X
Введіть слово для пошуку

Президент Венеціанської комісії привітав рішення Конституційного Суду України щодо Закону № 193-IX

Президент Європейської комісії «За демократію через право» (Венеціанська комісія) Джанні Букіккіо привітав рішення Конституційного суду України про невідповідність Конституції України окремих положень законів про судоустрій і статус суддів та щодо діяльності органів суддівського врядування. «Я вітаю Конституційний Суд з його рішенням від 11 березня, яке зміцнює незалежність не тільки Верховного Суду, а й української судової влади загалом», – заявив президент Венеціанської комісії.

Раніше повідомлялося, що 7 грудня 2019 року експерти з конституційного права Венеціанської комісії надали висновок щодо Закону України № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» (далі – Закон № 193-IX). У ньому було вказано, що низка норм Закону становить загрозу стабільності у судовій сфері і незалежності судової влади.

У своєму висновку експерти Венеціанської комісії відзначили, що в Україні протягом останніх років пройшли глибокі судові реформи, і впровадження деяких з них ще не закінчено. На їхню думку, реформування процесу відбору суддів та формування нового складу Верховного Суду, який розпочав свою роботу у січні 2018 року, призвело до помітного поліпшення системи, яка існувала раніше. У цій ситуації мали б бути наведені переконливі обґрунтування для чергової реформи, наголосили експерти Комісії та зауважили: «Принцип стабільності та узгодженості законів має важливе значення для передбачуваності законів для окремих осіб, включаючи суддів та інших осіб, які працюють в уражених інституціях. Часті зміни правил, що стосуються судових установ та призначення, можуть призвести до різних тлумачень, включаючи навіть твердження про недобросовісні наміри цих змін».

У висновку Венеціанської комісії також зверталася увага на те, що значна частина Закону № 193-IX присвячена регулюванню діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ). «ВККСУ визначена у статті 92 Закону як «державний колегіальний орган суддівського врядування, який на постійній основі діє у системі правосуддя України». Було б краще, якби ця стаття чітко визначала позицію ВККСУ щодо ВРП, особливо те, що вона підпорядковується ВРП. На практиці роль ВРП у формуванні ВККСУ здається досить вузькою, оскільки нова стаття 95-1 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» передбачає, що призначення членів ВККСУ здійснюється новою Конкурсною комісією, яка є відповідальною за конкурс», – зауважили експерти Венеціанської комісії. Таким чином, відзначили вони, склад Конкурсної комісії, буде засновуватися на попередніх висновках Венеціанської комісії, особливо стосовно участі міжнародних експертів.

Свого часу у висновку щодо антикорупційного суду в Україні Венеціанська комісія вказала, що «тимчасово міжнародним організаціям та організаціям-донорам, які активно надають підтримку антикорупційним програмам в Україні, повинна бути надана вирішальна роль в органі, який є компетентним щодо відбору до спеціалізованих антикорупційних судів…». Однак у висновку щодо Закону № 193-IX Венеціанська комісія наголосила: «Важливо зазначити, що такі органи повинні бути створені на перехідний період до досягнення запланованих результатів. Постійне існування такої системи може порушити питання конституційного суверенітету».

 

Крім того, критичні зауваження до положень Закону № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського самоврядування», а ще раніше – до законопроекту № 1008 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» висловлювали й інші ключові міжнародні партнери України.

 

Комітет міністрів Ради Європи

5 грудня 2019 року

«Із занепокоєнням відзначаємо, що нещодавні зміни, внесенні Законом № 193-IX, були прийняті без достатніх і глибоких консультацій з відповідними судовими органами та організаціями та без ретельного аналізу наслідків цього Закону, зокрема для незалежності та ефективності судової влади. Висловлюємо занепокоєння можливими несприятливими та довготривалими наслідками для Верховного Суду, як з точки зору його незалежності та ефективності, так і щодо здатності забезпечити єдність застосування закону судами нижчої інстанції.

Наголошуємо, що незмінність суддів є ключовим елементом незалежності суддів. Висловлюємо жаль, що прийняте законодавство може порушити цей принцип на практиці. Закликаємо владу забезпечити, щоб будь-який процес відбору суддів для роботи у реформованому Верховному Суді відповідав Конвенції і щоб оцінювання суддів у цьому контексті проводилось на основі об’єктивних критеріїв та супроводжувалося достатніми процесуальними гарантіями.

Закликаємо владу повною мірою використовувати експертизу Венеціанської комісії та допомогу Ради Європи для забезпечення того, щоб вищезазначене законодавство та його застосування на практиці відповідало Конвенції, як це тлумачиться у практиці Суду, та відповідним рекомендаціям Ради Європи щодо незалежності суддів».

 

Генеральний секретар Ради Європи

1 жовтня 2019 року

«Досягнення незалежної, ефективної та професійної судової системи, якій довіряє громадськість і яка відповідає потребам громадськості, є частиною зобов’язань, які взяла на себе Україна, коли вступала до Ради Європи. У цьому контексті ми із занепокоєнням звернули увагу на проект Закону № 1008 «Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування», який в першому читанні схвалила Верховна Рада України.

У ньому пропонуються широкомасштабні зміни, які можуть мати серйозні наслідки для незалежності судової системи. Зокрема, законопроект впливає на статус та кваліфікаційні вимоги до суддів та на пов’язанні з цим процедури. Ми повністю визнаємо бажання Української держави продовжувати впровадження реформ. Водночас найбільш важливо, щоб це ґрунтувалося на досягненнях реформ, які було впроваджено для того, щоб відповідати стандартам Ради Європи та міжнародним стандартам».

 

Офіційна позиція Представництва Європейського союзу в Україні та Посольства Канади щодо законопроєкту № 1008​

11 вересня 2019 року

«Ми схвалюємо намір парламенту та уряду щодо швидкого просування реформ судової влади та прокуратури… Однак для позитивної оцінки ініціатив, що стосуються судової реформи, та прийняття рішення щодо нашої можливої участі у цих процесах, в тому числі у питаннях призначення міжнародних експертів, існує потреба переконатись у відповідності законодавства міжнародним стандартам та забезпеченні гарантування істотної ролі експертів у цих процесах.

Механізми залучення міжнародних експертів повинні бути додатково переглянуті з метою забезпечення їхньої ефективності, зокрема, в розрізі питань, що стосуються їхніх повноважень у прийнятті рішень у складі Комісії щодо відбору членів ВККС та Комісії ВРП з питань доброчесності.

Міжнародні організації не повинні обмежуватись у праві висування кандидатур міжнародних експертів, які не входять до Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ). Слід продовжити терміни залучення міжнародних експертів, щоб забезпечити визначення відповідних та прийнятних кандидатур».

 

Експерт Проекту Європейського Союзу «Право-Justice», суддя Анна Адамська-Галлант (Польща)

11 жовтня 2019 року

Підтримала негативні експертні висновки, зокрема щодо передбаченого в законопроекті № 1008 зменшення кількості суддів Верховного Суду: «Це дуже небезпечний сигнал, бо підтверджує думку, що суди завжди політизовані, адже кожна нова влада починає зі зміни судів. І всі донори представили спільну думку, що ми противники цього рішення».

 

Координатор сектору верховенства права і боротьби з корупцією Представництва Європейського Союзу в Україні Манфредас Лімантас

11 вересня 2019 року

Висловив думку про те, що зменшення на 50 % складу Верховного Суду не вирішить проблем, що існують, а навпаки, може погіршити ситуацію. «Ми підтримуємо системний підхід до реформ. Потрібно розглядати питання підсудності Верховного Суду, запроваджувати процесуальні фільтри, організувати роботу суду тощо перед тим, як вживати такі радикальні заходи», – сказав він. Манфредас Лімантас також критично висловився щодо передбаченого законопроектом застосування механізму люстрації, запропонованого механізму залучення міжнародних експертів, стислих часових меж для відбору експертів та недостатньо чітко визначених умов їхньої роботи. «Європейський Союз та Проект Європейського Союзу «Право-Justice» не підтримують таких швидких рішень без обговорення та глибокого аналізу», – зауважив Манфредас Лімантас.

 

Слідкуйте за нами в TelegramFacebookYoutube