X
Введіть слово для пошуку

Дайджест подій Вищої ради правосуддя за 6-9 жовтня 2020 року

12.10.2020
Видання: 
Юридическая практика

1. Заступник Голови ВРП Олексій Маловацький став переможцем конкурсу «Адвокат року 2020»

Днями відбулося підбиття підсумків Всеукраїнського незалежного публічного конкурсу «Адвокат року», організованого Асоціацією адвокатів України.

За результатами голосування та відповідно до рішення конкурсної комісії у номінації «Адвокат – державний службовець» перемогли заступник Голови Вищої ради правосуддя Олексій Маловацький та Віцепрем’єр-міністр – Міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков.

2. Кількість дзвінків на «гарячу лінію» ВРП зростає

Щотижня кількість звернень на «гарячу лінію» Вищої ради правосуддя збільшується в середньому на 20. Загалом з початку 2020 року до ВРП надійшло 1 722 дзвінка від громадян.

Так, у І кварталі 2020 року зафіксовано 561 звернення за телефоном, у ІІ кварталі – 290. У ІІІ кварталі 2020 року порівняно з попереднім кварталом кількість дзвінків від громадян збільшилася на 581 та становить 871 телефонне звернення.

Запитувачами інформації є сторони у справі та їхні представники, судді, прокурори та інші громадяни, яких здебільшого цікавлять стан розгляду дисциплінарної скарги щодо судді та порядок її подання, загальні питання щодо діяльності Вищої ради правосуддя. Крім того, особи цікавляться, яким чином отримати рішення суду під час карантину, і висловлюють прохання надати консультацію з правових питань. Також громадяни скаржаться на нестачу кадрів у вітчизняних судах, що заважає вчасному вирішенню спорів, які стосуються здебільшого сімейних, житлових, земельних відносин, та на тривалий розгляд справ у судах.

Телефони «гарячої лінії»:

  • (044) 481-06-26
  • (044) 481-06-46

На період дії карантину телефонна «гаряча лінія» Вищої ради правосуддя працює щоденно (за винятком святкових і вихідних днів), із понеділка по четвер – з 08:00 до 17:00, у п’ятницю – з 08:00 до 15:45, обідня перерва – з 12:00 до 12:45.

3. ВРП звільнила у відставку чотирьох суддів

8 жовтня 2020 року Вища рада правосуддя розглянула матеріали щодо звільнення суддів з посад за загальними обставинами, а саме у зв’язку з поданням заяв про відставку.

Вища рада правосуддя ухвалила звільнити у відставку:

Коваля Анатолія Борисовича – з посади судді Уманського міськрайонного суду Черкаської області;

Юхименко Наталію Вікторівну – з посади судді Знам’янського міськрайонного суду Кіровоградської області;

Білецьку Аллу Миколаївну – з посади судді Східного апеляційного господарського суду;

Желіка Бориса Євграфовича – з посади судді Господарського суду Чернівецької області.

4. Член ВРП Оксана Блажівська: Встановлення причинного зв’язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою потерпілого є важливим елементом доказування підстав для стягнення шкоди

«Відшкодування завданої шкоди як правовий захід впливу при цивільно-правовій відповідальності» – з такою доповіддю член Вищої ради правосуддя Оксана Блажівська виступила на VIII Щорічному форумі юрисконсультів, організованому газетою «Юридична практика».

Стаття 1166 Цивільного кодексу України встановлює, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, зауважила Оксана Блажівська. Разом з тим на законодавчому рівні визначено, що однією з характерних особливостей цивільно-правової відповідальності є відшкодування збитків, які виникли внаслідок цивільно-правового правопорушення, або відшкодування шкоди, яка завдана внаслідок порушення немайнових прав людини чи суб’єкта господарювання (моральна шкода, шкода, завдана діловій репутації, тощо).

Законодавчі зміни до процесуальних кодексів України, за словами Оксани Блажівської, наділили Верховний Суд відповідними повноваженнями з формування правових позицій та більш чітко регламентували застосування таких правових позицій судами першої та апеляційної інстанцій під час вирішення спорів з подібними правовідносинами. «За таких умов Верховний Суд для забезпечення принципу правової визначеності та вироблення єдиної судової практики активно формує правові позиції із застосування як матеріальних норм, так і процесуальних», – зазначила член ВРП. З метою досягнення єдності та однозначності застосування норм права, за її словами, Верховний Суд досліджує і питання застосування елементів цивільно-правової відповідальності.

Оксана Блажівська акцентувала увагу на тому, що обов’язковою умовою застосування такого виду цивільно-правової відповідальності, як відшкодування шкоди, є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1) протиправної поведінки;

2) шкоди та визначення її розміру;

3) причинного зв’язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

4) вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає, зауважила член ВРП, додавши при цьому: «Важливим та необхідним під час розгляду справи та винесення справедливого та законного рішення суду є правильне та всебічне дослідження судами наявності всіх елементів цивільно-правової відповідальності та наявність належних доказів, які підтверджують такі елементи».

Окрему увагу Оксана Блажівська приділила питанню встановлення причинного зв’язку між протиправною поведінкою відповідача та шкодою потерпілої сторони, який є важливим елементом доказування підстав для стягнення шкоди.

5. ВРП вжила заходів реагування за фактом вибуху у внутрішньому дворі Вищого антикорупційного суду

Вища рада правосуддя звернулася до Служби судової охорони, Офісу Генерального прокурора та Національної поліції України щодо невідкладного вжиття заходів із забезпечення особистої безпеки суддів, охорони приміщення Вищого антикорупційного суду та розслідування кримінального правопорушення за фактом вибуху у внутрішньому дворі Вищого антикорупційного суду.

Як зазначено у повідомленні Голови Вищого антикорупційного суду Олени Танасевич, що надійшло до ВРП, 1 жовтня 2020 року у внутрішньому дворі Вищого антикорупційного суду стався вибух невідомого предмета, в результаті чого пошкоджено фасад будівлі установи.

Вищий антикорупційний суд розцінює цю подію як факт втручання у діяльність суду щодо здійснення правосуддя у спосіб, небезпечний для життя і здоров’я, з метою перешкодити виконанню суддями службових обов’язків.

Зважаючи на вказані обставини, ВРП встановила наявність підстав для вжиття заходів реагування, визначених статтею 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя», та вирішила звернутися до Служби судової охорони щодо невідкладного забезпечення особистої безпеки суддів та охорони приміщення Вищого антикорупційного суду. Крім того, ВРП звернулася до Офісу Генерального прокурора та Національної поліції України щодо надання інформації про розкриття і розслідування кримінального правопорушення за фактами, викладеними у повідомленні Голови Вищого антикорупційного суду.

6. Вища рада правосуддя вжила заходів реагування щодо нападу на суддю Рівненського міського суду

7 жовтня 2020 року до Вищої ради правосуддя звернувся голова Рівненського міського суду Рівненської області Петро Денисюк, який повідомив про напад на суддю цього суду Олександра Тимощука. У повідомленні йшлося про те, що ввечері 6 жовтня 2020 року двоє невідомих осіб у масках-«балаклавах» розпилили з аерозольного балона в обличчя Олександра Тимощука речовину сльозоточивої та дратівної дії і нанесли йому тілесні ушкодження, внаслідок чого суддя потрапив до лікарні.

За фактом умисного заподіяння судді середньої тяжкості тілесних ушкоджень Рівненською місцевою прокуратурою 7 жовтня 2020 року розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 377 (умисне заподіяння судді, народному засідателю чи присяжному або їх близьким родичам побоїв, легких або середньої тяжкості тілесних ушкоджень у зв’язку з їх діяльністю, пов’язаною із здійсненням правосуддя) Кримінального кодексу України.

Враховуючи, що безпека суддів визначена як одна з основних гарантій їхньої незалежності, та з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення стосовно судді Олександра Тимощука, які мають бути ретельно перевірені правоохоронними органами у порядку, встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України, ВРП встановила наявність підстав для вжиття нею заходів, визначених статтею 73 Закону України «Про Вищу раду правосуддя».

ВРП ухвалила звернутися до Служби судової охорони щодо невідкладного вжиття передбачених законом заходів із забезпечення особистої безпеки суддів та охорони приміщення Рівненського міського суду Рівненської області. Також Вища рада правосуддя вирішила звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування вказаного злочину.

7. ВРП запропонувала власну редакцію розділу проєкту Антикорупційної стратегії, який стосується судівництва

Вища рада правосуддя переконана, що навіть найкращими намірами не можна виправдати свідоме порушення або ігнорування норм чинного законодавства. На цьому наголошено у консультативному висновку ВРП щодо законопроєкту «Про засади державної антикорупційної політики на 2020–2024 роки» (№ 4135), затвердженому на засіданні 8 жовтня 2020 року.

За словами члена Вищої ради правосуддя Світлани Шелест, оновлена редакція проєкту Антикорупційної стратегії на 2020–2024 роки, що внесений на розгляд Верховної Ради України як додаток до законопроєкту № 4135, враховує деякі зауваження, відображені у рішенні ВРП, ухваленому за  результатами узагальнення пропозицій судів, органів та установ системи правосуддя. Попри це проєкт Стратегії містить суттєві недоліки та суперечності, які мають бути усунуті до його затвердження.

8. ВРП звернеться до Служби судової охорони щодо посилення охорони судів та суддів під час розгляду кримінальних справ і проваджень

Вища рада правосуддя розглянула повідомлення судді Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська Костянтина Дружиніна про тиск з боку громадян під час розгляду кримінальної справи.

У повідомленні суддя поінформував ВРП, що у день судового засідання 13 серпня 2020 року до приміщення суду прибули близько 30 невідомих осіб із плакатами, гучномовцями та відеокамерами. Вказані особи увірвалися до залу судового засідання, у якому мав розпочатися судовий розгляд кримінальної справи, відмовилися надати документи, що посвідчують їхні особи, називали себе представниками громадськості. За словами судді, ці особи повністю заблокували зал судового засідання, здійснювали відеозйомку, здіймали галас та погрожували членам судової колегії фізичною розправою з невідомих підстав.

13 серпня 2020 року Чечелівським відділенням поліції Дніпровського відділу поліції ГУ НП в Дніпропетровській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення – втручання в діяльність судових органів (частина перша статті 376 Кримінального кодексу України).

З огляду на це Вища рада правосуддя вирішила звернутися до Офісу Генерального прокурора щодо надання інформації про розкриття та розслідування злочину у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 серпня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 376 Кримінального кодексу України, та до Служби судової охорони щодо вжиття заходів з посилення охорони судів та суддів під час розгляду кримінальних справ і проваджень.

9. Суддівські асоціації поділяють позицію ВРП щодо принципів, за якими має проводитися судова реформа

Суб’єкти законодавчої ініціативи мають утримуватись від внесення законопроєктів, положення яких не відповідають Основному Закону України, суперечать рішенням Конституційного Суду України та призводять до обмеження конституційних гарантій незалежності судової влади. Про це йдеться у спільній заяві Асоціації розвитку суддівського самоврядування України, Всеукраїнської асоціації адміністративних суддів та заяві Всеукраїнської асоціації суддів у відставці.

Як зауважила з цього приводу член Вищої ради правосуддя Світлана Шелест, судовій владі надзвичайно важливо виробити консолідовану позицію, спільне бачення напрямів розвитку судівництва, шляхів вирішення проблем, зумовлених попередніми непродуманими реформами.

Світлана Шелест відзначила, що суддівські асоціації поділяють переконання членів ВРП щодо необхідності проведення фахової дискусії із залученням суддів, органів суддівського врядування та самоврядування, асоціацій адвокатів, провідних професійних громадських організацій перед внесенням законопроєктів, які стосуються питань судоустрою і статусу суддів. Адже реформування судової системи має відбуватися з неухильним дотриманням принципів верховенства права та з метою забезпечення права на справедливий суд, захист прав та основоположних свобод людини і громадянина.

За словами члена ВРП, суддівські асоціації наполягають на тому, щоб судова реформа здійснювалася не тільки з метою боротьби з корупцією, а насамперед для удосконалення судової системи, підвищення ефективної роботи інститутів судової влади, рівного доступу громадян до правосуддя.