X
Enter the word to search

View Акт ВРП

Ukraine
Supreme Judiciary Council
Третя Дисциплінарна палата
Рішення
Kyiv
21.07.2021
1644/3дп/15-21
Про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді Вищого антикорупційного суду Хамзіна Т.Р.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя у складі головуючого – Швецової Л.А., членів Говорухи В.І., Іванової Л.Б., Матвійчука В.В., розглянувши дисциплінарну справу, відкриту за дисциплінарною скаргою адвоката Тимошенка Андрія Сергійовича в інтересах Савича Анатолія Володимировича стосовно судді Вищого антикорупційного суду Хамзіна Тимура Рафаїловича,

 

встановила:

 

до Вищої ради правосуддя 29 грудня 2020 року за вхідним № Т-6716/0/7-20 надійшла скарга адвоката Тимошенка А.С. в інтересах Савича А.В. щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Вищого антикорупційного суду Хамзіна Т.Р. за дії, вчинені під час розгляду справи № 991/1274/20 (провадження № 1-кс/991/1301/20).

У скарзі адвокат Тимошенко А.С. вказав, що, розглядаючи клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 серпня 2018 року за № ____ за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 27, частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України (далі – КК України), слідчий суддя Хамзін Т.Р. допустив порушення вимог частини п’ятої статті 280, частини першої статті 282 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України).

Зокрема, як зазначив скаржник, слідчий суддя Хамзін Т.Р. постановив ухвалу від 26 лютого 2020 року про задоволення вказаного клопотання, незважаючи на те, що 21 серпня 2018 року досудове розслідування у зазначеному кримінальному провадженні було зупинено.

На думку адвоката Тимошенка А.С., ухвала слідчого судді Вищого антикорупційного суду Хамзіна Т.Р. від 26 лютого 2020 року не містить мотивів відхилення аргументів сторони захисту щодо необхідності відновлення зупиненого досудового розслідування у разі потреби проведення інших слідчих дій, зокрема для підготовки та подання до суду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування.

Крім того, за твердженням адвоката Тимошенка А.С., суддя належним чином не оцінив докази на обґрунтування клопотання з точки зору достатності та взаємозв’язку, не надав належної мотивованої правової оцінки питанню застосованої кримінально-правової кваліфікації у вказаному кримінальному провадженні, відхилив усі аргументи сторони захисту щодо ненабуття ОСОБА1 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, що виключало можливість здійснення спеціального досудового розслідування на законних підставах, та щодо відсутності у матеріалах кримінального провадження належних та достатніх доказів переховування ОСОБА1 від суду та органу досудового розслідування, а також доказів належного оголошення його у міжнародний розшук.

З огляду на викладене скаржник просить притягнути суддю Хамзіна Т.Р. до дисциплінарної відповідальності на підставі підпунктів «а», «б» пункту 1, пункту 4 частини першої статті 106 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VІІІ).

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справи між членами Вищої ради правосуддя вказану скаргу для попередньої перевірки передано члену Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківському П.М.

За результатами попередньої перевірки дисциплінарної скарги член Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківський П.М. склав висновок із пропозицією про відкриття дисциплінарної справи стосовно судді Вищого антикорупційного суду Хамзіна Т.Р.

Ухвалою Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 31 березня 2021 року № 731/3дп/15-21 відкрито дисциплінарну справу стосовно судді Хамзіна Т.Р. у зв’язку із встановленням обставин, які можуть свідчити про наявність у його діях ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ. Ознак дисциплінарних проступків, визначених підпунктом «а» пункту 1 та пунктом 4 частини першої статті 106 цього Закону, Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя в діях судді Хамзіна Т.Р. не встановлено.

Адвоката Тимошенка А.С., який діє в інтересах Савича А.В., суддю Вищого антикорупційного суду Хамзіна Т.Р. повідомлено про дату, час і місце проведення засідань Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначених на 16, 30 червня 2021 року, в установленому законом порядку, у тому числі шляхом оприлюднення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

Розгляд дисциплінарної справи, призначений на 16 червня 2021 року, не відбувся у зв’язку з поданим суддею Хамзіним Т.Р. клопотанням про неможливість прибути на засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, 30 червня 2021 року розгляд цього питання відкладено у зв’язку з неявкою судді.

Адвоката Тимошенка А.С., який діє в інтересах Савича А.В., суддю Вищого антикорупційного суду Хамзіна Т.Р. повідомлено про дату, час і місце проведення засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя, призначеного на 21 липня 2021 року, в установленому законом порядку, у тому числі шляхом оприлюднення відповідної інформації на офіційному вебсайті Вищої ради правосуддя.

З метою запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та забезпечення реалізації прав учасників дисциплінарної справи судді, скаржнику запропоновано взяти участь у засіданні в режимі відеоконференції та подати відповідні клопотання.

У засідання Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя 21 липня 2021 року прибув суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р., адвокат Тимошенко А.С., який діє в інтересах Савича А.В., брав участь у засіданні в режимі відеоконференції.

Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя, заслухавши доповідача – члена Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя Гречківського П.М., суддю Хамзіна Т.Р., скаржника – адвоката Тимошенка А.С., який діє в інтересах Савича А.В., дослідивши матеріали дисциплінарної справи, дійшла висновку про відсутність підстав для притягнення судді Хамзіна Т.Р. до дисциплінарної відповідальності з огляду на таке.

Хамзін Тимур Рафаїлович Указом Президента України від 29 вересня 2016 року № 425/2016 призначений суддею Куйбишевського районного суду Запорізької області строком на п’ять років, Указом Президента України від 11 квітня 2019 року № 128/2019 призначений на посаду судді Вищого антикорупційного суду.

Національним антикорупційним бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20 вересня 2016 року за № ____ за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 27, частиною другою статті 364 КК України.

12 липня 2018 року старший детектив Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Іванов О.В., за погодженням із заступником керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кривенком В.В., склав повідомлення про підозру ОСОБА1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 27, частиною другою статті 364 КК України.

У спосіб, передбачений КПК України, органом досудового розслідування вжиті всі можливі заходи для вручення ОСОБА1 повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення.

Постановою старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Іванова О.В. від 9 серпня 2018 року оголошено розшук ОСОБА1.

Після отримання інформації з Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби (лист за вих. № 0432-073/31316 від 14 серпня 2018 року) про те, що ОСОБА1 7 вересня 2017 року перетнув державний кордон України у пункті пропуску «Краківець» та більше на територію України не повертався, 20 серпня 2018 року детективом винесено постанову про оголошення міжнародного розшуку ОСОБА1.

На підставі постанови прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури від 21 серпня 2018 року матеріали кримінального провадження стосовно ОСОБА1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 27, частиною другою статті 364 КК України, виділено в окреме провадження, про що 21 серпня 2018 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені відповідні відомості за № ____.

Вказаною постановою на підставі пункту 2 частини першої статті 280 КПК України вирішено зупинити досудове розслідування у кримінальному провадженні № ____.

11 лютого 2020 року до Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання старшого детектива Національного бюро Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Іванова О.В., погоджене з прокурором Другого відділу Управління процесуального керівництва підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора Кравцем В.В., про здійснення спеціального досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні.

На підставі автоматизованого визначення слідчого судді зазначене клопотання 11 лютого 2020 року передано на розгляд слідчому судді Хамзіну Т.Р.

Під час розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ слідчим суддею Хамзіним Т.Р. встановлено доведеність органом досудового розслідування, що ОСОБА1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 27, частиною другою статті 364 КК України, умисно ухиляється від органів слідства та суду за межами України з 2017 року з метою ухилення від кримінальної відповідальності та оголошений у міжнародний розшук.

26 лютого 2020 року слідчий суддя Вищого антикорупційного суду Хамзін Т.Р. постановив ухвалу про задоволення вказаного клопотання та надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні № ____ стосовно ОСОБА1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 27, частиною другою статті 364 КК України.

Крім того, слідчий суддя Хамзін Т.Р. врахував доводи захисника про неможливість розгляду зазначеного клопотання без відновлення досудового розслідування та в мотивувальній частині ухвали зазначив, що звернення до слідчого судді із клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування не є дією, спрямованою на одержання та перевірку доказів чи створення фактичних даних у кримінальному провадженні, а тому не потребує попереднього відновлення досудового розслідування.

З приводу обставин, встановлених Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя під час відкриття дисциплінарної справи, суддя Хамзін Т.Р. у поясненнях зазначив, що його дії не містять ознак дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону № 1402-VІІІ, та зауважив, що посилання Дисциплінарної палати на практику Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ) має бути релевантним конкретним обставинам, «застосування з метою застосування» є неприпустимим.

Зокрема, суддя Хамзін Т.Р., посилаючись на рішення ЄСПЛ у справах «Салов проти України», «Руїз Торіха проти Іспанії», «Серявін та інші проти України», «Бендерський проти України», «Чжан проти України», виділив певні критерії або вимоги, що ставляться до судових рішень і до судів, у розумінні пункту (параграфа) першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, суддя Хамзін Т.Р. зазначив вимоги до судового рішення згідно з висновками Консультативної ради європейських суддів.

Суддя зауважив, що в ухвалі від 26 лютого 2020 року у справі № 991/1274/20 надано оцінку доводам клопотання, доводам сторони обвинувачення, яка представлена детективом Івановим О.В., та сторони захисту, яка представлена захисником ОСОБА1 – адвокатом Тимошенком А.С. Наголосив, що ним як слідчим суддею було оцінено наявність підстав для задоволення клопотання про здійснення досудового розслідування стосовно ОСОБА1 з урахуванням наведених критеріїв проведення спеціального досудового розслідування.

Суддя також зазначив, що аргумент захисника про неможливість розгляду клопотання у зупиненому кримінальному провадженні є важливим для розгляду клопотання, та вказав, що мотивування позиції слідчого судді містить позицію судді в цілому, посилання на норму права, стисле, чітке та зрозуміле обґрунтування позиції слідчого судді.

При цьому, на думку судді, цей аргумент не є основним питанням чи критерієм, що має бути врахований під час розгляду саме такого клопотання. Питання є суто правовим, не потребувало вивчення або оцінки доказів, тому не потребувало більш глибокого обґрунтування. У контексті цієї справи наведені мотиви, на його переконання, є достатніми, в тому числі і для того, щоб сторона захисту була впевнена, що вона почута судом. Суддя вказав, що мотиви судді, незважаючи на стислість, є достатніми з урахуванням суті аргументу, обставин, що вирішувались під час розгляду клопотання.

Суддя Хамзін Т.Р. наголосив, що ухвала від 26 лютого 2020 року містить мотиви відхилення доводів захисника щодо необхідності поновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні для подання та розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування.

За таких обставин, на думку судді, порушення у виді неналежного мотивування відхилення одного з аргументів захисника не можуть утворити склад дисциплінарного проступку. Оцінка належного або неналежного мотивування з точки зору його повноти є оцінкою самого судового рішення, що є неприпустимим та виходить за межі компетенції Вищої ради правосуддя та її дисциплінарного органу.

З огляду на викладене суддя вказав, що навіть якщо припустити наявність порушення у його діях, воно не є таким, що призвело до будь-яких наслідків для сторони захисту, а тому у притягненні його до дисциплінарної відповідальності має бути відмовлено.

Під час розгляду дисциплінарної справи стосовно судді Хамзіна Т.Р. Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено таке.

Відповідно до частини першої статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами.

Статтею 126 Конституції України передбачено, що незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється.

Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (стаття 129 Конституції України).

Виключно законами України визначаються судоустрій та судочинство. Порядок здійснення правосуддя регламентується відповідним процесуальним законодавством України. Процесуальні акти і дії суддів, які стосуються вирішення питань підвідомчості судам спорів, порушення і відкриття справ, підготовки їх до розгляду, судовий розгляд справ у першій інстанції та прийняття у них судових рішень належать до сфери правосуддя і здійснюються відповідно до процесуального законодавства України.

Статтею 370 КПК України передбачено, що судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і мотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об’єктивно з’ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно із частиною третьою статті 297-4 КПК України за наслідками розгляду клопотання слідчий суддя постановляє ухвалу, в якій зазначає мотиви задоволення або відмови у задоволенні клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування.

Слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення (частина перша статті 94 КПК України).

Переконання судді повинно бути мотивованим (обґрунтованим), відповідати здоровому глузду та виражати неупередженість судді. Оцінка доказів проводиться судом за внутрішнім переконанням відповідно до об’єктивно встановлених у справі обставин в їхній сукупності.

Відповідно до Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою.

Об’єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов’язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.

Слідчий суддя під час розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування зобов’язаний врахувати та перевірити, зокрема:

правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність (пункт 2 частини другої статті 297-2 КПК України);

виклад обставин, що дають підстави підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на обставини (пункт 3 частини другої статті 297-2 КПК України);

відомості щодо оголошення особи у міждержавний та/або міжнародний розшук (пункт 4 частини другої статті 297-2 КПК України);

обставини, що підозрюваний переховується від органів слідства та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності (пункт 5 частини другої статті 297-2 КПК України).

Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що під час розгляду клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування слідчим суддею Хамзіним Т.Р. враховані зазначені вимоги КПК України та в ухвалі від 26 лютого 2020 року, з обґрунтуванням, зроблені відповідні висновки.

З-поміж іншого, у вказаній вище ухвалі слідчим суддею Хамзіним Т.Р. наведено такі мотиви відхилення заперечень сторони захисту: необґрунтованість підозри; відсутність у ОСОБА1 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні; недоведеність факту переховування ОСОБА1 від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності; недоведеність органом досудового розслідування факту оголошення ОСОБА1 у міжнародний розшук; відсутність доказів на підтвердження факту повідомлення ОСОБА1 про звернення до суду із клопотанням про надання дозволу на здійснення щодо нього спеціального досудового розслідування.

Крім того, слідчим суддею Хамзіним Т.Р. викладені мотиви відхилення доводів захисника щодо неповідомлення ОСОБА1 про розгляд клопотання про здійснення спеціального досудового розслідування.

Як вбачається зі змісту ухвали від 26 лютого 2020 року, слідчий суддя Хамзін Т.Р. не погодився також із доводами захисника, що зверненню із клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування мало передувати відновлення досудового розслідування, та із цього приводу зазначив таке.

Частиною першою статті 282 КПК України визначено, що зупинене досудове розслідування відновлюється постановою слідчого, прокурора, зокрема у разі потреби проведення слідчих (розшукових) чи інших процесуальних дій.

Водночас слідчий суддя вважав, що звернення до слідчого судді із клопотанням про здійснення спеціального досудового розслідування не є дією, спрямованою на одержання та перевірку доказів чи створення фактичних даних у кримінальному провадженні, а тому не потребує попереднього відновлення досудового розслідування.

Доводи сторони захисту, як зазначив в ухвалі від 26 лютого 2020 року слідчий суддя Хамзін Т.Р., щодо здійснення слідчих (розшукових) та процесуальних дій, як-от огляд від 31 січня 2020 року, у зупиненому кримінальному провадженні є слушними, проте вони не впливають на загальний висновок щодо наявності підстав для здійснення спеціального досудового розслідування щодо ОСОБА1.

Відповідно до підпункту «б» пункту 1 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав умисного або внаслідок недбалості незазначення в судовому рішенні мотивів прийняття або відхилення аргументів сторін щодо суті спору.

За змістом вказаної вище норми така підстава дисциплінарної відповідальності судді може мати місце лише у випадку відсутності мотивів (тобто обставин, за яких суддя дійшов відповідних висновків) неприйняття / прийняття аргументів сторін щодо суті спору.

Третьою Дисциплінарною палатою Вищої ради правосуддя встановлено, що слідчий суддя Хамзін Т.Р. в ухвалі від 26 лютого 2020 року про надання дозволу на здійснення спеціального досудового розслідування зазначив мотиви відхилення усіх доводів захисника, а оцінка обставин, за яких слідчий суддя Хамзін Т.Р. зробив відповідні висновки, не належить до компетенції дисциплінарного органу.

Так, дисциплінарне провадження щодо судді має здійснюватися з урахуванням конституційного принципу незалежності суддівської діяльності, відповідно до якого дисциплінарне провадження не може бути спрямоване на оцінку судових рішень суддів, які можуть піддаватися критиці лише шляхом оскарження відповідно до закону. Той факт, що рішення судді може бути переглянуто, змінено чи відмінено апеляційною інстанцією, не може бути підставою для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

У Висновках № 3 (2002) та № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (далі – КРЄС) до уваги Комітету Міністрів Ради Європи зазначено: є неприйнятною можливість притягнення судді до відповідальності за здійснення своїх обов’язків, крім випадку умисного правопорушення при здійсненні судових функцій. КРЄС наголошує, що зміст конкретних судових рішень контролюється головним чином за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

Орган, що здійснює дисциплінарне провадження стосовно судді, не уповноважений перевіряти законність судового рішення, при цьому зобов’язаний перевірити дії судді під час ухвалення такого рішення у частині допущення свавілля, недбалості чи інших порушень, які мають наслідком відповідальність судді, визначену законом.

Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості (пункт 66 Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки).

У пункті 22 Декларації щодо принципів незалежності судової влади, прийнятої Конференцією голів верховних судів країн Центральної та Східної Європи 14 жовтня 2015 року, вказано, що жоден суддя не повинен притягатися до дисциплінарної відповідальності чи звільнятися за винесені ним судові рішення, окрім як у разі грубої недбалості чи навмисного порушення закону.

Дослідивши зібрані матеріали дисциплінарного провадження, враховуючи пояснення судді та адвоката Тимошенка А.С., Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя дійшла висновку про відсутність у діях судді Хамзіна Т.Р. складу дисциплінарного проступку, передбаченого підпунктом «б» пункту 1 частини першої статті 160 Закону № 1402-VІІІ. Отже, підстави для притягнення вказаного судді до дисциплінарної відповідальності відсутні.

Відповідно до пункту 12.37 Регламенту Вищої ради правосуддя за результатами розгляду дисциплінарної справи Дисциплінарна палата ухвалює рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді або про відмову у притягненні до дисциплінарної відповідальності судді.

Згідно із частиною шостою статті 50 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктом 12.38 зазначеного Регламенту, якщо Дисциплінарною палатою ухвалено рішення про відмову у притягненні судді до дисциплінарної відповідальності, дисциплінарне провадження припиняється.

З огляду на викладене, керуючись статтями 106, 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», статтями 49–51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», пунктами 12.22–12.39 Регламенту Вищої ради правосуддя, Третя Дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя

 

вирішила:

 

відмовити у притягненні судді Вищого антикорупційного суду Хамзіна Тимура Рафаїловича до дисциплінарної відповідальності.

Дисциплінарне провадження стосовно судді Вищого антикорупційного суду Хамзіна Тимура Рафаїловича припинити.

Надати скаржнику дозвіл на оскарження рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя.

Рішення Третьої Дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя може бути оскаржене до Вищої ради правосуддя в порядку і строки, що встановлені статтею 51 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

 

 

Головуючий на засіданні

Третьої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                    Л.А. Швецова

 

Члени Третьої Дисциплінарної

палати Вищої ради правосуддя                                     В.І. Говоруха

                                                                                             Л.Б. Іванова

                                                                                             В.В. Матвійчук