X
Введіть слово для пошуку

Законопроект № 2815 потребує доопрацювання – консультативний висновок ВРП

На офіційному веб-сайті Вищої ради правосуддя оприлюднено текст рішення ВРП № 652/0/15-20, ухваленого 3 березня 2020 року, про надання консультативного висновку до проекту Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з прийняттям Закону України «Про запобігання корупції» (реєстраційний № 2815 від 28 січня 2020 року), внесеного на розгляд Верховної Ради України у порядку законодавчої ініціативи Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пояснювальною запискою законопроект № 2815 підготовлено Міністерством юстиції України з метою приведення положень Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон № 1402-VIII) у відповідність із Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції».

Зміни спрямовані на впровадження чіткої вимоги щодо проведення спеціальної перевірки у випадках та порядку, встановлених Законом України «Про запобігання корупції», при вирішенні питання призначення кандидатів на посаду судді, кандидатів у члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а також здійснення повідомлення про працюючих близьких осіб керівництву органу, на посаду в якому вони претендують.

Крім того, пропонується привести у відповідність до положень Закону України «Про запобігання корупції» понятійний апарат Закону.

Вища рада правосуддя вважає обґрунтованим приведення у відповідність до положень Закону № 1700-VII понятійного апарату Закону № 1402-VIII з метою уніфікації термінології, яка застосовується у Законі № 1700-VII.

Стосовно запропонованих законопроектом змін до статей 54, 56, 70, 72, 84, 85, 96 Закону № 1402-VIII, а саме заміни формулювань «законодавство у сфері запобігання корупції», «законодавство про запобігання корупції» на «Закон України «Про запобігання корупції», ВРП звертає увагу на визначення терміну «законодавство» Конституційним Судом України.

Конституційний Суд України дійшов висновку, що термін «законодавство» потрібно розуміти так, що ним охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їхніх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України (Рішення КСУ у справі за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України від 9 липня 1998 року № 12-рп/98). 

Тобто Конституційний Суд України став на позицію тлумачення поняття в широкому значенні, а запропонована законопроектом зміна звужує сферу дії зазначених норм.

Окремо ВРП звертає увагу, що відповідно до нормопроектної техніки при підготовці проекту закону необхідно враховувати, що закони не мають містити дублюючих норм.

Саме з цією метою законопроектом пропонується внести зміни до статті 54 Закону № 1402-VIII, видаливши положення, згідно з яким суддя повинен дотримуватись вимог щодо несумісності, визначених законодавством у сфері запобігання корупції, враховуючи, що стаття 56 Закону № 1402-VIII в редакції проекту передбачає, що на суддів поширюється дія Закону № 1700-VII.

Водночас обов’язки суддів, передбачені в чинній редакції частини сьомої статті 56 Закону № 1402-VIII, повною мірою узгоджуються з положеннями Закону № 1700-VII, а запропоновані зміни призведуть до розбалансування обов’язків судді, які наразі закріплені в спеціальному законі – Законі України «Про судоустрій і статус суддів».

Законопроект пропонує змінами до статі 69 Закону № 1402-VIII передбачити проведення стосовно кандидатів на посаду судді спеціальної перевірки в порядку, встановленому Законом № 1700-VII.

Водночас у розумінні статті 74 Закону № 1402-VIII спеціальна перевірка щодо кандидата на посаду судді є ширшою порівняно з перевіркою, визначеною Законом № 1700-VII, оскільки кандидат на посаду судді, крім антикорупційної перевірки, проходить перевірку на відповідність іншим встановленим Законом № 1402-VIII вимогам (освітнім, медичним, етичним тощо).

А отже, запропоновані зміни містять термінологічну неузгодженість щодо категорії «спеціальна перевірка».

Крім того, Вища рада правосуддя звертає увагу, що попри частину позитивних змін Законопроект № 2815 містить норми, застосування яких може викликати труднощі.

З огляду на викладене Вища рада правосуддя вважає, що законопроект № 2815 підлягає доопрацюванню.

 

Рішення Вищої ради правосуддя від 3 березня 2020 року № 652/0/15-20 «Про надання консультативного висновку до законопроекту № 2815»

 

Управління інформації
та забезпечення комунікаційної діяльності

 

Слідкуйте за нами в TelegramFacebookYoutube