Суддя, котрий, на думку слідства, приватизував і продав державну квартиру, з якої своїм рішенням попередньо виселив мешканців, залишається на роботі. Адже сторона обвинувачення надто довго розслідувала справу й дуже легковажно поставилася до норм Кримінального процесуального кодексу.
Заробіток на службовому житлі
У лютому 2017 року журналісти провели розслідування стосовно Олексія Пустовіта
із Жовтневого районного суду м. Кривий Ріг. За їхніми даними, у 2014-му він своїм рішення виселив чотирьох громадян із квартири. Згодом чоловік покинув дружину, залишивши їй усе спільно нажите майно, і звернувся до держави по допомогу в отриманні даху над головою.
Держава подбала про бездомного служителя Феміди й надала йому житло. Те саме, з якого він колись виселив мешканців. Чоловік його приватизував і продав. Як стверджує, всього за $1500. Мовляв, там не було ні вікон, ні сантехніки. Гроші ж поповнили сімейний бюджет, адже виявилося, що він знову живе з дружиною.
У вересні 2018 року судді вручили повідомлення про підозру, яка стала причиною двох скарг до Вищої ради правосуддя.
У першому повідомленні О.Пустовіт розповідав про таке. У його провадженні була справа про викрадення малолітнього. І хоча законника наполегливо просили заарештувати підозрюваного, він обрав для нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Він запевняє, що отримав і приватизував квартиру на законних підставах. А вся ця історія роздута журналістами тільки для того, щоб завадити йому потрапити до Верховного Суду.
У другому стверджувалося, що слідчі та прокурори, які проводили розслідування стосовно нього, порушують строки, підслідність і вчиняють не передбачені законом процесуальні дії.
Нюанси розгляду
Через 5 місяців після оголошення про підозру прокурори надіслали до ВРП клопотання про відсторонення О.Пустовіта від роботи. Суддю підозрюють у скоєнні злочинів, відповідальність за які передбачено в стст.190 і 358 Кримінального кодексу. Ідеться про підроблення документів і шахрайство (незаконне заволодіння майном).
Член ВРП Наталя Волковицька зачитала статті закону, що визначають, в яких випадках Ради може розглядати клопотання. Як з’ясувалось, у даному випадку це неможливо.
Адже копію клопотання суддя має одержати з рук Генерального прокурора або того, кого уповноважив це зробити останній. Натомість О.Пустовіт отримав копію документа від слідчого.
Крім того, саме клопотання надійшло до ВРП запізно, адже досудове розслідування не може тривати довше, ніж 2 місяці з моменту вручення повідомлення про підозру. В іншому випадку потрібна постанова про подовження цього строку, якої, відповідно, ніхто не надав. Тому доповідачка запропонувала залишити клопотання без розгляду.
Хоча підозрюваний був готовий давати пояснення щодо всіх обвинувачень у його бік, адвоката приємно здивувала пропозиція члена ВРП, і він її підтримав. Як і Рада.
Прикметно, що під матеріалом про журналістське розслідування, викладеним у мережі, громадяни написали низку коментарів, в яких закликали до розправи над суддею. Проте чомусь жоден з них не кинув камінь у город ГПУ, яка навіть не зважилася направити свого представника до ВРП, аби підтримати клопотання. То, може, і доказів щодо злочинів, у яких підозрюють суддю, не зібрано?