах про грошову оцінку цих об’єктів нерухомості.

Як вбачається з вебсайту НАЗК, суддя Ступак О.В. з моменту введення електронного декларування щорічно подавала декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, вносила повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, що свідчить про дотримання суддею Ступак О.В. вимог законодавства щодо реалізації державної антикорупційної політики.

Також встановлено, що за результатами повної перевірки декларацій Ступак О.В. як особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування за 2015, 2016 роки, НАЗК прийняті рішення, згідно з якими не виявлено ознак правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 172-6 КУпАП та статтею 366-1 КК України. Точність оцінки задекларованих активів відповідає даним, отриманим з наявних джерел. Наявність конфлікту інтересів не встановлено. Правові підстави для встановлення ознак незаконного збагачення відсутні.

Крім того, на підтвердження законності джерела походження майна, а саме будинку та земельної ділянки у селі ІНФОРМАЦІЯ1 (власником яких є свекруха судді), до пояснень, наданих до ВККСУ, суддя Ступак О.В. долучила документи: трудові книжки її свекра та свекрухи на підтвердження їхнього трудового стажу, який сумарно становить майже 100 років; копію статуту підприємства, з якого вбачається, що свекор судді після виходу на пенсію був його керівником, а також засновником і власником; копії історій по карткових рахунках батьків судді; договори купівлі-продажу будинку та земельної ділянки у селі ІНФОРМАЦІЯ1 від 1 липня 2015 року.

Також суддя долучила висновок Державної фіскальної служби України про результати перевірки достовірності відомостей, передбачених пунктом 2 частини п’ятої статті 5 Закону України «Про очищення влади», згідно з яким за результатами проведення перевірки з урахуванням письмових пояснень судді та підтвердних документів встановлено, що суддею Ступак О.В. у декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2013 рік вказано достовірні відомості.

Крім того, з декларацій, які містяться в суддівському досьє та подавалися суддею Ступак О.В. до початку введення електронного декларування, вбачається, що в них відсутній такий розділ, як «декларування готівки, наявної у суб’єкта декларування».

Також встановлено, що на підставі отриманих від судді пояснень та долучених документів ВККСУ дійшла висновку, що суддя Ступак О.В. відповідає критеріям професійної етики та доброчесності.

Частиною першою статті 92 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» в редакції закону, чинній на день проведення співбесіди із Ступак О.В., було передбачено, що Вища кваліфікаційна комісія суддів України є державним органом суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України, та до її повноважень було віднесено проведення кваліфікаційного оцінювання (пункт 7 частини першої статті 93 Закону України № 1402-VIII).

Статтею 83 вказаного Закону встановлено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться ВККСУ з метою визначення здатності суддів (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеним законом критерієм. Рішенням від 2 листопада 2016 року № 141/зп-16 Комісія затвердила Положення про проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді, відповідно до якого проводиться кваліфікаційне оцінювання та визначення рейтингу кандидата для участі у конкурсі.

Таким чином, процедура кваліфікаційного оцінювання становить частину конкурсу на зайняття посади судді, в межах якого і була оцінена Ступак О.В. як кандидат на зайняття посади судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Згідно зі статтею 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Громадська рада доброчесності утворюється з метою сприяння Вищій кваліфікаційній комісії суддів України у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання.

Водночас відповідно до частини п’ятої статті 84 вказаного Закону у разі виявлення під час проведення кваліфікаційного оцінювання фактів, що можуть мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді, ВККСУ може звернутися до органу, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді, для вирішення питання про відкриття дисциплінарної справи чи відмови в її відкритті.

Вказаним правом (повноваженням) в межах процедури кваліфікаційного оцінювання стосовно Ступак О.В. Комісія не скористалася.

Оцінивши та проаналізувавши встановлені обставини, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла таких висновків.

Пунктом 10 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено обов’язок судді підтверджувати законність джерела походження майна у зв’язку з проходженням кваліфікаційного оцінювання або в порядку дисциплінарного провадження щодо судді, якщо обставини, що можуть мати наслідком притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, викликають сумнів у законності джерела походження майна або доброчесності поведінки судді.

Статтею 18 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, визначено, що суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема, з підстави непідтвердження суддею законності джерела походження майна.

Аналіз суб’єктивних та об’єктивних ознак дисциплінарного правопорушення дає підстави визначити дисциплінарний проступок судді як винне, протиправне порушення професійних обов’язків або загальновизнаних морально-етичних вимог, які ставляться до судді, що призвело чи могло призвести до шкідливих наслідків.

З наведеного вбачається, що об’єктивна сторона складу дисциплінарного проступку передбачає наявність умислу в діях судді, свідоме порушення ним встановлених законом вимог та настання / можливість настання негативних наслідків.

На думку Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, дії судді Ступак О.В. під час проходження нею конкурсу на посаду судді Верховного Суду, а саме надання пояснень, долучення документів щодо наявності трудового стажу в неї, її чоловіка та в їхніх батьків, а також щодо отримання ними доходів, зазначення в деклараціях фактів придбання певного майна свідчать про те, що суддя вживала розумних заходів для того, щоб бути обізнаною про майнові інтереси членів родини, докладала зусиль щодо надання повної інформації про наявність у її власності та у власності її сім’ї майна та законності підстав його придбання. Тобто діяла таким чином, щоб її поведінка підтримувала впевненість суспільства щодо чесності її як судді.

Таким чином, враховуючи викладене та кваліфікуючи дії судді Ступак О.В. щодо підтвердження наявності коштів на придбання цінного майна, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність у її діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме непідтвердження суддею законності джерела походження майна.

Стосовно доводів скаржника (скарга Маселка Р.А. від 10 травня 2018 року) про надання суддею органам, які брали участь у проведенні конкурсу, недостовірної інформації щодо періоду користування будинком у селі ІНФОРМАЦІЯ1 встановлено таке.

Скаржник у скарзі зазначив, що під час проходження конкурсу суддя Ступак О.В. надала недостовірну інформацію щодо періоду, коли вона із родиною почала користуватися будинком у селі ІНФОРМАЦІЯ1, тобто коли у неї виникло право користування вказаним будинком.

Зокрема, суддя Ступак О.В. у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави та місцевого самоврядування, за 2017 рік вказала, що спірний будинок належить їй та членам її сім’ї на праві користування з 1 грудня 2017 року. При цьому під час співбесіди у ВККСУ 17 липня 2017 року суддя Ступак О.В. наголосила, що у вказаному будинку вона проживає разом із сім’єю з листопада 2016 року, а саме після смерті свекра та старшого брата чоловіка.

Отже, як вважає скаржник, це свідчить, що у 2015–2017 роках суддя Ступак О.В. користувалася житлом, яке не вказано у декларації.

Тобто, на думку скаржника, під час участі у конкурсі до Верховного Суду суддя Ступак О.В. неодноразово подавала недостовірну інформацію до органів, які брали участь у проведенні конкурсу, зокрема, щодо користування нею та членами її сім’ї вказаним будинком, що мало б вплинути на рішення ВККСУ щодо її кандидатури.

На підставі наведеного скаржник вважав, що суддя Ступак О.В. порушила пункти 3.1, 3.2 Бангалорських принципів та статей 1, 3, 18 Кодексу суддівської етики, що призвело до дискредитації та підриву авторитету всієї судової системи та правосуддя в очах суспільства.

Як встановлено під час дисциплінарного провадження, суддя Ступак О.В. під час співбесіди у ВККСУ 17 липня 2017 року та у наданих до Комісії письмових поясненнях вказала, що вона та члени її родини почали користуватися будинком у селі Стоянці, який належить на праві власності її свекрусі, з листопада 2016 року, а саме після смерті у жовтні 2016 року її свекра, а потім і чоловікового брата.

У наданих поясненнях суддя також наголошувала, що, на її думку, право користування будинком та земельною ділянкою, власником яких є її свекруха, вона не повинна була декларувати, оскільки відповідно до законодавства співвласником цього майна є свекор. Вказане питання вона не узгоджувала зі свекрухою, а після смерті свекра, а згодом і чоловікового брата на цей будинок претендує шість спадкоємців. Отже, як упевнена суддя, вона не мала і морального права декларувати своє право користування вказаним будинком.

При цьому, як встановлено, співбесіди у ВККСУ із суддею Ступак О.В. проводилися у травні та липні 2017 року, письмові пояснення суддею Ступак О.В. до Комісії також надавалися 17 липня 2017 року.

Вказані пояснення та надані копії документів на їх підтвердження були взяті Комісією до уваги, тому Комісія у складі колегії прийняла рішення про винесення цього питання на розгляд Комісії у пленарному складі.

Разом із тим Маселко Р.А. у скарзі зазначив, що суддя Ступак О.В. у щорічній декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017 рік вказала наявність у неї права користування житловим будинком у селі ІНФОРМАЦІЯ1, власником якого є її свекруха, з 1 грудня 2017 року. На думку скаржника, це свідчить, що суддя Ступак О.В. надавала Комісії недостовірні відомості щодо початку періоду проживання у вказаному будинку та користування ним.

Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя наголошує, що не має повноважень здійснювати перевірки декларацій на предмет правильності та повноти їх заповнення, оскільки такими повноваженнями наділено НАЗК.

Разом із тим слід зауважити, що суддя Ступак О.В., надаючи пояснення до ВККСУ під час проходження конкурсу, не заперечувала проживання її та членів її сім’ї у вказаному будинку, однак наголошувала, що вони почали проживати в цьому будинку з листопада 2016 року, а саме після трагічних подій в родині. При цьому зазначала, що з огляду на наявного співвласника вказаних будинку та земельної ділянки, а в подальшому за наявності шести спадкоємців на вказане майно, відсутність домовленостей між нею та свекрухою щодо права користування вказаним майном вона не вважала, що беззаперечно зобов’язана декларувати право користування цим майном.

З декларацій судді Ступак О.В. за 2015 і 2016 роки вбачається, що вона не вказувала у цих деклараціях інформацію щодо наявності в неї права користування будинком у селі ІНФОРМАЦІЯ1.

Скаржник Маселко Р.А. у скарзі не навів інших достатніх аргументів та не надав документів на підтвердження своїх доводів, що суддя Ступак О.В. із членами своєї родини почала постійно користуватися будинком у селі Стоянці (проживати у ньому) саме з 2015 року і весь 2016 рік, а також що вона умисно не зазначила при цьому наявне в неї право користування вказаним будинком у деклараціях за 2015, 2016 роки.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 Бангалорських принципів суддя демонструє поведінку, бездоганну навіть з точки зору стороннього спостерігача. Спосіб дій та поведінка судді мають підтримувати впевненість суспільства в чесності та непідкупності судових органів. Недостатньо просто чинити правосуддя, потрібно робити це відкрито для суспільства.

Відповідно до статей 1, 3, 18 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною. Суддя повинен бути обізнаним про свої майнові інтереси та вживати розумних заходів для того, щоб бути обізнаним про майнові інтереси членів своєї сім’ї.

Відповідно до пунктів 3, 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, прояв неповаги до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу; зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисного незазначення відомостей, визначених законодавством.

Отже, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя вважає, що доводи скаржника про те, що суддя Ступак О.В. повідомляла до органів, які брали участь у проведенні конкурсу, завідомо недостовірну інформацію щодо періоду користування будинком та земельною ділянкою у селі Стоянці або мала на меті умисне незазначення відповідних відомостей, під час дисциплінарного провадження не підтвердилися.

З огляду на викладене також не встановлено обставин, які б свідчили про те, що відомості, зазначені суддею у деклараціях, мали негативний вплив на оточуючих, судову систему, суспільну довіру до суду.

Враховуючи викладене та кваліфікуючи дії судді, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність у діях судді Ступак О.В. щодо декларування періоду та права користування будинком складів дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисного незазначення відомостей, визначених законодавством.

У скарзі від 16 листопада 2018 року Маселко Р.А. вказав, що кандидат на посаду судді КЦСВС Ступак О.В. під час проходження співбесіди у ВККСУ повідомляла завідомо недостовірну інформацію, завдяки чому стала переможцем конкурсу, а саме щодо придбання автомобіля BMW X5, 2016 року випуску за рахунок коштів від продажу автомобіля Toyota Land Cruiser 150, а також сімейних заощаджень; щодо належності їй з 1 грудня 2017 року на праві користування будинку площею 381,7 кв. м, який є власністю її свекрухи ОСОБА1; щодо джерела походження коштів у свекрухи для набуття у власність житлового будинку у селі Стоянці; щодо дати початку періоду користування вказаним будинком; щодо виведення службової квартири із числа службових.

Скаржник у скарзі зазначив, що повідомлення суддею недостовірних відомостей під час співбесіди на конкурсі до Верховного Суду, які стали підставою для відхилення негативного висновку ГРД, є очевидним свідченням недотримання суддею вимог статей 1, 3 Кодексу суддівської етики та наявності в її діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

При цьому скаржник наголосив, що суддя Ступак О.В. стала переможцем у конкурсі завдяки неправдивим поясненням на співбесіді, що, на його думку, значно підриває довіру до самих конкурсних процедур, Верховного Суду, ВККСУ та суду загалом.

Стосовно доводів скаржника щодо декларування суддею Ступак О.В. права користування будинком та земельною ділянкою, що розташовані у селі Стоянці, підтвердження наявності доходів на їх придбання свекрухою судді та початку періоду користування вказаним будинком Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, оцінивши встановлені обставини, надала оцінку вказаним обставинам вище.

Стосовно доводів скаржника щодо виведення суддею Ступак О.В. службової квартири (яка знаходиться на бульварі Перова у місті Києві) із числа службових Другою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що вказані доводи були предметом перевірки дисциплінарної скарги Чижик Г.В. (яка також є членом Громадської ради доброчесності) стосовно судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак О.В., за результатами якої ухвалою Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 13 січня 2020 року № 30/2дп/15-20 відкрито дисциплінарну справу стосовно вказаної судді за скаргою Чижик Г.В.

Рішенням Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 18 травня 2020 року № 1353/2дп/15-20 відмовлено у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак О.В. та припинено дисциплінарне провадження.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 14 липня 2020 року № 2123/0/15-20 вказане рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя про відмову у притягненні судді Ступак О.В. до відповідальності та припинення дисциплінарного провадження залишено без змін.

Отже, доводам скарги Маселка Р.А. в цій частині надано належну оцінку у межах розгляду іншої дисциплінарної справи стосовно судді Ступак О.В. за дисциплінарною скаргою Чижик Г.В.

Стосовно доводів скаржника про повідомлення суддею Ступак О.В. під час проходження співбесіди у ВККСУ завідомо недостовірної інформації, завдяки чому вона стала переможцем конкурсу, а саме щодо придбання автомобіля BMW X5, 2016 року випуску, за рахунок коштів від продажу автомобіля Toyota Land Cruiser 150, а також сімейних заощаджень, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя встановила таке.

У декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої суддею Ступак О.В. за 2015 рік, у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» суб’єкт декларування вказала наявність двох автомобілів – Toyota Land Cruiser 150, 2010 року випуску, та Toyota Camry, 2014 року випуску.

Як вбачається з декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2016 рік, поданої суддею Ступак О.В., у вказаний період суб’єкт декларування у розділі 6 «Цінне рухоме майно – транспортні засоби» вказала інформацію щодо двох автомобілів – Toyota Camry, 2014 року випуску, та BMW X5, 2016 року випуску. У розділі 14 «Інформація щодо іншого правочину» суб’єкт декларування вказала два правочини стосовно транспортних засобів, за якими вона набула право власності та припинила право власності відповідно.

Датою набуття права власності на автомобіль BMW X5, 2016 року випуску, вказано 4 травня 2016 року, вартість автомобіля на дату набуття у власність, володіння чи користування – 1425974 гривень.

Також суддя Ступак О.В. як один із видів доходів, отриманих нею у звітному 2016 році, вказала дохід від відчуження рухомого майна (крім цінних паперів та корпоративних прав) у сумі 1012500 гривень.

З наведеного вбачається, що у 2016 році суб’єкт декларування відчужила автомобіль Toyota Land Cruiser 150, 2010 року випуску, за 1012500 гривень.

У поясненнях, наданих до ВККСУ, суддя Ступак О.В. зазначила, що автомобіль BMW X5 був придбаний її родиною за кошти від продажу автомобіля Toyota Land Cruiser 150 та сімейних заощаджень, накопичених не тільки у 2016 році, а й за попередні роки (сімейний задекларований дохід за 2015 рік становив 581678 грн, кошти на рахунках у банківських установах – 183540 грн).

При цьому суддя наголосила, що інформація, викладена у висновку ГРД від 11 травня 2017 року, про доходи її сім’ї не відповідає дійсності, оскільки згідно з її деклараціями за 2012–2016 роки вона отримала дохід не 994189 грн, як зазначено у висновку, а 2122261,85 грн, її чоловік за ці роки задекларував доходи на суму 912515,52 грн, а не 827018 грн, як вказано у висновку.

Крім вказаного виду доходу від продажу автомобіля, суддя Ступак О.В. у декларації за 2016 рік також вказала такі види доходів та коштів, наявних в її родині: заробітна плата судді – 298979 грн, допомога при народженні дитини – 16812 грн, заробітна плата чоловіка – 16414 грн, заробітна плата чоловіка, отримана за основним місцем роботи – 10531 грн, страхові виплати – 29123 грн, проценти – 20526 грн, 30018 грн, 1902 грн, кошти, розміщені на банківських рахунках, – 7700 євро, 76435 грн, 561 доллар США, 11419 євро, 1508 євро, готівкові кошти – 2000 євро.

Також у щорічній декларації за 2015 рік суддя Ступак О.В. вказала такі види доходів та коштів, наявних в її родині: заробітна плата судді – 236619 грн, соціальна допомога – 16812 грн, заробітна плата чоловіка за основним місцем роботи – 49828 грн, дивіденди – 169 грн, дохід від відчуження рухомого майна (крім цінних паперів та корпоративних прав) – 278250 грн, кошти, розміщені на банківських рахунках, – 7000 євро.

У виправленій щорічній декларації за 2015 рік суддя Ступак О.В. задекларувала готівкові кошти, а саме 290000 грн та 9500 євро.

У підсумку задекларовані доходи у 2016 році сім’ї судді Ступак О.В. становили: 298979 + 1012500 + 16812 + 16414 + 10531 + 29123 + 20526 + 30018 + 1902 + 76435 = 1513240 грн; 7700 євро + 11419 євро + 1508 євро + 2000 євро = 22627 євро; а також 561 доллар США.

Курс євро до гривні станом на 6 травня 2016 року становив 28,7 грн за 1 євро. Отже, сума 22627 євро дорівнювала 649394,9 грн, що в сумі з доходами, зазначеними у національній валюті, становило 2162634,9 гривень.

Отже, як свідчать наведені розрахунки, суддя Ступак О.В. мала можливість придбавати таке коштовне майно, як автомобіль BMW X5.

Як встановлено під час дисциплінарного провадження, Комісія погодилася з наданими суддею Ступак О.В. поясненнями, врахувала долучені нею до пояснень документи і дійшла висновку, що наявні у Комісії докази спростовують висновок ГРД про невідповідність Ступак О.В. критеріям доброчесності та професійної етики та прийняла рішення про визнання Ступак О.В. такою, що за критеріями професійної етики та доброчесності підтвердила здатність здійснювати правосуддя у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду.

Відповідно до статей 1, 3 Кодексу суддівської етики суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду. Суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, його поведінка була бездоганною.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, зокрема, з підстави допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Отже, підставою дисциплінарної відповідальності судді може бути не будь-яка поведінка, яка свідчить про недотримання суддею норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду, а лише та, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя. Саме така поведінка становить об’єктивну сторону зазначеного дисциплінарного проступку.

Як встановлено під час дисциплінарного провадження, суддя Ступак О.В. надавала у деклараціях всю інформацію щодо наявних у неї та її сім’ї доходів та придбання майна, надавала пояснення щодо усіх спірних питань, які виникли під час проходження нею кваліфікаційного оцінювання, разом із підтвердними документами, що свідчить, що суддя не мала на меті приховування інформації або надання завідомо недостовірної інформації для введення в оману суспільства.

Отже, на думку Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, дії судді Ступак О.В. свідчать про дотримання нею норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Таким чином, враховуючи наведене та кваліфікуючи дії судді щодо придбання нею автомобіля BMW X5, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність у її діях складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

За встановлених обставин Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку, що суддя Ступак О.В. не приховувала інформацію щодо джерела походження коштів на придбання її свекрухою будинку та земельної ділянки у селі Стоянці, періоду та права користування вказаними будинком та земельною ділянкою, наявності коштів на придбання автомобіля, про що надала пояснення з підтвердними документами, отже обставини, викладені скаржником Маселком Р.А. у дисциплінарних скаргах, під час дисциплінарного провадження не підтвердилися.

Таким чином, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновків про відсутність під час проходження конкурсу на посаду судді Верховного Суду у діях судді Ступак О.В.:

щодо підтвердження наявності коштів на придбання цінного майна – складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме непідтвердження суддею законності джерела походження майна;

щодо декларування періоду та права користування будинком – складів дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 3, 10 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду; зазначення в декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, завідомо неправдивих відомостей або умисного незазначення відомостей, визначених законодавством;

щодо придбання нею автомобіля BMW X5 – складу дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 3 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме допущення суддею поведінки, що порочить звання судді або підриває авторитет правосуддя, зокрема в питаннях моралі, чесності, непідкупності, відповідності способу життя судді його статусу, дотримання інших норм суддівської етики та стандартів поведінки, які забезпечують суспільну довіру до суду.

Згідно із характеристикою, наданою головою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Гульком Б.І., Ступак О.В. працює на посаді судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду з 21 листопада 2017 року, має стаж роботи на посаді судді 17 років.

За час роботи у Верховному Суді зарекомендувала себе досвідченим фахівцем, має високий рівень професійної майстерності, компетентна та принципова. Володіє високими професійними знаннями та навичками, постійно прагне до розвитку та самовдосконалення, працює над підвищенням та оновленням професійного досвіду шляхом самоосвіти, вимоглива до себе та оточуючих, ініціативна та відповідальна. Володіє професійними, моральними та діловими якостями для здійснення покладених на неї обов’язків.

Ступак О.В. бере активну участь у навчанні суддів у Національній школі суддів України з метою підвищення рівня їхньої кваліфікації.

У колективі має повагу та авторитет.

З вебсайту Вищої ради правосуддя вбачається, що суддя Ступак О.В. до дисциплінарної відповідальності не притягувалася.

Відповідно до частини другої статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

Якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється (частина шоста статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя»).

За приписами частини першої статті 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя має суддя, щодо якого ухвалено відповідне рішення. Скаржник має право оскаржити рішення Дисциплінарної палати у дисциплінарній справі до Вищої ради правосуддя за наявності дозволу Дисциплінарної палати на таке оскарження.

На підставі викладеного, керуючись статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 34, 49, 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 5.24, 12.37, 12.38 Регламенту Вищої ради правосуддя, Друга Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

вирішила:

 

відмовити у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак Ольги В’ячеславівни та припинити дисциплінарне провадження.

Рішення Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене суддею та скаржником до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

Головуючий на засіданні

Другої Дисциплінарної палати

Вищої ради правосуддя                           М.П. Худик

 

Члени Другої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя О.Є. Блажівська

 

В.К. Грищук

 

О.В. Прудивус