X
Введіть слово для пошуку

У законопроєкті про формування ВККСУ потрібно врахувати зауваження ВРП, викладені у консультативному висновку

Вища рада правосуддя затвердила консультативний висновок щодо законопроєкту «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України», який є оновленою редакцією відправленого на доопрацювання законопроєкту № 3711.

7 грудня 2020 року Комітет Верховної Ради України з питань правової політики надіслав до ВРП законопроєкт як доопрацьований.

Його метою є приведення положень законодавства України у відповідність до Рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2020 року № 4-р/2020, а також удосконалення процедури формування та діяльності органів суддівського врядування.

Нагадаємо, що після ухвалення восени 2019 року Закону України № 193-IX «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» було одномоментно припинено роботу ВККСУ. У зв’язку із цим зупинені важливі процедури, які впливають на якість та швидкість роботи судової системи, – кваліфікаційне оцінювання, призначення та переведення суддів, проведення конкурсів на посади суддів у місцевих та апеляційних судах.

ВРП вкотре наголошує на гострій потребі розблокування роботи ВККСУ та вітає намір законотворців вирішити проблему нестачі суддів у судах. Водночас Рада, враховуючи Рішення Конституційного Суду України від 11 березня 2020 року № 4-р/2020 і висновки Венеційської комісії 2019 і 2020 років, висловила низку суттєвих зауважень до надісланого Комітетом законопроєкту.

На думку ВРП, більшість у складі ВККСУ мають становити судді. Венеційська комісія у висновках неодноразово наголошувала на необхідності визначити на законодавчому рівні такий принцип формування ВККСУ, за яким більшість її складу мають становити судді. Наведене також відповідає пункту 37 Висновку Консультативної ради європейських судів № 17 (2014) про оцінювання роботи суддів, якості правосуддя та повагу до незалежності судової влади. На цій потребі Вища рада правосуддя також неодноразово наголошувала у консультативних висновках до різних законопроєктів.

Законопроєктом передбачено, що Конкурсна комісія для проведення конкурсу на зайняття посади члена ВККСУ затверджує Регламент роботи Комісії, положення про конкурс на зайняття посади члена ВККСУ, документи, які визначають методологію оцінювання компетентності та доброчесності кандидатів, та інші нормативні документи.

ВРП наголошує, що практично автономний статус Конкурсної комісії в редакції законопроєкту наділяє її ознаками окремого суб’єкта владних повноважень у системі правосуддя.

Також проєктом передбачено, що призначення на посаду члена ВККСУ здійснюється Вищою радою правосуддя на основі протоколу засідання Конкурсної комісії за результатами конкурсу. Водночас не визначена можливість ВРП як колегіального органу ухвалювати інші рішення, зокрема коли переможець конкурсу відмовився від зайняття посади тощо. Це фактично не дає змоги ВРП реалізувати свої конституційні повноваження як органу суддівського врядування та робить її участь у формуванні ВККСУ формальною.

ВРП звертає увагу, що Конкурсна комісія, до якої входитимуть, у тому числі, міжнародні експерти, є самостійним суб’єктом добору членів ВККСУ, що не відповідає міжнародним рекомендаціям. Роль ВРП зводиться лише до «церемоніальної функції» призначення відібраних Конкурсною комісією кандидатів.

Положення законопроєкту про участь міжнародних експертів у формуванні Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, на переконання ВРП, порушують основоположні конституційні принципи державотворення, зокрема суверенітет, право народу України на його реалізацію, неподільність державної влади. Адже Конституція України не передбачає можливості обмеження державного суверенітету чи зміни способу реалізації громадянами народовладдя шляхом делегування владних повноважень іноземним організаціям та громадянам. Міжнародні партнери можуть виконувати виключно дорадчу функцію у формуванні державних органів.

Також, на думку ВРП, потребує уточнення положення про можливість / неможливість призначити членом ВККСУ особу, яка раніше вже була членом Комісії.

Щодо передбаченого законопроєктом права Конкурсної комісії та її секретаріату звертатися до будь-якої юридичної особи, державного органу чи органу місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб із запитом про надання пояснень, документів чи інформації з метою перевірки кандидатів на посаду члена ВККСУ Вища рада правосуддя вважає за необхідне зазначити, що дані повинні використовуватись Конкурсною комісією тільки тоді, коли вони надходять із підтверджених джерел та ґрунтуються на фактах.

За умови врахування висловлених у консультативному висновку застережень та зауважень ВРП в цілому підтримує законопроєкт «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо відновлення роботи Вищої кваліфікаційної комісії суддів України».