Науковці підтримують передбачений законопроєктом № 3711 підхід до врегулювання статусу ВККСУ, що охоплює також питання її складу. Проте, посилаючись у своєму висновку на приписи Великої хартії суддів, затвердженої Консультативною радою європейських суддів (КРЄС), а також на висновки КРЄС № 1 (2001) та № 10 (2007), вчені зазначають: незалежний судовий орган, який приймає рішення щодо призначення судді або просування судді по службі, має або складатися повністю із суддів, або мати мішаний склад, де більшість членів мають бути суддями, для запобігання будь-якому маніпулюванню чи сторонньому впливу. У висновку Інституту права наголошено на необхідності передбачити на рівні Закону те, що більшість складу ВККСУ – судді.
Строк повноважень члена ВККСУ
Стосовно проблемних ситуацій, які мали місце у зв’язку із закінченням строку повноважень членів ВККСУ, науковці зауважили, що це питання частково врегульоване у проєкті Закону № 3711 (частина четверта статті 92). Але з метою забезпечення безперебійної роботи ВККСУ у її повноважному складі Інститут права вбачає доречним темпорально не обмежувати пролонгацію повноважень члена ВККСУ, строк перебування на посаді якого закінчився. Як приклад наведено частину третю статті 23 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено, що судді Європейського суду з прав людини «обіймають посаду доти, доки їх не замінять. Проте вони продовжують вести ті справи, які вже є в їхньому провадженні».
Уповноважений з прав людини у конкурсній комісії для обрання ВККСУ
У консультативному висновку позитивно оцінюється запропонований законопроєктом № 3711 спосіб належним чином забезпечити формування конкурсної комісії для проведення конкурсу на зайняття посади члена ВККСУ. Зокрема, документ передбачає участь субсидіарного суб’єкта її формування – Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, на якого покладається обов’язок протягом 15 днів запропонувати кандидатів до складу конкурсної комісії у разі, якщо основні суб’єкти її формування у визначений Законом строк не запропонують свої кандидатури. Проте для виконання таких функцій Уповноваженого положення Закону, який регулює його статус і повноваження, потребують належного узгодження із відповідними ініціативами, зазначають науковці.
Необмежене право доступу до державних реєстрів
Окремо науковці зауважують, що законопроєктом № 3711 пропонується надати конкурсній комісії необмежене право безоплатного доступу до відкритих державних реєстрів, що містять інформацію приватноправового характеру, конфіденційність якої захищає стаття 32 Конституції України: «Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини». Вчені вважають, що невизначене коло реєстрів створює ризики зловживання наданим особі правом, зокрема й корупційні.
Крім того, вони вказують на порушення задекларованого в Україні принципу єдиного статусу суддів у пункті 7 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» законопроєкту № 3711 і пропонують взяти до уваги викладені ними міркування при доопрацюванні документа.