X
Введіть слово для пошуку

Член ВРП Віктор Грищук: Головне завдання, яке стоїть перед нами сьогодні, – термінове поновлення роботи ВККСУ

23.12.2020

Із 7295 суддівських посад наразі заповнені лише 5407, а повноважних суддів ще менше – 4778. На цьому наголосив член Вищої ради правосуддя Віктор Грищук під час IV етапу Національної дискусії «Доступ до правосуддя: реалії та перспективи».

«До того ж майже на кожному засіданні ВРП ухвалює рішення про відставку суддів, які досягли граничного віку і мають для цього достатній стаж. Таким чином, ситуація з кадровим наповненням судів наближається до критичної межі, за якою доступ громадян до правосуддя буде істотно обмежений», – зауважив член ВРП.

Це викликано, за його словами, непродуманими законодавчими змінами, внаслідок яких була зупинена діяльність Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а відтак заблокований процес оцінювання кандидатів у судді та призначення на суддівські посади. «Головним завданням, яке стоїть перед нами сьогодні, є термінове поновлення роботи ВККСУ з тим, щоб вона розпочала виконувати свої функції згідно із законодавством, а ВРП – розглядати питання щодо внесення Президентові України подань про призначення кандидатів на посади суддів», – заявив Віктор Грищук.

Для вирішення цього питання, а також на виконання Рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2020 року щодо невідповідності Конституції України низки положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» необхідно якомога швидше ухвалити президентський законопроєкт № 3711.

Віктор Грищук нагадав, що Вища рада правосуддя надала консультативний висновок щодо законопроєкту № 3711 «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності Верховного Суду та органів суддівського врядування», в цілому схвально оцінивши документ. Водночас ВРП звернула увагу на деякі його недоліки.

Із цього приводу член ВРП зазначив: «Нова модель формування ВККСУ повинна відображати принцип суддівського представництва, закладений у консультативних висновках Ради європейських суддів і висновках Венеційської комісії. У своїх рекомендаціях Венеційська комісія неодноразово висловлювала позицію щодо того, що як мінімум половину зі складу ВККСУ мають становити судді. На необхідність такого підходу до формування ВККСУ звертав увагу і Конституційний Суд України. Однак у законопроєкті № 3711 це не враховано».

Крім того, є певні застереження щодо участі в конкурсній комісії з добору кандидатів до складу ВККСУ представників міжнародних організацій, які співпрацюють з Україною у сфері розвитку системи правосуддя. «Якщо ці організації будуть пропонувати до складу конкурсної комісії своїх представників, які є громадянами України, то проблеми не виникатимуть. Її легітимність буде забезпечена», – зауважив Віктор Грищук. Однак якщо йтиметься про членство в цій комісії іноземних громадян, то цього, на його думку, допускати не можна. Оскільки це суперечить Конституції України, зокрема статті 5 Основного Закону, у якій сказано: «Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування». В такому разі, спрогнозував член ВРП, у кандидатів до ВККСУ будуть підстави звернутися до Конституційного Суду України та, посилаючись на висновки Венеційської комісії та КСУ, поставити питання про нелегітимність конкурсної комісії.

ВРП також висловила застереження щодо абсолютно нової моделі організації роботи конкурсної комісії для проведення конкурсу на зайняття посади члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України. Комісії надається повна автономність у питаннях регламентування діяльності, пропонується створити секретаріат. «Виникає питання щодо фінансування такого органу. Його члени будуть працювати на громадських засадах чи їхня робота буде оплачуватися з державного бюджету? У другому випадку йдеться про додаткове навантаження на державний бюджет, який і без того обмежений», – зазначив Віктор Грищук.

Нагадаємо, що Національна дискусія «Доступ до правосуддя: реалії та перспективи» була ініційована Вищою радою правосуддя та підтримана Національною асоціацією адвокатів України. Мета заходу – напрацювання спільної позиції щодо визначення оптимального шляху до якнайшвидшого подолання проблеми кадрового дефіциту в українських судах та ефективного забезпечення права громадян на доступ до правосуддя.

В обговоренні взяли участь представники наукових кіл та вищих навчальних закладів: директор Інституту права Київського національного університету імені Тараса Шевченка Олена Орлюк, завідувачка кафедри конституційного права та правосуддя Одеського національного університету імені І.І. Мечникова Тетяна Степанова, декан юридичного факультету Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Петро Пацурківський, завідувачка кафедри судоустрою та прокурорської діяльності Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого Лідія Москвич, проректор з навчальної роботи Національного університету «Одеська юридична академія» Галина Ульянова, завідувач кафедри кримінології та кримінально-виконавчого права Національного університету «Одеська юридична академія» Лариса Аркуша.

Крім того, до обговорення долучились судді, адвокати, представники фахових громадських організацій, національні та міжнародні експерти.

Найближчим часом за підсумками серії фахових зустрічей буде розроблений документ, який визначить вектор розвитку судової влади.